Відділ освіти Хмельницької РДА Хмельницький РМК Семінар-практикум директорів шкіл з проблеми Адаптивне управління навчальним закладом М. Хмельницький 2011

Адаптивне управління - це процес взаємовпливу, що викликає взаємопристосування поведінки суб'єктів діяльності на діа(полі)логічній основі, яка забезпечується спільним визначенням реалістичної мети з наступним поєднанням зусиль і самоспрямуванням дій на її досягнення.

Адаптивне управління визнає пріоритет розвитку суб'єктів діяльності і здійснюється за допомогою процесів самоорганізації. Ці процеси спрямовуються на досягнення спільної мети, підвалинами якої є вимоги зовнішнього середовища (людини, організації тощо) і врахування реальної ситуації. Метою адаптивного управління є взаємоузгодження дій усіх учасників управлінського процесу для забезпечення природного шляху їх розвитку в усвідомлених межах і напрямі шляхом спрямованої самоорганізації. Адаптивне управління характеризується змістом (функції), організаційною структурою (напрямок взаємовпливу і порядок взаємодії учасників управлінського процесу) і технологією (механізм взаємоузгодження: спрямованого впливу й одночасного вивільнення ступенів свободи для саморозвитку). Взаємоадаптація здійснюється через узгодження дій керівника і виконавців, взаємокоригування їх мети, сполучення цільових функцій, створення умов для досягнення запрограмованих завдань тощо.

причини виникнення адаптивного управління поява об'єктивної потреби врегулювання невідповідності стану системи суспільним вимогам; поява об'єктивної потреби врегулювання невідповідності стану системи суспільним вимогам; висування нових вимог; висування нових вимог; виникнення когерентних різнодіючих сил: мети людини, цілей суспільства, держави та вимог наявної ситуації; виникнення когерентних різнодіючих сил: мети людини, цілей суспільства, держави та вимог наявної ситуації; створення певної напруженості стану "людина- оточення". створення певної напруженості стану "людина- оточення".

функції адаптивного управління - спільне вироблення реалістичної мети, - спільне вироблення реалістичної мети, - критеріальне моделювання, - критеріальне моделювання, - кооперація дій і самоспрямування, - самомоніторинг процесу та моніторинг результату, - прогностичне регулювання. Для адаптивного управління характерною рисою є кооперація дій щодо контролю: поточне відслідковування процесу здійснює виконавець, аналіз результату проводить керівний орган, прогнозування розвитку - це спільні дії управлінців та виконавців. Для адаптивного управління характерною рисою є кооперація дій щодо контролю: поточне відслідковування процесу здійснює виконавець, аналіз результату проводить керівний орган, прогнозування розвитку - це спільні дії управлінців та виконавців.

Функціональний цикл адаптивного управління

алгоритм адаптивного управління Поява збуджуючих впливів подразників-активаторів та відгук системи на ці збудження. Поява збуджуючих впливів подразників-активаторів та відгук системи на ці збудження. Збір і аналіз інформації з метою оцінки ситуації. Усвідомлення необхідності узгодження дії подразників. Збір і аналіз інформації з метою оцінки ситуації. Усвідомлення необхідності узгодження дії подразників. Спільне вироблення реалістичної мети та її трансформація у внутрішні мотиви. Спільне вироблення реалістичної мети та її трансформація у внутрішні мотиви. Створення адаптивних (варіативних) моделей діяльності, в яких загальні параметри і критерії виробляються керівними органами, а адаптація на місцеві умови та особливості проводиться виконавцями шляхом добору критеріїв другого порядку. Створення адаптивних (варіативних) моделей діяльності, в яких загальні параметри і критерії виробляються керівними органами, а адаптація на місцеві умови та особливості проводиться виконавцями шляхом добору критеріїв другого порядку. Спрямована самоорганізація на виконання завдань шляхом вибору і реалізації адаптивних моделей при кооперації дій і узгодження цільових функцій. Спрямована самоорганізація на виконання завдань шляхом вибору і реалізації адаптивних моделей при кооперації дій і узгодження цільових функцій. Поточне відслідковування процесу виконавцем з самоаналізом і самокоригуванням (самомоніторинг процесу). Поточне відслідковування процесу виконавцем з самоаналізом і самокоригуванням (самомоніторинг процесу). Визначення результативності виконання завдання керівником на основі зіставлення стану справ до і після його виконання (за моделлю "вхід - вихід"). Визначення результативності виконання завдання керівником на основі зіставлення стану справ до і після його виконання (за моделлю "вхід - вихід"). Прогностичне регулювання шляхом спільного (керівник- виконавець) прогнозування подальшого розвитку на основі зовнішнього аналізу і самоаналізу результату та внесення змін в існуючу модель діяльності відповідно до виявлених резервів. Прогностичне регулювання шляхом спільного (керівник- виконавець) прогнозування подальшого розвитку на основі зовнішнього аналізу і самоаналізу результату та внесення змін в існуючу модель діяльності відповідно до виявлених резервів.

