Вірш C. Маршака, переклад Н. Забіли

Ось ОДИН, чи ОДИНИЦЯ,- І тонка, й пряма, як спиця.

А оце ось цифра ДВА. В неї кругла голова, Довгий хвіст, зігнута шійка,- Отака, як бачиш, двійка!

Перші цифри - дві сестри, ось і третя - цифра ТРИ. Трійку, третій із значків, Складено із двох гачків.

Ось ЧОТИРИ жартівливо Віпинають лікоть вліво.

Потім вийшла погулять На папері цифра П'ЯТЬ, Руки вправо простягнула, Ніжку бубличком загнула.

Цифра ШІСТЬ - немов замок: Знизу - круг, вгорі - гачок.

Цифра СІМ - як кочерга: в неї, бач, одна нога.

В цифрі ВІСІМ - два кільця Без початку, без кінця.

Цифра ДЕВ'ЯТЬ, чи ДЕВ'ЯТКА, - Наче в цирку акробатка: Сторчака як перевернеться, Зразу шісткою обернеться!

Кругла, наче буква О, Цифра нуль, або ніщо. Як стоїть він сам-самісінький, То й не значить нічогісінько!

Так як одиницю поруч Ми поставимо ліворуч, То із двох значків у нас Число ДЕСЯТЬ стане враз!

По порядку цифри ці Запишіть на папірці. Я про кожну вам усім Щось цікаве розповім.

lter.htmlhttp:// lter.html цифри вірш малюнки цифр