Досвід вивчення і використання геотуристичних обєктів Середнього Придніпровя. Дніпропетровськ 2014 Манюк В.В. - презентация

1 Досвід вивчення і використання геотуристичних обєктів Середнього Придніпровя. Дніпропетровськ 2014 Манюк В.В.

2 До унікальних обєктів геологічної спадщини, привабливих для використання у якості геотуристичних, у нашому гірничо-промислово навантаженому регіоні належать сліди давніх льодовикових эпох, продукты і наслідки вулканічної діяльності, выходи рідкісних порід і мінералів, прояви карсту у карбонатных породах, геологічні верстви з викопною фауною і флорою, історичні свідчення видобутку і переробки корисних копалин, будь-які, іноді надзвичайно екзотичні та химерні, форми рельєфу, фрагменты геологічних розрізів із встановленою послідовністю нашарування та віком порід, кратерні структуры від падіння метеоритів, прояви тектоніки та неотектоніки, відслонення порід із визначеним абсолютным віком тощо

3 Першим досвідом вивчення і використання геологічних памяток у якості геотуристичних обєктів можно вважати діяльність геолога Дніпропетровського гірничого інституту М.К. Лещенко. Ще у 1928 р. він звернувся до Центрального комітету з охорони памяток природе з проханням взятии під охорону Монастирські скелі, які він називав Природним мінералого-петрографічним музеєм узбережжя Дніпра.

4 Це бала перша геологічна памятка в Росії, до складу якої тоді входила Україна. Він писав, що «при популяризації цик сколь можно було б звернути увагу на них і широкого громадянства, що використовує парк для відпочинку, а кіоск парку використовувати для продажу популяризаційних видань та колекцій»

5 Доля і далі бала схильною до геологічної складової природного середовища Середнього Придніпровя, бо саме тут працював видатний зоолог, природничник та эколог Михайло Акімов, який очолював з 1926 р. Дніпропетровську крайову інспектуру Українського комітету охорони памяток природе (УКООП) і доклад чимало зусиль для їх збереження. Усвідомлюючи значення геологічного середовища у царині природе, він писав: «Геологічні памятки, як і всі памятки природе, звязані з минулим краю, з теми змінами, що відбувалися у земній корі та на її поверхні з найдавніших часів.»

6 Значний внесок у розбудову мережі обєктів геологічної спадщини регіону зроблено у 70 – 80-ті роки, коли завдяки спільній праці Республіканської секції охорони надр УКООП, науковців та провідних практичных геологів, був виданий путівник-довідник «Геологические памятники Украины». Він відіграв велика роль не тільки у справі збереження геологічних памяток природе, їх популяризації, але й став першим, найбільш повним реєстром як діючих обєктів ПЗФ, так і перспективных, заповідання яких було справою майбутнього.

7 У період підготовки книги до видання, який тривав з 1972 по 1984 роки, в Україні було заповідано 266 геологічних памяток із загальних 414, заповіданих з 1963 по 2002 роки. До путівника включено 20 геологічних памяток Дніпропетровської області, з яких 15 мають офіційний природоохранный статус.

8 Суттєвим прорывом у визнанні геологічної складової у природному середовищі стало створення у 1991 р. Ассоціації зі збереження геологічної спадщини, обо ProGEO, та приєднання до її діяльності України. Наслідком швыдкого розвитку ПроГЕО, під впливом її прогрессивных ідей, в Середньому Придніпровї, як і на решті території України, здійснено найбільш повну інвентаризацію геологічної спадщини, створено компьютерную базу даних геологічних памяток природе, (геосайтів) підготовлено матеріали до видання 4-томника «Геологічні памятки України» українською та англійською мовами.

9 За період активного вивчення і оцінки геологічної спадщини регіону, початком якого можно вважати 1997 р., найкращі обєкти не тільки розглядалися як умовно геотуристичні, але й активно використовувалися для проведення навчальних геологічних практик та місцевого туризму.

10 Деякі обєкти, зокрема Метабазити балки Калинової, Аполонівський вулкан, Скелі МОДР обо Орлине гніздо, Відслонення скелюватської світи, Мандриківські верстви були залучені для міжнародного туризму. Метабазити балки Калинової Аполонівський вулкан

11 О р л и н е г н і з д о

12 У Рибальському карєрі

13 З 2012 року до навчального плану студентів- геологів геолого-географічного факультету Дніпропетровського національного університету введено новый курс «Вивчення, дослідження та моніторинг геологічних памяток природе (геосайтів)», що сприяло очевидному зростанню популярності обєктів геологічної спадщини та можливості використання їх для розвитку геотуризму.

14

15 Студенти не просто знайомляться з проблемою вивчення і збереження геологічної спадщини в України, Європі і в світі, але й під час практичных занять та самостійної роботи особиста, але під керівництвом викладача, вивчають конкретні геологічні памятки місцевості, у якій проживають, описують їх за схемою, раздробленною колишнім президентом ПроГЕО К. Іохансоном, відбирають зразки, створюють абрис, виконують фотографування обєкту, збирають за літературними данными та інтернет- ресурсами інформацію щодо інших туристично привабливих обєктів, розташованих поблизу геологічної памятки.

