вчителя історії Донецької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів 43 Могили Володимира Анатолійовича

Актуальність досвіду Нове суспільство - суспільство майбутнього - висуває нові вимоги перед освітою. Науковцями визнано, що набуття знань, формування вмінь і навичок, розвиток особистісних якостей та певних компетентностей особистості учня є найбільш ефективними, якщо в навчально- виховному процесі використовуються інтерактивні форми і методи навчання. До них можна віднести і методичну систему "Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів", в основу якої лягли дослідження зарубіжних вчених. Він передбачає використання інноваційних методів навчання (стратегій) з метою ефективної побудови розвивальної взаємодії "учитель - учень, "учитель-учні", "учні-учні", "учні-учитель-учні", що дозволяє створити: по-перше, комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою значущість, успішність, може реалізувати свій потенціал і самоствердитися; по-друге, основою розвитку критичного мислення школярів є використання на заняттях інтерактивних методів навчання, за допомогою яких учитель формує в учнів навички толерантного спілкування, вміння аргументувати власну точку зору, знаходити рішення проблеми, висувати гіпотези.

Обєкт дослідження - навчальна діяльність учнів 6-7 класів. Предмет дослідження - розвиток критичного мислення учнів під час вивчення історії. Мета дослідження - полягає в розробці, обґрунтуванні і перевірці доцільності використання методичної системи ЧПКМ на уроках історії. Гіпотеза дослідження - полягає у припущенні, що рівень знань, умінь і навичок учнів з історії підвищиться якщо : - навчальний процес проводити на основі розвитку критичного мислення учнів; - активно залучати інтерактивні методи і прийоми навчання. Теоретично-практичне значення роботи заключається в тому, що розробленні та доведені до практичної реалізації уроки з інноваційними методами дозволяють виробити в учнів навички толерантного спілкування, вміння аргументувати власну точку зору, знаходити рішення проблеми, висувати гіпотези і врешті-решт, формувати у школярів власну систему норм і цінностей.

Термін "інтерактивна педагогіка" був введений в обіг у 1975 році німецьким дослідником Тансом Фріцем. Теоретичні методичні засади інтерактивної освіти, ефективність її впливу на формування особистості ґрунтовно досліджено у працях І.В. Авдєєвої, М.В. Кларіна, О. Пометун, Л. Пироженко, О. Пехоти, Н. Побірчинко, та Г. Селевко, С.О. Сисоївої, О.П. Сидоренко, Г.О. Фреймена, К.О. Баханова та ін. Цілі і завдання інтерактивного навчання: розширення пізнавальних можливостей учнів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні інформації з різних джерел; можливість перенесення отриманих умінь, навичок і способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів; формування глибокої внутрішньої мотивації до навчання. Психолого-педагогічне обґрунтування

Для використання інтерактивних методів навчання необхідно враховувати рівень соціального, креативного, інтелектуального розвитку учнів. Тому при підготовці до занять я обовязково користуюся розробленими памятками щодо використання інтерактивних технологій у класах підвищеного інтелектуального рівня, вікової норми та підвищеної індивідуальної уваги. Опис технологічного процесу

Памятка для роботи в класах вікової норми щодо використання інтерактивних методів навчання 1.Вивчити ППП класу (при вивченні звернути увагу на результати досліджень соціальної сфери (мотивація, адаптація, взаємодія з однокласниками). Ці дані використати під час проведення мотивації та при створенні ситуацій адаптації у соціумі (Н-М, А-П етапи). 2.Відібрати найбільш ефективні форми інтерактивного навчання: ролеві ігри (З-П, А-П, С-У етапи); симулятивні ігри (Н-М, З-П етапи); мозковий штурм (А-П, О-С, К-Р етапи) 3.Розробити інструкції на кожну модель поведінки, що буде використовуватися під час застосування методів інтерактивного навчання. 4.Передчасно розподілити ролі й провести з учнями підготовчу роботу щодо оволодіння ними моделлю поведінки (усний інструктаж + часткове моделювання ситуацій поведінки). 5.Підвести підсумки за результатами використання методів інтерактивного навчання (провідна роль учителя під час оцінювання + самооцінка + взаємооцінка) й подальша корекція.

Використовуючи інтерактивні методи на заняттях, ми сприяємо розвитку мисленнєвих і комунікативних умінь учнів, здатності їх до саморефлексії, самооцінки, формуванню уміння працювати в групі, давати оцінку прослуханому, висловленому. Отже, й оцінюватися повинні не лише предметні знання, а й сформованість загальнонавчальних умінь та навичок школярів. З цією метою користуюся так званими листками самооцінки. Оцінюю вміння висловлюватись аргументовано, володіння методом ПРЕС, сформованість умінь брати участь в обговоренні, уміння працювати з запитаннями, будувати есе, а також привчаю дітей до аргументованої оцінки роботи в групах.

