Автор проекту: Саханюк С.А., психолог-методист Луцького НВК 9 Волинської області.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
УРОК 1 ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ. Автор проекту: Саханюк С.А., психолог-методист Луцького НВК 9 Волинської області.
Advertisements

Автор проекту : Саханюк С.А., психолог-методист Луцького НВК 9 Волинської області.
Необхідна умова для щастя. Мислення як пізнавальний процес Мислення – це процес опосередкованого, предметного відображення (пізнання) загальних, суттєвих.
Креативність або творчі здібності Креативність або творчі здібності.
1. Увага як психічний процес. 2. Види уваги. 3. Властивості уваги: а) стійкість; б)зосередженість; в)здатність до переключення; г)розподіл уваги; д)обсяг.
МИСЛЕННЯ І МОВЛЕННЯ 1.Поняття про мислення як пізнавальний процес. 2.Класифікація видів мислення. 3.Основні види розумових операцій. 4.Загальна характеристика.
1 грудня 2009 р., Ставище Психологічна підтримка роботи методичного обєднання вчителів історії та правознавства Технології розвитку критичного мислення.
Урок 7 Навчально-пізнавальні та академічні здібності. Автор проекту: Саханюк С.А., психолог- методист Луцького НВК 9 Волинської області.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу на уроках природознавства в першому класі.
УРОК 2 Память Автор проекту: Саханюк С.А., психолог- методист Луцького НВК 9 Волинської області.
Урок 17 Емоції і почуття. Види емоційних станів Автор проекту: Саханюк С.А., психолог- методист Луцького НВК 9 Волинської області.
Активізація пізнавальної діяльності це організація сприйняття навчального матеріалу, коли засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язку між.
Формування загальнонавчальних умінь і навичок. Загальнонавчальні вміння – індикатор інтелектуального розвитку Уміння здатність людини свідомо виконувати.
Увага. Властивості уваги. Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості.
РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬЄВА ТЕТЯНА АНТОНІВНА.
З досвіду роботи учителя математики ЗОШ 5 Ротай І.Г.
НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА НА ТЕМУ:ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В УЧНІВ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА НА ТЕМУ:ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ.
Ізяславський НВК 2, Гульчак І.В. МОДЕЛЬ. Обєкти – це все те, що ми розрізняємо як єдине ціле, яке реально існує або виникає в нашій свідомості. