Горинь – річка мого дитинства Робота колективу учнів Робота колективу учнів 11 класу 11 класу Сушовецької ЗОШ Сушовецької ЗОШ 2006 рік 2006 рік. - презентация

1 Горинь – річка мого дитинства Робота колективу учнів Робота колективу учнів 11 класу 11 класу Сушовецької ЗОШ Сушовецької ЗОШ 2006 рік 2006 рік

2 Роздуми топоніміста Нинішнє ймення річки Горинь у письмових джерелах уперше зявляється в 1450 році. В одній з українських грамот XV столітті є такий запис:...урочища синові моєму Василю отказую в повіті Луцькім над Горинь – рікою... Починається Горинь між горбами на висоті 345 метрів над рівнем моря у селі Волиці Кременецького району на Тернопільщині. Річка, протікаючи вздовж західного краю Українського кристалічного щита, перетинає біля Славути й Острога вузьку смугу Малого Полісся, ділить на дві частини – Ровенське і Гощанське плато – північну околицю Волинської височини і за Оржевим увіходить в зону Полісся, поспішаючи до його головної водної артерії – Припяті. Тут різні краєвиди: напівгірські, долинно-терасові, піщано- горбисті, лугово-болотні, болотні, зандрово-моренні, моренно-горбисті.

3 Дочка гори На пагорбах у густій зелені примостилось село. Біля хат - високі тополі, кремезні дуби, яснокорі берези. На пагорбах у густій зелені примостилось село. Біля хат - високі тополі, кремезні дуби, яснокорі берези. Пройти метрів 150 – і ось воно, джерело. Можна стати на камінь, зачерпнути пригорщею воду і пити, дивлячись, як невтомно бє з глибини землі кілька фонтанчиків. Пройти метрів 150 – і ось воно, джерело. Можна стати на камінь, зачерпнути пригорщею воду і пити, дивлячись, як невтомно бє з глибини землі кілька фонтанчиків. Але це джерело-не початок Горині, а її перша притока. Кроків 25 ще одне джерело. З нього виливається струмок з прозорою водою. Це і є початок Горині – неглибока криниця з деревяними цямринами. Серце річки працює безперебійно. Взимку, коли землю скує мороз і долину замете снігом, над джерелом – стовп пари: струмок не замерзає. І дійсно, тут стільки джерел, що легко й повірити у підземне море. Звідси розтікається багато рік:: Горинь, Стир з Іквою- до Припяті, Серет, Збруч – до Дністра. Це справді джерельний край! Але це джерело-не початок Горині, а її перша притока. Кроків 25 ще одне джерело. З нього виливається струмок з прозорою водою. Це і є початок Горині – неглибока криниця з деревяними цямринами. Серце річки працює безперебійно. Взимку, коли землю скує мороз і долину замете снігом, над джерелом – стовп пари: струмок не замерзає. І дійсно, тут стільки джерел, що легко й повірити у підземне море. Звідси розтікається багато рік:: Горинь, Стир з Іквою- до Припяті, Серет, Збруч – до Дністра. Це справді джерельний край!

4 Любов наша - Горинь Ти тут починаєшся, Горине,- З глибин водобій постає. І гордістю, й горем огорнене Русло вікодавнє твоє... Живи! Нехай буде все зоряне Для тебе, ріко, в цім краю. Ти тут – починаєшся, Горине, І в душу впадаєш мою. ( М. Федунець.) ( М. Федунець.) Хвилі Горині Хвилі Горині Срібна хвиля на Горині, Нічка місячна ясна. Про дівочі очі сині Лине пісня чарівна. Приспів Приспів Ой ти, пісне, в далич линь. Ой ти, пісне, в далич линь. Ой ти, річечко Горинь. Ой ти, річечко Горинь. Як весняні береги, Як весняні береги, Квітне край наш дорогий. Квітне край наш дорогий. Стиха плеснуло весельце, Обізвались солов ї. Ніжний погляд гріє серце, А в душі слова твої. Приспів Приспів Сяють зорі, ніби очі, Стелить місяць мрійну путь Не забудь весняні ночі Рідне місто не забудь. Приспів Приспів

