Презентація на тему: Літери [г] і [ґ] Виконала студентка Групи ФУЗРб-1-09 ТимошенкоКатерина. - презентация

1 Презентація на тему: Літери [г] і [ґ] Виконала студентка Групи ФУЗРб-1-09 ТимошенкоКатерина

2 Природа звуків [g] і [h] Глотковий звук [h] зявився в українській мові в VI- VII ст. Це підтверджують: плутання [ г ] і [ х ] (у літописі 1073) плутання [ г ] і [ х ] (у літописі 1073) пропуск літери г: підпис Анни Ярославни ( ΑΝΝΑ ΡЪHΝΑ) (1063), осподарь(1136) пропуск літери г: підпис Анни Ярославни ( ΑΝΝΑ ΡЪHΝΑ) (1063), осподарь(1136)

3

4 З XIV ст. за цим звуком закріпилась літера г. З XIV ст. за цим звуком закріпилась літера г. Прасловянський задньоязиковий *g на письмі у Київській Русі позначався буквосполученням кг: Прасловянський задньоязиковий *g на письмі у Київській Русі позначався буквосполученням кг: кгрунтъ, кгды кгрунтъ, кгды З виходом у 1619р. Граматики М. Смотрицького на позначення звука почали використовувати літеру [ґ]. З виходом у 1619р. Граматики М. Смотрицького на позначення звука почали використовувати літеру [ґ].

5

6 1933 році для уніфікації української мови з російською було репресовано літеру ґ для позначення проривного задньоязикового звука році для уніфікації української мови з російською було репресовано літеру ґ для позначення проривного задньоязикового звука. У 1990 році літеру ґ було поновлено в правах. У 1990 році літеру ґ було поновлено в правах.

7 Вимова звука [г] При його творенні корінь язика відтягується назад і зближується із задньою стінкою глотки; струмінь видихуваного повітря, проходячи через утворену щілину, спричинює дрижання голосових звязок. Цей звук легкий у вимові. Слів із цим звуком у нашій мові чимало, і в деяких випадках можна вловити паралелі між звучанням слова та його значенням. При його творенні корінь язика відтягується назад і зближується із задньою стінкою глотки; струмінь видихуваного повітря, проходячи через утворену щілину, спричинює дрижання голосових звязок. Цей звук легкий у вимові. Слів із цим звуком у нашій мові чимало, і в деяких випадках можна вловити паралелі між звучанням слова та його значенням.

8 горло голос

9 Іван Огієнко Ознакою української Ознакою української мови є тільки г (h), чому й чужі слова з [ґ] ми українізуємо мови є тільки г (h), чому й чужі слова з [ґ] ми українізуємо

10 Ігор Померанцев про звук [г] цей дуже давній звук і на терезах вічності переважує всі носові французькі цей дуже давній звук і на терезах вічності переважує всі носові французькі

11 Близький до українського [г] – але не тотожний йому- є початковий звук у російському слові Господь і в польському вигукові aha Близький до українського [г] – але не тотожний йому- є початковий звук у російському слові Господь і в польському вигукові aha

12 Звук [ґ] Слів із проривним задньоязиковим [ґ] в українській мові набагато менше. Слів із проривним задньоязиковим [ґ] в українській мові набагато менше. Це- кілька загальнопоширених слів та кільканадцять діалектних: аґрус, Це- кілька загальнопоширених слів та кільканадцять діалектних: аґрус, ґанок, ґудзик, ґрати, ґніт, ґеґати, дзиґа, ґанок, ґудзик, ґрати, ґніт, ґеґати, дзиґа, ґабзувати, леґінь, балаґан. ґабзувати, леґінь, балаґан.

13 Є цей звук і в деяких український прізвищах:Мамалиґа, Не- дриґайло. Варто памятати, що при словозміні звук [ґ] чергується із [дз]: дзиґа – дзидзі, Мамалиґа- Мамалидзі, Салиґа- Салидзі. Є цей звук і в деяких український прізвищах:Мамалиґа, Не- дриґайло. Варто памятати, що при словозміні звук [ґ] чергується із [дз]: дзиґа – дзидзі, Мамалиґа- Мамалидзі, Салиґа- Салидзі. При нормальному темпі мовлення звук [ґ] артикулюється також на місці глухого [к] у низці слів: Великдень, анекдот, вокзал, екземпляр, екзотика, повсякденний. ( на місці кз,кд- ґз, ґд) При нормальному темпі мовлення звук [ґ] артикулюється також на місці глухого [к] у низці слів: Великдень, анекдот, вокзал, екземпляр, екзотика, повсякденний. ( на місці кз,кд- ґз, ґд)

14 Деякі мовці, зрадівши з поновлення літери ґ, почали активно вживати позначуваного нею звука. На жаль, уживають його часто недоречно, кожен запроваджує норму на власний розсуд. Правило щодо використання літер г і ґ було добре розроблене в правописі 1929 року, забороненому в запалі боротьби з «буржуазним націоналізмом» у 1933 році. Деякі мовці, зрадівши з поновлення літери ґ, почали активно вживати позначуваного нею звука. На жаль, уживають його часто недоречно, кожен запроваджує норму на власний розсуд. Правило щодо використання літер г і ґ було добре розроблене в правописі 1929 року, забороненому в запалі боротьби з «буржуазним націоналізмом» у 1933 році.