принципи адаптивного управління (за Г.В.Єльниковою) пріоритетне визнання розвитку людини (організації) і визначальності природного шляху його здійснення, пріоритетне визнання розвитку людини (організації) і визначальності природного шляху його здійснення, управління через самоуправління, резонанс, наскрізно-рівневу адаптацію і діалогічну узгодженість, мотивацію, управління через самоуправління, резонанс, наскрізно-рівневу адаптацію і діалогічну узгодженість, мотивацію, постійне підвищення компетентності, постійне підвищення компетентності, спрямована самоорганізація, кооперація, поточне саморегулювання, спрямована самоорганізація, кооперація, поточне саморегулювання, спільне прогнозування подальшого розвитку за аналізом результату. спільне прогнозування подальшого розвитку за аналізом результату.

Модель адаптивного управління науково-методичною роботою педагогів. Адаптивна модель управління науково- методичною роботою педагогів складається із таких компонентів: Адаптивна модель управління науково- методичною роботою педагогів складається із таких компонентів: люди, цілі, умови, методи люди, цілі, умови, методи

Першим компонентом моделі є люди. Першим компонентом моделі є люди. Управління науково-методичною роботою ґрунтується не тільки на функціональних вимогах, а й на особистих потребах, можливостях, орієнтаціях. З позицій людського фактору, науково-методична робота повинна бути мотивованою і стимулюючою, основаною на знанні можливостей та інтересів її учасників. Управління науково-методичною роботою ґрунтується не тільки на функціональних вимогах, а й на особистих потребах, можливостях, орієнтаціях. З позицій людського фактору, науково-методична робота повинна бути мотивованою і стимулюючою, основаною на знанні можливостей та інтересів її учасників. З однієї сторони, її результатом повинно бути З однієї сторони, її результатом повинно бути якісне покращення відносин між педагогами, всередині кожної групи і між ними, якісне покращення відносин між педагогами, всередині кожної групи і між ними, з іншої - ступінь професійного росту вчителів і успішність учнів, тобто їх всебічний особистісний розвиток та самореалізація. з іншої - ступінь професійного росту вчителів і успішність учнів, тобто їх всебічний особистісний розвиток та самореалізація.

Другий компонент - цілі. Другий компонент - цілі. При плануванні науково-методичної роботи на поточний період, керівники, виходячи з існуючих проблем, конкретизують загальні цілі. Головне - підкреслити місце і значення цілепокладання в моделюванні науково- методичної роботи. При цьому спробуємо дати відповіді на такі питання. По-перше, яку модель науково- методичної роботи можна визначити доцільною? По- друге, від чого залежить ефективність науково-методичної роботи? При плануванні науково-методичної роботи на поточний період, керівники, виходячи з існуючих проблем, конкретизують загальні цілі. Головне - підкреслити місце і значення цілепокладання в моделюванні науково- методичної роботи. При цьому спробуємо дати відповіді на такі питання. По-перше, яку модель науково- методичної роботи можна визначити доцільною? По- друге, від чого залежить ефективність науково-методичної роботи? Доцільною, на нашу думку, можна визначити таку систему науково-методичної роботи, цілі якої виходять з цілей діяльності закладу, засоби - з принципів діяльності і принципів науково- методичної роботи як конкретного її прояву, а результати - з цілей науково-методичної роботи. Звертаємо увагу на взаємозв'язок "цілі - засоби - результат". Доцільною, на нашу думку, можна визначити таку систему науково-методичної роботи, цілі якої виходять з цілей діяльності закладу, засоби - з принципів діяльності і принципів науково- методичної роботи як конкретного її прояву, а результати - з цілей науково-методичної роботи. Звертаємо увагу на взаємозв'язок "цілі - засоби - результат".

