ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ Ратушна О.О. спеціаліст вищої категорії вчитель-методист КЗ КОЗ «Таращанський НРЦ»

Головне завдання допоміжної школи – створення необхідних умов для отримання учнями системи знань, умінь та навичок з основних навчальних дисциплін, які допоможуть їм оволодіти робітничою професією і адаптуватись до суспільного середовища, стати соціально активним i корисним його громадянином,

корекція недоліків пізнавальної сфери, складних відхилень в емоційно-вольовій сфері, розвиток мовлення, фізичне оздоровлення дітей, формування у них уміння брати участь у продуктивній праці, оптимальне включення в соціальне середовище після її закінчення.

Навчаючи математиці учнів з проблемами психофізичного розвитку, потрібно враховувати, що засвоєння необхідного матеріалу не повинно мати характер механічного заучування й тренування. Знання, отримані учнями, повинні бути усвідомленими.

Від предметної, наочної основи слід переходити до формування доступних математичних понять, вести розумово відсталих учнів до узагальнень і, на їх основі, виконувати практичні роботи.

Процес навчання математиці дітей зі стійкими інтелектуальними вадами є одним із найскладніших у корекційній педагогіці, адже система математичних знань базується на достатньому розвитку таких мисленнєвих процесів як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, які ушкоджені в них найбільшою мірою.

Педагогічні й психологічні дослідження виявляють, що розумово відсталі школярі, навіть володіючи знаннями, не завжди можуть ними скористатись під час виконання трудових завдань. Тому, процес навчання математиці слід будувати таким чином, аби знання, отримані на уроках праці, а також життєвий та трудовий досвід учнів використовувався на уроках математики, підвищуючи інтерес учнів до вивчення цього предмету, показуючи життєву необхідність математичних знань.

У допоміжній школі зустрічаються діти, які не спроможні засвоїти навчальний матеріал з математики у зв'язку з ураженнями головного мозку, в більшості випадків в тiм'яно-потиличнiй області. Це діти з акалькулією (acalculatio – від гр. а – заперечення, calculation – рахунок).

Афазія – розлад мовлення, спричинений локальним ураженням мовних центрів, розташованих в корі головного мозку. Афазії проявляються у вигляді порушень фонематичної, морфологічної та син- таксичної структури власної мови при збереженні рухів мовленнєвого апарату та елементарного слуху.

Агно́зія (грец. α не і γνωςις пізнання) розлад процесів впізнавання. При даному захворюванні втрачається здатність взпізнавати предмети, але прості процеси сприймання, а також загальне орієнтування не порушуються

Амнезія (α без та μνημη пам'ять) хворобливе явище, що полягає в ослабленні або втраті пам'яті на ґрунті різних уражень головного мозку.

Корекційна спрямованість навчання в допоміжній школі передбачає: повільність процесу навчання; простіший ніж у загальноосвітній школі виклад навчального матеріалу; повідомлення на кожному уроці навчального матеріалу невеликими порціями і опрацювання його на уроці; максимальну розгорнутість і роз- членованість складних понять і дій та їх багаторазову повторюваність;

постійне спирання на чуттєвий і пізнавальний досвід учнів з опорою на більш розвиненні здібності; розчленування складної теми на окремі частини; керівництво навчальною діяльністю, що передбачає спільне виконання навчальних завдань учителем і учнем.

Труднощі навчання математиці розумово відсталих школярів у першу чергу обумовлюються істотними порушеннями пізнавальних процесів, властивих розумово відсталим дітям, зокрема таких, як сприймання, запам'ятовування, відтворення та застосування знань на практиці.

ДОДАВАННЯ ТА ВІДНІМАННЯ БАГАТОЦИФРОВИХ ЧИСЕЛ Приклади на додавання і віднімання багатоцифрових чисел вивчаються в такій послідовності: додавання (віднімання) без переходу через розряд; додавання (віднімання) з переходом через розряд в одному, потім у двох і більше розрядах; дії на віднімання, у яких зменшуване містить один або кілька нулів, нулі у зменшуваному чергуються з одиницями.

ТИПИ ПОМИЛОК Певну складність мають випадки віднімання, коли зменшуване закінчується двома нулями, або нуль стоїть в середині змен- шуваного. _ Особливо важкі випад- ки коли у зменшу- ваному нулі чергуються із одиницею. _

ТИПИ ПОМИЛОК _ (3 776)

ТИПИ ПОМИЛОК

організовуючи роботу з прикладами на додавання потрібно навчити дітей користуватись переставним і сполучним законами; при вирішенні прикладів з дужками ми не раз загострюємо увагу дітей на тому, що спочатку потрібно виконати дію в дужках, правило розкриття дужок у допоміжній школі ми не пояснюємо.

Послідовність вивчення письмового множення 1.Множення багатоцифрового числа на одноцифрове без переходу через розряд. 2.Множення багатоцифрового числа на одноцифрове з переходом через розряд в одному випадку.