16 І нарешті, кращі студентські роботи викладаються на офіційних обо на спеціально розроблених за їх участь сайтах і веб-сторінках, що сприяє популяризації геосайтів і переведенную їх з категорії суто професійних до геотуристичних, зрозумілих і сприйнятливих для широкого кола потенційних туристів. Такими ресурсами є сторінка у фейсбуці Ukrainian group of Progeo (// сайт В. Манюка (//manuk-geo.ucoz.ua), группа «Геологічні памятки природе» на сторінці кафедры геології та гідрогеології ДНУ «в контакті» (//vk.com/topic…), сторінка в Panoramio ( на фотосайті ( та інші.

17 Тож, які саме з 57 геосайтів Середнього Придніпровя можуть бути віднесеними до категорії геотуристичних обєктів. Геологічним положениям регіону у межах Українського щита, Дніпровсько- Донецької та Причорноморської западины, суттєво відмінних за геологічним розвитком і особливостями будови, зумовлена найбільша цінність стратиграфічних об'єктів геологічної спадщини.

18 Наприклад, у межах Криворізького залізорудного бассейну розташовані численні відслонення кристалічних порід, які характеризують різні стратиграфічні рівні найдавніших на Землі докембрійських утворень. Серед них найбільш значні: Югоківське відслонення скелеватської світи - один з найбільших виходів нижньої світи криворізької серії докембрію з чудовими відслоненнями метаконгломератів, метапісковиків і наркоза-філітових сланців

19

20 відслонення порід криворізької серії раннього протерозою у балці Північній Червоній, розріз яких має унікальне науково-практичне значення у досліджені геології Криворізького бассейна;

21 Новокиївський опорный розріз понтичного, сарматського і конкського ярусів неогенової системы на північному узбережжі Каховського водосховища, типовий для сони зчленування Північного Причорномор'я з Південним с хилом Українського щита.

22 До геологічних пам'яток природе стратиграфічного типу відносяться такое: опорный розріз континентальных четвертичных відкладів у балці Сажавці(1) на південній околиці м. Дніпропетровська; лектостратотип сарматського ярусу неогенової системы біля с. Широкого (2) по р. Інгульцю. 1 2

23

24 До геологічних пам'яток природе геохронологічного типу слід віднести відслонення кристалічних порід центральноприазовської серії пізнього архею, які утворюють мальовничі скелі вздовж річки Вовчої, издавна відомі як "Біла скеля"; Карачунівське відслонення гранітоїдів докембрію на Криворіжжі та Відслонення плагіогранітів дніпропетровського комплексу острова Монастирського на Дніпрі. Біла скеля

25 Монастирські скелі Карачунівське відслонення

26 У північній частині області збереглися яскраві докази грандіозних зледенінь четвертичного періоду, які являють собою гляціальні геологічні пам'ятки природе. Найбільш значными серед них є потужні флювіогляціальні, лімногляціальні і моренні відклади гори Калитви, розташованої між селами Царичанка і Китайгород, Контакт валунных суглинків з флювіогляціальними пісками Відторженець палеогеновых порід

27 а такое залишки відкладеної море ни у вигляді величезних брил кристалічних порід у береговых кручах Дніпра біля с. Домоткань, відомі як "Бородаївські валуны." Автор для масштабу

28 Помітне місце серед геологічних пам'яток природе Дніпропетровщини займають об'їкти петрологічного типу, до яких відносяться природні і штучні скольні выходи різноманітних кристалічниих порід докембрійського віку. Перш за все це: Гуляйпольське відслонення габбро-перидотитів; відслонення мігматитів з жилами рожевих апліто-пегматоїдних гранітів біля села Валового;

29 Пегматити біля с. Валового

30 відслонення метавулканітів конкської серії біля с. Малософійовки у б. Калиновій; Волоські скольні выходи гранітів дніпропетровського комплекса архейського віку, які являють собою продовження затопленного водами Дніпра Лоханівського порогу - одного з найстрашніших, згубних порогів до затопления; Балка Калинова

31 Волоські скелі

32 Волоські скелі (Стрільчі скелі)

33 Відслонення рожевих і сіро-рожевих гранітів Токівського массиву, утворюючих на р. Кам'янці мальовничі пороги і невеликі водоспади.

34

35 Кудашевські сірі облицювальні граніти і деякі інші петрологічні об'єкти геологічної спадщини, перелік яких можно продовжити. Більшість з них мають на тільки великие науково-пізнавальне та практичне значення, але й являють собою чудові природно-ландшафтні комплексы, эстетично привабливі і неповторні

36

37 Володимир Манюк Досвід вивчення і використання геотуристичних обєктів Середнього Придніпровя. 36 слайдів Дніпропетровськ,