Третій компонент - умови, які визначають її об'єм, широту і спрямованість. До умов, можна віднести інформаційні, кадрові, матеріальні, часові ресурси. Третій компонент - умови, які визначають її об'єм, широту і спрямованість. До умов, можна віднести інформаційні, кадрові, матеріальні, часові ресурси. Здійснюючи науково-методичну роботу, керівники використовують єдині ресурси, які належать всьому закладу як соціально-педагогічній системі, а значить так чи інакше впливають на інші напрями її діяльності, і перш за все, на педагогічний процес. Тому збалансованість загальних ресурсів закладу, основана на їх раціональному використанні, є важливою турботою керівників у процесі організації науково-методичноі роботи. Здійснюючи науково-методичну роботу, керівники використовують єдині ресурси, які належать всьому закладу як соціально-педагогічній системі, а значить так чи інакше впливають на інші напрями її діяльності, і перш за все, на педагогічний процес. Тому збалансованість загальних ресурсів закладу, основана на їх раціональному використанні, є важливою турботою керівників у процесі організації науково-методичноі роботи. До групи факторів, які визначають спрямованість і якість науково- методичної роботи, можна віднести компетентність керівників, тип закладу, віддаленість від органів управління освітою, практику взаємовідносин, яка склалась з ними, науково-методичний потенціал педколективу, рівень розвитку учнів тощо. Вибір факторів конкретизується кожною школою. До групи факторів, які визначають спрямованість і якість науково- методичної роботи, можна віднести компетентність керівників, тип закладу, віддаленість від органів управління освітою, практику взаємовідносин, яка склалась з ними, науково-методичний потенціал педколективу, рівень розвитку учнів тощо. Вибір факторів конкретизується кожною школою. І ресурси, і фактори науково-методичної роботи повинні бути чітко окреслені і глибоко проаналізовані. Зробити де можливо при достатньому інформаційному забезпеченні. І ресурси, і фактори науково-методичної роботи повинні бути чітко окреслені і глибоко проаналізовані. Зробити де можливо при достатньому інформаційному забезпеченні.

Четвертий компонент - методи. Четвертий компонент - методи. Це не раз і назавжди затверджена схема науково- методичної роботи, а окремі напрацювання, які керівники обирають, організовуючи науково- методичну роботу з урахуванням особливостей закладу, рівня підготовленості педагогів. Ці напрацювання обов'язково ведуть до раціонального використання ресурсів і підвищення результативності науково-методичної роботи. Це не раз і назавжди затверджена схема науково- методичної роботи, а окремі напрацювання, які керівники обирають, організовуючи науково- методичну роботу з урахуванням особливостей закладу, рівня підготовленості педагогів. Ці напрацювання обов'язково ведуть до раціонального використання ресурсів і підвищення результативності науково-методичної роботи. Основним методом здійснення науково- методичної роботи, є методи адаптивного управління Основним методом здійснення науково- методичної роботи, є методи адаптивного управління

критерії ефективності науково- методичної роботи. Стабілізація і якісне удосконалення відносин між учасниками навчально-методичної роботи. Стабілізація і якісне удосконалення відносин між учасниками навчально-методичної роботи. Розвиток професійної майстерності педагогів, їх фахова конкурентноспроможність. Розвиток професійної майстерності педагогів, їх фахова конкурентноспроможність. Підвищення рівня засвоєння школярами учнівських компетенцій. Підвищення рівня засвоєння школярами учнівських компетенцій. Рівень усвідомлення цілей науково-методичної роботи усіма учасниками цього процесу. Рівень усвідомлення цілей науково-методичної роботи усіма учасниками цього процесу. Кількість матеріальних, часових, кадрових витрат у співвідношенні з отриманим результатом. Кількість матеріальних, часових, кадрових витрат у співвідношенні з отриманим результатом. Зменшення впливу факторів, які знижують якість науково методичної роботи і раціональне використання ресурсів. Зменшення впливу факторів, які знижують якість науково методичної роботи і раціональне використання ресурсів.

Використання адаптивної моделі управління сприятиме оптимальному вибору стратегії формування системи науково-методичної роботи з педагогами, високому рівню толерантності та партнерства, який є визначальним у системі підвищення кваліфікації і створює грунт для самореалізації особистості, розвитку творчого потенціалу, актуалізації результатів науково-методичної роботи. Використання адаптивної моделі управління сприятиме оптимальному вибору стратегії формування системи науково-методичної роботи з педагогами, високому рівню толерантності та партнерства, який є визначальним у системі підвищення кваліфікації і створює грунт для самореалізації особистості, розвитку творчого потенціалу, актуалізації результатів науково-методичної роботи.