сосновіялинкові Зелено – мохові сосняки Складні сосняки Сухі лишайникові сосняки Сфагнові сосняки Чагарникові сосняки грабові ліси Широколистяно – хвойні. - презентация

1

2 сосновіялинкові Зелено – мохові сосняки Складні сосняки Сухі лишайникові сосняки Сфагнові сосняки Чагарникові сосняки грабові ліси Широколистяно – хвойні ліси Дубові ліси Чорновільхові ліси Діброви чагарникові Діброви чагарничкові Діброви травяні Чорновільхові ліси сосновіялинкові Зелено – мохові сосняки Складні сосняки Сухі лишайникові сосняки Сфагнові сосняки Чагарникові сосняки грабові ліси Широколистяно – хвойні ліси Дубові ліси Чорновільхові ліси Діброви чагарникові Діброви чагарничкові Діброви травяні Чорновільхові ліси

3 Зелено – мохові сосняки П ідлісок розвинений слабо, або зовсім відсутній. Травяний ярус добре виявлений. Головні компоненти: чорниця, верес, папороть орляк, типчак овечий. Моховий покрив нерівномірний. Сосняки чорничні ВересТипчак овечий Папороть орляк

4 Привершинні ділянки піскових гряд займають лишайникові бори. Це низкорослі ліси, які зростають на бідному, піщаному грунті у критичних умовах. Сосни тут втрачають свою граціозність, крони їх набувають кущовидної форми, стовбури викривлюються. В народі ці ліси називають біломошниками, бо пісок між деревами вкритий тут суцільним килимом світло- сірих лишайників. Біломошники дуже важливі, оскільки вони захищають ґрунти від ерозії. Біломошники Сосняки лишайникові

5 Зеленомошний сосняк Сосняки лишайникові

6 Сфагнові сосняки

7 Пухівка піхвова Сфагновий мох Сфагнові сосняки Займає значні площі по зниженнях на півночі області. Підлісок відсутній. Добре розвинутий травяно – чагарниковий ярус. Особливо багато багна звичайного, ситника розлогого, молінії голубої, пухівки піхвової. Моховий покрив суцільний. Ситник розлогийБагно звичайне

8 Сосняки чагарникові Поширені на території Волинського плато. Підлісок розвинений і густий, який утворює ліщина, бруслина, свидина кровяна, крушина ламка. У травяному покриві переважає папароть орляк та дріоптерис чоловічий, квасениця звичайна, зірочник лісовий. Моховий покрив відсутній Ліщина Бруслина бородавчаста Свидина кров'яна Крушина ламка

9 Ялинові ліси Ялинники чистіЯлинники соснові Ялинники березові

10 Дубові ліси Трав'яна діброва Дубові ліси

11 Чагарникова діброва

12 Юзефи́нський дуб ботанічна пам'ятка природи. Розташований неподалік від села Глинне (Рокитнівський район), на території пам'ятки природи урочища «Юзефинська Дача», посеред місцини, що зветьсяРадзивилівська пуща.пам'ятка природиГлинне (Рокитнівський район)«Юзефинська Дача»Радзивилівська пуща Свою назву місцевість отримала від роду литовських князів Радзивілів, які з 15 століття володіли цими землями у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.Радзивілів За місцевими переказами, Юзефинський дуб є свідком походів на древлянські землі київського князя Ігоря 945 року та княгині Ольги та навіть має відповідне прізвисько «Дуб князя Ігоря». У 20 столітті деякі природознавці підтвердили цю легенду, визначивши за фітограмою вік Юзефинського дуба в 1350 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України та навіть визнаний був найстарішим дубом України. Проте подальші точні виміри засвідчили, що його обіймище становить 7,90 метри, висота до 20 метрів, вік близько 1000 років.найстарішим дубом України

13 Березові ліси

14

15 Чорновільхові ліси На поліссі переважають чорновільшняки злаково – осокові і злаково – різноторавні (осока волосиста, куничник сірий мітлиця біла, грясниця збірна). У лісостепу поширені чорновільшанники чагарникові і різноторавні (яглиця звичайна, хвощ лісовий, бальзамін не – чіпай – мене)

16 Грабові ліси

17 Широколистяно – хвойні ліси Переважають у поліських районах. Переважають сосна, дуб, ліщина, граб. Трав'янистий покрив різноманітний. Похідними є осикові ліси, які виростають після широколистих і широколисто – соснових лісів, займають незначні площі. Деревостани одноярусні, утворені осикою за участю дуба звичайного, клена, граба, липи, берези, береста, сосни. Основу розвинутого підліска утворює ліщина. Трвяний покрив, навпаки, розріджений, в якому переважає веснівка дволиста, конвалія звичайна, чорниця.

