Інформаційне забезпечення науково- методичної роботи Валеологічний моніторинг Психолого-педагогічний моніторинг Освітній моніторинг Бази даних Програмні комплекси АРМи Впровадження освітнього моніторингу потребує створення інформаційного забезпечення для збереження та аналізу даних, достатніх для прийняття управлінських рішень, прогнозування розвитку закладу, відпрацювання стратегії коригувальної роботи. В ліцеї склалася високопродуктивна інформаційна база для проведення моніторингових досліджень, до складу якої входять комп ' ютерні засоби психо-, соціо-, валеодіагностики та бази даних, що дозволяють накопичувати, аналізувати дані, робити прогнозування за різними аспектами функціонування освітнього закладу.

Мета: Створення механізму реалізації ідеї особистісно-зорієнтованої освіти через педагогічний моніторинг. З авдання: Усвідомлення та внутрішнє професійно-діяльнісне сприйняття педагогами цілей, стратегічних та практичних завдань впровадження педагогічного моніторингу як умови та засобу реалізації особистісно-зорієнтованої освіти. Формування повноцінного інформаційного забезпечення за допомогою об'єктивних, надійних і валідних методів і засобів, що дозволяють ефективно керувати якістю освіти. Моделювання педагогами системи власної педагогічної діяльності на основі інноваційної освітньої технології, методичне забезпечення конструкторсько- технологічної діяльності педагога. Інформаційне забезпечення освітнього моніторингу повинне містити систему індикації даних про функціонування таких складових освітньої системи, як: - освітнього процесу; - організації наукових досліджень; - професійної підготовки педагогічного колективу; - керування освітнім процесом.

Цільове призначення результатів: вони повинні стати основою при доборі змісту освіти, форм, методів і засобів навчально-виховного процесу. Склад освітнього моніторингу є педагогічною інтерпретацією інформації про діяльність педагогічної системи. Джерело інформації - об'єкт спостереження - дитина. Об єкти Учні Вчителі Батьки та соціум Забезпеченість освітнього процесу Кількісні Результати навчальної діяльності Характеристика стану здоров я Особистісний розвиток Кількісні Рівень професійної майстерності Професійно-значущі риси особистості вчителя Результативність професійної діяльності

ЛІЦЕЙНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА АРМ заступника директора Бази даних по різноманітних категоріях учнів Бази даних Вчитель АРМ лікаря АРМ бухгалтера Видавницька діяльність Автоматизація діловодства Бази даних Творчі паспорти ліцеїстів АРМ директора

Психолого-педагогічний моніторинг Рівень сформованості загальнонавчальних умінь та навичок Рівень розумового розвитку Вивчення особистісних якостей: темперамент, самооцінка, мотивація досягнення, мнемонічні здібності, працездатність Мотивація пізнавальної діяльності Рівень готовності до самоосвітньої діяльності Визначення та реалізація оптимальної індивідуальної стратегії навчання індивіда

=Сума/(12*5) =Заг.Сума/ (12* К-сть предметів )

ПІБ1 ПІБ2 ПІБ3 ПІБ4 ПІБ5

Основна задача - з'ясувати готовність випускників справлятися з життєвими повсякденними проблемами, для рішення яких потрібно використовувати предметні знання.

змістовна контекстуальна (уміння використовувати знання при рішенні повсякденних задач, у контексті реальних життєвих ситуацій) процесуальна (сформованість інтелектуальних умінь). Соціально-адаптаційна спрямованість кваліметричних вимірювань: оволодіння предметною грамотністю повинне сприяти соціальній адаптації підлітка в сучасному суспільстві.

Числа, вирази; Нерівності; Рівняння; Функції; Текстові задачі Перевірочні завдання мають характер підсумкової контрольної роботи і проводяться на поточному предметному матеріалі, але обовязково містять питання з основних змістовних ліній курсу і відповідають принципу тривимірності.

Вчитель здійснює: порівняльний аналіз результатів кваліметричних вимірювань; планування корекційної роботу за такими напрямками: коригування системи тренувальних вправ, що виконуються на уроці; розробка системи індивідуальних завдань для виконання учнями на уроці та в позаурочний час; пошук шляхів підвищення пізнавальної мотивації, розробка творчих та інтегрованих завдань; аналіз переваг і недоліків власної методики викладання предмету, внесення змін до системи роботи викладача.

