Будова та функції біополімерів Збірка шляхом звязування менших фрагментів, що повторюються (мономери) Звязок між мономерами ідентичний Залишок: мономерний.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Будова, властивості, функції макромолекул білків Урок учителя біології Левченко Неллі Дмитрівни Київ
Advertisements

Органічні речовини в живій природі. Органічні речовини – це сполуки Карбону з іншими елементами, що виникли в живих істотах або є продуктами їхньої життєдіяльності.
Презентація на тему Б і л к и. Поняття про білки Білки – високомолекулярні нітрогеновмісні біополімери, мономерами яких є залишки амінокислот. Білки важлива.
Нуклеїнові кислоти Підготувала: Бунчак Дарина Група ПН-2.
Корєшкова А. В.. Органічна сполука, молекули якої одночасно містять аміно- (-NH2) та карбоксильну (-COOH) групи; Є мономерними одиницями білків, у складі.
Органічні сполуки: білки. Білки – це високомолекулярні органічні сполуки, полімери, мономерами яких є амінокислоти. Ці складні нітрогеновмісні біополімери.
Білки Життя – це спосіб існування білкових тіл. Ф.Енгельс.
Білки Роботу виконали: учениці ll-П курсу Бигіч Ірина, Скоробагатько Анастасія Рокитнянський районний ліцей Рокитнянської районної ради Київської області.
Тема: Білки, їхня будова та властивості. (інтегрований урок хімії та біології) Виконав: вчитель хімії Грицай Л. В. смт. Межова.
Білки 9 клас. Хімія. Інтелектуальна розминка: Так. Ні 1.Амінокислоти зустрічаються в живих організмах 2.Амінокислоти містять групу -NH2 ; 3.Молекули амінокислот.
Виконала Учениця 11-А класу Очеретяна Каріна Виконала Учениця 11-А класу Очеретяна Каріна.
Медичне училище Ім.В.О.Жуковского Презентація З БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ НА ТЕМУ: ФЕРМЕНТИ Виконала : Студентка групи 1 Л Піонтковска Надія.
Презентація на тему: Органічні речовини і здоров'я людини. Жири, білки, вуглеводи як компоненти їжі, їхня роль в організмі.
Клітина Характеристика рибосом 1 – мала субодиниця; 2 – велика субодиниця 1. Дата відкриття – 1953 рік. 2. Містяться в клітинах усіх живих організмів.
Нуклеїнові кислоти (ДНК та РНК). РНК (рибонуклеїнова кислота) клас нуклеїнових кислот, лінійних полімерів нуклеотидів, до складу яких входять залишок.
Нуклеїнові кислоти (ДНК та РНК). РНК (рибонуклеїнова кислота) клас нуклеїнових кислот, лінійних полімерів нуклеотидів, до складу яких входять залишок.
Приготував л - ст Голик Б. С.. Амінокислоти – гетерофункціональні сполуки, до складу яких обов язково входять карбоксильна ( - СООН ) та аміногрупа (
ПРИРОДА ХІМІЧНОГО ЗВЯЗКУ. ЕЛЕКТРОНЕГАТИВНІСТ Ь ЕЛЕМЕНТІВ УРОК 8 КЛАС ВЧИТЕЛЬ БОНКОВСЬКА Н. В.
ДНК Підготував: Учень 11-А класу Долинка Ігор. ДНК Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) один із двох типів природних нуклеїнових кислот, який забезпечує.
Презентація по темі «Білки та Амінокислоти». Білки Білки відіграють важливу роль в живій природі. Життя неможливе без різних по будові і функціям білків.
Транксрипт:

Будова та функції біополімерів

Збірка шляхом звязування менших фрагментів, що повторюються (мономери) Звязок між мономерами ідентичний Залишок: мономерний фрагмент в полімері Полімери: макромолекули Moномери (MW ~кількасот г/моль) залишок Полімер ( MW ~ г/моль)

