Остап Вишня- чародій сміху Епіграф: Остап ВИШНЯ, хто він для нас? Країна веселої мудрості. мудрості. Слава України, її невмируща краса! ОЛЕСЬ ГОНЧАР. - презентация

1

2 .

3 Остап Вишня- чародій сміху Епіграф: Остап ВИШНЯ, хто він для нас? Країна веселої мудрості. мудрості. Слава України, її невмируща краса! ОЛЕСЬ ГОНЧАР

4 СПРАВЖНЄ ІМ'Я - ПАВЛО МИХАЙЛОВИЧ ГУБЕНКО (ПСЕВДОНІМИ-ПАВЛО ГРУНСЬКИЙ, ОСТАП ВИШНЯ)

5 Слова М. Рильського стосовно автобіографічного оповідання « Моя автобіографія»: «Тут увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого «щасливого» дитинства...»

6 «Мояавтобіографія» Твір написаний протягом березня 1927 року в Харкові. Твір написаний протягом березня 1927 року в Харкові. Жанр автобіографічного оповідання, або Жанр автобіографічного оповідання, абогумореска. Композиція відповідає формі ділового паперу- автобіографії. Композиція відповідає формі ділового паперу- автобіографії.

7 Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів-«фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. «Найголовніші моменти», переважно-веселі, іноді-трагічні.Твір вражає людяностю, щирістю.

8 У «вступному» етюді-розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків та дідів: « А взагалі батьки були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього життя, як тоді казали, послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись Милосердними»

9 Другий і третій етюди присвячені етапам навчання, формуванню світогляду майбутнього художника слів. В Остапа Вишні, що не речення-то народний жарт, який містить глибинний підтекст. Ось як автор згадує свій вступ до військово-фельдшерської школи: «Поїхали ми до Києва. У Києві я роззявив рота на вокзалі і так ішов з вокзалу через увесь Київ аж до Святої Лаври, де ми з матір'ю зупинились. Поприкладався до всіх мощей, до всіх чудотворних ікон, до всіх мироточивих голів і іспити склав»

10 ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ КОМІЧНЕ - це смішне в житті чи мистецтві. РІЗНОВИДИ КОМІЧНОГО - гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск. ГУМОР - доброзичливий сміх, спрямований на викриття певних вад людського характера. ІРОНІЯ - тонка прихована насмішка, кепкування, глузування. САТИРА - гостре висміювання всього несправедливого, нечесного. САРКАЗМ - нещадне, злісне глузування, в'їдлива насмішка, вияв презирства. ГРОТЕСК - поєднання у фантастичній формі жахливого і смішного, потворного і піднесеного. ЖАНРИ КОМІЧНОГО - памфлет,гумореска, фейлетон, усмішка, пародія, байка. ПАМФЛЕТ - невеликий літературно-публіцистичний твір на злободенну тему, в якому з особливою гостротою викриваються політичні ворожі погляди персонажів.

11 ГУМОРЕСКА - невеликий за обсягом твір, у якому події та люди зображені у жартівливому тоні. ФЕЙЛЕТОН - невеликий за обсягом художньо- публіцистичний твір актуальної тематики. Складники: сатира, іронія, сарказм. УСМІШКА - це лірично забарвлена гумористична розповідь. ПАРОДІЯ - жанр сатиричної чи гумористичної літератури, заснований на перебільшено комічному наслідуванні твору якогось автора чи літературного напряму. БАЙКА - віршованний (рідше-прозовий) алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного змісту.

12

13 У родині було 17 дітей. Батько працював прикажчиком у поміщиці фон Рот. Сім'я зазнала нестатків і злиднів, особливо, коли залишилася без батька. 11 листопада 1889 р. (1 листопада за старим стилем) 11 листопада 1889 р. (1 листопада за старим стилем) народився Павло Михайлович Губенко (псевдонім Остап Вишня) на хуторі Чечва Зінківського повіту на Полтавщині (тепер м. Грунь Охтирського району Сумської області) в селянській сім'ї. Павло Михайлович Губенко Павло Михайлович Губенко

14

15

16 1895 рік Три роки навчається в місцевій початковій школі, а згодом і в Зінківській двокласній школі. Три роки навчається в місцевій початковій школі, а згодом і в Зінківській двокласній школі.

