КАРПЕНКО-КАРИЙ ( ) Гроші або керують своїм власником, або служать йому. - презентация

1

2 КАРПЕНКО-КАРИЙ ( ) Гроші або керують своїм власником, або служать йому.

3 « Сто тисяч» Тема комедії «Сто тисяч» влада грошей у капіталістичному світі. Головний герой комедії, Герасим Калитка, мріє скупити всю землю навкруги. За три тисячі карбованців він купує сто тисяч фальшивих, бо купував він їх у такого ж шахрая, як і сам. Довідавшись про обдурення, Герасим намагається покінчити життя самогубством, та Копач випадково врятовує його. «Ха-ха-ха!... Сто тисяч! Обкрали... Ограбили... Нащо ви мене зняли з верьовки? Краще смерть, ніж така потеря!» ридаючи, каже Герасим Калитка Копачу. Зажерливий і користолюбний, він не зміг перенести такого шахрайства по відношенню до себе. Такі його вислови: «бери і в свого, і в чужого», «гроші всьому голова» яскраво свідчать про це. Трагікомізм його становища наводить на думку, що такі життєві конфлікти були типовими для капіталістичного світу.

4 Сила комедії «Сто тисяч» у тому, що в ній правдиво відтворено нові зміни в житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її засоби експлуатації та збагачення. Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять грошей і землі, всі думки його і мрії, розмови і вчинки базуються на них. Земля для Калитки це скарб, основа для наживи, тому він говорить про неї із захопленням, благоговінням: «Ох, земелька, свята земелька, божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку... Глянеш оком навколо це твоє, там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і молосується жито: і все то гроші, гроші, гроші...».

5 Він не бачить іншої мети у житті, як накопичення землі, мріє про той час, коли його «розіпре грішми». Тільки гроші можуть викликати у нього лагідні слова, пісню, хвилинку уваги до жінки, навіть сльози. Прагнення накопити грошей, землі і визначають його життєві принципи: «лупи і дай», «бери у свого і в чужого». Він засліплений жадобою багатств, для нього навіть життя нічого не варте. Калитка, ставши шахраєм, звироднів морально. Тому, коли людина втрачає моральні якості, а над нею бере владу матеріальне багатство, вона перетворюється на жалюгідного «монстра». Таким став і Калитка.

6 Жадібність – ось головна риса Калитки ….

7 Люди гинуть за метал, хоча... грошей багато не буває, та й щастя взагалі не в грошах, а в їх кількості... Але сьогодні «банальне питання злата» як ніколи актуальне. І хто знає напевно: чи перемагає горезвісні грошісвітове зло? Здається, відповідь була знайдена ще в минулому сторіччі, а Герасим Калитка знав про призначення грошей набагато більше, ніж ми сьогодні.

8 Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для Калитки найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини, натомість, повністю знецінюється: "робітники й собаки надворі повинні буть"; "обіцянка - цяцянка, а дурневі - радість"; "кругом, кругом моє"; "лупи та дай"; ""Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою...«

9 Висновок Карпенко-Карий створив новий тип соціальної; комедії. Розвиваючи, як і Островський, гоголівську традицію принципово «безгеройної» (тобто без позитивного героя) комедії, він знайшов своєрідний аспект художнього аналізу соціальних явищ. Деморалізуючу силу грошей показав драматург в образі Калитки (драма «Сто тисяч»). Сам І. Карпенко-Карий писав: «Комедія ця дуже серйозна, і я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедії жде лише сміху.» Тема комедії «Сто тисяч» влада грошей у капіталістичному світі. Жадібність – головна риса Калитки. Коли людина втрачає моральні якості, а над нею бере владу матеріальне багатство, вона перетворюється на жалюгідного «монстра». Таким став і Калитка.