ПРЕДМЕТНИЙ МОНІТОРИНГ НАВЧЕНОСТІ Ведення бази даних Моніторинг дозволяє вирішити питання оцінки якості навченості, оцінити результативність навчання. Далі логічно постає питання: як створити умови для підвищення якості засвоєння матеріалу? Технологія керування якістю засвоєння полягає у проектуванні педагогічного процесу, спрямованого на підвищення якості навчальних досягнень учнів шляхом предметного моніторингу. Етапи проведення предметного моніторингу: I.Анкетування 5–10 класів «Ставлення до вивчення предмету» II.Аналіз контрольних зрізів та кваліметрії на початок року. III.Психологічний моніторинг. IV.Заповнення вчителями таблиць «Розподіл учнів за групами навченості». V.Проведення поточних зрізів, заповнення технологічних карток. VI.Організація корекційно–діагностичної роботи. VII.Заповнення вчителями таблиць «Перелік основних проблем з організації успішної діяльності учнів на уроці». VIII.Проведення мікропедради.

Застосування технологіі предметного монторингу при вивченні теми Функції та їх властивості в 9-А класі Матеріали вчителя математики Пометун Л.В.

І. Анкетування «Ставлення до вивчення предмету» Опитувальник. 1. Визнач завдання, які тобі подобається виконувати під час вивчення математики. 2. Вкажи причину, чому тобі подобається виконувати завдання, зазначені в пункті Визнач основні труднощі, що виникли в тебе під час вивчення математики. 4. Чому тобі складно впоратись із завданням: Аналітичне читання отриманих результатів.

ІІ. Порівняльно-аналітична робота ( з результатами за попередній навчальний рік ) Квалім. 8 кл. Річне оцінювання 8 кл. Попереднє оцінювання Прогноз Початковий0000 Середній33%22%33%22% Достатній44%56% Високий22% 11%22%

Рівень сформованості загальнонавчальних умінь та навичок Рівень розумового розвитку Вивчення особистісних якостей: темперамент, самооцінка, мотивація досягнення, мнемонічні здібності, працездатність Мотивація пізнавальної діяльності Рівень готовності до самоосвітньої діяльності Методика "Ерудит" призначена для визначення засвоєння ряду понять шкільної програми, сформованості основних розумових процесів і розвитку вербального інтелекту учнів 8-9-х класів. Методика виявляє рівень розвитку основних розумових операцій (встановлення аналогій, класифікація, узагальнення, пошук закономірностей) на матеріалі фізико-математичного, природничонаукового, суспільного і гуманітарного предметного циклу. Методика може використовуватися для оцінки успішності навчання різних груп учнів і ефективності різних програм і методів навчання.

IV. Заповнення таблиці «Розподіл учнів за групами навченості». Група учнівПІБ учняПроблемаРекомендації Учні високого рівня навченості Гриценко Г. Манаєнкова А. Вершиніна К. Шевелєва Я. Недостатня пізнавальна та самоосвітня компетентність Перехід від репродуктивної до творчої діяльності Розвиток творчих здібностей Активізація самостійної дослідницької діяльності Інд робота підготовка творчих завдань Учні ліцейної групи Козлов Я. Ляшенко І. ……. Недостатня сформованість самоосвітніх навичок Невміння використовувати знання як інструмент особистістого розвитку Постановка проблемних завдань Впровадження прийомів випереджального навчання Розвиток самоосвітніх умінь та навичок Підвищення рівня самостійності та творчості від завдання до завдання Учні групи ризику Бартко В. Проша В. Соловйов В. Ігітов Д. –мають певні прогалини, які можуть вивчити самі – потребують допомоги –часто хворіють мають негативне ставлення до навчання Складання корекційних програм Картки інд. завдань Інд. завдання, спрямовані на підвищення мотивації Формування навичок самоконтролю та самооцінки

