Тема 4 Особистість правопорушника

Особистість правопорушника Правопорушник – Свідомий субєкт, носій сукупності біологічно зумовлених і соціально детермінованих якостей і властивостей, поведінка якого визначається антисуспільною спрямованістю, що сформувалась під впливом певних суспільно-політичних, економічних і соціокультурних умов.

Психологічні особливості злочинності Злочинність є суспільно-історичною категорією, що своєрідно відображає політичні та соціально-економічні процеси як в історичному діапазоні,так і у рамках єдиної соціально-політичної системи Ознаки злочину і міра покарання детерміновані соціально- економічними і політичними умовами конкретної форми державного устрою, його соціальними та іншими цінностями Поняття злочинної поведінки має не лише юридичний, а й моральний зміст, причому плюралізм норм моралі не збігається з унітарністю норм закону Суб'єкт злочину характеризується суттєвою юридичною умовністю: фізично злочин може бути вчинений кожною людиною, але поняття правосуб'єктності обмежується певними ознаками

Загальні психолого-юридичні проблеми Механізм формування протиправної злочинної поведінки Можливості та межі корекції особистості злочинця Роль наслідуваного (біологічного) надбаного (соціального) в детермінації злочинної поведінки

Основні напрями вчень про природу правопорушень Біологізаторські теорії – абсолютизація значень біологічних, наслідуваних якостей (З.Фрейд, Ч. Ломброзо, У. Шелдон, П. Лесгафт та ін.) у детермінації злочинної поведінки Біологізаторські теорії – абсолютизація значень біологічних, наслідуваних якостей (З.Фрейд, Ч. Ломброзо, У. Шелдон, П. Лесгафт та ін.) у детермінації злочинної поведінки Біосоціальні теорії – механістичне поєднання дії біологічних і соціальних причин Біосоціальні теорії – механістичне поєднання дії біологічних і соціальних причин Соціологізаторскі теорії – визначення детермінації злочинної поведінки соціальними чинниками ( Д. Уотсон, Е. Дюркгейм, Г. Тард, Г. Лебон та ін.) Соціологізаторскі теорії – визначення детермінації злочинної поведінки соціальними чинниками ( Д. Уотсон, Е. Дюркгейм, Г. Тард, Г. Лебон та ін.)

Принципова позиція сучасної юридичної психології полягає в визнанні соціального і біологічного в людській особистості як таких, що не протистоять, тим більше не включають один одного в поясненні поведінки людини, а є взаємодіючими і взаємопов'язаними. Однак при взаємодії соціального і біологічного конкретної соціально значимий вчинок, у тому числі правопорушення, завжди спричинюється соціальними чинниками. Принципова позиція сучасної юридичної психології полягає в визнанні соціального і біологічного в людській особистості як таких, що не протистоять, тим більше не включають один одного в поясненні поведінки людини, а є взаємодіючими і взаємопов'язаними. Однак при взаємодії соціального і біологічного конкретної соціально значимий вчинок, у тому числі правопорушення, завжди спричинюється соціальними чинниками.

Соціальна дійсність Умови життя і виховання Формування особистості Конкретна ситуація Мотивація вчинку Прийняття рішення про здійснення вчинку Умови, що сприяють вчиненню злочину Вчинок (злочин)

Етапи формування злочинної поведінки особистості Формування особистості з антисуспільною спрямованістю Формування особистості з антисуспільною спрямованістю Мотивація антисуспільного вчинку Мотивація антисуспільного вчинку Прийняття конкретного рішення про вчинення антисуспільного вчинку Прийняття конкретного рішення про вчинення антисуспільного вчинку Реалізація цього рішення, в тому числі вчинення злочину і настання наслідків Реалізація цього рішення, в тому числі вчинення злочину і настання наслідків

Формування злочинної поведінки особистості I етап – соціальне середовище протягом тривалого часу впливає на установки і цінності орієнтації особистості, головним чином – позитивно. Однак особистість може знаходитися і в несприятливій життєвій ситуації, що призводить до появи негативних змін I етап – соціальне середовище протягом тривалого часу впливає на установки і цінності орієнтації особистості, головним чином – позитивно. Однак особистість може знаходитися і в несприятливій життєвій ситуації, що призводить до появи негативних змін II етап – потреби і інтереси особистості переорієнтуються в негативному, антисуспільному напрямі, оцінюються потенційні та реальні можливості їх задоволення II етап – потреби і інтереси особистості переорієнтуються в негативному, антисуспільному напрямі, оцінюються потенційні та реальні можливості їх задоволення

III етап – взаємодія з середовищем відбувається як усвідомлення особистістю оточуючої дійсності, створюються мислиневі моделі ситуації і власних вчинків, приймається рішення про здійснення антисуспільного вчинку III етап – взаємодія з середовищем відбувається як усвідомлення особистістю оточуючої дійсності, створюються мислиневі моделі ситуації і власних вчинків, приймається рішення про здійснення антисуспільного вчинку IV етап – суб'єкт виступає як активне діюче начало; він впливає на соціальну дійсність у негативному напрямі, що викликає відповідні соціальні санкції (осудження, переслідування, покарання) IV етап – суб'єкт виступає як активне діюче начало; він впливає на соціальну дійсність у негативному напрямі, що викликає відповідні соціальні санкції (осудження, переслідування, покарання)

Види антисоціальної спрямованості спрямованостіособистості АсоціальнаАнтисоціальна Суспільно небезпечна

Асоціальна – поведінка не збігається з інтересами суспільства, але не має чітко вираженого негативного ставлення до нього і не спричиняє суттєвої шкоди Асоціальна – поведінка не збігається з інтересами суспільства, але не має чітко вираженого негативного ставлення до нього і не спричиняє суттєвої шкоди Антисоціальна – поведінка суперечить інтересам суспільства і шкідлива для нього, але не є небезпечною для основних умов суспільного буття Антисоціальна – поведінка суперечить інтересам суспільства і шкідлива для нього, але не є небезпечною для основних умов суспільного буття

Суспільно небезпечна – поведінка свідомо спрямовано проти основних засад суспільства і становить значну, серйозну небезпеку. Вона має такі різновиди: некримінальна (при антисуспільній, але не злочинній поведінці і відсутності ймовірності криміналізації в майбутньому) ; передкримінальна (при такій самій поведінці та високій ймовірності того, що в майбутньому особа криміналізується і стане злочинцем) ; кримінальна (після вчинення злочину і ймовірності його повторення в майбутньому)

Матеріальне (речовинне) середовище Система суспільних відносин і зв'язків Соціально- психологічна атмосфера в мікросередовищі Компоненти способу життя особистості з антисуспільною спрямованістю

Мотиваційна сфера особистості злочинця Корисливо-утилітарна мотивація Корисливо-утилітарна мотивація Мотивація соціального престижу Мотивація соціального престижу Мотивація персоніфікована (щодо певної особи) Мотивація персоніфікована (щодо певної особи) Мотивація насильника Мотивація насильника Низинна мотивація (задоволення проти природних, перекручених потреб) Низинна мотивація (задоволення проти природних, перекручених потреб)

Цілі протиправної поведінки Безпосереднє задоволення конкретної потреби Безпосереднє задоволення конкретної потреби Досягнення проміжної мети злочинним шляхом як елемент здійснення більш віддалених життєвих планів Досягнення проміжної мети злочинним шляхом як елемент здійснення більш віддалених життєвих планів Вирішення особистісних конфліктів, усунення перепон для задоволення актуальної потреби Вирішення особистісних конфліктів, усунення перепон для задоволення актуальної потреби