Скачать презентацию
Идет загрузка презентации. Пожалуйста, подождите
Презентация была опубликована 8 лет назад пользователемГеннадий Юрасовский
1 НАПБ Б – 2007 Таблиця 1. Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою Категорія приміщення Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) у приміщенні 12 А вибухопоже жо- небезпечна Горючі гази (ГГ), легкозаймисті рідини (ЛЗР) з температурою спалаху не більше 28°С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газопароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, який перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа
2 Б вибухопожеж о- небезпечна Горючий пил, волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28°С, горючі рідини (ГР) в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, що перевищує 5 кПа В пожежонебезп ечна Горючі гази (ГГ), легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (обертаються), не відносяться до категорій А, Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих, важкогорючих та горючих, речовин, на окремих ділянках 1 площею не менше 10 м 2 кожна перевищує 180 МДж/м 2
3 Г Негорючі речовини і матеріали у гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор та полум'я; горючі гази (ГГ), рідини та тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо Д Речовини і матеріали, що вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім горючих газів) у такій кількості, що їх питома пожежна навантага для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м 2 кожна не перевищує 180 МДж/м 2, а також, негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані, за умови, що приміщення, в яких знаходяться (обертаються) вищевказані речовини і матеріали, не відносяться до категорій А. Б і В
4 Кількість речовин які потрапили в приміщення, та які можуть утворювати ВНС, визначається із наступних параметрів: Кількість речовин які потрапили в приміщення, та які можуть утворювати ВНС, визначається із наступних параметрів: а) відбувається аварія одного із апаратів; а) відбувається аварія одного із апаратів; б) все, що міститься в апараті надходить в приміщення; б) все, що міститься в апараті надходить в приміщення; в) відбувається одночасне витікання речовин з трубопроводів, які живлять апарат по прямому і зворотному потоці протягом часу, необхідного для відключення трубопроводів. в) відбувається одночасне витікання речовин з трубопроводів, які живлять апарат по прямому і зворотному потоці протягом часу, необхідного для відключення трубопроводів. г) відбувається випаровування з поверхні рідини, яка розлилась г) відбувається випаровування з поверхні рідини, яка розлилась д) відбувається випаровування рідини з ємностей з відкритим дзеркалом рідини, або із свіжопофарбованих поверхонь; д) відбувається випаровування рідини з ємностей з відкритим дзеркалом рідини, або із свіжопофарбованих поверхонь; є) тривалість випаровування рідини дорівнює часу її повного випаровування, але не більше 3600 с. є) тривалість випаровування рідини дорівнює часу її повного випаровування, але не більше 3600 с.
5 Кількість пилу, який може утворити вибухонебезпечну суміш, визначається з наступних передумов: а) перед аварією було накопичення в виробничому приміщенні, яке відбувалось в умовах нормального режиму роботи (наприклад, пилоутворення за рахунок негерметичності виробничого обладнання); а) перед аварією було накопичення в виробничому приміщенні, яке відбувалось в умовах нормального режиму роботи (наприклад, пилоутворення за рахунок негерметичності виробничого обладнання); б) в момент аварії відбулась (виникла) планова або раптова розгерметизація одного із технологічних апаратів, в результаті якої весь пил із апарату потрапив до приміщення. б) в момент аварії відбулась (виникла) планова або раптова розгерметизація одного із технологічних апаратів, в результаті якої весь пил із апарату потрапив до приміщення.
