Причини порушень мовлення: 1. Батьки мало розмовляють з дітьми. 2. Порушення анатомічної будови артикуляційного апарату. 3. Зниження слуху. 4. Наслідують батьків, які неправильно говорять. 5. Дефектна мова оточуючих. 6. Двомовність у сімї. 7. Розлад нервової системи дитини ( тривожність, замкнутість, невпевненість у власних силах, дратівливість, дитячі страхи.) 8. Психічні травми.

Якими бувають порушення мовлення Порушення усного мовлення 1.Порушення звуковимови 2.Заїкання 3.Затримка мовленнєвого розвитку 4.Порушення темпу мовлення – брадилалія, тахілалія Порушення писемного мовлення 1.Порушення процесу читання – дислексія 2.Порушення процесу письма - дисграфія

Дислексія - часткове порушення процесів читання, зумовлене несформованістю вищих психологічних функцій, що виявляються у стійких помилках.

Групи помилок, найтиповіші для дітей – дислектиків. 1. Заміна та змішування при читанні фонетично подібних близьких звуків, а також графічно подібних букв (Х-Ж, П-Н, 3-В, Н-М). 2. Побуквене читання. 3. Спотворення звуко-складової структури слова (пропуски та перестановки голосних і приголосних звуків і складів). 4. Порушення розуміння прочитаного. 5. Аграматизми при читанні (заміна відмінкових закінчень).

Види дислексії: - фонематична - семантична - аграматична - мнестична - оптична

Фонематична дислексія Фонематична дислексія повязана з недорозвитком функції фонематичної системи, що виявляється у труднощах засвоєння літер, а також у заміні звуків, схожих акустично й артикуляційно (б-п, д-т, ж-ш). При цьому простежується читання по літерах і порушення звукоскладової структури слова, що виявляється у вставлення голосних між приголосними (пасала замість пасла), (сутук замість стук) перестановка звуків (стіка сітка), складів (лопата - лотапа).

Семантична дислексія Семантична дислексія - порушення розуміння прочитаних слів, речень за технічно правильного читання. Учням із семантичною дислексією складно виконати такі завдання: - вимовити слова подані у вигляді послідовно вимовлених ізольованих звуків, із короткою паузою між звуками (с, е, л, о - село) - повторити речення, розбите на склади (дівчин-ка зби-рає кві-ти)

Аграматична дислексія Зумовлена недорозвитком граматичної будови мовлення, морфологічних і систематичних узагальнень, зміна відмінкових закінчень і кількості іменників (у товариша два вухи, у класу, казка цікаве), пропуски прийменників, сполучників.

Мнестична дислексія Порушення засвоєння букв, труднощі при встановленні асоціацій між звуком і буквою. Учень не запамятовує, яка літера відповідає тому чи іншому звуку. Діти не можуть відтворювати в певній послідовності ряд із 3-5 звуків, а якщо й відтворюють, то порушують порядок їхнього розташування, скорочують, пропускають звуки, слова.

Оптична дислексія Оптична дислексія виявляється в труднощах засвоєння графічно подібних літер, а також під час їхньої взаємозаміни. (Л-М, 3-В, И-Ш, Т - Г, Н-П- И).

Особливим і ключовим для учня дислектика є те, що він, досить довго дивлячись на букву не розпізнає її або ж плутає з графічно схожою. Читання набуває відгадувального характеру. Особливо характерними для дислексії є те, що «буксування» на цьому рівні може затягтися на місяці й роки.

Ефективна корекційно-розвивальна робота можлива лише за умови взаємодії всіх учасників педагогічного процесу: вчителя-логопеда з учителями початкових класів: · формування звуко - буквенного аналізу слів; · синтез слова; · розвиток здатності конструювати фрази та звязні висловлювання; · розширення словникового запасу; · виправлення дефектних звуків; · розвиток фонематичного слуху.