Біомономери, як правило, біфункціональні COOH HO aлкоголь карбонова к-та COO HOCOOH eстер +H 2 O поліестер COOH H2NH2N aмін карбонова к-та CONH H2NH2NCOOH aмід +H 2 O поліамід COOH HO COOH H2NH2N

Moномери не повинні бути ідентичними COOH H2NH2N H2NH2N H2NH2N Наслідки: різноманіття в послідовності залишків спрямованість ланцюгу H2NH2NCOOH гетерополімер

Протеїни

Aмінокислоти: будівельні блоки протеїнів карбоксильна група, pK a ~ 2 = NH 3 + альфа-вуглець ( C ) Боковий ланцюг (R) аміногрупа, pK a ~ 9-11

Альфа-вуглець є хіральним центром! Можливі оптичні ізомери: N+N+ H 3 COOH R H L-iзомер N+N+ H 3 COOH H R D-iзомер В білках містяться лише залишки L-iзомерів X

Перший ступінь дисоціації : карбоксильна група Дисоціація амінокислот У складі амінокислот, які не містять здатних до іонізації груп у бокових ланцюгах, тільки карбоксильна та аміногрупа зазнають дисоціації H 3 N + -CH-COOH R заряд = +1 +H + H 3 N + -CH-COO - R pK a1 ~ 2 заряд = 0 цвіттер-іон

Другий ступінь дисоціації : аміногрупа H 3 N + -CH-COO - R заряд = 0 H 2 N-CH-COO - R pK a2 ~ 9 +H + заряд = -1

Гліцин (Gly, G): найпростіша амінокислота Боковий ланцюг - водень: H 3 N + -CH-COOH H

Aмінокислоти з аліфатичними залишками Аланін (Ala, A) Ізолейцин (Ile, I) Валін (Val, V) Лейцин (Leu, L)

Aмінокислоти з ароматичними залишками Фенілаланін (Phe, F) Тирозин (Tyr, Y) Триптофан (Trp, W) pK a ~10

Амінокислоти із залишками з гідроксильних груп Серин (Ser, S) Треонін (Thr, T) Тирозин (Tyr, Y) pK a ~10

Aмінокислоти з кислотними залишками та їх аміди pK a ~3,9 Аспарагінова кислота (Asp, D) Глутамінова кислота (Glu, E) Аспарагін (Asn, N) Глутамін (Gln, Q) pK a ~4,2

Гуанідінова група: pK a ~ 12,5 Друга аміногрупа: pK a ~ 10,5 Aмінокислоти з основними залишки Лізін (Lys, K) Аргінін (Arg, R)

+ H + pK a ~ 6,5 Гістидин: амінокислота з основним залишком з потенційною кислотною функцією Гістидин (His, H)

Сірковмісні амінокислоти +2H + + 2e - Дисульфідний звязок Цистеїн (Cys, C)Метіонин (Met, M) Цистін (CysCys) pK a ~8,3

Пролін: циклічна амінокислота Пролін (Pro, P)

Будова протеїнів

Протеїни: лінійні, гетерополімерні поліаміди Moномерні одиниці – aмінокислоти. Для складу протеїнів входять 20 різних амінокислот Кожний протеїн має унікальну, визначену довжину та послідовність залишків: Кожний протеїн характеризується унікальною 3D-конформацією

Утворення пептидного звязку H 2 N-C-COOH R1R1 H + R2R2 H H2OH2O N-C-COOH R2R2 H H 2 N-C---C R1R1 H O H Пептидний звязок

Природа пептидного звязку C C + - частково (40%) подвійний звязок - немає вільного обертання навколо звязку довжина ~ 1,33 Å - коротше типового одинарного звязку, але довше подвійного C a атоми, як правило, у транс конформації 6 aтомів пептидної групи завжди в одній площині N частково позитивний; O частково негативний, що є причиною помітного дипольного моменту

