Юридична психологiя в системі наукових знань. Iсторiя розвитку юридичної психології. 1. Юридична психологія в системі наукових знань. 2. Предмет, завдання та система юр. псих. 3. Принципы юр.псих. 4. Методи юр.псих. 5. Історія розвитку юр. псих.

Інтеграція юриспруденції та психології чітко проявляється на трьох рівнях: - використання психол. знань в юриспруденції в «чистому вигляді» – психолог виступає консультантом при вирішенні багатьох задач (психологічна ексертиза). - викор. в юриспр. псих. знань шляхом їх трансформації - вдосконалення безпосередньо юридичних інститутів шляхом використання психологічних знань. - синтез психології та юриспр. – зумовлюється потребою юрисприденції в психологічних знаннях.

Юридич.псих. – науково-практична галузь, що вивчає юридичні особливості системи "людина-право", розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності цієї системи. Юр. Псих. в сучасному розумінні – це наука, що вивчає психологічні аспекти особистості та діяльності в умовах правового регулювання.

Юридична психологія включає в себе різні області наукових знань і є прикладною наукою, що належить як психології так і юриспруденції.

2. Предмет, завдання та система юр. псих. Предметом вивчення юридичної психології є історія її становлення та розвитку як науки; психологічні особливості юридичної діяльності, основні концепції які пояснюють сутність процесу формування особистості злочинця та жертви; основи судово-психологічної експертизи, соціально-психологічний аналіз злочинної групи; пеніцитарна психологія; методи юридичної психології

Виходячи з єдності взаємозвязку, предмета та методів науки, до завд. Юр.псих відносяться: 1. Дослідження структурних елементів предмету цієї науки: особистості юриста, його діяльності, правомірної та протиправної поведінки, осоюбистості законослухняної людини та правопорушника, психології социально- правової ресоціализації правоправопорушника, псих. особлив. Юр. процедури тьа профілактики правопорушень.

2. Вивчення методологічних та теоретичних її основ, рзробка методики та методів теор. та прикладних досліджень, адаптація для цілей юр.псих. методик і методів, разроблених в інших науках, і в галузевих психологічних теж.

3. Разробока практичних рекомендацій для юристів-практиків по по здійсненню їми правозастосовної, правоохоронної та правотворчої функцій, удосконаленню та покращенню їх персональної роботи, стимуляція спільної дії, розроботка методики профорієнтації, профвідбору, профконсультації юристів, професіоограм юр. професій та ін.

4. Теорет. та метод. забезпечення учбової дисципліни «Юридична псих.» та повязаних з нею спецкурсів. 5. Забезпечення практики спец. Псих. знаннням, разрабки теорії і методики судово-псих. експертизи, псих. консультації та ін.

Особлива частина юр.спих., що має назву судової псих., складається з наступних розділів: правова псих., кримінальна псих., псих. потерпілого, псих. правопорушень неповнолітніх, псих. попереднього розслідування, псих. судового процесу, судово-псих. експертиза та виправна (пенітенціарна) псих. Юридична псих. це самостійна псих. дисципліна, що вивчає людину у всій повноті.

3. Принципы юр.псих. Принцип (від лат. principium основа) центральне поняття, логічне вираження пізнання, основ. Ідея.

Причинності – встановлюються причини, що створили певне явище; Всезагального звязку; Системності пізнання – (Л.С. Выготского питання про структуру свідомості). Всі окремі елементи розглядаються як частини цілого. Розвитку; Єдності свідомості та діяльності; Гуманізма; Комплексності – виходить з інтегративності даної науки; Активності субєкта, що пізнає – так як дослідник не є пасивною субстанцією.

4. Методи юр.псих. Обєктом вивчення юр. псих. є людина як субєкт правоохоронної діяльної та учасник правопорушень. Завдання юр.псих. в першу чергу дослідити та виявити псих. закономірності діяльності та особистості людини у сфері правового регулювання та розробити практичні рекомендації по піфдвищенню ефективності правоохоронної діяльності.

За цілями дослідження методи судової психології поліляють на: МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ – з їх допомогою вивчають психологічні аспекти людських стосунків, що регулюються нормами права, а а також розробляють науково-обосновані рекомендації до практики боротьби зі злочинністю та її профілактики.

МЕТОДИ ПСИХ. ВПЛИВУ НА ОСОБИСТІСТЬ – їх застосовують посадові особи, які борються зі злочинністю. Діапазон цих методів обмежений рамками уголовно-процесуального законодавства та етики. Їх цілі: попередження злочинної діяльності, розкриття злочину та виявлення його причин, перевиховання злочинців, адаптація їх до умов життя в нормальному середовищі.

МЕТОДИ СУД.-ПСИХ. ЕКСПЕРТИЗИ - їх мета найбільш повне та об'єктивне дослідження, що проводиться експертом- психологом за постановою судових, чи слідчих органів. Діапазон використання методів тут обмежується слідчим законодавством, що регламентує створення експертизи.

Основні методи, що використовуються у судово-псих. дослідженнях: метод псих. аналіза матеріалів уголовної справи; анамнестичний (біограф.) метод; методи спостереження та природного експерименту; інструментальні методи вивчення індивидуально-псих. особливостей особистості.

5. Історія розвитку юр. псих. Юрид. Псих. як наука – є відносно молодою галуззю псих. науки. Перші явні спроби вирішення юр. завдань шляхом психології відносять до 18 ст. В істории науки можна виділити наступні три етапи: 1. Рання істория юрид. Псих.-18 в. и первая половина 19 ст. 2. Первоначальное оформление юр.спих. як науки - кінець 19 ст. і поч. 20 ст. 3. Іст. Юрпсих у 20 ст.