1. Спочатку пропонують малюнки, на яких треба знайти відмінності; пропонують безліч предметів, які треба назвати; малюнки, коли одні предмети накладаються на інші. Корекція дислалії

2. Далі робота починається на рівні літер. На етапі ознайомлення з конкретною буквою треба показувати як цей звук вимовляти та як його графічно позначити, знайти серед інших, наприклад: - "Що нагадує буква: Н - драбина, О-бублик і.т.д." - "Яка буква зображена правильно?" - "Чим відрізняються букви? (П-Щ В-3)" - "Назви перекреслену букву" - "Виділи букви, накладені одна на одну" - "З яких букв ці елементи?"

3. Потім дітям пропонують таблиці складів. Треба починати з обернених. Вони легші за прямі. Далі: - слова з одним закритим складом (сук-сік, рак-рік, цап-ціп, лис-ліс, сон-син, тон-тин), двоскладові з відкритими складами (ло-ша, хата- вата-дата), трискладові слова з відкритими складами (ма-ли-на, золото-долото-болото), двоскладові слова з двома закритими складами ( каш-тан, бай-кал, кактус, кар-туз), трискладові комбінації з відкритими і закритими складами (щітка-щіточка, щапка-ша-поч-ка), слова з чотирма відкритими сладами( ви-возити, до- возити, завозити, привозити).

Ігрові форми навчання читання -Ребуси, анаграми, метаграми, шаради; -Використання засобів ейдетики на уроках; -Ігри на знаходження певної букви серед ряду інших. Розвивальні кінезіологічні вправи -Ігри на розвиток дрібної моторики рук; -Ігри на розвиток артикуляційного апарату; -Ігри для стимуляції мозкової активності.

Дисграфія – частковий розлад процесу письма, яке виражається специфічними і стійкими помилками, які зумовлені несформованістю або порушенням функцій, що забезпечують процес письма. Дисграфія у дітей – це часткове порушення формування та повноцінного використання письма, тобто ускладнення в оволодінні процесом письма.

Причини виникнення дисграфії: 1. Несформованість всіх сторін мовлення: фонематичного сприйняття; лексико-граматичної сторони мовлення; звуковимови. 2. Невчасне формування процесу латералізації. 3. Несформованість просторових та часових уявлень. 4. Білінгвізм. 5. Спадковість. 6. Недостатність вищих психічних процесів.

Види дисграфії: 1) артикуляційно-акустична; 2) на ґрунті порушення фонемного розрізнення (диференціації фонем); 3) на ґрунті порушення мовленнєвого аналізу і синтезу; 4) аграматична; 5) оптична.

1. Артикуляційно-акустична форма дисграфії. Заміна Р-Л, С-Ш, Ж-З Рак – лак стіл – штіл жук -зук Береза – белеза каска – кашка ніж - ніз бублик – пуплик (публик, буплик)

2. На ґрунті порушення фонемного розрізнення (диференціації фонем) Заміна букв, які позначають: дзвінкі – глухі: (Б-П; В-Ф; Д-Т; Ж-Ш і т.д.), Бодарувати; вавлі; діди; снішок свистячі - шиплячі (С-Ш; З-Ж и т.д.), жук – зук африкати и компоненти (Ч-Щ; Ч-ТЬ; Ц-Т; Ц-С і т.д.). Також проявляється в неправильному позначенні мякості приголосних на письмі: "писмо", "лублу", «голосньі" і т.д.

3. Дисграфія на ґрунті порушення мовленнєвого аналізу і синтезу Ця форма дисграфії найбільш частіше зустрічається у дітей, які мають порушення писемного мовлення. Для неї найбільш характерні такі типи помилок: · пропуски букв і складів; · перестановка букв і (або) складів; · недописування слів; · написання зайвих букв в слові; · повторення букв і (або) складів;. контомінація - в одному слові склади різних слів; · написання слів разом з прийменником, окреме написання префіксів ("настолі", «при їхав").