Пептиди Короткі полімери амінокислот, зєднані пептидним звязком –2 залишки - дипептид –3 залишки - трипептид –12-20 залишків - oлігопептид –багато - поліпептид пептидні звязки утворюють основний ланцюг

Протеїн: один або декльіка поліпептидних ланцюгів Moномерний протеїн: один поліпептидний ланцюг Більше ніж один - мультімерний протеїн: – Гомомультімер - більш ніж один ланцюг, усі з однаковою амінокислотною послідовністю –Гетеромультімер - дві або більше різних ланцюгів

Яка довжина поліпептидного ланцюга? Iнсулін: ~ 50 залишків MW ~ 5700 GroEL/GroES: –14 субодиниць з MW –7 субодиниць з MW –загальний MW 910,000 (~ 8000 залишків) Деякі протеїни мають один ланцюг з MW, що перевищує 2 мільйони (2 тонни на моль)

Архітектура протеїнів Форма - фібрілярні або глобулярні Рівні структурної організації протеїнів - Первинна - послідовність - Вторинна - локальна, регулярна структура - Третинна - загальна тривимірна структура - Чвертинна - організація субодиниць ( якщо присутня )

Які сили визначають структуру протеїнів? Первинна структура - визначається ковалентними зв язками : послідовність Вторинна, третинна, чвертинна структури - всі визначаються слабкими силами : конформація Слабкі сили - H- зв язки, йонна взаємодія, сили ван - дер - Ваальса, гідрофобна взаємодія

Послідовність амінокислот у протеїні Кодується послідовністю нуклеотидів в ДНК таким чином, одна з форм генетичної інформації унікальна характеристика кожного протеїну читається з аміно - термінуса до карбоксильного термінуса, напр.,: Met-Ala-Ser-Arg------Ser-Thr-Leu-Asn MASR----STLN

Природа послідовності в протеїнах Послідовність та склад відображують функцію протеїну, напр.,: -Meмбранні протеїни мають більше гідрофобних залишків -Фібрилярні протеїни можуть мати послідовності, що повторюються Гомологічні протеїни з різних організмів мають гомологічні послідовності ( напр., гемоглобін людини та бика )

Людський та кіньський цитохром c: 88.5% iдентичності в 104 залишках ЛЮДИНА 1 GDVEKGKKIFIMKCSQCHTVEKGGKHKTGPNLHGLFGRKTGQAPGYSYTAANKNKGIIWG КІНЬ 1 GDVEKGKKIFVQKCAQCHTVEKGGKHKTGPNLHGLFGRKTGQAPGFTYTDANKNKGITWK ЛЮДИНА 61 EDTLMEYLENPKKYIPGTKMIFVGIKKKEERADLIAYLKKATNE КІНЬ 61 EETLMEYLENPKKYIPGTKMIFAGIKKKTEREDLIAYLKKATNE Людський та дріжджовий цитохром c: 64.4% iдентичності в 101 залишках ЛЮДИНА 1 GDVEKGKKIFIMKCSQCHTVEKGGKHKTGPNLHGLFGRKTGQAPGYSYTAANKNKGIIWG ДРІЖДЖІ 6 GSAKKGATLFKTRCLQCHTVEKGGPHKVGPNLHGIFGRHSGQAEGYSYTDANIKKNVLWD ЛЮДИНА 61 EDTLMEYLENPKKYIPGTKMIFVGIKKKEERADLIAYLKKA ДРІЖДЖІ 66 ENNMSEYLTNPKKYIPGTKMAFGGLKKEKDRNDLITYLKKA Людський та бактеріальний цитохром c: 33.9% iдентичності в 118 залишках ЛЮДИНА 2 DVEKGKKIFIMKCSQCHTVEKGGKHKTGPNLHGLFGRKTGQAPGYSYTAANKNKG---II RHOPA 2 DAKAGEAVF-KQCMTCHRADK---NMVGPALGGVVGRKAGTAAGFTYSPLNHNSGEAGLV ЛЮДИНА 59 WGEDTLMEYLENP----KKYIP--G TKMIFVGIKKKEERADLIAYLKKAT RHOPA 58 WTADNIINYLNDPNAFLKKFLTDKGKADQAVGVTKMTFK-LANEQQRKDVVAYL--AT Чорний: Iдентичні залишки Червоний: Різні залишки Порівняння послідовності в цитохромі c у різних видів