Клас___________________Сам ооці н ка Оцінка членам групи Пор. критерію Прізвище, імя учня КритеріїПрізвище, імя Подавав ідеї1 Сумлінно виконував свої обовязки 2 Додержувався правил роботи3 Уважно вислуховував інших4 Допомагав іншим5 Виявляв ініціативу щодо організації роботи (розподіляв завдання, підбивав підсумки) 6 Оцінка роботи учнів у групі

Метод ЗНАЮ-ХОЧУ ВИВЧИТИ-ВИВЧИВ Метод може бути використаний учителем письмово чи усно протягом уроку. Скорочена назва ЗХВ. На етапі актуалізації учитель з'ясовує, що учні знають з теми. Після бесіди на етапі активізації заповнюється перша колонка таблиці. Після опрацювання матеріалу учні колективно чи індивідуально заповнюють третю колонку, підводячи підсумки уроку, учніям пропонується заповнити другу колонку. Зразок: тема Київська держава за перших князів, (7 кл). Учням пропонується прочитати довідку і на її основі заповнити таблицю ЗХВ Правління Олега. Історична довідка. Олег ? 912 р. (за Лаврентіївським літописом), 922 р. (за Новгородським першим літописом) давньоруський князь, якому, за літописами, Рюрик, умираючи, передав у 879 р. опіку над своїм неповнолітнім сином Ігорем і князювання в Новгороді. Мав велику дружину.

Захопив Смоленськ і Лю­беч (882 р.), убив київських князів Аскольда і Діра (882 р.), пізніше підкорив деревлян, сіверян, радимичів. Після вдалого походу на Константинополь у 911 р. уклав із Візантією вигід­ний для Русі договір. Знав Хочу дізнатися Вивчив (Перевірка самостійної роботи. Учні зачитують, що нового вони дізналися про князя Олега).

Метод ПРЕС або ГУСАК Метод використовується як підсумок уроку, щоб школярі упорядкували свої думки, а педагог спланував наступне заняття. Учні пишуть на аркуші слово ГУСАК, розташовуючи букви вертикально. Напроти кожної букви вони записують слова. Г – гарно роблю..... У – умію С – сподіваюся.... А – активно вивчаю..... (активно працюю в групі). К – креативно сприймаю (критично сприймаю). Мета завдання добре продумати (згадати матеріал або досвід, одержаний на уроці) і продовжити речення.

Гронування (асоціативний кущ) Метод можна використовувати для підбиття підсумків вивченої теми чи розділу. Він будується на утворенні цілої низки асоціацій. Учитель посередині аркуша чи на дошці записує історичну категорію – факт, подію, поняття, термін, постать, назву історико-географічного обєкта. Учні пропонують асоціації з обраною темою – слова або фрази можуть поповнюватися новими асоціаціями, утворюючи своєрідне гроно. Коли всі ідеї записані на папері (дошці), встановлюються можливі звязки між окремими елементами. Використовуючи утворені асоціативні грона, школярі мають скласти речення або написати есе. УКРАЇНАсильнадумка держававелика мирна вільна найкраща велична могутня народ земля вічність свята батьківщина безмежна любов простір

Рівень навчальних досягнень учнів з предмету «Історія України» 7 – Б клас навчальний рік

7 – А клас навчальний рік

1. Баханов К. Ю. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі:монографія. запоріжжя, – с Баханов К. Ю. Навчання історії без підручника за технологією Ю.Троїцького// Історія в школі. – – с Баханов К. Ю. Методичний посібник з історії України. 7 кл. Традиції та інновація у навчанні історії в школі. – К., Баханов К. Ю. Технологія групової творчої справи у навчанні історії в школі// Історія в школах України. – – 1. – с Комаров В. Традиції та інновації в сучасній освіті// Історія в школі. – Осмоловський А. Рольовий підхід до аналізу історичних документів як засіб розвитку учнівської особистості// Доба. – (10). 7. Курилів В. Методика викладання історії: навчальний посібник. – Львів. – Освітні технолгії: навчально-методичний посібник. – К., Пометун О. Кооперативне навчання учнів на уроках історії// Історія в школах України. – – Пометун О. Інтерактивні методи навчання //Історія в школах України. – – Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково- методичний посібник. – К. – Сотниченко В.М. Формування історичного мислення: квантитативний та квалітативний аспект// Історія в школі. – – с Іллюшина О. Практика інноваційної роботи: розробка матеріалу уроків історії України (7 клас)// Історія в школі. – – с Стіл Д., Меридіт К., Темпл Ч. Методична структура навчального курсу Критичне мислення. Посібник. – 1-7. – 1998.