ДІЄСЛОВО (СЗЧМ) ЩО РОБИТИ? ЩО ЗРОБИТИ?. Ласкава мла вкриває тихий обрій; Сліпучий диск на ньому відгорів- І ліс замислений в покорі добрій На барви бронзи, - презентация

1 ДІЄСЛОВО (СЗЧМ) ЩО РОБИТИ? ЩО ЗРОБИТИ?

2 Ласкава мла вкриває тихий обрій; Сліпучий диск на ньому відгорів- І ліс замислений в покорі добрій На барви бронзи, злота і циноби Смарагди шат своїх перемінив Додуляк Світлана Володимирівна

3 Дієслово може означати: Фізичну дію: шити, білити, прати; Фізичну дію: шити, білити, прати; Процеси мислення: думати, мислити, розуміти; Процеси мислення: думати, мислити, розуміти; Стан предмета: стояти, міститися; Стан предмета: стояти, міститися; Становлення предмета: старіти ; Становлення предмета: старіти ; Емоційні процеси: любити, ненавидіти. Емоційні процеси: любити, ненавидіти Додуляк Світлана Володимирівна

4 Форми дієслова: Початкова форма (інфінітив); Початкова форма (інфінітив); Видо – часові форми; Видо – часові форми; Дієприкметник; Дієприкметник; Дієприслівник; Дієприслівник; Безособові форми на –но, -то. Безособові форми на –но, -то Додуляк Світлана Володимирівна

5 Дієслова Перехідні Перехідні (дія переходить на інший предмет) Іменник виступає у формі: Знахідн. відм..(без прийм.) Род. відм.(з часткою не) Род. відм. (дія переходить не на весь предмет) Пошити сукню, слухати пісню, вивчити поему, думати думку Неперехідні Неперехідні Дія не переходить на інший предмет Піклуватися про дітей, натрапити на потрібне місце Додуляк Світлана Володимирівна

6 Категорія виду дієслова Дієслова доконаного виду – означають незавершену дію (Що робити? Що робив? Що буду робити? Що робитиму? Що роблю?) Дієслова доконаного виду – означають незавершену дію (Що робити? Що робив? Що буду робити? Що робитиму? Що роблю?) Темними ріками Ніч іде по долинах, прудко біжить по дворах, прудко біжить по дворах, мутно піниться на косогорах Додуляк Світлана Володимирівна

7 Дієслова недоконаного виду Означають завершену дію Означають завершену дію (що зробив? Що зроблю? Що зробити?) Я ліг і заснув. Збудився – Нема медяного дня. І тільки зоря над гаєм Як грива гнідого коня Додуляк Світлана Володимирівна

8 Категорія способу дієслова Розрізняють три способи дієслова: Розрізняють три способи дієслова: дійсний, дійсний, умовний, умовний, наказовий. наказовий Додуляк Світлана Володимирівна

9 Дієслова дійсного способу ОЗНАЧАЮТЬ РЕАЛЬНУ ДІЮ, ТАКУ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, ВІДБУВАЛАСЯ ЧИ ВІДБУДЕТЬСЯ. ВОНИ ТАКОЖ МОЖУТЬ ЗАПЕРЕЧУВАТИ ДІЮ. ОЗНАЧАЮТЬ РЕАЛЬНУ ДІЮ, ТАКУ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, ВІДБУВАЛАСЯ ЧИ ВІДБУДЕТЬСЯ. ВОНИ ТАКОЖ МОЖУТЬ ЗАПЕРЕЧУВАТИ ДІЮ. Наметами квітучими рясніє Твоїх вишень весняна заметіль. І, мов дитя, на білих грудях хвиль Тебе гойдають чорні буревії Додуляк Світлана Володимирівна

10 Умовний спосіб дієслів Виражає бажану дію або дію, що може відбуватися за певних умов, а не дію, що реально відбувається. Виражає бажану дію або дію, що може відбуватися за певних умов, а не дію, що реально відбувається. Коли б зібрати якнайбільше! Нехай тоді глуха зима, Нехай залізо самоти, Нехай залізо самоти, Я б засвітився сам до себе, Як золотяться гловарі В дому жовтневої зорі Додуляк Світлана Володимирівна