6 Надлишковий тиск вибуху для індивідуальних речовин, які складаються з атомів С, Н, О,N, Cl, Br, I, F Рmax максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші (кПа) визначається експериментально або з довідника. При відсутності даних допускається Рмах = 900 кПа; Рmax максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші (кПа) визначається експериментально або з довідника. При відсутності даних допускається Рмах = 900 кПа; Ро початковий тиск в приміщенні; допускається приймати рівним 101 кПа. Ро початковий тиск в приміщенні; допускається приймати рівним 101 кПа. m маса ГГ, або парів ЛЗР-ГР, які надійшли в приміщення при аварії (ка); m маса ГГ, або парів ЛЗР-ГР, які надійшли в приміщення при аварії (ка); Z коефіцієнт участі горючої речовини у вибуху (приймається за таблиці 2. НАПБ Б (від 0 до 1)); Z коефіцієнт участі горючої речовини у вибуху (приймається за таблиці 2. НАПБ Б (від 0 до 1));
7 Vв вільний обєм виробничого приміщення; Vв вільний обєм виробничого приміщення; г,п густина пари або газу (кг/м3) г,п густина пари або газу (кг/м3) де: М – молярна маса, кг х моль-1; де: М – молярна маса, кг х моль-1; Vо – дольний обєм, що дорівнює 22,4 м3 кмоль-1; Vо – дольний обєм, що дорівнює 22,4 м3 кмоль-1; Tр - розрахункова температура, 0 С. Розрахункову температуру слід приймати максимально можливу температуру повітря в даному приміщенні або максимально можливу температуру повітря за технологічним регламентом з урахуванням можливого підвищення температури у разі аварійної ситуації. Tр - розрахункова температура, 0 С. Розрахункову температуру слід приймати максимально можливу температуру повітря в даному приміщенні або максимально можливу температуру повітря за технологічним регламентом з урахуванням можливого підвищення температури у разі аварійної ситуації. Сст – стехіометрична концентрація ГГ або парів ЛЗР-ГР, % (об.), що визначається за формулою: Сст – стехіометрична концентрація ГГ або парів ЛЗР-ГР, % (об.), що визначається за формулою: Сст стехіометрична концентрація ГГ або парів ЛЗР-ГР; Сст стехіометрична концентрація ГГ або парів ЛЗР-ГР; де: стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння. де: стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції горіння. де: nс, nн, nо, nх число атомів С, Н, О та галоїдів в молекулі де: nс, nн, nо, nх число атомів С, Н, О та галоїдів в молекулі Кн коефіцієнт який враховує негерметичність приміщень Кн коефіцієнт який враховує негерметичність приміщень Відповідно НАПБ Б приймається рівним 3. Відповідно НАПБ Б приймається рівним 3. ;
8 Визначаємо масу речовини (горючого газу), який надійде в приміщення: де: Vа - обєм газу, що вийшов з апарата, м3; де: Vа - обєм газу, що вийшов з апарата, м3; Vт - обєм газу, що вийшов з трубопроводів, м3; Vт - обєм газу, що вийшов з трубопроводів, м3; pr - густина газу при розрахунковій температурі; pr - густина газу при розрахунковій температурі; де: Р1 - тиск в апараті, кПа; V - обєм апарата, м3; Р 0 – атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.
9 Vт = V1т + V2т де: V1т – обєм газу, що вийшов з трубопроводу до його перекриття, м3; V2т - обєм газу, що вийшов з трубопроводу після його перекриття, м3; де q - витрата газу, яку визначають згідно з технологічним регламентом залежно від тиску у трубопроводі, його діаметру, температури газового середовища тощо, м3ּс-1; де q - витрата газу, яку визначають згідно з технологічним регламентом залежно від тиску у трубопроводі, його діаметру, температури газового середовища тощо, м3ּс-1; τ - час, який визначають за пунктом 7.1.2, с. τ - час, який визначають за пунктом 7.1.2, с. V2т = (r2 1 L 1 +r2 2 L r2nLn)= 0,01 Р 2 (r2 1 L 1 +r2 2 L r2nLn) де: Р 2 – максимальний тиск у трубопроводі за технологічним регламентом, кПа; де: Р 2 – максимальний тиск у трубопроводі за технологічним регламентом, кПа; r – внутрішній радіус трубопроводів, м; r – внутрішній радіус трубопроводів, м; L – довжина трубопроводів від аварійного апарата до засувок, м; L – довжина трубопроводів від аварійного апарата до засувок, м; Р 0 – атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа. Р 0 – атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.
10 Визначення маси парів рідини, які потрапили до приміщення при наявності декількох джерел випаровування (поверхня розлитої рідини, зі свіжонанесеною рідиною, відкриті ємності) m = m р + m ємн + m св. m = m р + m ємн + m св. де: m р – маса рідини, що випарувалася з поверхні розливу, кг; де: m р – маса рідини, що випарувалася з поверхні розливу, кг; m ємн – маса рідини, що випарувалася з поверхні відкритої ємності, кг; m ємн – маса рідини, що випарувалася з поверхні відкритої ємності, кг; m св - маса рідини, що випарувалася з поверхні, на яку була нанесена свіжа рідина, кг. m св - маса рідини, що випарувалася з поверхні, на яку була нанесена свіжа рідина, кг. кожну з складових у попередній формулі визначають за формулою: кожну з складових у попередній формулі визначають за формулою: W – інтенсивність випаровування, кг с-1 м-2; W – інтенсивність випаровування, кг с-1 м-2; Fв – площа випаровування, м2 яку визначають в залежності від маси рідини mр, що потрапляє до приміщення; Fв – площа випаровування, м2 яку визначають в залежності від маси рідини mр, що потрапляє до приміщення; - тривалість випаровування, с. - тривалість випаровування, с.
