Рій Оксана Вікторівна, учениця 10 класу Розкішнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Актуальність Сучасне життя людини передбачає щоденні стреси, які спричиняють як незначні застуди, так і серйозні захворювання. Але щоб стати успішним і досягти поставлених цілей, дуже важливо завжди бути в тонусі. Саме тому зараз дедалі більшого значення в нашому житті набувають вітаміни, які є запорукою хорошого самопочуття, позитивного настрою та впевненості в собі. Досліджено, що у підлітковому віці при недостатньому, незбалансованому харчуванні, формуються аліментарно-залежні стани за типом гіповітамінозів. Вивчення особливостей характеру харчування на функціонування організму досить перспективне. При цьому кількість медико-біологічних показників для оцінки стану здоровя населення, особливо дітей, в залежності від якості харчування, потребує розширення арсеналу даних. Враховуючи соціальну значущість харчування підлітків у формуванні здорового способу життя, а також відсутність досліджень у Ставищенському районі щодо їх вивчення, було обрано мету і завдання дослідження.

Мета роботи оцінити вітамінну насиченість харчового раціону школярів та її вплив на гострі респіраторні захворюванння.

Напрямки (етапи) роботи Вивчити значення та вплив на здоровя, вміст в продуктах харчування основних вітамінів (за джерелами літератури). Встановити частоту вживання підлітками штучних вітамінів та її вплив на виникнення простудних захворювань. Оцінити фізичний розвиток підлітків за індексом маси тіла. Охарактеризувати повноцінність харчування школярів та поширеність шкідливих харчових звичок. Проаналізувати зв'язок харчування із забезпеченістю вітамінами.

Матеріали та методи дослідження Анонімне анкетування учнів 10 класів Ставищенського НВК2 - 48учні; Розкішнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів – 13учнів. В опитувальниках фіксували: показники зросту, ваги учня; оцінку стану свого здоровя за наявність хронічних захворювань та частоти гострих респіраторних хвороб; наявність фізичних навантажень; факт вживання штучних вітамінів та їх комплексів; факт вживання продуктів бджільництва; частоту вживання основних продуктів харчування; частоту вживання шкідливих продуктів харчування.

Матеріали та методи дослідження (2) маса тіла (кг) Індекс маси тіла = зріст * зріст (м) Частку визначали у % з визначенням стандартного квадратичного відхилення (σ, стандартна похибка): σ= τN(100 – τN)/N де τN – частота досліджуваної патології, а N – кількість досліджуваної групи.

Частка дітей, які вживали вітаміни, % Розподіл вживаних вітамінів, %

Частота простудних захворювань у школярів в залежності від вживання вітамінів, % Частота простудних захворювань у дітей не залежала від вживання вітамінів, хоча для дівчат відмічена тенденція до зменшення частоти захворювань при вживанні вітамінів - з частотою раз в місяць не хворіли 6,67 % дівчат, які не вживали вітаміни, на противагу 0,00 % серед тих, хто вживав вітаміни.

Частка дітей, які вживали мед та продукти бджільництва, % Частка дітей, які вживали вітаміни та мед і продукти бджільництва, %

Частота простудних захворювань у школярів в залежності від вживання вітамінів та продуктів бджільництва, % Для усіх школярів та хлопців зокрема не було відмічено залежності частоти простудних захворювань у школярів від вживання вітамінів та продуктів бджільництва. 14,29 % дівчаток хворіло щомісячно серед тих, хто не вживав вітаміни та продукти бджільництва, порівняно з відсутністю частохворіючих серед тих, хто приймав вітаміни та продукти бджільництва.

Частка дітей, які щоденно вживали овочі та фрукти, % Середньодобова кількість вживаних фруктів

Частота вживання поживних продуктів, %

Частота вживання шкідливих продуктів, %

Фізичний розвиток підлітків за індексом маси тіла Середнє значення індексу маси тіла За індексом маси тіла можна судити про повноцінність харчування щодо енергетичного балансу (нижче 17 - недостатність харчування). Лише кожна двадцята дитина (4,92%) мала недостатність харчування, зокрема це характерно для двох хлопців (5,41%) та однієї дівчини (4,17%).

Висновки 1.Середній ІМТ школярів дорівнював 19,55±0,22, в т.ч. 19,47±0,28 для хлопців та 19,66±0,37 – для дівчат. Визначено, що за ІМТ менше 17 кожна двадцята дитина (4,92 %) мала недостатність харчування. 2.Вітаміни штучного виробництва вживало половина школярів (50,82±6,40 %) без різниці в статевому розрізі (48,65±8,22 % хлопців та 54,17±10,17 % дівчат). 39,34±6,25 % дітей щодня вживали мед та/або продукти бджільництва, зокрема 40,54±8,07 % хлопців та 37,50±9,88 % дівчат. Показано, що дівчата, які вживали вітаміни та продукти бджільництва, хворіли рідше, ніж раз у місяць, тоді як 14,29 % серед тих, хто не їх не вживав, хворіли щомісячно. 3.Щоденно вживають овочі та фрукти 98,36±1,63 % дітей, в т.ч. всі дівчата та 97,30±2,67 % хлопців. Найбільш уживаними продуктами щоденного вживання були яблука (90,16 % дітей їх вживало щодня), картопля (75,41 %), цитрусові (68,85 %), банани (55,74 %), груші (49,18 %) та сухофрукти (45,90 %). В більшості випадків частка дівчат була більшою, ніж хлопців. 4.За частотою вживання мяса, риби, морепродуктів, каш тощо більш повноцінне харчування за вітамінним складом у хлопчиків, ніж у дівчаток, тоді як за частотою вживання овочів та фруктів – у дівчаток однакове. 5.Не вживає солодощі лише кожна двадцята дитина (4,92±2,77) %, в т.ч. 5,41 % хлопців та 4,17 % дівчат, тоді як майже третина вживає солодощі кожен день та один-два рази на тиждень (по 27,87±5,74 %), і майже по 20 % вживають 3-4 та 5-6 разів тиждень (18,03±4,92 % та 21,31±5,24 % відповідно). В той же час не вживають чіпси та/або сухарики 75,41±5,51 %, а солодку газовану воду – 36,07±6,15 %. Для Як вживання чіпсів та/або сухариків, солодкої газованої води відмічено тенденцію до частішого їх вживання хлопцями порівняно з дівчатами.

Практичні рекомендації Враховуючи соціальну та біологічну значущість забезпечення збалансованого харчування, в т.ч. і за вітамінним складом, необхідно організовувати та систематизувати санітарно-просвітню роботу серед дитячого та дорослого населення щодо пропаганди здорового способу життя, формування навичок культури здорового харчування.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!