Народні та релігійні свята України Підготувала вчитель початкових класів Артемівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів 18 Артемівської міської. - презентация

1 Народні та релігійні свята України Підготувала вчитель початкових класів Артемівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів 18 Артемівської міської ради Донецької області Петриченко Ольга Вікторівна

2 КАЛЕНДАРНІ СВЯТА Й ОБРЯДИ – складний фольклорний комплекс, в якому поєднуються раціональний досвід і релігійно- магічні вірування, високоестетич- ні традиції та звичаї.

3 Український письменник Олекса Воропай Народні звичаї – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому. Звичаї, а також мова – це те, що обєднує окремих людей в один народ, в одну націю. Народні звичаї – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому. Звичаї, а також мова – це те, що обєднує окремих людей в один народ, в одну націю. Давньоукраїнські традиції ввійшли у наші звичаї, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня – без писанки, Святої Трійці – без клечання. Давньоукраїнські традиції ввійшли у наші звичаї, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня – без писанки, Святої Трійці – без клечання.

4 Новий рік НОВИЙ РІК – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. НОВИЙ РІК – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят.

5 Традиційна новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят, серед яких виділяється період дванадцятидення з кульмінаційними точками: Різдво, Новий рік і Хрещення. Традиційна новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят, серед яких виділяється період дванадцятидення з кульмінаційними точками: Різдво, Новий рік і Хрещення. Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості. Останній день старого і перший день нового року українці відзначали як свята Меланки (Маланки) і Василя. Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості. Останній день старого і перший день нового року українці відзначали як свята Меланки (Маланки) і Василя.

6 СВЯТ-ВЕЧІР напередодні Різдва. СВЯТ-ВЕЧІР напередодні Різдва. Широко побутував звичай ставити на покуті сніп із жита, пшениці або вівса (дідух). Іноді в нього встромляли косу, серп, граблі, що символізувало успішну працю в наступному аграрному сезоні. Широко побутував звичай ставити на покуті сніп із жита, пшениці або вівса (дідух). Іноді в нього встромляли косу, серп, граблі, що символізувало успішну працю в наступному аграрному сезоні.

7

8 ХРЕЩЕННЯ (Водохрещі, Водохреща, Ордань, Ардан, Йордан) - народний варіант християнського свята Богоявлення. Саме свято Xрещення відбувалося на річці або біля струмка; в місцевостях, бідних на воду, збиралися коло криниці. Напередодні на льоду річки вирубували великий хрест, пробивали ополонки, з льоду й снігу робили одне або кілька скульптурних зображень хреста. Саме свято Xрещення відбувалося на річці або біля струмка; в місцевостях, бідних на воду, збиралися коло криниці. Напередодні на льоду річки вирубували великий хрест, пробивали ополонки, з льоду й снігу робили одне або кілька скульптурних зображень хреста. Кульмінаційний момент свята – занурення священником хреста у воду, після чого вона вважалася освяченою.

9 Стрітення Це свято символізує зустріч Зими й Весни. Це свято символізує зустріч Зими й Весни.

10 Масляна – давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи. – давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи. У наші часи деякі елементи традиційної Масляної використовуються у святі «Проводи зими»

11 Великдень найзначніше християнське свято на честь воскресіння Іісуса Христа. найзначніше християнське свято на честь воскресіння Іісуса Христа. Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти залюбки грали у цоканьє – биття яєць. Той, кому вдавалося розбити яйце суперника, забирав його собі. Парубочі ігри являли собою змагання у спритності, швидкості й силі. У дівочих іграх випробовувалися художні здібності учасниць – вміння танцювати, співати, перевтілюватися у певний образ. Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти залюбки грали у цоканьє – биття яєць. Той, кому вдавалося розбити яйце суперника, забирав його собі. Парубочі ігри являли собою змагання у спритності, швидкості й силі. У дівочих іграх випробовувалися художні здібності учасниць – вміння танцювати, співати, перевтілюватися у певний образ.

12

13 Свята Трійця ЗЕЛЕНІ СВЯТА – українська назва християнського свята Трійці. ЗЕЛЕНІ СВЯТА – українська назва християнського свята Трійці. троіцько-русальна обрядовість знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. троіцько-русальна обрядовість знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов'язково прикрашали подвір'я та господарські будівлі клечанням – зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо. Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов'язково прикрашали подвір'я та господарські будівлі клечанням – зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо.

14 КУПАЛА (Івана Купала) – давньо-слов'янське свято літнього сонцестояння. Вірили, що трави, зібрані на Купалу, мають особливо ціллющі властивості. Багато повір'їв було пов'язано з квіткою папороті. Вірили, що, стрибаючи через багаття, можна позбутися хвороб.

15 Свято Маковія Цього дня у церквах разом із хлібним колоссям святили садові квіти і головки маку. Цього дня у церквах разом із хлібним колоссям святили садові квіти і головки маку. Вдома пекли пироги і коржі з маком. Вдома пекли пироги і коржі з маком. Освячені на Маковія квіти й трави зберігали за іконами як помічне зілля. Якщо захворювала якась свійська тварина, її годували засушеними квітами, поїли відварами із трав. Освячений у церкві мак, особливо дикий (видюк), використовували для охорони житла, худоби, двору від усякої нечистої сили. Освячені на Маковія квіти й трави зберігали за іконами як помічне зілля. Якщо захворювала якась свійська тварина, її годували засушеними квітами, поїли відварами із трав. Освячений у церкві мак, особливо дикий (видюк), використовували для охорони житла, худоби, двору від усякої нечистої сили.

16 СПАС – свято православної церкви, встановлене на честь Преображення Господнього За традицією святили яблука, груші, мед. За традицією святили яблука, груші, мед. За народною прикметою, на Спаса літо зустрічається з осінню. Цієї пори у природі вже відчувалися перші ознаки майбутніх холодів, тому й казали: «Прийшов Спас, готуй рукавиці про запас». За народною прикметою, на Спаса літо зустрічається з осінню. Цієї пори у природі вже відчувалися перші ознаки майбутніх холодів, тому й казали: «Прийшов Спас, готуй рукавиці про запас».

17 Свято хліба -свято першого снопа, який є символом добробуту і щастя. Центральна подія свята – момент, коли виносять великий коровай на вишитому рушнику. Його славлять піснями, йому вклоняються і виявляють свою шану. Центральна подія свята – момент, коли виносять великий коровай на вишитому рушнику. Його славлять піснями, йому вклоняються і виявляють свою шану.

18 Свято Покрови -християнське свято Покрова святої Богородиці. -християнське свято Покрова святої Богородиці. Божу матір (її називали у тому числі й Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. Щорічно 1 жовтня(ст. календар) з великою урочистістю вони відзначали це свято на Січі у своєму головному храмі св. Покрови. Божу матір (її називали у тому числі й Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. Щорічно 1 жовтня(ст. календар) з великою урочистістю вони відзначали це свято на Січі у своєму головному храмі св. Покрови. У селянському побуті за станом погоди на Покрову намагалися передбачити характер майбутньої зими: якщо на Покрову вітер з півночі, то зима буде дуже холодна і з хуртовинами, якщо з півдня – то тепла. Казали також, що Покрова покриває або листом, або снігом. До початку жовтня закінчували сівбу озимих. У селянському побуті за станом погоди на Покрову намагалися передбачити характер майбутньої зими: якщо на Покрову вітер з півночі, то зима буде дуже холодна і з хуртовинами, якщо з півдня – то тепла. Казали також, що Покрова покриває або листом, або снігом. До початку жовтня закінчували сівбу озимих.

19 Свято Миколая Цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.