4. Аграматична дисграфія Причина – недорозвиток граматичної будови мовлення. Це проявляється в неправильному написанні закінчень слів, в невмінні узгоджувати слова між собою - Дитина пише аграматично, тобто всупереч правилам граматики («гарний сумка", "веселі день"). - Аграматизми на письмі відмічаються на рівні слова, словосполучення, речення та тексту. - Аграматична дисграфія зазвичай проявляється з 3-го класу, коли школяр, опанувавши грамоту, більш серйозно приступає до вивчення граматичних правил. І тут раптом виясняється, що він нияк не може опанувати правила відмінювання слів за відмінками, числам, родами.

5. Оптична дисграфія Оптична дисграфія проявляється в замінах та спотворенні на письмі графічно схожих рукописних літер (и-ш, п-т, т-ш, в-д, б-д, л-м, е-с та інші) Помилки при оптичній дисграфії: - недописування елементів букв: Л замісто М; Х замісто Ж і т.д.; - дописування зайвих елементів; - пропуски елементів; - дзеркальне написання букв.

Корекційна робота Корекційну роботу над розрізненням кожної пари звуків за артикуляційно-акустичною подібністю, розрізненням звуків відповідно до їх звучання і вимови та букв, подібних за графічним зображенням, проводять у два етапи.

Перший (підготовчий) етап корекції дисграфії це робота над кожним окремим звуком (буквою), яку дитина замінює чи плутає. Послідовність роботи підготовчого періоду може бути такою: уточнення правильної вимови та звучання звука з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття;сприйманнявідчуття виділення звука на фоні складу; визначення наявності й місця звука в слові: - на початку; - у кінці; - у середині; визначення місця звука відносно інших (на якому місці: 1, 2, 3 і т. ін., після якого звука, перед яким чується певний звук у слові); визначення слова певним звуком у реченні, тексті; добір предметних малюнків, іграшок, у назві яких є відповідний звук, визначення місця його у слові.

Другий етап корекційної роботи над диференціацією звуків Основна мета цього періоду попарне зіставлення звуків (букв) і визначення їх відмінностей в артикуляції і слуховому сприйманні, тактильному відчутті, графічному зображенні тощо. Мовленнєвий і наочний матеріал слід добирати з парами звуків, щоб виробити тісний зв'язок між буквою і звуком. У процесі виконання всіх завдань (як на першому, так і на другому етапі) дитина, проговорюючи звук, має показати відповідну букву, і навпаки, спираючись на графічне зображення букви, чітко повторити відповідний звук.

Вправи для розвитку дрібної моторики: 1. Пальчикові ігри (гімнастика для пальчиків, масаж). 2. Ігри зі шнурівками, пальчиковий театр. 3. Ігри з дрібними предметами (мозаїка, складання пазлів, доміно, конструктор) 4. Вирізання фігур із паперу, цупкої тканини за контуром. 5. Розфарбовування та штрихування малюнків та предметів. 6. Ліплення з різних матеріалів (глина, пластилін, тісто) 7. Ігри з крупами

Завдання на розвиток сприймання та аналіз зорового зображення 1. Знайди два однакових предмета

2. Що намальовано?

3. Знайди відмінності

4. Порахуй

5. Переплутані лінії

6. Лабіринт

7. Знайди хатку

8. Викладання узору з паличок і мозаїки

9. Змальовування по клітинках

Розвиток зорової уваги Вправи, які удосконалюють уміння орієнтуватися на аркуші паперу: Прапорці, Намалюй правильно, графічні диктанти. Вправи на розвиток сприймання фігури на фоні інших: Знайди фігуру, Коректурні проби, Нісенітниці.

Після ознайомлення із графічним зображенням букви і детальним аналізом пропонуються такі вправи: 1. Знаходження вивченої букви серед інших. 2. Робота над розпізнаванням букви та її дзеркального зображення. 3. Графічний диктант певної букви. 4. Викладання букви з паличок, мотузки, піску.

5. Обведення букви за трафаретом. 6. Домальовування елементів букв. 7. Виділення певної букви на фоні інших.