15 За тим правописом у словах грецького походження треба послідовно писати й вимовляти г (бо так вимовляють самі греки!): ген, генетика, генеза, гігант, гімн, гімназія, біографія, монографія, гомео­патія, графіка, логіка, орган, організм, організація, трагедія, трагізм. За тим правописом у словах грецького походження треба послідовно писати й вимовляти г (бо так вимовляють самі греки!): ген, генетика, генеза, гігант, гімн, гімназія, біографія, монографія, гомео­патія, графіка, логіка, орган, організм, організація, трагедія, трагізм.

16 Тобто в усіх грецизмах, якими є слова з компо­нентами гео-, гетеро-, гігро-, гідро-, гіпер-, гіпо-, геліо-, голо- (від гр. holos «увесь, цілий»), гомо- (від гр. homos «рівний, однаковий»), -граф, - лог та ін. Приміром, географія, гетерогенний, гігроскопічний, гідра, гідродинаміка, гіпертонія, гіпотрофія, геліотерапія, голографія, гомологія, логопедія, педагогіка. У давно засвоєних словах з інших мов також слід уживати г Тобто в усіх грецизмах, якими є слова з компо­нентами гео-, гетеро-, гігро-, гідро-, гіпер-, гіпо-, геліо-, голо- (від гр. holos «увесь, цілий»), гомо- (від гр. homos «рівний, однаковий»), -граф, - лог та ін. Приміром, географія, гетерогенний, гігроскопічний, гідра, гідродинаміка, гіпертонія, гіпотрофія, геліотерапія, голографія, гомологія, логопедія, педагогіка. У давно засвоєних словах з інших мов також слід уживати г

17

18 У новіших запозиченнях з латинської та інших мов (крім грецької) г вживається на місці h, а ґ на місці g. Отже, ґатунок (нім. Gattung), ґільйотина (фр. guillotine), ґума (лат. gumma), конґломерат (лат. conglomeratus), реґіон (лат. regio), Ґріґ (Grieg), але гумус (лат. humus), гуманізм (лат. humanus), Гайдн (Haydn), Гарвей (Harvey). Особливу увагу варто звернути на слова, де є обидва звуки: Геґель, Гюґо (Hegel, Hugo). У новіших запозиченнях з латинської та інших мов (крім грецької) г вживається на місці h, а ґ на місці g. Отже, ґатунок (нім. Gattung), ґільйотина (фр. guillotine), ґума (лат. gumma), конґломерат (лат. conglomeratus), реґіон (лат. regio), Ґріґ (Grieg), але гумус (лат. humus), гуманізм (лат. humanus), Гайдн (Haydn), Гарвей (Harvey). Особливу увагу варто звернути на слова, де є обидва звуки: Геґель, Гюґо (Hegel, Hugo).

19 В українській мові літерою х відтворюється, як правило, іншомовна фонема ch: Фридрих (Friedrich), Халдея (Chaldaea); фонему h слід передавати через г. В українській мові літерою х відтворюється, як правило, іншомовна фонема ch: Фридрих (Friedrich), Халдея (Chaldaea); фонему h слід передавати через г. Неправомірно говорити Ханс, Хельмут, на відміну від російської мови, де така вимова можлива через відсутність фарингального [г]. Неправомірно говорити Ханс, Хельмут, на відміну від російської мови, де така вимова можлива через відсутність фарингального [г].

