Лекція 1 Тема: ПРИНЦИПИ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ. СИСТЕМА ДОВІЛЬНИХ РУХІВ (СИМПТОМАТИКА І ТОПІЧНА ДІАГНОСТИКА УРАЖЕНЬ) Професор. - презентация

1 Лекція 1 Тема: ПРИНЦИПИ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ. СИСТЕМА ДОВІЛЬНИХ РУХІВ (СИМПТОМАТИКА І ТОПІЧНА ДІАГНОСТИКА УРАЖЕНЬ) Професор С.І.Шкробот

2 Функції нервової системи Основна функція нервової системи - це об єднання і регуляція різних фізіологічних процесів відповідно до умов зовнішнього і внутрішнього середовища, що постійно змінюються.

3 Функції нервової системи нервова система об єднує, інтегрує і субординує всі частини організму в одне гармонійне ціле (тобто існує принцип цілістності нервової системи.

4 Основу діяльності нервової системи складає рефлекторний принцип.

5 Рефлекс – це реакція організму на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що здійснюється з допомогою нервової системи.

6 Рефлекторне кільце включає наступні частини: Аферентна частинаАферентна частина (яка приймає інформацію) Центральна частинаЦентральна частина (яка переробляє інформацію) Еферентна частинаЕферентна частина (яка організовує відповідь)

7 СХЕМА РЕФЛЕКТОРНОГО КІЛЬЦЯ

8 Класифікація рефлексів: Прості Складні Набуті Вроджені Умовні Безумовні

9 Характеристика безумовних рефлексів : Характеристика безумовних рефлексів : 1. вроджені рефлекси 2. філогенетично є старими, тобто вироблені в процесі філогенезу 3. мають чіткий анатомічний субстрат у вигляді рефлекторного кільця 4. вони здійснюються без участі кори головного мозку

10 Характеристика безумовних рефлексів : 5.замикаються в межах сегментарного апарату спинного мозку або в стовбурі головного мозку 6.передаються по спадковості 7.знаходяться під регулюючим впливом кори головного мозку 8.є базою для вироблення умовних рефлексів

11 Характеристика умовних рефлексів 1. це індивідуальні реакції організму, набуті в процесі онтогенезу, які дають можливість пристосуватись до тих чи інших змін умов життя 2. нестійкі, можуть згасати, тобто потребують підкріплення 3. не мають чіткого анатомічного субстрату 4. замикаються в корі

12 Безумовні рефлекси поділяються на поверхневі та глибокі прості та складні пропріоцептивні (сухожилкові, периостальні, суглобові) екстероцептивні (шкірні, з слизових оболонок) інтероцептивні ( зі слизових внутрішніх органів)

13 В клінічній практиці досліджують наступні рефлекси Рефлекс Його вид Мязи НервиСегменти Надбрівний Глибокий периостальни й m.orbicularisoculi n. trigeminus (V) – n. facialis (VII) Довгастий мозок і міст Корнеальний Поверхневий зі слизової оболонки m.orbicularisoculi n. trigeminus (V) – n. facialis (VII) Довгастий мозок і міст Нижньо - щелепний Глибокий периостальни й m. masseter n. trigeminus (V) – n.mandibularis (чутливий і руховий) Довгастий мозок і міст Глотковий Поверхневий зі слизової оболонки mm. constrictores pharyngis і інші n.glossopharyngeus, n. vagus (чутливий і руховий) Довгастий мозок і міст Піднебінний Поверхневий зі слизової оболонки m.levatores veli palatini n.glossopharyngeus, n. vagus (чутливий і руховий) Довгастий мозок і міст Згинально – ліктьовийГлибокийсухожилковий m. biceps brachii n. musculo- cutaneus C5 – C6

14 Рефлекс Його вид Мязи НервиСегменти Розгинально- ліктьовийГлибокийсухожилковий m. triceps brachii n. radialis C7 – C8 Карпо- радіальний Глибокий периостальний mm. pronatores, flexores,digitorum, brachioradialis, biceps n. medianus n. radialis, n.musculo- cutaneus C5 – C8 Плечо- лопатковий Глибокий периостальний mm. teres major, subscapularis n. subscapularis C5 – C6 Верхній черевний Поверхневий шкірний mm. transversus, obliquus, rectus abdominisnn.intercostales D7 – D8 СереднійчеревнийПоверхневий шкірний mm. transversus, obliquus, rectus abdominisnn.intercostales D9 – D10 НижнійчеревнийПоверхневий шкірний mm. transversus, obliquus, rectus abdominisnn.intercostales D11 – D12

15 Рефлекс Його вид Мязи НервиСегменти КремастернийПоверхневий шкірний m. cremaster n. genitofemoralis L1 – L2 Колінний Глибокийсухожилковий m. quadriceps femoris n. femoralis L2 – L4 Ахілiв Глибокийсухожилковий m. triceps surae n. tibialis (n. ischiadicus) S1 – S2 Підошвовий Поверхневий шкірний mm. flexores digitorum pedis та ін. n. ischiadicus L5 – S1 АнальнийПоверхневий шкірний m. sphinter ani externus nn. anococcygei S4 – S5

