« Підготовка вчителя до реалізації змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь «Мови і література ) (від р. 1392)

Стандарт (за тлумачним словником) 1.Норма, зразок, мірило. 2.Прийнятий тип виробів, який відповідає певним вимогам. 3.Щось позбавлене індивідуальних особливостей, оригінальності; шаблон, трафарет. Станда́рт (Вікіпедія) Документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.

Мета ознайомити зі змістом нового стандарту; повторити понятійний апарат (основні поняття); порівняти стандарти 2004 та 2011; звернути увагу на терміни впровадження документа в освітню практику; проаналізувати освітню галузь «Мова та література»; розкрити зміст нової змістової лінії (компатативна); ознайомитись з моделлю інтегрованого уроку компаративного аналізу.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи

Установіть відповідність 1. Особистісно зорієнтований підхід 2. Компетентнісний підхід 3. Діяльнісний підхід А) Спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності в спілкуванні та партнерства в навчанні; Б) орієнтація навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці набутих знань із різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти; В) спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загально предметна й предметна (галузева) компетентності.

Установіть відповідність 4. Ключова компетентність 5. Загально предметна компетентність 6. Предметна компетентність А) Здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей; Б) Спеціально структурований комплекс характеристик (рис) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти в різних сферах життєдіяльності й належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів; В) Сукупність знань, умінь і характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій із метою розв'язання навчальних проблем, завдань, ситуацій.

Установіть відповідність 7. Компетенція 8. Компетентність А) Суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини; Б) Набута в процесі навчання інтегрована здатність учня, яка складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Установіть відповідність А)Здатність учня аналізувати й оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності; Б) Здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі та функції в колективі; В) Здатність учня активно, відповідально й ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства; Г)здатність особистості застосовувати в конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями. 9. Комунікативна компетентність 10. Громадянська 11. Загально культурна 12. Соціальна

Відповіді: 1А, 2В, 3Б, 4Б, 5А,6В, 7А, 8Б, 9Г, 10В, 11А, 12Б.

Термін впровадження Зазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти – з 1 вересня 2018 року.

У Державному стандарті поняття вживаються у такому значенні: 1) громадянська компетентність; 2) діяльнісний підхід; 3) загальнокультурна компетентність; 4) здоровязбережувальна компетентність; 5) інформаційно-комунікаційна компетентність; 6) ключова компетентність; 7) ключова компетенція; 8) компетентнісний підхід; 9) компетентність; 10) компетенція;

11) комунікативна компетентність; 12) міжпредметна естетична компетентність; 13) міжпредметна компетентність; 14) навчальна програма; 15) особистісно зорієнтований підхід; 16) предметна (галузева) компетентність; 17) предметна компетенція; 18) предметна мистецька компетентність; 19) проектно-технологічна компетентність; 20) соціальна компетентність.

. Державний стандарт ґрунтується на засадах взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності в спілкуванні та партнерства в навчанні, що забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально- психологічних та інших здібностей учнів досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загально предметна й предметна (галузева) компетентності. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей розвиток умінь і навичок, застосування на практиці набутих знань із різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища Особистісно зорієнтованого підходу Компетентнісного підходу Діяльнісного підходу

Предметні (галузеві) компетен- тності ЗНАЄ І РОЗУМІЄ УМІЄ І ЗАСТОСОВУЄ ВИЯВЛЯЄ СТАВЛЕННЯ І ОЦІНЮЄ Формування предметних (галузевих) компетентностей

Державний стандарт складається із: загальної характеристики складових змісту освіти; базового навчального плану (додаток 1); державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (додаток 2). Державний стандарт розроблений на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. 462

Зміст середньої освіти є складною багаторівневою системою, що складається з 7 освітніх галузей, десятків навчальних предметів і сотень виховних заходів. Це 12 тисяч тем Це 12 тисяч тем уроків, які повинен уроків, які повинен опановувати опановувати український учень український учень протягом усього протягом усього шкільного курсу шкільного курсу навчання. навчання.

з/п ДС (2004 р.)Новий ДС (2011р) 1 Особистісно зорієнтований підхід Особистісно зорієнтований підхід. Компетентнісний. Діяльнісний 2 Понятійний апарат 3 Освітня галузь «Естетична культура» Мистецтво 4 Співвідношення навчальних годин обов'язкових і обраних 50 на 50 % 5 Знання, уміння, навички використовувати, визначати, користуватися Ключові слова предметних компетентностей: «знає, розуміє», «уміє, застосовує», «виявляє ставлення, оцінює» 6 Аксіологічна змістова лініяЦіннісна 7 Компаративна Порівняльна таблиця

II. Освітня галузь Мови і літератури Мета - розвиток особистості учня, формування мовленнєвої, читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.

Наскрізні змістові лінії Мовний компонент Мовна лінія Соціокультурна лінія Мовленнєва лінія Діяльнісна лінія

Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розвязувати проблеми особистісного і суспільного характеру.

Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.

Соціокультурна лінія сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально- комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів.

Діяльнісна (стратегічна) лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розвязання життєвих проблем.

Наскрізні змістові лінії Літературний компонент Емоційно- ціннісна лінія Культурологічна лінія Літературознавча лінія Компаративна лінія

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів літератури, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку літератури, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення звязків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Компаративна лінія порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення звязків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Урок компаративного аналізу який він? Що ми маємо на увазі, плануючи урок компаративного аналізу? Що досліджує компаративізм? Хто запропонував цей метод? Що вивчають його прибічники? Які аргументи наводять компаративісти для утвердження цього методу в методиці викладання? Назвіть мету уроку компаративного аналізу. Які педагогічні можливості таких уроків?