11 Наказовий спосіб Виражає спонукання до дії, прохання або наказ її виконати. Виражає спонукання до дії, прохання або наказ її виконати. Спросоння, колосочки: Побудь, побудь із нами! Спинилась Божа мати, Заплакалась сльозами Додуляк Світлана Володимирівна

12 Категорія часу дієслова Дієслово в українській мові має три форми часу: Дієслово в українській мові має три форми часу: теперішній, теперішній,майбутній, минулий. минулий Додуляк Світлана Володимирівна

13 Безособові дієслова явища природи: холоднішає, вечоріє. явища природи: холоднішає, вечоріє. стихійні явища: вигоріло, спалило. стихійні явища: вигоріло, спалило. Фізичний стан людини та відчуття: морозить. Фізичний стан людини та відчуття: морозить. Психічні переживання: віриться, хочеться. Психічні переживання: віриться, хочеться. Буття, існування чи їх заперечення: настало, минулося. Буття, існування чи їх заперечення: настало, минулося. Випадковість явища: везе, щастить. Випадковість явища: везе, щастить Додуляк Світлана Володимирівна

14 Дієвідмінювання дієслів Дієвідмінювання дієслів називається зміна дієслів за особами, часами і числами І дієвідміна І дієвідміна -е, є, -уть, -ють. Пиш-у, чита-ю Пиш-еш, чита-єш Пиш-е, чита-єте Пиш-емо, чита-ємо Пиш-ете, чита-єте Пиш-уть, чита-ють ІІ дієвідміна ІІ дієвідміна -и, ї, -ать, -ять. Бач-у, сто-ю Бач-иш, сто-їш Бач-ить, сто-їть Бач-имо, сто-їмо Бач-ите, сто-їте Бач-ать, сто-ять Додуляк Світлана Володимирівна

15 Дієприкметник Форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку предмет виконує або яка на нього спрямована. Форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку предмет виконує або яка на нього спрямована. Везли їх, зранених в борні солдатами, Везли їх, зранених в борні солдатами, Везли їх, стомлених в тюрмі за ґратами, Везли, щоб там, в краях холодних, Згноїти велетнів народних, Крилаті іскри потушить І знов дурити і душить Додуляк Світлана Володимирівна

16 Ознаки дієприкметника Дієприкметнику властиві граматичні значення часу, виду й стану, що притаманні й дієслову. Мають тільки теперішній і минулий час. Дієприкметнику властиві граматичні значення часу, виду й стану, що притаманні й дієслову. Мають тільки теперішній і минулий час. Як і прикметник, дієприкметник виражає однаку предмета і змінюється за родами, числами, відмінками. Як і прикметник, дієприкметник виражає однаку предмета і змінюється за родами, числами, відмінками. У реченні дієприкметник частіше виступає означенням, а також підметом і додатком. У реченні дієприкметник частіше виступає означенням, а також підметом і додатком Додуляк Світлана Володимирівна

17 Активні і пасивні дієприкметники Активні дієприкметники виражають ознаку діючої особи за її дією Активні дієприкметники виражають ознаку діючої особи за її дією Творяться за допомогою суфіксів Творяться за допомогою суфіксів -уч, -юч, -ач, -яч, -л, -ну -уч, -юч, -ач, -яч, -л, -ну Пишучий, читаючий, кричачий, киплячий, скипілий, засохлий, замерзлий Пасивні дієприкметники виражають ознаку того предмета, на який спрямована дія Пасивні дієприкметники виражають ознаку того предмета, на який спрямована дія Творяться за допомогою суфіксів Творяться за допомогою суфіксів -н, -ен, -єн, -т -н, -ен, -єн, -т Перечитаний, наїжджений, зігнутий, взятий Додуляк Світлана Володимирівна

18 Дієприкметниковий зворот Це дієприкметник разом із залежними від нього словами. В реченні виконує роль поширеного означення. На письмі дієприкметниковий зворот виділяється комами. Це дієприкметник разом із залежними від нього словами. В реченні виконує роль поширеного означення. На письмі дієприкметниковий зворот виділяється комами Додуляк Світлана Володимирівна