16

17 Система довільних рухів Забезпечує проведення нервового імпульсу від кори головного мозку до м язу, а шлях по якому здійснюється реалізація рухового імпульсу зветься руховим шляхом або корково-м язовим шляхом tr. сortico-muscularis

18 ІНЕРВАЦІЯ МЯЗІВ ТУЛУБА ТА КІНЦІВОК ЦЕНТРАЛЬНИЙ-КОРКОВО- СПИННОМОЗКОВИЙ(TR.CORT ICO-SPINALIS) ПЕРИФЕРИЧНИЙ- СПИННОМОЗКОВО- МЯЗОВИЙ(TR.SPINO- MUSCULARIS)

19 АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

20

21

22

23 СЕГМЕНТ СПИННОГО МОЗКУ

24 ІНЕРВАЦІЯ МЯЗІВ ТУЛУБА І КІНЦІВОК Клітини передніх рогів С1-С4 інервують мязи шиї, С5-Д1 – мязи верхніх кінцівок, Д1-Д12 – мязи тулуба, L1-S2 – мязи ніг, S3 – S5 – мязи малого тазу

25 ІНЕРВАЦІЯ М ЯЗІВ ОБЛИЧЧЯ ЦЕНТРАЛЬНИЙ НЕЙРОН- КОРКОВО-ЯДЕРНИЙ(TRACTUS CORTICO-NUCLEARIS) ПЕРИФЕРИЧНИЙ-ЯДЕРНО- МЯЗОВИЙ(TRACTUS NUCLEO-MUSCULARIS)

26 АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

27 ІНЕРВАЦІЯ МЯЗІВ ОБЛИЧЧЯ

28

29 ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАЛІЧУ ТА ПАРЕЗУ ПАРАЛІЧ – ЦЕ ПОВНА ВТРАТА АКТИВНИХ РУХІВ. ПАРЕЗ – ЦЕ ЗНИЖЕННЯ ОБСЯГУ АКТИВНИХ РУХІВ

30 ВЕРХНЯ ПРОБА БАРЕ

31 НИЖНЯ ПРОБА БАРЕ

32 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ Центральний параліч виникає при ураженні волокон центрального рухового нейрону, тобто кірково- спинномозкового та кірково-ядерного шляхів.

33 Ознаки центрального паралічу (парезу) 1. Параліч дифузний 2. Спастична гіпертонія м язів (підвищення м язового тонусу за спастичним типом) 3. Гіперрефлексія сухожилкових та периостальних рефлексів 4. Патологічні рефлекси 5. Захисні рефлекси 6. Патологічні синкінезії

34 Ознаки спастичного тонусу : Ознаки спастичного тонусу : в руках тонус підвищений в згиначах, в ногах – в розгиначах симптом складного ножа під час перевірки тонус знижується

35 СПАСТИЧНА ГІПЕРТОНІЯ В НОЗІ

36 СПАСТИЧНА ГІПЕРТОНІЯ

37 Поза Верніке - Мана.

38 Згинальні патологічні рефлекси:

39

40 СИМПТОМ БАБІНСЬКОГО

41 СИМПТОМ ПУСЕПА

42 СИМПТОМ ШЕФЕРА

43 СИМПТОМ ОПЕНГЕЙМА

44 Згинальні патологічні рефлекси : 1. Россолімо 2. Жуковськог о 3. Бехтерева 4. Менделя- Бехтерева

45 Розгинальні патологічні рефлекси: 1. Бабінського 2. Оппенгейма 3. Гордона 4. Штрюмпеля 5. Гросмана 6. Шефера 7. Чаддока 8. Пуусеппа 9. Редліха

46 Розгинальні патологічні рефлекси : 1. Бабінського 2. Оппенгейма 3. Гордона 4. Штрюмпеля 5. Гросмана 6. Шефера 7. Чаддока 8. Пуусеппа 9. Редліха

47 ПАТОЛОГІЧНІ РЕФЛЕКСИ Симптом Бабінського Симптом Оппенгейма симптом Гордона

48 МЕТОДИКА ПЕРЕВІРКИ ПАТОЛОГІЧНИХ РЕФЛЕКСІВ МЕТОДИКА ПЕРЕВІРКИ ПАТОЛОГІЧНИХ РЕФЛЕКСІВ Россолімо Менделя- Бехтерева Жуковського (7) та Гіршберга (8)

49 Патологічні рефлекси з рук: 1.Бехтерева – згинання пальців руки при перкусії молоточком тилу кисті 2.Жуковського – згинання пальців кисті при перкусіі молоточком долонної поверхні 3.Россолімо (Вендеровича) – згинання пальців кисті при перкусії молоточком кінчиків пальців (ІІ-ІV) кисті