18

19 Вершини піщаних дюн в минулому були безлісі. В наш час вони штучно заліснені людиною. Ця сосна має вік більше тридцяти років і висоту по найвищій гілці 18 см

20 низинні Дубові ліси міжрічкові луки суходільні заплавні луки торфуваті справжні болотисті справжні пустищні болотисті торф'янисті справжні пустищні справжні пустищні остепнені пустищні

21 Суходільні луки Пов'язані з вершинами і схилами різних місцевих підвищень рельєфу. Виникли на місці знищених мішаних і широколистих лісів, вирубаних соснових борів. Найбільш поширені тонкомітлицеві, червонокострицеві, звичайнопахучотравні. Травостій висотою до 50 – 60 см. Моховий покрив відсутній. Костриця червонаТонконіг лучний Костриця лучна Мітлиця тонка Трава звичайна пахуча

22 Суходільні луки Найбільші площі займають біловусові луки. Травостої невисокі (до 20 см), флористичнго бідні (25 – 30 видів). Певні площі займають замоховілі луки з трави пахучої, мітлиці тонкої, трясучки середньої. Булавоносець сіруватий Трясучка середня Біловус стиснутий Трава пахуча звичайна

23 Осока пухирчаста Низинні луки Займають досить і надмірно зволожені пониження та окраїни великих болотяних масивів. Травостої густі, високі (70 – 100 см). Переважно осокові, осоково – злакові. Лепеха водяна

24 Мітлиця собача Низинні луки Займають широкі плоскі низини, які живляться водами поверхневого стоку, при близькому розміщенні поверхневих вод. Травостої густі, високі (70 – 90 см). На всіх луках є суцільний моховий покрив. Осока дернистаМолінія голуба Щучник дернистий

25 Біловус стиснутий Низинні луки Формуються в комплдексі з торфянистими, від яких, нерідко і походять. Основу утворює біловус. Травостої густі з добре розвиненим моховим покривом.

26 Куничник наземний Заплавні луки Займають прируслові та центральні частини заплавиТравостої густі, високі (не нижче 80 – 90 см). Моховий покрив не розвинений. Гребінник звичайний Костриця лучна Мітлиця біла

27 Заплавні луки Проростають переважно по старицях, міжгривних зниженнях прируслової і притерасної заплав. Травостої високі (подекуди до 80 – 120 см), моховий покрив відсутній. Очерет звичайний Осока стрункаЛепеха плавуча

28 Заплавні луки Займають рівнинні ділянки, пологі схили, неглибокі зниження заплав Травостої високі ( до 80 – 100 см), моховий покрив відсутній. Осока струнка Осока дерниста Щучник дернистий Тонконіг лучний

29 соснові Зелено – мохові сосняки Складні сосняки Сухі лишайникові сосняки Сфагнові сосняки Чагарникові сосняки Широколистяно – хвойні ліси Дубові ліси Діброви чагарникові Діброви чагарничкові Діброви травяні Низинні (евтрофні) Зелено – мохові сосняки Складні сосняки Сухі лишайникові сосняки Сфагнові сосняки Чагарникові сосняки ПЕРЕХІДНІ (мезотрофні) ВЕРХОВІ (оліготрофні) Діброви чагарникові Діброви чагарничкові Діброви травяні

30 Низинні болота живляться багатими на мінеральні елементи грунтовими та підземними водами. На них зростають осоки, бобівник, очерет, куничник, гіпнові мохи. Формуються такі болота в заплавах річок.

31 До найцікавіших належать верхові болота, де зростають переважно бурі та червоні сфагнові мохи. Тут зустрічаються рідкісніі, реліктові види (шейхцерія болотна, журавлина дрібноплода, верби лапландська та чорнична). Сосново – сфагнове болото Верхові болота

32 Перехідні болота поєднують риси низинних і верхових боліт. Це типові поліські болота, вкриті травою та мохами. Дерева (сосни та берези) зустрічаються рідко, з чагарників присутні буяхи, багно, андромеда. Тут зустрічаються комахоїдні рослини росичка та пухирник.буяхибагноандромедаросичка

33 Верхове болото з пухівкою піхвовою. Верхові болота бідні на мінеральні солі, висококисолотні. Живляться в основному атмосферними опадами. Нестачу мінеральних елементів можуть витримати лише деякі види рослин: багно, андромеда, пухівки, сфагнові мохи, журавлина. Унікальними в заповіднику є оліготрофні верхові болота, які поширені в основному в північній та західній частині заповідника. Вони формуються в котловинах піщаних терас. Для них характерні поклади торфу товщиною метра. До найцікавіших належать верхові болота, де зростають переважно бурі та червоні сфагнові мохи. Тут зустрічаються рідкісніі, реліктові види (шейхцерія болотна, журавлина дрібноплода, верби лапландська та чорнична).багноандромедапухівкисфагнові мохижуравлина

34

35

36

37 Малий ставок у Селезівці цього літа ще не пересох. Демонструє нам типовий колір води для Поліський водойм.

38 Болотяний масив Сира Погоня

39

40