Технологічна карта навчальної теми "Функції та їх властивості" ЦілепокладанняДатаДіагностикаКОРЕКЦІЯ – Уміти визначати функцію через відображення множин з указуванням її елементарних властивостей 1)Знайти область визначення функції 2) Функція D=D(p) є функція попиту на товар. Визначити тип залежності. Відновити функцію за її графіком. ТИПОВІ ПОМИЛКИ: при перебуванні області визначення; при використанні властивостей елементарних функцій; при елементарних перетвореннях графіків функцій; МОЖЛИВІ УТРУДНЕННЯ: при перенесенні аналітичних міркувань на геометричну інтерпретацію;при співвіднесенні властивостей функції з її графіком. КОРЕКЦІЯ: відпрацювання умінь та навичок знаходження області визначення дробово– раціональних та ірраціональних функцій формування навичок встановлення послідовності елементарних перетворень графіків функцій – Уміти будувати графіки елементарних функцій з використанням елементарних властивостей і перетворень 1)Побудувати в одній системі координат графіки функцій у=х 2, у=(х+2) 2 –1, у= (|х|+2) 2 –1 2)Побудуйте графік функції і вкажіть її властивості у= Для відстеження якості засвоєння матеріалу вчитель складає технологічні карти теми у відповідності з вимогами Державного стандарту освіти. Моніторингові діагностичні методики, що включають різнорівневі завдання, дозволяють врахувати рівень навченості з позиції репродуктивної і частково-пошукової діяльності. Робота вчителя на уроках будується з урахуванням виявлених утруднень учнів: підбираються завдання для індивідуальної, групової і фронтальної роботи з метою розвитку умінь і навичок, у яких спостерігалися утруднення. V- VІ. Проведення поточних зрізів. Організація корекційної роботи

Результативність впровадження предметного моніторингу в 9-А класі

Діяльність учня в умовах моніторингу Збирання, обробка та аналіз результатів Виконання контрольних робіт. Робота з тестами різних типів. Розвязання творчих завдань. Самооцінка, самоспостереження Відкриття нових знань і засобів продуктивної діяльності. Орієнтація на самостійне розвязан- ня завдання. Розуміння своєї відповідальності за якість результату навчання. Самопізнання, самооцінка Виявлення стану розвитку субєкта Планування індивідуального розвитку та самоосвітньої діяльності з урахуванням своїх здібностей. Самостійна оцінка діяльності школи та своїх досягнень Оволодіння технологією саморозвитку. Прагнення до обєктивного самоконтролю Корекція навчально- виховного процесу Формування завдань саморозвитку. Критичне й логічне осмислення конкретної ситуації. Саморозвиток, самовиховання Прогнозування розвитку навчально- виховного процесу Вибір та побудова індивідуальної траєкторії розвитку, динаміки навчальних досягнень. Засвоєння знань, необхідних в діяльності майбутньої професії Індивідуальний розвиток учня, становлення особистості. Самоактуалізація, самореалізація

Дослідження професійної майстерності педагога

ВАЛЕОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ НАДАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ показники фізичного розвитку реакція серцево-судинної системи на фізичні навантаження реакція дихальної системи Спосіб життя: харчування, фізична активність, шкідливі звички, культура спілкування Спосіб життя: харчування, фізична активність, шкідливі звички, культура спілкування Вивчення факторів ризику хронічних захворювань ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ЛІКАРЯ СЕРЦЕВО-СУДИННІ ХВОРОБИ ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ШЛУНКУ СЕРЦЕВО-СУДИННІ ХВОРОБИ ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ШЛУНКУ СПАДКОВІСТЬ

Висновки: проект має уже відпрацьований механізм діагностики рівня навченості, результати якого впливають (можуть впливати) на прийняття управлінських рішень з далеким прогнозом, планування конкретних методичних дій різного рівня, самовизначення учнів і батьків, атестацію вчителів. Освітній моніторинг добре узгоджується з внутрішньошкільним контролем і створює умови для реалізації особистісно- орієнтованої освіти. Продовження досліджень із зазначеної теми буде спрямовано на удосконалювання апарату моніторингу (з метою уніфікації й оптимізації) і встановлення педагогічних і організаційних умов його застосування.