17 1903 рік Закінчує Зінківську школу, яка давала право обійняти посаду поштово-телеграфного чиновника. Але ГУБЕНКО був ще малий за віком, і мати відвозить його до Київської військово-фельдшерської школи, де навчання для нього було безкоштовним, замість вчительської семінарії, як хотілося хлопцеві.

18 Павло не мав наміру присвячувати себе медицині, але працював сумлінно, чесно і віддано. Йому доводилося навіть оперувати р закінчує військово- фельдшерську школу і працює фельдшером в армії (168-й піхотний полк), а потім у хірургічному відділенні лікарні Південно-Західної залізниці в Києві,на Солом'янці. Складає екстерном іспити за гімназію. Захоплюється літературою

19 1917р Вступає на історико-філологічний факультет Київського університету. Наприкінці року переходить на роботу в санітарну управу Міністерства шляхів УНР, разом із Міністерством евакуйований до Камянця-Подільського.

20 Листопад 1919 р.на сторінках кам'янець-подільських газет «Народна воля » і «Трудова громада» надруковано 21 публікацію молодого гумориста під псевдонімом Павло Гунський. Опубліковано перший сатиричний твір «Демократичні реформи Денікіна» Листопад 1919 р.- на сторінках кам'янець-подільських газет «Народна воля » і «Трудова громада» надруковано 21 публікацію молодого гумориста під псевдонімом Павло Гунський. Опубліковано перший сатиричний твір «Демократичні реформи Денікіна»

21 Остап Вишня письменник, який у 20-х pp. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя гумориста побачило світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово перевидавалися.

22 1920 (початок року) - повертається до Києва й працює у видавництві « КНИГОСПІЛКА». Невдовзі заарештований як «особливо важливий контрреволюціонер» і засуджений на три роки, але за клопотанням В.Еллана-Блакитного звільнений. ЖОВТЕНЬ 1920р.- переїзд до Харкова. переїзд до Харкова. Активна робота в літературних об'єднаннях «ПЛУГ» і «ГАРТ».

23

24 1921р.- працює перекладачем в газеті «Вісті ВУЦВК»,потім ще й секретарем редакції газети «Сільська правда». Редактор журналу «Червоний перець». Гуморески, тепер уже під псевдонімом ОСТАП ВИШНЯ, друкують майже всі республіканські видання. Усмішка Чудака, їй-богу! – уперше підписана псевдонімом Остап Вишня.

25 Слово гумориста користувалося дедалі більшою популярністю. Виходили одна за одною збірки усмішок: «Діли небесні» (1923), «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), «Репяшки», «Вишневі усмішки (сільські)» (1924), «Вишневі усмішки кримські» (1925), «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився», «Лицем до села», «Українізуємось» (1926), «Вишневі усмішки закордонні» (1930); двома виданнями (1928 і 1930) побачило світ зібрання «Усмішок» у чотирьох томах тощо.

26 1923р. вихід першої збірки усмішок «Діли небесні». Плідна літературна робота, вихід упродовж десятиріччя більше десяти збірок. 1923р. - вихід першої збірки усмішок «Діли небесні». Плідна літературна робота, вихід упродовж десятиріччя більше десяти збірок. Першою стала книжка Марк Твен – Остап Вишня, сільськогосподарська пропаганда. «Кому веселе, а кому й сумне », «Реп'яшки», « Вишневі усмішки (сільські )» р.- «Вишневі усмішки кримські». 1926р.- «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився», «Лицем до села», «Українізуємось». 1927р.- «Вишневі усмішки театральні». 1930р.- «Вишневі усмішки закордонні». 1924р.- «Кому веселе, а кому й сумне », «Реп'яшки», « Вишневі усмішки (сільські )» р.- «Вишневі усмішки кримські». 1926р.- «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився», «Лицем до села», «Українізуємось». 1927р.- «Вишневі усмішки театральні». 1930р.- «Вишневі усмішки закордонні».

