Взаємодія тіл. Тіла діють одне на одного, тобто взаємодіють. Унаслідок взаємодії тіл може змінюватись їхня швидкість, а тіла можуть деформуватися. Унаслідок. - презентация

1 Взаємодія тіл

2 Тіла діють одне на одного, тобто взаємодіють. Унаслідок взаємодії тіл може змінюватись їхня швидкість, а тіла можуть деформуватися. Унаслідок взаємодії тіл може змінюватись їхня швидкість, а тіла можуть деформуватися. Зміна швидкості тіла або його деформація можуть бути мірою дії на це тіло інших тіл. Зміна швидкості тіла або його деформація можуть бути мірою дії на це тіло інших тіл.

3 Сила – векторна величина, що є мірою взаємодії тіл. сила Тяжіння – сила, яка діє на кожне тіло з боку Землі Fтяж= gm Пружності – сила, яка виникає при деформа- ції Fпр= kl Тертя – сила, яка виникає при відносно му переміщенні тіл, що дотикаються Fтер = µN

4 Вага тіла Сила, з якою тіло діє на опору або підвіс, називають вагою. Сила, з якою тіло діє на опору або підвіс, називають вагою. Вага тіла, що перебуває у спокої, дорівнює силі тяжіння, що діє на нього. Вага тіла, що перебуває у спокої, дорівнює силі тяжіння, що діє на нього. P= gm

5 Невагомість Стан, за якого вага тіла дорівнює нулю називають невагомістю. Стан, за якого вага тіла дорівнює нулю називають невагомістю. У стані невагомості перебувають усі тіла, що вільно падають. У стані невагомості перебувають усі тіла, що вільно падають. P= 0 P= 0

6 Дію на тіло кількох сил можна замінити дією однієї сили, яку називають рівнодійною. Якщо дві сили напрямлені однаково, їхня рівнодійна напрямлена в той самий бік, а модуль рівнодійної дорівнює сумі модулів сил-доданків. Якщо дві сили напрямлені однаково, їхня рівнодійна напрямлена в той самий бік, а модуль рівнодійної дорівнює сумі модулів сил-доданків. Якщо дві не однакові за модулем сили напрямлені протилежно, їхня рівнодійна напрямлена в бік більшої сили, а модуль рівнодійної дорівнює різниці модулів сил-доданків. Якщо дві не однакові за модулем сили напрямлені протилежно, їхня рівнодійна напрямлена в бік більшої сили, а модуль рівнодійної дорівнює різниці модулів сил-доданків. Якщо дві рівні за модулем сили напрямлені протилежно, їхня рівнодійна дорівнює нулю. У такому разі кажуть, що ці сили врівноважують (компенсують) одна одну. Якщо дві рівні за модулем сили напрямлені протилежно, їхня рівнодійна дорівнює нулю. У такому разі кажуть, що ці сили врівноважують (компенсують) одна одну.

7 Інерція – здатність тіла зберігати свою швидкість незмінною, якщо на нього не діють інші тіла. Закон інерції – якщо на тіло не діють інші тіла, воно рухається зі сталою за модулем та напрямом швидкістю або зберігає стан спокою. Інертність – це властивість тіла більше або менше зберігати свій стан руху під дією однакових сил. Мірою інертності тіла є його маса.

8 Важіль – жорсткий стержень, який має вісь обертання. Умови рівноваги важеля Умови рівноваги важеля 1) прикладені до важеля сили намагаються обертати його в протилежних напрямах 1) прикладені до важеля сили намагаються обертати його в протилежних напрямах 2) модулі прикладених до важеля сил обернено пропорційні плечам цих сил: 2) модулі прикладених до важеля сил обернено пропорційні плечам цих сил:

9 Блоки Нерухомий блок-колесо з жолобом для троса, яке обертається на нерухомій осі. Нерухомий блок-колесо з жолобом для троса, яке обертається на нерухомій осі. Нерухомий блок не дає виграшу в силі, а дозволяє лише змінювати напрям сили. Нерухомий блок не дає виграшу в силі, а дозволяє лише змінювати напрям сили. Рухомий блок – блок, вісь якого переміщується в просторі, піднімається разом з вантажем. Рухомий блок – блок, вісь якого переміщується в просторі, піднімається разом з вантажем. Рухомий блок дає виграш у силі у 2 рази. Рухомий блок дає виграш у силі у 2 рази. Дістаючи виграш у силі, ми в стільки ж разів програємо в переміщенні. Дістаючи виграш у силі, ми в стільки ж разів програємо в переміщенні.

10 Похила площина Використовуючи похилу площину, ми виграємо в силі в стільки разів, у скільки разів довжина похилої площини більша за її висоту, і саме у стільки ж разів ми програємо в переміщенні. Використовуючи похилу площину, ми виграємо в силі в стільки разів, у скільки разів довжина похилої площини більша за її висоту, і саме у стільки ж разів ми програємо в переміщенні.