Послідовність вивчення письмового множення 3.Множення багатоцифрового числа на одноцифрове з переходом через розряд в кількох випадках. 4.Множення багатоцифрового числа на одноцифрове, коли множене закінчується нулями, або нулі стоять в середині його.

При множенні з переходом через розряд × дітям важко втримати в памяті одиниці які потрібно перевести у вищий розряд, також часто плутають яке число тримати в памяті одиниці чи десятки

Невміння довгий час зосередити увагу на виконанні дій призводить до того, що при множенні на дво- та трицифрове число нижчі розряди учні множать правильно, а при множенні вищих розрядів допускають помилки ×

Нестійкість уваги, стереотипність мислення є причиною і таких помилок: множачи на двоцифрове число розумово відсталий школяр виконує множення лише на одиниці, тобто знаходить перший неповний добуток, а на десятки множення не проводить. ×

Послідовність вивчення письмового ділення 1.Число, у якому кожен розряд діленого ділиться без остачі на дільник (693 : 3). 2.Число, у якому сотні діляться без остачі, а число десятків без остачі на дільник не ділиться (896 : 2).

Послідовність вивчення письмового ділення 3.Число, у якому сотні не діляться без остачі на дільник (754 : 2). 4.Число, у якому сотні діленого менше числа одиниць дільника, а в частці отримуємо двоцифрове число (148 : 2). 5.Число, у якому при діленні у частці в кінці або в середині отримуємо нуль (618 : 3).

ДРОБИ Вивчення звичайних дробів у допоміжній школі починається в 5 класі. Десяткові дроби вивчають у 7 класі. Обидва види дробів слід порівнювати, вчити знаходити спільне і відмінне. При вивченні дробів слід використовувати багато практичного матеріалу.

У ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ ЗНАЧНЕ МІСЦЕ ЗАЙМАЮТЬ АРИФМЕТИЧНІ ЗАДАЧІ. Успіх учнів у навчанні математики оцінюється не стільки вмінням обчислювати приклади, скільки вмінням розвязувати арифметичні задачі, оскільки саме задачі мають велике загальноосвітнє, корекційно- виховне та практичне значення для учнів з інтелектуальними вадами.

РОЗГЛЯНЕМО НАЙТИПОВІШІ ТРУДНОЩІ, З ЯКИМИ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ УЧНІ ПРИ РОЗВЯЗАННІ ЗАДАЧ. невміння організувати свої розумові дії для зясування і врахування кількісних відношень між відомими даними задачі і числами, які лише визначають відношення між відомим і шуканим. Числа, які визначають відношення, учні усвідомлюють як відомі дані ;

невміння організувати свої розумові дії для зясування змісту задачі. У цьому випадку розумово відсталі учні розвязують задачі приблизно так: учні виконують дії з числовими значеннями умови незалежно від характеру відношень між ними;

невміння використати результати виконаних арифметичних дій для знаходження відповіді на запитання задачі; невміння побудувати логічні міркування. Роботи таких учнів позбавлені будь-якого змісту.

Геометрія в допоміжній школі вирішує такі завдання: навчальні: формування у розумово відсталих учнів системи знань про геометричні фігури та тіла, їхні властивості, відношення, величини, вміння виділяти і знаходити їх у предметах навколишньої дійсності, розвивати навички користуватись відповідними мірами та вимірювальними інструментами;

корекційно-розвивальні: формування і корекція просторових уявлень, моторики, мислення, уваги, пам'яті та інших психічних процесів та емоційно-вольових якостей, розширення уявлень і понять про геометричні фігури і тіла;

практичні: формування вміння працювати з креслярськими інструментами, застосовувати отримані знання на уроках з інших дисциплін, під час професійно-трудової діяльності, формувати навички вимірювання і побудови геометричних фігур з допомогою відповідних креслярських інструментів, використовувати знання з геометрії під час вирішення життєво- важливих проблем.

виховні: дотримуватись чистоти, бути акуратним, розвивати почуття взаємо- допомоги, товариськості, ввічливості.

Для оптимального сприймання геомет- ричного матеріалу педагог повинен підібрати й виготовити додаткові навчально-дидактичні посібники, які б дозволили давати матеріал з урахуванням принципу індивідуального та диференційованого підходу, організувати систематизацію та узагальнення геометричних знань.

Навчання геометрії повинно носити наочний і дійовий характер. Формування будь-яких уявлень про геометричні фігури, відповідні форми, про можливості їхнього застосування під час трудової діяльності, в повсякденному житті можливе лише через безпосереднє сприймання самих геометричних фігур, подібних до них предметів навколишньої дійсності.

У допоміжній школі навчання, вихо- вання і корекція – єдиний педагогічний процес. Корекцію здійснюють під час навчально-виховної роботи, а всі аспекти навчання (організація, зміст, методика) корекційно спрямовані й допомагають виправляти вади і впливати на психофізичний розвиток учня.

Саме корекційно спрямоване навчання є провідним фактором у розвитку дитини з вадами. Показником розвитку дитини є усвідомлення знань і способів дій, які вона опанувала в процесі навчання і може використовувати на практиці.