1 ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Київський національний торговельно-економічний університет Інститут вищої кваліфікації НТУУ «Київський політехнічний інститут» Кафедра менеджменту © доцент КОРЖ Микола Андрійович КИЇВ ТЕМА 1: Операційна система організацій: структурно-процесна характеристика 1. Сутність, структурна побудова та класифікаційні підходи до операційних систем 2. Особливості одиничних та серійних операційних систем 3. Специфіка операційних систем масового виробництва та з безперервним процесом 4. Операційний процес: сутність, принципи організації та основні типи 5. Організація операційного процесу у просторі та часі

2 Зовнішнє оточення 1. СУТНІСТЬ, СТРУКТУРНА ПОБУДОВА ТА КЛАСИФІКАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ Фази еволюції операційної системи РЕІНЖИНІРІНГ (Вдосконалення) Основна функція операційного менеджменту – управління процесами проектування, експлуатації і вдосконалення операційних систем СТВОРЕННЯ (Проектування) ЕКСПЛУАТАЦІЯ (Виробництво) ДержаваКонкуренти Природне середовище ІнвесториПосередники Споживачі (клієнти) Постачальники Інфраструктура

3 ОПЕРАЦІЙНА (перетворююча, трансформуюча) СИСТЕМА С П О Ж И В А Ч І В Х О Д ИВ И Х І Д Призначення операційної системи – трансформування (перетворення) входу у вихід ПРОДУКТИ, ПОСЛУГИ Робоча сила П О СТ А Ч А Л Ь Н И К И Інформація Матеріали Енергія Капітал Зворотний інформаційний зв'язок ВХОДИ – зовнішні фактори, які спрямовані до системи ВИХОДИ – результати перетворення зовнішніх факторів, які спрямовані до споживачів (Приклади трансформування входів у виходи див. на с. 6 Опорного конспекту)

4 ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА Операційний менеджмент Місце на ринку (ніша) Marketplace Фінансова стратегія 5P операційної системи: Maтерiaли Клієнти ВХІД Маркетингова стратегія Корпоративна стратегія Операційна стратегія Продукція Послуги Планування і контроль (Planning and Control) ВИХІД Процеси (Processes) Організація (Plants) Персонал (People) Компоненти (Parts) Місце і структура операційної системи

5 ТІЛЬКИ ВИРОБНИЦТВО ТІЛЬКИ СЕРВІС Змішана операційна діяльність Класифікація операційних систем По відношенню до споживачів операційні системи поділяються на: ВИШТОВХУЮЧИ ВИТЯГУЮЧИ (Класифікацію і характеристики операційних систем див. на с. 7-8 Опорного конспекту) Матеріальне виробництво завжди супроводжується наданням послуг споживачам – (супутні послуги: технічна і інформаційна підтримка, гарантійне обслуговування, тощо) В залежності від повторюваності процесів виштовхуючи операційні системи можна поділити на: ОДИНОЧНІ (разове та пілотне виробн-во) СЕРІЙНІ (якщо ринок перенасичений) МАСОВІ (за умови ненасиченості ринку) БЕЗПЕРЕРВНІ (обумовлені технологією) Більше матеріального виробництваБільше послуг З точки зору операційного менеджменту сервіс відрізняються від виробництва тільки тим, що продукт сервісу – послуги не можна накопичувати, тобто створювати запас

6 2. ОСОБЛИВОСТІ ОДИНИЧНИХ ТА СЕРІЙНИХ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ Серійні операційні системи Для зменшення виробничих витрат в серійному виробництві – чергову серію розбивають на певну кількість передаточних партій по n одиниць, яка може коливатись від 1 до N. (N – розмір серії) (Подробиці див. на с. 9–10 Опорного конспекту) При зміні виду продукту у виробництві виникають додаткові витрати на переналагодження процесу, які пропорційно розподіляються на кількість продукції в серії N Одиничні операційні системи Якщо відвантаження продукції розподілене в часі то виникають додаткові витрати на зберігання готової продукції ГОЛОВНА ОСОБЛИВІСТЬ: Кожний продукт або послуга є унікальними і мають власну технологію виготовлення або надання

7 3. СПЕЦИФІКА ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ МАСОВОГО ВИРОБНИЦТВА ТА З БЕЗПЕРЕРВНИМ ПРОЦЕСОМ (Подробиці див. на с. 10–11 Опорного конспекту) Безперервні операційні системи Ознака – необмежений час безупинного виготовлення однорідного продукту або надання можливості клієнту отримати послугу одного виду в будь-який момент Масові операційні системи Ознака – необмежений час виготовлення продукту або надання послуги одного виду ПРИКЛАДИ В СЕРВІСІ: пошта – доставка листів, аеропорт – посадка пасажирів у літак… ПРИКЛАДИ В СЕРВІСІ: Internet, цілодобові телепередачі, подача тепла і електроенергії, швидка медична допомога…

8 4. ОПЕРАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС: СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОСНОВНІ ТИПИ (Подробиці див. на с. 12–15 Опорного конспекту) ОПЕРАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС – це послідовність дій по трансформації (перетворенню) вхідних ресурсів (факторів) у вихідні результати В ОПЕРАЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ РОЗРІЗНЯЮТЬ: Основні процеси (пошиття, металообробка, стрижка, відпуск товару…) Допоміжні процеси (ремонт і обслуговування обладнання, подача електроенергії …) Обслуговуючи процеси (зберігання, транспортування, керівництво…) З точки зору створення нової вартості (цінності) операційні процеси поділяють на Процеси, які добавляють вартість (Value Added Process) Процеси, які не добавляють вартості (Non Value Added Process) – підлягають видаленню

9 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ У ПРОСТОРІ ТА ЧАСІ (Про переваги і недоліки форм спеціалізації див. с Опорного конспекту) Масштабу операційної діяльності Вимог до гнучкості операційного процесу Припустимого рівня операційних витрат Форма організації операційного процесу у просторі і часі залежить від: Існують такі види спеціалізації операційної системи: Технологічна Предметна Групова технологічна

10 Технологічна спеціалізація операційної системи Дільниці формуються за технологічною однорідністю устаткування, призначеного для виготовлення широкої номенклатури виробів Токарна дільниця Свердлильна дільниця Фрезерувальна дільниця Шліфувальна дільниця Ш С Ф Т Т ФФ Ш Т С С С Ш Т С

11 ФТСШТТФСШ ШТФС Предметна ланцюгова дільниця Предметна спеціалізація операційної системи Дільниці формуються із спеціалізованого обладнання, призначеного для виготовлення одного конкретного виду продукту (предмету). Обладнання розміщується ланцюгом, в порядку виконання операцій. Застосову- ється для нескінченно повторюваних послідовних дій (операцій). Бажана синхронізація операцій. (Подробиці див. на с. 16–19 Опорного конспекту)

12 ШТФС Осередок групової технології Group Technology Cellule Групова технологічна спеціалізація операційної системи Дільниця складається з осередків, які комплектуються устаткуванням для виготовлення групи різних виробів (надання різноманітних послуг), але які мають споріднені технології виготовлення Розміщення підрозділів та устаткування у просторі: Метод сітки МАЗЕРА (Muther) Метод мінімізації витрат на переміщення УМОВА: всі робочі повинні мати широку кваліфікацію і вміти виконувати будь-яке завдання ПЕРЕВАГА: гнучкість як за номенклатурою виробів так і за масштабом виробничих завдань

13 Метод сітки МАЗЕРА (Muther) 1.Булочний 2.Горілчаний 3.Ковбасний 4.Рибний 5.Овочевий 6.Кондитерський a Сусідство відділів: а – абсолютно потрібно е – конче важливо i – важливо o – не має значення u – небажано x – неприпустимо x x x i o a e a a x o x x i АБСОЛЮТНО ПОТРІБНЕ СУСІДСТВО (а) 1–6 2–3 2–6 3–4 НЕПРИПУСТИМЕ СУСІДСТВО (х) 1–4 1–5 2–5 3–5 4–6 5–6 ВІДДІЛИ: B (?) A (?) C (?) D (?) E (?) F (?) СЕКЦІЇ МАГАЗИНУ: В приміщенні магазину, поділеному на секції АВСDE, необхідно розмістити такі відділи (?): 1. Рівень припустимості сусідства відділів оцінімо за такою шкалою: 2. Оцінки можливості сусідства відділів внесемо в сітку Мазера 3. Складемо переліки сусідніх пар відділів з абсолютно потрібним (а) і неприпустимим сусідством (х)

14 Метод сітки МАЗЕРА (закінчення) АБСОЛЮТНО ПОТРІБНЕ СУСІДСТВО (а) 1–61–6 2–32–3 2–62–6 3–43–4 НЕПРИПУСТИМЕ СУСІДСТВО (х) 1–41–4 1–51–5 2–52–5 3–53–5 4–64–6 5–65– Складемо два графа взаємозв'язків для абсолютно потрібного (а) і неприпустимого сусідства (х) 1.Булочний 2.Горілчаний 3.Ковбасний 4.Рибний 5.Овочевий 6.Кондитерський a x x x i o a e a a x o x x i B(6)B(6) A(1)A(1) C(2)C(2) D(3)D(3) E(4)E(4) F(5)F(5) 5. Відповідно до графів та сітки Мазера розмістимо відділи у секціях магазину. Перевіримо виконання проміжних умов припустимості сусідства і в разі необхідності вточнимо місце розташування окремих відділів

15 Метод мінімізації витрат на переміщення ДоАВС Відстань між приміщеннями (в метрах) Від А В С До123 Кількість переміщень між підрозділами Від МаршрутВідстаньПари Кількість Загалом підрозділів переміщень А-В В-А В-С С-В ` А-С С-А На найкоротші маршрути призначимо найбільші кількості переміщень

16 Мінімізація витрат на переміщення (закінчення) З підроз- До підроз- Перемі- ділу ділу щень А С = А В = C A = C B = B A = B C =2100 А В С Приміщення З примі- До примі- Відстань Витрати щення щення ( 1 грн) Загалом7600 (Вартість одного переміщення на 1 метр дорівнює 1 грн) 2. Складемо граф переміщень між підрозділами 3. Визначимо витрати на всі переміщення між підрозділами