Психологічні аспекти і задачі професійної орієнтації в школі Підготувала методист НМЦ Глінська Т.В.

Мета семінару: - розкрити психологічні аспекти, задачі та цілі професійної орієнтації в школі, визначити структуру професійної орієнтації в школі; - ознайомитись з методичними рекомендаціями співпраці методиста з профорієнтаційної роботи з: - класним керівником; - вчителями – предметниками; - бібліотекарем; - соціальним педагогом; - шкільним психологом; - медичним працівником; - соціальними партнерами.

План 1. Що таке професійна орієнтація? Аспекти профорієнтації. 2. Цілі і задачі профорієнтації. 3. Етапи профорієнтаційної роботи в школі. 4. Зміст профорієнтації в умовах безперервної освіти. 5. Структура діяльності методиста з профорієнтаційної роботи. 6. Методичні рекомендації співпраці методиста з профорієнтаційної роботи з: - класним керівником; - вчителями – предметниками; - бібліотекарем; - соціальним педагогом; - шкільним психологом; -медичним працівником; -соціальними партнерами. 7.Напрями і форми роботи. 8.Результативні критерії.

Що таке профорієнтація? Профорієнтація - це науково обґрунтована система соціально- економічних, психолого-педагогічних, медико - біологічних і виробничо-технічних заходів по наданню молоді особово- орієнтованої допомоги у виявленні і розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби і готовності до праці в умовах ринку, багатоукладності форм власності і підприємництва. Вона реалізується через навчально-виховний процес, позаурочну і позашкільну роботу з учнями. Професійна орієнтація - це багатоаспектна система, що включає освіту, виховання, вивчення психофізіологічних особливостей, проведення психодіагностики, організація елективних курсів, а також, що особливо важливо, занять по психології.

Аспекти Соціальний аспект полягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї або іншої сфери. Економічний аспект - це процес управління вибором професії молоді відповідно до потреб суспільства і можливостей особи (вивчення ринку праці). Психологічний аспект полягає у вивченні структури особи, формуванні професійної спрямованості (здібність до усвідомленого вибору). Педагогічний аспект пов'язаний з формуванням суспільно значущих мотивів вибору професії і професійних інтересів. Медико - фізіологічний аспект висуває такі основні задачі як розробка критеріїв професійного відбору відповідно до стану здоров'я, а також вимог, які пред'являє професія до особи кандидата.

Цілі профорієнтації надання профорієнтаційної підтримки учням в процесі вибору профілю навчання і сфери майбутньої професійної діяльності; вироблення у школярів свідомого відношення до праці та професійного самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.

Задачі профорієнтації: отримання несуперечливих даних про переваги, схильності і можливості учнів для розділення їх за профілями навчання; забезпечення широкого діапазону варіативності профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, на уроках, елективних курсах і у виховній роботі; додаткова підтримка груп школярів, у яких можливо спрогнозувати складнощі трудовлаштування; вироблення гнучкої системи кооперації старшого ступеня школи з установами додаткової і професійної освіти, а також з підприємствами міста, регіону.

Етапи профорієнтаційної роботи в школі 1-4 класи: формування у молодших школярів ціннісного відношення до праці, розуміння його ролі в житті людини і в суспільстві; розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, заснованої на посильній практичній включеності в різні її види, зокрема соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку. 5-7 класи: розвиток у школярів особового значення в придбанні пізнавального досвіду і інтересу до професійної діяльності; уявлення про власні інтереси і можливості (формування образу Я); придбання первинного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці і культурі. Цьому сприяє виконання учнями професійних проб, які дозволяють співвіднести свої індивідуальні можливості з вимогами, що пред'являються професійною діяльністю до людини. 8-9 класи: уточнення освітнього запиту в ході факультативних занять і інших курсів по вибору; групове і індивідуальне консультування з метою виявлення і формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю навчання; формування освітнього запиту, відповідного інтересам і здібностям, ціннісним орієнтаціям класи: навчання діям по самопідготовці і саморозвитку, формування професійних якостей у вибраному виді праці, корекція професійних планів, оцінка готовності до вибраної діяльності.