50 Патологічні рефлекси з рук 4. Тремлера – згинання пальців кисті при швидких дотикових подразненнях пальцями лікаря долонної поверхні кінцевих фаланг ІІ-ІV пальців хворого. 5.Якобсона-Ласка - згинання пальців кисті при ударі молоточком по шиловидному відростку 6.Кліппеля- Вейля ( при пасивному згинанні ІІ-V пальців кисті рефлекторно згинається І палець )

51 Синкінезії поділяються на: Глобальні Координаторні (Штрюмпеля) - радіальні Імітаційні

52 ГЛОБАЛЬНІ СИНКІНЕЗІЇ ГЛОБАЛЬНІ СИНКІНЕЗІЇ. сти при рухах в здоровій руці мимовільно скорочуються мязи паралізованої руки скання руки лікаря здоровою рукою призводить до стискання хворої руки.

53 Координаторні синкінезії коли при спробі в паретичній кінцівці зробити один рух, виникає мимовільно інший в мязах синергістах. Наприклад: а) при спробі зігнути хвору ногу в коліні виникає тильне згинання ступні (тібіальний феномен Штрюмпеля); б) пронаторна синкінезія – при спробі зігнути паретичну руку в ліктьовому суглобі настає одночасна пронація передпліччя

54 Імітаційні синкінезії Імітаційні синкінезії це мимовільне повторення паретичною кінцівкою рухів здорової кінцівки. Наприклад, синкінезія Райміс та – коли лікар здійснює опір рухам здорової ноги хворого, в паретичній нозі зявляються аналогічні рухи.

55 Центральний параліч

56 ПЕРИФЕРІЙНІ ПАРАЛІЧІ Периферійні паралічі виникають при ураженні волокон периферійного рухового нейрону, тобто спинно-мозково-мязового та ядерно-мязового шляхів, тобто передніх рогів спинного мозку, передніх корінців, сплетень, периферійних нервів або ядер та власне черепних нервів

57 Ознаки периферичного паралічу 1. арефлексія або гіпорефлексія 2. атонія м язів (гіпотонія) 3. атрофія м язів 4. фібрилярні чи фасцикулярні посмикування 5. параліч обмежений 6. реакція дегенерації

58 СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

59 УРАЖЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЗВИВИНИ – Викликає моноплегію (монопарез) на протилежній стороні. Якщо вогнище розміщене в верхньому відділі передньої центральної звивини – то виникає плегія ноги, якщо в середньому – руки, в нижньому – обличчя.

60 ПОДРАЗНЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЗВИВИНИ При подразненні передньої центральної звивини виникає моторний джексон ( це місцеві судоми, що можуть переходити в генералізовані судомні приступи

61 УРАЖЕННЯ ПРОМЕНИСТОГО ВІНЦЯ викликає центральну геміплегію на протилежній стороні ( руки, ноги, нижньої мімічної мускулатури та язика ). Причому характерна нерівномірність її : якщо процес в верхніх відділах вінця - то > парез в нозі, якщо в нижніх відділах вінця, то > парез в руці. Крім цього геміплегія може поєднуватися з гемігіпестезією.

62 УРАЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ КАПСУЛИ Виникає геміплегія на протилежній стороні, центральний парез ( параліч ) м язів язика та нижньої мімічної мускулатури. Часто приєднується гемігіпестезія. Характерна поза Верніке - Мана.

63 УРАЖЕННЯ ПІРАМІДНОГО ШЛЯХУ В СТОВБУРІ МОЗКУ - При такому ураженні виникає центральний параліч на протилежній стороні та периферійний параліч м язів обличчя на стороні процесу ( т. як в стовбурі вражаються ядра ЧМН та їх корінці ). Таке ураження зветься альтернуючим синдромом

64 Ураження пірамідних шляхів в бокових канатиках спинного мозку Ураження пірамідних шляхів в бокових канатиках спинного мозку - Виникає центральний параліч нижче рівня ураження С 1- С 4, C5-Th1, Th1- Th12, L1-S2

65 Ураження передніх рогів або рухових ядер ЧМН Ураження передніх рогів або рухових ядер ЧМН - викликає периферійний параліч відповідних мязів, що інервуються з ураженого сегменту. При хронічних процесах спостерігається фібрилярні або фасцикулярні посмикування мязів

66 Ураження передніх корінців. Також виникає периферичний параліч мязів. Ураження одного корінця не викликає помітних розладів, так як дефект перекривається вище – та нижчележачими корінцями. А тому периферичний параліч виникає при ураженні декількох корінців

67 УРАЖЕННЯ НЕРВОВИХ СПЛЕТЕНЬ Ураження нервових сплетень ( шийного, плечового, поперекового, крижового )- периферичний параліч, біль, чутливі, вегетативні розлади.

68 Ураження периферичного нерва Ураження периферичного нерва - периферичний параліч м язів, що інервуються даним нервом. Так як більшість нервів є змішаними, то приєднуються болі, чутливі розлади і вегетативні порушення.

69 Види ходи

70