Роль послідовності в структурі протеїну Met-Ala-Cys.…...Ala-Thr-Arg-Leu Вся інформація, необхідна для згортання протеїнового ланцюгу в його нативну структуру, міститься в первинній амінокислотній струкутрі пептиду

…..але здійснюється це згортання за допомогою слабких сил ван дер Ваальс: кДж/моль водневі звязки: кДж/моль іонні звязки: 20 кДж/моль гідрофобні взаємодії:

Вторинна структура Атоми пептидного звязку лежать в одній площині Резонансна енергія стабілізації планарної структури 88 кДж/моль Обертання навколо C-N звязку включає енергію обертання, яка дорівює 88 кДж/моль помножити на квадрат куту обертання. Eнергетично невигідно Обертання може траплятися навколо звязків, що зєднують альфа-вуглець з іншими атомами основного ланцюгу C C

Обертання основного ланцюгу можливе тільки навколо зв язків, утворених альфа - вуглецевим атомом : обертання навколо C -N зв язку : обертання навколо C -C зв язку

Альфа-спіраль Правообертаюча спіраль, стабілізована водневими звязками амідний карбоніл залишку i утворює H-звязок з амідним азотом залишку i+4 Залишків на виток: 3.6 Зріст ланцюгу на залишок: 1.5 Å Зріст ланцюгу на виток (pitch): 3.6 x 1.5Å = 5.4 Å Помітний дипольний момент = -60 о, = -45 о N C

Жовті : атоми альфа - вуглецю H-звязок в основному ланцюгу альфа-спіралі амідний карбоніл залишку i утворює H-звязок з амідним азотом залишку i+4 i i+4

Способи візуалізації альфа-спіралі осн. ланцюг осн. + бокові ланцюги заповнення простору спирально - петельна циліндр

Способи зображення альфа - спіралі

Приклади переважно альфа - спіральних протеїнів Калмодулін: активатор кальцієво-чутливих ензимів Mіоглобін: O 2 -зберігаючий протеїн

Бета - сітка

Приклади переважно бета - сіточних протеїнів Iмуноглобуліни (антитіла) Зелені флюоресцентні протеїни

Біологічні функції протеїнів Eнзими - напр., рібонуклеаза, каталізує гідроліз РНК Регуляторні протеїни - інсулін, регулює рівень цукру в крові Tранспортні протеїни - гемоглобін, доставляє O 2 до тканин Структурні протеїни - коллаген, компонент сполучних тканин Контрактильні протеїни - актин, міозин – опосередковують скорочення мязів Eкзотичні протеїни - антифризні протеїни у риб Протеїни - медіатори біологічних функцій

Функціональні групи небілкової природи у складі протеїнів Протеїни можуть бути ковалентно зв ' язаними з іншими хімічними групами Якщо неамінокислотна частина протеїну є важливою для реалізації його функції, то вона називається простетичною групою. –нуклеопротеїн: протеїн з компонентом нуклеїнової кислоти (напр., в рібосомах) –глікопротеїн: протеїн, ковалентно звязаний з карбогідратом (напр., поверхневі рецептори клітин) –ліпопротеїн: протеїн, ковалентно звязаний з ліпідним компонентом (напр., деякі мембранно-вбудовані протеїни) –металопротеїн: протеїн, для виконання функції якого потрібний іон (іони) металу, напр., гемоглобін