19 Дієприкметниковий зворот відокремлюється комою: 1.Якщо стоїть після означуваного слова. 2.Якщо стосується особового займенника 3.Якщо стоїть перед означуваним словом і має додатковий відтінок(до нього можна поставити питання чому? Незважаючи на що?) 4.Якщо стоїть перед означуваним словом і відділений від нього іншими членами речення (особливо присудком) Через балконні двері в кімнату ллється вечірнє повітря, напоєне пахощами літнього саду. Через балконні двері в кімнату ллється вечірнє повітря, напоєне пахощами літнього саду. Дивився Юрко на батька, і йому стало жаль його, завчасно постарілого, спрацьованого. Дивився Юрко на батька, і йому стало жаль його, завчасно постарілого, спрацьованого. Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці, в`юни допливали мало не до ніг Марка Не лякані ніким у цій напівдикій лісовій річечці, в`юни допливали мало не до ніг Марка Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна. Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна Додуляк Світлана Володимирівна

20 Дієприкметниковий зворот не відокремлюється комою: Якщо стоїть перед означуваним словом (не має обставинного відтінку і означуване слово – не особовий займенник) Якщо стоїть перед означуваним словом (не має обставинного відтінку і означуване слово – не особовий займенник) Омиті росами квітки розтулюють повіки. Омиті росами квітки розтулюють повіки Додуляк Світлана Володимирівна

21 НЕ з дієприкметниками: Разом Разом 1.Якщо дієприкметник у реченні виконує роль реченні виконує роль означення і не має при собі означення і не має при собі залежних слів: залежних слів: ( На столі лежить непрочитана книга.) ( На столі лежить непрочитана книга.) 2. Якщо не входить до складу префікса недо- й означає префікса недо- й означає неповну якість: неповну якість: (На столі лежить недочитана книга.) Окремо Окремо 1.Якщо дієприкметник є означенням і має залежні слова: (На столі лежить не прочитана мною книжка) книжка) 2. При протиставленні: (На столі лежить не прочитана, а переглянута книжка) переглянута книжка) 3. Якщо дієприкметник у реченні виконує роль присудка: (Книжка не прочитана.) Додуляк Світлана Володимирівна

22 Дієприслівник Невідмінювана форма дієслова на –чи, -ши, що вказує на додаткову дію, пояснюючи дієслово. Відповідає на питання як? Невідмінювана форма дієслова на –чи, -ши, що вказує на додаткову дію, пояснюючи дієслово. Відповідає на питання як? Проходила, співаючи, Квітки в лугу збираючи, Квітки в лугу збираючи, Чекаючи, страждаючи Немислимим болем Додуляк Світлана Володимирівна

23 Граматичні ознаки дієприслівника : Дієприслівники бувають доконаного і недоконаного виду, перехідні і неперехідні. Дієприслівники бувають доконаного і недоконаного виду, перехідні і неперехідні. Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфікса –чи. Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфікса –чи. Дієприслівники доконаного виду утворюються за Дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфіксів –ши, -вши. допомогою суфіксів –ши, -вши. Дієприслівники можуть вживатися з часткою –сь Дієприслівники можуть вживатися з часткою –сь (-ся) (-ся) Додуляк Світлана Володимирівна

24 Безособові форми на –но, -то. Незмінювані форми дієслова, що називають дію, виконану невідомою або неназваною особою. Незмінювані форми дієслова, що називають дію, виконану невідомою або неназваною особою. Ці дієслова мають тільки категорію виду. Ці дієслова мають тільки категорію виду. В односкладних реченнях виступають головним членом, співвідносним із присудком. В односкладних реченнях виступають головним членом, співвідносним із присудком. Гей, відміряно ж буде та й мірою гожою! загатяться кратери кістками ворожими, черепами грабіжників і дітовбивць. загатяться кратери кістками ворожими, черепами грабіжників і дітовбивць. (І.Багряний) (І.Багряний) Додуляк Світлана Володимирівна