ХВОРОБА АЛЬЦГЕЙМЕРА (сенільна деменція альцгеймерівського типу), уперше описана німецьким неврологом і патологом А.Альцгеймером у 1907 р., уражає переважно. - презентация

1

2 ХВОРОБА АЛЬЦГЕЙМЕРА (сенільна деменція альцгеймерівського типу), уперше описана німецьким неврологом і патологом А.Альцгеймером у 1907 р., уражає переважно осіб похилого віку, частіше жінок. Найхарактернішими проявами хвороби Альцгеймера є атрофія скроневих часток і гіпокампа.

3 Хвороба Альцгеймера Нейроморфологічно хвороба характеризується наявністю сенільних бляшок і нейрофібрилярних клубочків. Патологічні зміни розвиваються переважно в холінергічних нейронах структур гіпокампа й асоціативних зон кори головного мозку. Прогресуюча деменція холінергічних нейронів і порушення асоціативних зв'язків у тімяно-скроневих і лобових відділах кори є основними факторами виникненння розладів пам'яті та інших когнітивних функцій.

4 Хвороба Альцгеймера є протеїнопатією - захворюванням, пов'язаним з накопиченням в тканинах мозку бета-амілоїду і тау-білка

5 Похилий вік - це основний фактор ризику.

6 Початок захворювання безсимптомний; упродовж кількох місяців або й років наростають забудькуватість, афазія, апраксія, порушення орієнтації в просторі, абстрактного мислення, сплутаність та інші когнітивні розлади аж до повної недієздатності.

7 Хвороба Альцгеймера неухильно прогресує.

8

9 Характеристика: 4 стадії розвитку: Преддеменція Порушення короткочасної памяті – важко пригадати те, що недавно старанно намагався запамятати (нещодавно завчений номер телефону або адрес). Утруднення засвоєння нової інформації. Важко сконцентрувати свою увагу, зосередитися на поставленій задачі. Нездатність пояснити значення якогось слова чи фрази, яка раніше була відома. Важко або неможливо абстрактно мислити. Зниження настрою, мотивації, апатія.

10 Рання деменція На цій стадії захворювання посилюється порушення памяті. Особливістю є те, що довготривала память (память на давні події), память на звичні послідовні дії (як тримати столові прилади або як включити телевізор) залишаються збереженими або страждають мало. Короткочасна память і запамятовування чогось нового дуже страждають. Зявляється агнозія – порушення зорового, тактильного або/та слухового сприйняття. Часто можуть зявлятися порушення мовної функції. Це може проявлятися загальмованістю мовлення, збіднінням словникового запасу. Можливо порушення рухової активності, з-за погіршення координації, рухи можуть здаватися повільними, незграбними. Письмова мова також ускладнена. Хворому часто буває важко висловити свої думки, але він здатний оперувати простими стандартними поняттями, розуміє і виконує прості прохання. На цій стадії хвороби пацієнту вже необхідний догляд.

11 Помірна деменція Захворювання прогресує і довільні незалежні дії вже практично неможливі. Дуже яскраво виражені мовні порушення, словниковий запас дуже бідний, зявляється парафразія (підміна понять, слів). Втрачається можливість читати і писати. Порушення координації різко прогресують до такого ступеня, що хворий не може виконувати навіть звичні повсякденні дії (переодягнутися, відкрити двері ключем). Память також погіршується. Хворий може не впізнати своїх родичів, тепер страждає і довготривала память, хворий не може згадати те, що було з ним в молодості, хоча раніше чудово памятав це. Більш явними стають психо-емоційні порушення. Хворі стають схильними до бродяжництва, емоційної лабільності, не стримані, дратівливі, вразливі, часто погіршення стану наступає у вечірній час. Хворий може стати агресивним без причини або розплакатися, часто чинить опір спробам допомогти йому. У частини пацієнтів може спостерігатися марення. У деяких зявляється нетримання сечі, яке їх не турбує, так як навик гігієни практично повністю втрачається.

12 Важка деменція На цій стадії хвороби Альцгеймера пацієнти повністю залежать від допомоги оточуючих, їм життєво необхідний догляд. Мова майже повністю втрачається, іноді зберігаються окремі слова або короткі фрази. Хворі розуміють звернену до них мову, можуть відповідати якщо не словами, то проявом емоцій. Іноді ще може зберігатися агресивна поведінка, але, як правило, переважають апатія й емоційне виснаження. Хворий практично не пересувається, з-за цього мязи його атрофуються, а це веде до неможливості довільних дій, пацієнти не можуть навіть встати з ліжка. Навіть для найпростіших задач їм потрібна допомога сторонньої людини. Гинуть такі люди не із-за самої хвороби Альцгеймера, а з-за ускладнень, що розвиваються при постійному постільному режимі, наприклад, пневмонія або пролежні.

13

14 Діагностика: Церебральна біопсія – один із найнадійніших методів встановлення діагнозу хвороби Альцгеймера,проте її через високу травматичність використовують украй рідко, переважно з дослідницькою метою. Середній обєм втрати речовини мозку при хворобі Альцгеймера становить 1% за рік, у нормі цей показник – 0,05%. Темпи її атрофії в пацієнтів із хворобою Альцгеймера перевищували середні показники у здорових людей у разів. Для виявлення церебральної атрофії більш інформативним методом є проведення МРТ головного мозку, ніж КТ.

15 Для клінічної діагностики хвороби застосовують критерії DSM-IV (Diagnostic and Statistical Manual Of Mental Disorders, 1994) Методика для виявлення ступеня вираженості хвороби.

16 Інгібітори холінестерази помірно покращують когнітивні функції і память у деяких пацієнтів. Чотири з них схвалені для застосування: в цілому донепезил, ривастигмін і галантамін однаково ефективні, нотакрин використовується рідше, оскільки володіє гепатотоксичністю. Донепезил лікарський засіб 1-го вибору, так як добова доза приймається одноразово і хворими препарат переноситься добре. Рекомендована доза становить 5 мг одноразово на добу протягом 4-6 тижнів, потім доза збільшується до 10 мг/добу. Лікування має бути продовжено, якщо через кілька місяців від початку прийому зявилося функціональне поліпшення, в іншому випадку воно повинно бути припинено. Найбільша кількість побічних ефектів відмічено з боку шлунково-кишкового тракту (у тому числі нудота, діарея). Рідше виникає запаморочення і порушення серцевого ритму. Нещодавно схвалений для застосування антагоніст N-метил-Про- аспартат-рецепторів мемантин (5-10 мг перорально на один прийом) продемонстрував уповільнення прогресування хвороби Альцгеймера. Базисне лікування хвороби Альцгеймера

17 Надія є…

18 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!