20 Проф. І. Вихованець описує місце фонеми ґ в українській мові так: «Фонема ґ посідає периферійне місце в сукупності фонем української мови, що засвідчує її використання в порівняно небагатьох словах звуконаслідувального та іншомовного походження. Проте вона функціонує в українській мові, що і сприяло закріпленню літери ґ. Звичайно, ідеться здебільшого про іншомовні слова»

21

22 Проф. О. Пономарів твердить: «У словникові щодо використання фонем г та ґ у словах іншомовного походження застосовано засади «Українського правопису» 1929 р. з деякими уточненнями, а саме: проривний ґ і фарингальний г словянських мов завжди відтворюються українським г, оскільки вживаються, як правило, в однокореневих лексемах (пол. głowa голова, чес. mohutný могутній та ін.); проривний ґ і фарингальний г словянських мов завжди відтворюються українським г, оскільки вживаються, як правило, в однокореневих лексемах (пол. głowa голова, чес. mohutný могутній та ін.); у всіх грецизмах вживається тільки г (агностик, агонія, Галилея, Голгофа, Гомора та ін.); у всіх грецизмах вживається тільки г (агностик, агонія, Галилея, Голгофа, Гомора та ін.); у запозиченнях з інших мов фонема h послідовно передається через г, а не х (гокей, гоббі, гумор (лат. humor), гуманіст (лат. humanist) та ін.); у запозиченнях з інших мов фонема h послідовно передається через г, а не х (гокей, гоббі, гумор (лат. humor), гуманіст (лат. humanist) та ін.);

23 g у давно засвоєних словах також відтворюється українським г (гусар, гравюра та ін.). Із власних назв це стосується насамперед найменувань країн, міст, гір, річок, та інших ономастичних обєктів (Англія, Голландія та ін.); g у давно засвоєних словах також відтворюється українським г (гусар, гравюра та ін.). Із власних назв це стосується насамперед найменувань країн, міст, гір, річок, та інших ономастичних обєктів (Англія, Голландія та ін.); у несловянських антропонімах, а також у новіших загальних назвах розрізняємо h та g, що передаються відповідно через г та ґ: Hegel Геґель, Copenhagen Копенгаґен» у несловянських антропонімах, а також у новіших загальних назвах розрізняємо h та g, що передаються відповідно через г та ґ: Hegel Геґель, Copenhagen Копенгаґен»

24 Проф. В. Німчук вважає, що «на сучасному етапі доцільно вернутися до правил р. і проекту Українського Правопису 1926 року, що радили в іншомовних запозиченнях загальних назвах писати г, незалежно від того, h чи g вони мають у мовах- джерелах, а в топонімах й антропонімах писати г та ґ відповідно до того, з h чи g звучить і пишеться назва в мові, з якої слово до нас прийшло (крім давно засвоєних, зокрема через грецьку мову, Англія, Єгипет, Рига та ін.)» Проф. В. Німчук вважає, що «на сучасному етапі доцільно вернутися до правил р. і проекту Українського Правопису 1926 року, що радили в іншомовних запозиченнях загальних назвах писати г, незалежно від того, h чи g вони мають у мовах- джерелах, а в топонімах й антропонімах писати г та ґ відповідно до того, з h чи g звучить і пишеться назва в мові, з якої слово до нас прийшло (крім давно засвоєних, зокрема через грецьку мову, Англія, Єгипет, Рига та ін.)»

25 аґрусґаваґазда аґрусґаваґазда ґанок р. -нкуґандж, р. -уґатунок, р. -нку ґанок р. -нкуґандж, р. -уґатунок, р. -нку ґвалт, -уґвалтовноґвалтувати ґвалт, -уґвалтовноґвалтувати ґедзьґелґотатиґиґнути ґедзьґелґотатиґиґнути ґирлига (пастуша палиця)ґлей (вишневий клей)ґніт (у лампі), р. -та ґирлига (пастуша палиця)ґлей (вишневий клей)ґніт (у лампі), р. -та ґоґель-моґельґрати (рос. решётка) ґранчастий ґоґель-моґельґрати (рос. решётка) ґранчастий ґранчакґречнийґрунт ґранчакґречнийґрунт ґудзикґудзьґуля (наріст на тілі) ґудзикґудзьґуля (наріст на тілі) ґуральняґяурджиґун ґуральняґяурджиґун дзиґаҐалаган (прізвище)Ґудзь (прізвище) дзиґаҐалаган (прізвище)Ґудзь (прізвище) Ґданськ (також - Гданськ)Ґетебор㥳бралтар (також - Гібралтар) Ґданськ (також - Гданськ)Ґетебор㥳бралтар (також - Гібралтар) Ґренландія (також - Гренландія) Ґренландія (також - Гренландія)

26 Словник -довiдник (за матерiалами О.Пономарева) авгієві стайні авгієві стайні автотренінґ, -у автотренінґ, -у агностик, -а агностик, -а агонія агонія аграрій, -я аграрій, -я агро- (біологія, техніка) агро- (біологія, техніка) агроном агроном аґрус, -у аґрус, -у алегорія алегорія анґіна анґіна антагонізм, -у антагонізм, -у

27 - Б - - Б - баґет,-а баґет,-а балаґан (діал.) балаґан (діал.) біґос, -у біґос, -у бравнінґ, -а бравнінґ, -а бюрґер, -а бюрґер, -а - В - - В - віґонь, -і віґонь, -і