5 Перша притока і до Ізяслава Прихопивши по дорозі струмок Безодню, спішить до Горині весела річечка Добринка – перша притока, що має таку назву. Горинь тут місцями по - гірському швидкоплинна, схили її звивистої долини подекуди сягають 60 метрів заввишки. В ярах, балках, біліють плями крейдових мергелів, видно виходи вапняків, пісковиків. Поблизу села Жуківці на правому березі притоки Горині Жирака значної потужності досягають тортонські зеленувато-сірі піски. Ця місцевість багата на скамянілості – різні раковини, корали. Вперше їх знайшов професор із Вільно Е. Ейхвальд і здав у мінералогічний кабінет Київського університету. А ось і Юськовецький фонтан. Гідрогеологи дійшли висновку, що в басейні верхньої течії Горині великі запаси артезіанських вод – друга підземна ріка. Звідси під тиском і пробився на поверхню фонтан, висота якого сягає кількох метрів. Так підтвердились перекази про «підземне море». За селом Юськівці – Хмельницька область. Поєднавшись із Горинкою, Горинь стає повноводнішою, її заплава розширюється; починаються типові заплавні луки. Лівобережжя Горині підвищене, праворуч – мабуть найнизинніші місця Хмельниччини. Річні заплави уже досить широкі – до одного кілометра на яких часто зустрічаються осокові й очеретяні болота. Саме по такій місцевості попід горбами, біля сіл Миклаші, Жимелинці торує собі шлях права притока Горині – Полква, що протікає через Миклашський став, поповнюючи води Горині. За селом Юськівці – Хмельницька область. Поєднавшись із Горинкою, Горинь стає повноводнішою, її заплава розширюється; починаються типові заплавні луки. Лівобережжя Горині підвищене, праворуч – мабуть найнизинніші місця Хмельниччини. Річні заплави уже досить широкі – до одного кілометра на яких часто зустрічаються осокові й очеретяні болота. Саме по такій місцевості попід горбами, біля сіл Миклаші, Жимелинці торує собі шлях права притока Горині – Полква, що протікає через Миклашський став, поповнюючи води Горині. А ось і Білогір ׳ я ׳, на горбистій рівнині видніються білі крейдяні плями. Внизу по долині далі мандрує Горинь а в далині біля села Корниці вже видно ланцюжок невисоких пагорбів. Ці горбки сарматського вапняку покриті товстим шаром лесу. В ярах вапняк оголюється, і його виходи нагадують скелі. Численні невеличкі притоки в багатьох місцях глибоко розмивають товщу лесу і утворюють своєрідні каньйони. Звідси аж до Ізяслава річка часто різко повертає то вліво, то вправо.

6 Вперед через «острозьку серію» Між Ізяславом і Славутою Горинь переходить з лесової зони в піщану, з лісостепу – в Мале Полісся. Це зразу помітно в краєвидах: на рівнині – чисті соснові ліси, впродовж річки тягнуться піщані дюни. Біля села Ташки, на правому березі річки Цвітохи, що впадає тут у Горинь, видно Красну гору – пагорб, складений з тонкосланцевих фіолетових і зеленуватих, слюдистих піщано – глинистих і глинистих палеозойських сланців. Малополіська рівнина, помережена молодими сосновими лісами. Від Варварівки до Нетішина вздовж Горині тягнеться пасмо зарослих лісом піщаних дюн, які порушують рівнинну одноманітність. Професор В. Д. Ласкарєв припустив, що вся Славутсько – Острозька низовина – це реліктовий горстовий масив, ділянка давнього плато. Він зафіксував тут у багатьох місцях виходи палеозойських порід без окам ׳ янілостей, відзначив, що в районі Славути – Острога дуже багато джерел. Академік В. Г. Бондарчук у книзі «Геологічні пам'ятники України» пише, що в басейні Горині збереглись дуже давні осадочні породи, відомі під назвою острозька серія. Їх можна знайти на мало примітних скелях: тут виступають різнокольорові пісковики, слюдисті сланці, базальти, шари вулканічних туфів.