27 отримує стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності. Після арешту перебуває у в'язниці НКВС у Харкові. 25 грудня 1933 р.- отримує стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності. Після арешту перебуває у в'язниці НКВС у Харкові. засуджують до розстрілу, який потім замінюють десятирічним ув'язненням. Покарання відбував у сталінських таборах Ухти, Комі АРСР, на руднику Еджит- Кирта. ЛЮТИЙ 1934 р.- засуджують до розстрілу, який потім замінюють десятирічним ув'язненням. Покарання відбував у сталінських таборах Ухти, Комі АРСР, на руднику Еджит- Кирта. ЛЮТИЙ 1934 р.- За ПАВЛОМ МИХАЙЛОВИЧЕМ їде дружина Варвара ГУБЕНКО-МАСЛЮЧЕНКО з названою дочкою, але їм не дають жити разом. Письменник веде щоденник.

28 ОСТАП ВИШНЯ ТА ЙОГО СІМ'Я

29 ОСТАП ВИШНЯ ТА ЙОГО ДРУЖИНА

30 Грудень 1943р. ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ПЕРЕБУВАННЯ ОСТАПА ВИШНІ НА ЗАСЛАННІ. Очевидно цьому допоміг М.С. Хрущов. Про письменника клопотався і О.Довженко.

31 26 ЛЮТОГО 1944 р.- У газеті « РАДЯНСЬКА УКРАЇНА» надруковано усмішку « ЗЕНІТКА», яка стала першим друкованим твором після заслання

32 рр.- СПІВПРАЦЮЄ В ЖУРНАЛІ «ПЕРЕЦЬ», ЇЗДИТЬ КРАЇНОЮ, ВИСТУПАЄ ПЕРЕД ЧИТАЧАМИ. ВИХОДЯТЬ НОВІ ЗБІРКИ. 1949р.- «Весна красна», 1952р.- «Мудрість колгоспна», 1953р.- «А народ воювати не хоче ». КРАЩІ ГУМОРЕСКИ Й УСМІШКИ ОСТАПА ВИШНІ ПЕРЕКЛАДЕНО БАГАТЬМА МОВАМИ. САМ ПИСЬМЕННИК ПЕРЕКЛАДАЄ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ТВОРИ М.ГОГОЛЯ, А.ЧЕХОВА,Я.ГАШЕКА, МАРКА ТВЕНА ТА ІНШИХ ПИСЬМЕННИКІВ.

33 Мисливські усмішки

34 1954 року опубліковано «Мисливські усмішки» Остапа Вишні. Хоч і «мисливські», але навчають не нищити, не вбивати природу, а навпаки дбати про неї, берегти для нащадків. Для ліричного героя цих творів, як і для самого автора, головним є не полювання на звірів чи ловля риби, а сам процес перебування на природі, спілкування з нею.

35 рр.- Веде «Щоденникові записи» р.- Павла Михайловича буде реабілітовано. Павла Михайловича буде реабілітовано р.- Виходять «ТВОРИ » у двох томах. Виходять «ТВОРИ » у двох томах рр.- Виходять його «Твори» в семи томах. Виходять його «Твори» в семи томах. (ПІСЛЯ ЙОГО СМЕРТІ)

36

37 В Остапа Вишні є цілі тематичні цикли усмішок: сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київські, мисливські тощо. Найперше привертає увагу художній типаж в усмішках багатий, своєрідний і різноманітний, як різноманітні й уособлені ним вади, недоліки.

38 У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічне оповідання), але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача. Остап Вишня ввів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обовязкова присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору.

39

40 У 1991 році на кіностудії Олександра Довженка знято фільм «З житія Остапа Вишні» про табірний період життя письменника та його вірної дружини, в якому роль письменника зіграв актор Богдан Ступка.

41 НАД СТВОРЕННЯМ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПРАЦЮВАВ - ТВОРЧИЙ КОЛЕКТИВ УЧНІВ 281 ГРУПИ