11 Інтенсивність випаровування для ЛЗР, які не нагріті вище температури навколишнього середовища - коефіцієнт, який приймають за таблицею 3 залежно від швидкості повітряного потоку, що створюється аварійною вентиляцією, та температури повітряного потоку над поверхнею випаровування (у разі відсутності аварійної вентиляції дорівнює 1); - коефіцієнт, який приймають за таблицею 3 залежно від швидкості повітряного потоку, що створюється аварійною вентиляцією, та температури повітряного потоку над поверхнею випаровування (у разі відсутності аварійної вентиляції дорівнює 1); М - молярна маса, гмоль-1 ; М - молярна маса, гмоль-1 ; Рн - тиск насиченої пари за розрахунковою температурою рідини tр, визначений за довідниковими даними, кПа, або за формулою: Рн - тиск насиченої пари за розрахунковою температурою рідини tр, визначений за довідниковими даними, кПа, або за формулою:
12 Розрахунок надлишкового тиску вибуху для індивідуальних речовин, до складу яких не входять атоми C, H, O, Cl, N, Br, I, F де: m – маса речовини (кг); Нт – теплота згоряння речовини (Дж/кг-1) – довідник; Нт – теплота згоряння речовини (Дж/кг-1) – довідник; Р 0 – початковий тиск (кПа) – 101 кПа; Р 0 – початковий тиск (кПа) – 101 кПа; Z – коефіцієнт участі речовини у вибуху ( табл. 2); Z – коефіцієнт участі речовини у вибуху ( табл. 2); Vв – вільний обєм приміщення (м3); Vв – вільний обєм приміщення (м3); P – густина повітря до вибуху (кг/м -3); P – густина повітря до вибуху (кг/м -3); Ср – теплоємність повітря до вибуху (1,01 х 103 ДЖ х кг х К-1); Ср – теплоємність повітря до вибуху (1,01 х 103 ДЖ х кг х К-1); Т 0 – початкова температура повітря (К); Т 0 – початкова температура повітря (К); Кн – коеф. негерметичності приміщення (Кн = 3). Кн – коеф. негерметичності приміщення (Кн = 3).
13 ІІ. Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для приміщень в яких обертається горючий пил. Визначаємо надлишковий тиск можливого вибуху. Визначаємо надлишковий тиск можливого вибуху. де: m – маса речовини (кг); Нт – теплота згоряння речовини (Дж/кг-1) – довідник; Р 0 – початковий тиск (кПа) – 101 кПа; Z – коефіцієнт участі речовини у вибуху ( табл. 2); Vв – вільний обєм приміщення (м3);P – густина повітря до вибуху (кг/м -3); Ср – теплоємність повітря до вибуху; Т 0 – початкова температура повітря (К); Кн – коефіцієнт негерметичності приміщення (Кн = 3). Кн – коефіцієнт негерметичності приміщення (Кн = 3).
14 Розрахункова маса пилу, що знаходиться у стані аерозолю в обємі приміщення в результаті аварійної ситуації, m, кг m = m зв + m ав, m = m зв + m ав, де: m зв розрахункова маса частини відкладеного у приміщенні пилу, що перейшла у стан аерозолю, кг; де: m зв розрахункова маса частини відкладеного у приміщенні пилу, що перейшла у стан аерозолю, кг; m ав - розрахункова маса пилу, що надійшла до приміщення в результаті аварійної ситуації з апаратів та технологічного обладнання, кг. m ав - розрахункова маса пилу, що надійшла до приміщення в результаті аварійної ситуації з апаратів та технологічного обладнання, кг.
15 Розрахункова маса пилу, що перейшов у стан аерозолю, m зв де: К зв частка пилу, що відклався у приміщенні, яка здатна перейти у стан аерозолю результаті аварійної ситуації. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення Кзв, допускається приймати Кзв = 0,9; де: К зв частка пилу, що відклався у приміщенні, яка здатна перейти у стан аерозолю результаті аварійної ситуації. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення Кзв, допускається приймати Кзв = 0,9; m п маса пилу, що відклалась у приміщенні до моменту аварії, кг. m п маса пилу, що відклалась у приміщенні до моменту аварії, кг.
16 Розрахункова маса пилу, що потрапила до приміщення з апарата або технологічного обладнання в результаті аварійної ситуації, m ав m ав = ( m ап + qτ)Кп, m ав = ( m ап + qτ)Кп, де: m ап - маса горючого пилу, що викидається до приміщення з апарата, кг; q - витрата, з якою продовжують надходити пилоподібні речовини до аварійного апарата по трубопроводах до моменту їх перекривання, кг с-1; q - витрата, з якою продовжують надходити пилоподібні речовини до аварійного апарата по трубопроводах до моменту їх перекривання, кг с-1; τ - час перекривання, який визначається за пунктом в), с; τ - час перекривання, який визначається за пунктом в), с; Кп коефіцієнт пилення, що представляє собою відношення маси пилу у стані аерозолю до усієї маси пилу, який надійшов з апарата до приміщення. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення Кп, допускається приймати: Кп коефіцієнт пилення, що представляє собою відношення маси пилу у стані аерозолю до усієї маси пилу, який надійшов з апарата до приміщення. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення Кп, допускається приймати: для пилу з дисперсністю не менше ніж 350 мкм Кп = 0,5; для пилу з дисперсністю не менше ніж 350 мкм Кп = 0,5; для пилу з дисперсністю менше ніж 350 мкм Кп = 1,0. для пилу з дисперсністю менше ніж 350 мкм Кп = 1,0.