Компаративістика – це порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв'язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу). Літературознавчий словник-довідник Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва та ін.

Компаративізм Компаративізм - (лат., порівняльний) Порівняльно-історичний метод у мовознавстві, що виник на початку 19 ст. Один з методів літературознавства 2-ї половини 19-початку 20 ст., суть якого полягала у зіставленні творів літератур різних народів.

Компаративний метод, запропонований Теодором Бенфеєм ( ), ґрунтується на теорії запозичень. Його прибічники вивчають певний сюжет, мотив, образ, простежуючи їхню долю в літературах різних народів та епох.

Розвиток компаративістики Дашкевич М.П. Драгоманов М.П. Франко І.Я. Теодор Бенфей Арістотель

Компаративна лінія Спільне й відмінне в різних літературах (українській, світовій, національних меншин), у творах різних жанрів ( казка фольклорна і літературна, оповідання, новела, повість, роман, поема, трагедія, комедія, драма). Вплив міфології та фольклору на літературу. Поняття про традиційне (вічне) в літературі. Уміти зіставляти сюжети, образи, теми, мотиви, що належать до різних нац. літератур, визначати й порівнювати типологічні ознаки (жанрові та стильові) художніх творів, виявляти специфіку окремих відображених міфологічних і фольклорних, а також традиційних (вічних) тем, сюжетів, образів, мотивів у літературному творі (спадщини письменника).

Компаративний аналіз - це аналіз, при якому досліджуються явища мистецтва слова через порівняння їх з іншими такими явищами переважно в різних національних письменствах.

Мета уроку компаративного аналізу: глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнювальних творів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур

Елементи компаративного аналізу Порівняння оригінального твору та його перекладу Порівняння оригінального твору та його перекладу Порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження Порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження Вивчення різнонаціональн их творів, близьких за темою, ідеєю, сюжетом, образами Вивчення різнонаціональн их творів, близьких за темою, ідеєю, сюжетом, образами Порівняння оригінального твору та кількох його перекладів Порівняння оригінального твору та кількох його перекладів Розгляд творчих зв'язків між письменниками різних літератур Розгляд творчих зв'язків між письменниками різних літератур Аналіз творів одного напряму, течії, школи Аналіз творів одного напряму, течії, школи

Етапи компаративного аналізу Підготовка з'ясування зв'язків двох художніх творів; вивчення позатекстової сфери обох творів. Реалізація: розгляд типологічних зв'язків між двома творами різнонаціональних літератур; розкриття причинно - наслідкових зв'язків Узагальнення доведення спорідненості світоглядних позицій та художньої манери авторів порівнюваних творів

творче читання; евристичний; дослідницький; метод перекладу; індивідуального й коментованого читання типологічно близьких текстів; проблемної ситуації; проблемних пізнавальних завдань; «вслуховування» в оригінальний текст твору; порівняння художніх творів; зіставлення твору з його генетичним джерелом; евристичної бесіди, диспуту; діалогу тощо. творче читання; евристичний; дослідницький; метод перекладу; індивідуального й коментованого читання типологічно близьких текстів; проблемної ситуації; проблемних пізнавальних завдань; «вслуховування» в оригінальний текст твору; порівняння художніх творів; зіставлення твору з його генетичним джерелом; евристичної бесіди, диспуту; діалогу тощо. Методи і прийоми

УСЕ ПІЗНАЄТЬСЯ В ПОРІВНЯННІ Іван Франко «Фарбований лис» та індійська народна казка «Фарбований шакал»

Іван Франко Мойсей Кевін Конор В начале Пророк Мойсей Микеланджело Буонаротті Мойсей

Фанфік (також фенфік; фанфінік від англ. Fan прихильник та fiction художня література) це різновид творчості шанувальників популярних творів мистецтва (так званого фан-арту в широкому значенні цього слова), літературний твір, заснований на якому-небудь оригінальному творі (як правило, літературному чи кінематографічному), що використовує його ідеї, сюжет або персонажів. Фанфік може бути продовженням, передісторію, пародією, «альтернативним всесвітом», кросовером ("переплетінням" кількох творів) тощо.

Мотиваційно-організаційний етап Вступне слово вчителів Мотивація інтегрованої навчальної діяльності Виконавчо-діяльнісний етап Аналіз-дослідження твору української літератури Аналіз-дослідження твору світової літератури Аспекти аналізу тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, образи, проблематика, літературні напрями тощо Синтез аналізованої інформації – визначення спільного та відмінного у творах української та світової літератури Контрольно-корекційний етап Підбиття підсумків Рефлексія Д/ завдання І етап Інтертекстуальна творча діяльність ІІ етап ІІІ етап

Памятаймо! Порівняння літературних творів дає можливість показати учням спільне те, що об'єднує різні народи, й відмінне те, що свідчить про неповторність націй.

БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступеня Найменування освітньої галузі Загальна кількість годин II ступінь (59 класи) III ступінь (1011 класи) Разом II і III ступені (511 класи) на тижде нь на рік відсот- ків на тижде нь на рік відсот- ків на тижде нь на рік відсот- ків Інваріантна складова Мови і літератури , ,4 Варіативна складова 1. Цикл профільних предметів*** , ,2

Дякую за співпрацю!