28 - Д - - Д - демагогія демагогія джиґіт, -а джиґіт, -а джунґлі джунґлі дзиґа дзиґа дзиґар, -я дзиґар, -я дзиґлик, -а дзиґлик, -а динґо динґо дисгармонія дисгармонія дифтонг дифтонг діагональ діагональ діафрагма діафрагма доґ, -а доґ, -а дриґати дриґати

29 - Е - - Е - егіда егіда его- (центризм) его- (центризм) егоїзм егоїзм екстраваґантний екстраваґантний елегія елегія елеґантний елеґантний енергія енергія енерго- (база, мережа тощо) енерго- (база, мережа тощо) - Ж - - Ж - жарґон, -у жарґон, -у жонґлер,-а жонґлер,-а

30 - З - - З - заґартований заґартований зиґзаґ, -у зиґзаґ, -у - I - - I - ієрогліф, -а ієрогліф, -а інавґурація інавґурація інґредієнт, -а інґредієнт, -а інкоґніто інкоґніто

31 - К - - К - конґломерат, -у конґломерат, -у конґрес, -у конґрес, -у культуртреґер, -а культуртреґер, -а - Л - - Л - леґато (муз.) леґато (муз.) леґейда (діал. незграбний) леґейда (діал. незграбний) леґінь, -я леґінь, -я леґітимація леґітимація леґітимний леґітимний летаргія летаргія -лог (діа, ката, моно, про тощо) -лог (діа, ката, моно, про тощо) логаритм, -а логаритм, -а логіка логіка -логія (архео, гідро, еко, зоо тощо) -логія (архео, гідро, еко, зоо тощо)

32 - М - - М - магія магія магма магма магнезит, -у магнезит, -у магнезія магнезія магнетизм, -у магнетизм, -у магній, -ю магній, -ю магніт,-у магніт,-у магніто- (граф, лог, магніто- (граф, лог, метр, фон тощо) метр, фон тощо) манґо манґо марґінальний марґінальний мега- (ват, герц, літ, фон тощо) мега- (ват, герц, літ, фон тощо) металургія металургія морґ, -а морґ, -а мустанґ, -а мустанґ, -а

33 - Н - - Н - неґліже неґліже - О - - О - олігархія олігархія оліго- (трофний, френія тощо) оліго- (трофний, френія тощо) орган, -а (муз.) орган, -а (муз.) організація організація органо- (генез, пластика тощо) органо- (генез, пластика тощо) оргія оргія

34 - П - - П - патогенез, -у патогенез, -у патологія патологія педагогіка педагогіка пергамент, -у пергамент, -у персона ґрата персона ґрата пінґ-понґ, -у пінґ-понґ, -у поліглот, -а поліглот, -а програма програма пфеніґ, -а пфеніґ, -а

35 - Р - - Р - раґу (кул.) раґу (кул.) райсхтаґ, -у райсхтаґ, -у реґалія реґалія реґата реґата реґбі реґбі реґент, -а реґент, -а реґіон, -у реґіон, -у реґлан, - у реґлан, - у регламент, -у регламент, -у резиґнація резиґнація ремиґати ремиґати риксдаґ, -у (шведський парламент) риксдаґ, -у (шведський парламент) ринґ, -у ринґ, -у рислінґ, -у рислінґ, -у

36 - С - - С - сленґ, -у сленґ, -у смоґ, -у смоґ, -у смокінґ, -а смокінґ, -а спаґеті (кул.) спаґеті (кул.) стаґнація стаґнація сталагміт, -у сталагміт, -у стерлінґ, -а стерлінґ, -а стратегія стратегія стратиг, -а стратиг, -а суґестія суґестія

37 - Т - - Т - танґо танґо тоґа тоґа томаґавк, -а томаґавк, -а тренінґ, -у тренінґ, -у - У - - У - -ург (драмат, демі тощо) -ург (драмат, демі тощо)

38 - Ф - - Ф - фаго- (терапія, цит тощо) фаго- (терапія, цит тощо) фаґот,-а фаґот,-а фата морґана фата морґана фіґлі фіґлі фраґмент, -у фраґмент, -у фуґа (муз.) фуґа (муз.) - Х - - Х - хуґа хуґа

39 - Ц - - Ц - цуґ, -у цуґ, -у цуґлі (діал. вуздечка) цуґлі (діал. вуздечка) - Ш - - Ш - шваґер, -ґра і шваґро шваґер, -ґра і шваґро шварґотати і шарґотіти шварґотати і шарґотіти шлаґбаум, -а шлаґбаум, -а шляґер, -у шляґер, -у - Я - - Я - яґдташ, -а яґдташ, -а яґуар,-а яґуар,-а