Поетична діяльність М.В.Гоголь Учні 9-А. Початок життя Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року (за іншими даними 19 березня в містечку. - презентация

1 Поетична діяльність М.В.Гоголь Учні 9-А

2

3 Початок життя Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року (за іншими даними 19 березня в містечку Великі Сорочинці Полтавської губернії. Миколою його назвали на честь чудотворної ікони Святого Миколая ]. Згідно з сімейними переказами він походив із старовинного Українського козацького роду і був нащадком відомого козака Остапа Гоголя, що був у кінці XVII століття гетьманом Правобережної України. У смутні часи української історії деякі з його предків приставали і до шляхти, і ще дід Гоголя, Панас Демянович гоголь- Дановський ( ), писав в офіційному папері, що «його предки, прізвищем Гоголь, польської нації ] », хоча більшість біографів схильні вважати, що він все ж був «малоросом». ]

4 Освіта і студентські роки У роках навчався в Полтавському повітовому училищі. У у Ніжинській гімназії вищих наук, де вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер-постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», «Лукавін» та багатьох інших. Майстерно зіграв роль Простакової у виставі «Недоросль». У гімназії Гоголь особливо охоче вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість, з якими знайомився не лише з друкованих джерел, а й на ніжинських базарах, у передмісті Магерки, де мав багато знайомих. Пізніше ніжинські типи, окремі сценки увійшли до творів письменника. У Ніжині Гоголь написав свої перші літературні твори і опублікував деякі з них у рукописних журналах та альманахах. Тут з'явилися його вірші «Италия», «Новоселье», «Непогода», «Две рыбки», «Битва при Калке», поема «Ганс Кюхельгартен», сатири «Насмешнику некстати», «Нечто о Нежине, или Дуракам закон не писан», драматичні твори.

5 У Петербурзі Мріючи про літературну діяльність 1828 року Гоголь поїхав до Петербургу. Матеріальна незабезпеченість примусила його поступити на службу чиновником Департаменту уділів.У 1829-му році він опублікував свій перший твір поему «Ганс Кюхельгартен».Того ж року в журналі «Отечественные записки» з'явилася повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки». Ці твори були романтичної спрямованості, підкріплені грунтовними знання усної народної творчості. Ліризм, проникливість і любов автора до зображуваного справляли враження на читача«Вечори на хуторі біля Диканьки»

6 Останні дні життя У 3:00 ночі з понеділка на вівторок (23-24) лютого 1852 року, тобто в велике повечір'я понеділка першої седмиці Великого посту, Гоголь розбудив слугу Семена, звелів йому відкрити пічні засувки і принести з шафи портфель. Вийнявши з нього в'язку зошитів, Гоголь поклав їх у камін і спалив їх. На ранок, він розповів графу Толстому, що хотів спалити тільки деякі речі, заздалегідь на те приготовані, а спалив все під впливом злого духа. Гоголь, незважаючи на вмовляння друзів, продовжував суворо дотримуватися посту; 18 лютого зліг у ліжко і зовсім перестав їсти. Весь цей час друзі і лікарі намагаються допомогти письменнику, але він відмовляється від допомоги, внутрішньо готуючись до смерті.седмиціВеликого посту 20 лютого лікарський консиліум наважується на примусове лікування Гоголя, результатом якого стало остаточне виснаження і втрата сил, ввечері він впав у безпам'ятство, а на ранок 21 лютого в четвер помер

7 Василь Афанасійович Гоголь- ЯновськийВасиль Афанасійович Гоголь- Яновський, батько письменника ( березня1825) український письменник, батько письменника Миколи Гоголя. Поміщик, власник села Василівка (сучасне Гоголеве) Миргородського повіту на Полтавщині. Поетична натура Василя була відома усім. Завдяки їй у домі було відведено багато місця естетиці. Та дивну поему життя часто переривали матеріальні проблеми, хворобливість дітей. Сім'я Василя Гоголя була глибоко релігійною у своїх (часами релігійність доходила до містицизму) переконаннях. Василь вважав, що саме Божественна сила допомогла йому зустріти дружину Марію Іванівну (коли вони одружились, їй було 14 років; у 19 вона була матір'ю вже трьох дітей); ця сила не залишала їх ніколи. Жив Василь Гоголь здебільшого у своєму фамільному маєтку-хуторі Купчинському, який він перейменував на село Василівку, але подовгу перебував у Кибинцях, маєтку свого родича Трощинського, що його справами він завідував.

8 Марія Іванівна Гоголь-Яновська, мати письменника Народилася в сім'ї поштмейстера Орловської губернії Івана Матвійовича Косяровського і Марії Іллівни Шостак. Вийшла заміж в 14 років. Крім Миколи, у Василя та Марії Гоголів було п'ятеро дітей - син Іван ( ), дочки Марія ( ), Анна ( ), Єлизавета ( ), Ольга ( ). Адресат багатьох письменників. Листи її представляють великий інтерес для історії російської літератури першої половини XIX століття

9 Тарас Бульба Тарас Бульба головний герой повісті М. В. Гоголя був "одним з числа корінних, старих полковників" і зміст свого життя бачив у боротьбі за незалежність Батьківщини. У своїх товаришах, козаках, він цінував хоробрість, сміливість. Коли сини Тараса, Остап і Андрій, повернулися додому з бурси, Тарас, не давши їм погуляти досхочу, побути з матір'ю, поспішив вирушити на Січ. Будучи за характером впертим і запальним, Тарас був твердо переконаний, що справжнім козаком, істинним воїном можна стати тільки в Запоріжжі, тільки там можна опанувати дійсну військову школу й науку. Дуже гірко Тарасові, що один з його синів, Андрій, став зрадником. Але ж як пишався він синами! І гарні, і безстрашні, і вмілі! Але не побачив хоробрий отаман червоточинки у своєму синові. А довідавшись про зраду Андрія, сам його і вбив. Тарас Бульба сміливий і передбачливий отаман. Він піклується про побут козаків свого куреня і навіть в останні хвилини свого життя думає й хвилюється за них, кричить, щоб забирали човни й змогли втекти від погоні. Дуже високо цінував Тарас почуття товариства, засуджував тих козаків, хто міг залишити в біді товариша. У героїчній боротьбі з ворогами Тарас проявляє гарячу любов до Батьківщини, беззавітну хоробрість, ненависть до ворогів. Мужньо переносить Тарас страшні муки й смерть. І по праву ми вважаємо Тараса Бульбу народним героєм: він боровся за незалежність народу, вірив у його сили, міцно пов'язаний з ним одним бажанням, однією мрією: "Нехай же цвіте Російська земля!"