17 Маса пилу, що відклався у приміщенні до моменту аварії m п де: Кг частка горючого пилу в загальній масі відкладень пилу; m 1 - маса пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між генеральними прибираннями, кг; m 2 - маса пилу, що осідає на доступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між поточними прибираннями, кг; m 1 - маса пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між генеральними прибираннями, кг; m 2 - маса пилу, що осідає на доступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між поточними прибираннями, кг; Кпр - коефіцієнт ефективності прибирання пилу, який приймається у разі прибирання пилу вручну: Кпр - коефіцієнт ефективності прибирання пилу, який приймається у разі прибирання пилу вручну: у разі сухого прибирання - 0,6; у разі сухого прибирання - 0,6; у разі вологого прибирання - 0,7. У разі застосування автоматичних засобів прибирання пилу коефіцієнт ефективності прибирання пилу складає: у разі вологого прибирання - 0,7. У разі застосування автоматичних засобів прибирання пилу коефіцієнт ефективності прибирання пилу складає: для рівної підлоги - 0,9; для рівної підлоги - 0,9; для підлоги з вибоїнами (до 5 % площі) - 0,7. для підлоги з вибоїнами (до 5 % площі) - 0,7.
18 Маса пилу mi (i = 1 (важкодоступні місця); і= 2 (доступні місця), що осідає на різних поверхнях у приміщенні за період між прибираннями mi = Мi(1 - ) i, (i = 1,2) mi = Мi(1 - ) i, (i = 1,2) де маса пилу, що потрапляє до обєму приміщення за період часу між генеральними прибираннями пилу, кг; де маса пилу, що потрапляє до обєму приміщення за період часу між генеральними прибираннями пилу, кг; М1j маса пилу, що виділяється одиницею обладнання, яке пилить, за період часу між генеральними прибираннями пилу, кг; М1j маса пилу, що виділяється одиницею обладнання, яке пилить, за період часу між генеральними прибираннями пилу, кг; М2 = маса пилу, що потрапляє до обєму приміщення за період часу між поточними прибираннями пилу, кг; М2 = маса пилу, що потрапляє до обєму приміщення за період часу між поточними прибираннями пилу, кг; М2j маса пилу, що виділяється одиницею обладнання, за період часу між поточними прибираннями пилу, кг; М2j маса пилу, що виділяється одиницею обладнання, за період часу між поточними прибираннями пилу, кг; частка пилу, що потрапляє до обєму приміщення і який видаляється витяжними вентиляційними системами. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення, приймають = 0; частка пилу, що потрапляє до обєму приміщення і який видаляється витяжними вентиляційними системами. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення, приймають = 0; 1, 2 частки пилу, який потрапляє до обєму приміщення та осідає відповідно на важкодоступних і доступних для прибирання поверхнях приміщення ( 1+ 2 = 1). 1, 2 частки пилу, який потрапляє до обєму приміщення та осідає відповідно на важкодоступних і доступних для прибирання поверхнях приміщення ( 1+ 2 = 1). У разі відсутності даних щодо значень коефіцієнтів 1 та 2, допускається приймати 1 = 1, 2 = 0. У разі відсутності даних щодо значень коефіцієнтів 1 та 2, допускається приймати 1 = 1, 2 = 0.
19 Значення Мi (i = 1,2) визначається експериментально Мi = де G1j, G2j - інтенсивність відкладення пилу відповідно на важкодоступних F1j (м2) і доступних F2j (м2) площах, кг м-2с-1; де G1j, G2j - інтенсивність відкладення пилу відповідно на важкодоступних F1j (м2) і доступних F2j (м2) площах, кг м-2с-1; 1, 2 - проміжки часу відповідно між генеральними і поточними прибираннями пилу, с. 1, 2 - проміжки часу відповідно між генеральними і поточними прибираннями пилу, с. За умови відсутності даних про масу горючого пилу і волокон, що виділяється в обємі приміщення між прибираннями, про масу пилу, що осідає на важкодоступних для прибирання місцях, і, як наслідок, неможливість виконання розрахунків, необхідно приймати категорію приміщення – Б.
Еще похожие презентации в нашем архиве:
© 2024 MyShared Inc.
All rights reserved.