Структура профорієнтаційної роботи Структура діяльності методиста з профорієнтаційної роботи в школі: вироблення стратегії взаємодії суб'єктів, відповідальних за педагогічну підтримку самовизначення школярів з метою узгодження і координації їх діяльності; підтримка зв'язків загальноосвітньої установи з соціальними партнерами, що впливають на самовизначення учнів основної і старшої школи; планування роботи педагогічного колективу по формуванню готовності учнів до профільного і професійного самовизначення відповідно до освітньої програми загальноосвітньої установи; здійснення аналізу і корекції діяльності педагогічного колективу з даного напрямку (консультації вчителів-предметників, класних керівників по організації системи навчально-виховної роботи, направленої на самовизначення учнів: профпросвіта, профконсультування, профдіагностика, визначення індивідуальної освітньої траєкторії; організація педагогічних рад, виробничих нарад по проблемі профільного і професійного самовизначення старшокласників; проведення консультацій для класних керівників, вчителів-предметників, шкільного психолога по проблемі профільного і професійного самовизначення учнів; викладання курсів з профорієнтації Твоя професійна кар'єра і Технологія професійного успіху.

Структура профорієнтаційної роботи Адміністрація НЗ (замдиректора з НВР) Підприємства Плани виховної роботи Планування роботи Аналіз і корекція діяльності педколективу в профорієнтаційному направлені Вчителя -предметники Класні керівники Педради, наради Шкільний психолог Батьки учнів МЕТОДИСТ З ПРОФОРІЄНТАЦІЇ Бібліотекар ВНЗ І -ІІ, ІІІ -ІV рівнів акредитації Виховні години, батьківські збори(кл.,шк.) Індивід. консультації Соціальні партнери Соціальний педагог

Соціальні партнери організація інформаційних зустрічей; проведення екскурсій, пізнавальних подорожей; відвідання днів відкритих дверей; проведення олімпіад, підготовчих курсів тощо; організація проведення різноманітних конкурсів, пізнавальних бесід, диспутів тощо. Державні підприємства Соціальні партнери ІЦ ВП ЗАЕС Міський центр зайнятостіВНЗ І-ІІ, ІІІ-ІV УПГ ЗАЕС Приватні підприємства Бюджетні організації Представництва культури

Класний керівник і методист з профорієнтації Спираючись на освітню програму і план виховної роботи школи: складають для конкретного класу план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який включає різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів; організовують індивідуальні і групові бесіди з профорієнтації, диспути, конференції; ведуть психолого-педагогічні спостереження схильностей учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній карті учня); допомагають учневі проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання і професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо; організовують відвідання днів відкритих дверей у вузах і середніх професійних учбових закладах; організовують тематичні і комплексні екскурсії учнів на підприємства; надають допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування, учнів і їх батьків по проблемі самовизначення; проводять батьківські збори по проблемі формування готовності учнів до профільного і професійного самовизначення; організовують зустрічі учнів з випускниками школи студентами вузів, середніх профтехнічних навчальних закладів тощо.

Вчителі – предметники і методист з профорієнтації сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особи школярів, використовуючи різноманітні методи і засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, наочні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори і т.д.: забезпечують спрямованість профорієнтації уроків, формують у учнів загальні трудові, професіонально важливі навики; сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки; проводять спостереження по виявленню схильностей і здібностей учнів; адаптують учбові програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.

Бібліотекар і методист регулярно підбирають літературу для вчителів і учнів для допомоги у виборі професії (по роках навчання) і роботі з профорієнтації; вивчають читацькі інтереси учнів і рекомендують їм літературу, що допомагає у виборі професії; організовують виставки книг про професії і читацькі диспути- конференції на теми вибору професії; узагальнюють і систематизують методичні матеріали, довідкові дані про потреби регіону в кадрах і інші допоміжні матеріали (фотографії, вирізки, схеми, проспекти, програми, описи професій); регулярно влаштовують виставки літератури про професії по сферах і галузях (машинобудування, транспорт, будівництво, в світі мистецтва і т.д)

Соціальний педагог і методист з профорієнтаційної роботи сприяють формуванню у школярів групи ризику адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона занижена; надають педагогічну підтримку дітям групи ризику в процесі їх професійного і життєвого самовизначення; здійснюють консультації учнів з соціальних питань; надають допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці соціальних чинників, що утруднюють процес самовизначення школяра.

Шкільний психолог і методист з профорієнтації вивчають професійні інтереси і схильності учнів; здійснюють моніторинг готовності учня до профільного і професійного самовизначення через анкетування учнів і їх батьків; проводять тренінгові заняття з профорієнтації учнів; проводять бесіди щодо психологічної освіти батьків і педагогів на тему вибору; здійснюють психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів; сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки; запрошують батьків для виступів перед учнями про свою професію; надають допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці інтересів і схильностей учнів; створюють базу даних з профдіагностики.

