Земля - планета Земля – одна з 9 – ті планет Сонячної системи. Вона обертається навколо Сонця, а також навколо своєї осі. Земля являє собою величезну. - презентация

1

2 Земля - планета Земля – одна з 9 – ті планет Сонячної системи. Вона обертається навколо Сонця, а також навколо своєї осі. Земля являє собою величезну кулю, сплюснуту біля полюсів, поверхня якої на 2/3 вкрита водою, а на 1/3 – сушею. Шари повітря, що оточує Землю, становить її атмосферу. Атмосфера містить кисень, необхідний для живих істот. Порівняно з деякими іншими планетами чи Сонцем Земля – зовсім маленька. Юпітер і Сатурн більші неї в сотні разів, а Сонце – майже в мільйон разів. Але Земля – єдина в Сонячній системі планета, де існує життя.

3 Є різні теорії виникнення Сонячної системи. 1. Сонце виникло з величезних хмар рухомого газу (туманностей). На початку існування Сонця навколо нього стрімко рухався широкий диск з пилу та газу. Частина цього пилу і газу збиралася в грудки, що згодом стали планетами Сонячної системи. Однією з них і була наша Земля. 2. Планети утворювалися з розпечених викидів сонячного матеріалу. Вони відірвалися від Сонця і почали кружляти навколо нього за своїми орбітами, поступово охолоджуючись. В період її народження температура на поверхні сягала С. Пройшло багато мільйонів років, щоб поверхня охолонула і сформувалася тверда кора. 3. Частинки пилу і газу зєднувались у грудки під великим тиском. І спочатку ці грудки, які ставали планетами, були холодними. Але від величезного тиску вони починали розігріватися зсередини. Отож, проблема виникнення планет Сонячної системи остаточно не вирішена.

4 Земля має магнітне поле. Збудження магнітного поля Землі виникає від різноманітних рухів у рідкому металевому ядрі Землі. Магнітне поле Землі має північний та південний геомагнітні полюси. Магнітна вісь що зєднує ці полюси, утворює з віссю обертання Землі кут, який дорівнює приблизно 11,5 0.

5 Тяжіння – це сила, що притягує всі предмети один до одного. Вона утримує на земній поверхні людей і все, що знаходиться навколо них. Сила тяжіння спрямована до центру Землі. Найсильніше тяжіння – на поверхні Землі. Що далі предмет від її центру, то слабкіше тяжіння. А в космічному просторі земне тяжіння відсутнє зовсім. Тому там люди і всі предмети перебувають у стані невагомості. Гравітаційне поле Землі зумовлює її сферичну форму, а також воно утримує атмосферу навколо Землі.

6 Середня відстань від Сонця – км Швидкість обертання Землі навколо Сонця – 29,765 км/с Період обертання Землі навколо Сонця – 365,24 діб Загальна площа поверхні – 510 млн.км 2 Відстань від поверхні до центру в середньому – км На екваторі – км На полюсах – км Довжина екватора – км Загальна площа суші – 148 млн.км 2 (29%) Загальна площа океанів і морів – 361 млн.км 2 (71%) Об'єм – млн.км 3 Середня густина – кг/м 3 Маса – кг Найвища гірська вершина – м, г. Еверест (Джомолунгма) Найбільша глибина океану – м, Маріанська западина Вік – 4,6 млрд.років (охолола до температури С і пройшли перші дощі – 4,3 млрд. років тому) Поява перших живих організмів – близько 3,5 млрд. років тому Температура на глибині км – С

7 У ІІІ ст.до н.е. хранителем знаменитої Александрійської бібліотеки працював Ератосфен родом з Кіренайки – грецької колонії в Північній Африці. Грунтуючись на спостереженнях і знаючи, що Земля – куля, Ератосфен вирішив визначити її розміри. Виготовив нескладний прилад – скафіс (чаша, що має форму півкулі, на дні якої у вертикальному положенні укріплено гостру спицю. Внутрішню поверхню скафіса вчений розділив на 90 0 і через кожен з них накреслив кола, позначив їх відповідними цифрами, починаючи від дна чаші (див. мал.) За підрахунками Ератосфена діаметр Землі становить км, а радіус – км. Так він вперше визначив розміри Землі, близькі до тих, які нині встановлені за допомогою точних приладів.

8 У ІІ ст. н.е. давньогрецький учений Клавдій Птолемей, сприючись на теорії своїх попередників, головним чином Аристотеля, розробив геоцентричну систему світу з нерухомою Землю в центрі. Він твердив, що небесні тіла рухаються навколо Землі по колоподібних орбітах, а небо являє собою кришталевий ковпак. Птолемеєва система була дуже складна і заплутана настільки, що сам учений визнавав: Легше самому рухати планети, ніж сам пояснити, як вони рухаються

9 Миколай Копернік був сином купця родом з Кракова, який у молоді роки переїхав у місто Торунь. У книзі Про обертання небесних сфер він писав, що світ не такий, як його змалював Птолемей, що вивчення про нерухомість Землі – це безглуздя, що небо не кришталевий ковпак, а простір, якому немає меж. Копернік підрахував, що земля робить свій оберт навколо Сонця за 365 і ¼ доби, що й інші планети, як і Земля, рухаються навколо Сонця кожна по своїй орбіті. Ідеї, викладені у творі великого астронома, взялись поширювати два видатних італійських учених – філософ Джордано Бруно та астроном і фізик Галілео Галілей.

10 Космічну еру людства розпочато 4 жовтня 1957 р.: у СРСР запущено перший штучний супутник Землі. Батько космонавтики К.Е.Ціолковський згадував: Прагнення до космічних польотів в мені заклав фантазер Ж.Верн. Він пробудив роботу мозку в цьому напрямі. Зявилося бажання. З бажанням виникла діяльність розуму. Звичайно, вона б ні до чого не привела, якби не мала підтримки з боку науки. 12 квітня 1961 р. в космічному просторі вперше побувала радянська людина – Юрій Гагарін. Коли його запирали, який вигляд має Земля з космосу, він відповів: Опинившись у космосу, я побачив реально існуючи в світі планети, зірки, сліпучо – яскравий диск Сонця на вугільно – чорному небі та випуклий бік Землі, вкритий рунами хмар. Земна куля була поруч зі мною, поверталася на очах, ніби звичайний глобус…