7 Дорога на Буг Дорога на Буг Біля Острога Горинь упирається в пагорби Мізоцького кряжу і, шукаючи собі дорогу, повертає на північ. Лівий берег тут здебільшого високий.Горинь тут широка і повноводна. Біля Деражного Горинь робить підковоподібний вигин, де утворюється півострів, який під час повеней затоплюється. Біля Острога Горинь упирається в пагорби Мізоцького кряжу і, шукаючи собі дорогу, повертає на північ. Лівий берег тут здебільшого високий.Горинь тут широка і повноводна. Біля Деражного Горинь робить підковоподібний вигин, де утворюється півострів, який під час повеней затоплюється. Академік П. А. Тутковський виявив сліди дольодовикового озера. І зараз біля села чимало озер, але всі вони невеликі: Піщане, Ковальове. Академік П. А. Тутковський виявив сліди дольодовикового озера. І зараз біля села чимало озер, але всі вони невеликі: Піщане, Ковальове. Далі Горинь в районі Олександрії – Дюксина, річка і її долина знову стають лісостеповими: береги круті, багато вирів, течія стрімка; навколо – мозаїка пагорбів … Тут характерні залишки Волинської височини, зокрема Любомирсько- Берестовецький крейдяний горб довжиною 40 км. Далі Горинь в районі Олександрії – Дюксина, річка і її долина знову стають лісостеповими: береги круті, багато вирів, течія стрімка; навколо – мозаїка пагорбів … Тут характерні залишки Волинської височини, зокрема Любомирсько- Берестовецький крейдяний горб довжиною 40 км. Ліві береги вищі ніж праві. Така невідповідність пояснюється наявністюгірських порід, стійких проти ерозії. Академік В. Г. Бондарчук висунув гіпотезу, яка вражає уяву: в епоху танення льодовика деякі притоки,в тому числі Горинь, плинули в зворотньому напрямку, несучи талі води в долину річок Західного Бугу і Дністра. Ліві береги вищі ніж праві. Така невідповідність пояснюється наявністюгірських порід, стійких проти ерозії. Академік В. Г. Бондарчук висунув гіпотезу, яка вражає уяву: в епоху танення льодовика деякі притоки,в тому числі Горинь, плинули в зворотньому напрямку, несучи талі води в долину річок Західного Бугу і Дністра. Від Тучина Горинь мала б текти прямо на Костопіль. Однак вона повертає на захід: очевидно, дорогу їй перегородили товщі базальтових покладів. Від Тучина Горинь мала б текти прямо на Костопіль. Однак вона повертає на захід: очевидно, дорогу їй перегородили товщі базальтових покладів.

8 Під Решуцьком, за підрахунками вчених, базальтові поклади досягають, товщини 43 метрів. Від Плужного до Великих Цепцевичів Горинь прокладає собі шлях серед пісків Костопільсько-Сарненського природного району Західного Полісся. Цей район перетинається прадолиною Стир- Словечна. Це реліктова долина, утворена після відступу льодовика.. Ця місцевість Заповнена річковими відкладами, дуже заболочена Полісся здавна дивувало мандрівників різними контрастами в краєвидах: непрохідні, сумовито – безмежні болота, густі таємничі пущі несподівано змінювались сипучими пісками. Таке сусідство викликало роздуми про геологічні загадки краю. І якщо причини заболочення в загальнихрисах вияснені, то про походження пустинь серед боліт учені сперечаються ще й досі.

9 Горинь в піснях ЛІЛІЇ ЛІЛІЇ Ой лілії білі, про що ви шептали Ой лілії білі, про що ви шептали На тихій Горині мені На тихій Горині мені Ми з милим сиділи про щастя гадали Ми з милим сиділи про щастя гадали В ту місячну ніч на човні В ту місячну ніч на човні Приспів: Приспів: Лілії білі, лілії милі Лілії білі, лілії милі Ви мені спать не дали Ви мені спать не дали В місячні ночі в роки дівочі В місячні ночі в роки дівочі В світ невідомий вели В світ невідомий вели Я вами любуюсь, я вами радію Я вами любуюсь, я вами радію Як милим в той час на човні Як милим в той час на човні Ви бачили все моє щастя й надію Ви бачили все моє щастя й надію Чому ж не сказали мені Чому ж не сказали мені Приспів Приспів Ой лілії білі сказали б ви правду Ой лілії білі сказали б ви правду Про зраду й невірну любов. Про зраду й невірну любов. Що раз зацвіла і навіки зів׳яла Що раз зацвіла і навіки зів׳яла А ви розцвітаєте знов. А ви розцвітаєте знов. Приспів Приспів

10 Графік рівня води річки Горинь

11 Над проектом працювали:

12 Джерела інформації 1. Дем΄янчук Г. С. Над Горинь-рікою: Львів, Каменяр, Дем΄янчук Г. С. Над Горинь-рікою: Львів, Каменяр, Ж-л., Педагогічний Вісник., 1, 1999.,с Ж-л., Педагогічний Вісник., 1, 1999.,с Газета Подільські Вісті., 18.,від 11 лютого, 2003 р. 3. Газета Подільські Вісті., 18.,від 11 лютого, 2003 р. 4. Газета Життя і слово., 112., від 28 жовтня, Газета Життя і слово., 112., від 28 жовтня, 1995