Медичний працівник і методист з профорієнтації використовуючи різноманітні форми, методи, засоби, сприяють формуванню у школярів установки на здоровий спосіб життя; проводять з учнями бесіди про взаємозв'язок успішності професійної кар'єри і здоров'я людини; надають консультації по проблемі впливу стану здоров'я на професійну кар'єру; надають допомогу класному керівнику, шкільному психологу і соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.

Напрями і форми роботи Організаційно-методична діяльність Методична допомога вчителям в відбірці матеріалів і діагностичних карт. Робота з учнями Комплекс профорієнтаційних послуг у вигляді профдіагностичних заходів, занять і тренінгів щодо планування кар'єри; Консультації по вибору профілю навчання (інд., груп.). Анкетування Організація і проведення екскурсій (в учбові заклади, на підприємства тощо) Зустрічі з представниками підприємств, учбових закладів Робота з батьками проведення зборів, (загальношкільних, класних); лекторіїв індивідуальні бесіди; анкетування; залучення батьків школярів для виступів перед учнями з бесідами; залучення батьків учнів для роботи керівниками кружків, спортивних секцій, художніх студій, учнівських театрів, суспільних учнівських організацій; допомога батьків в організації професійних проб старшокласників на підприємствах; допомога батьків в організації тимчасового трудовлаштування учнів в канікулярний час; обрання батьківського комітету школи з представників батьківських комітетів класів, найактивніших батьків учнів, готових до співпраці з вчителями, надавати педагогічну підтримку для самовизначення школярів.

достатня інформація про професію і шляхи її отримання; потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії це активність, що самостійно проявляється школярем, по отриманню необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання проби своїх сил в конкретних областях діяльності, самостійне складання свого професійного плану; упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване відношення до неї як до життєвої цінності. За даними досліджень життєвих цінностей VIIIXI класів учнів, відношення до праці як до життєвої цінності прямо співвідноситься у них з потребою в обґрунтованому виборі професії; ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професіонально важливі якості, багато в чому залежатиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може дати школяреві достатньо повну і адекватну інформацію про його професіонально важливі якості. наявність обґрунтованого професійного плану у старшокласника. Результативні критерії:

Критерії і показники готовності старшокласників до професійного самовизначення, відповідно до вибору профілю навчання КритеріїПоказники 9 клас10-11 класи Когнітивний (К) 1. Знання своїх схильностей, здібностей, індивідуальних якостей. 2. Володіння способами самодіагностики і саморозвитку. 3. Знання про різноманіття миру праці і професій; необхідності професійного вибору відповідно до своїх бажань, схильностей, здібностей. 3. Знання предметної сторони професійної діяльності; загальних і спеціальних професіонально важливих якостей (ПВЯ). 4. Розуміння специфіки профільного навчання, його значення для професійного самовизначення. 4. Знання своїх інтересів, схильностей, здібностей. Мотиваційно - ціннісний (М-Ц) 1. Зацікавленість в отриманні знань. 2. Позитивне відношення до продовження навчання відповідно до обраного профілю. 3. Усвідомлена мотивація на профільне навчання як умову для досягнення поставленої мети до вибору бажаної професійної діяльності. 4. Усвідомлення необхідності вибору профілю навчання на основі співвідношення своїх професійних намірів з особовими схильностями і можливостями. 5. Адекватне відношення до себе як суб'єкту вибору профілю навчання, самостійність і активність при здійсненні вибору. 1. Стійкі пізнавальні інтереси. 2. Відношення до обраної професійної діяльності (розуміння суспільної і особистої значущості обраної професійної діяльності, присутність інтересу до обраної професії в системі ціннісних орієнтацій). 3. Адекватна самооцінка ПВЯ. Діяльністно- практичний (Д-П) 1. Прояв вольових зусиль в досягненні поставлених професіонально-орієнтованих цілей. 2. Прояв свого творчого потенціалу, комунікативності і самостійності в досягненні щонайвищих результатів по навчальним дисциплінам, які є професіонально значущими. 2. Готовність до дослідницької і комунікативної діяльності у вибраній сфері. 3. Орієнтація на творчість. 4. Прагнення до вдосконалення ПВЯ.

У колективі чужої роботи нема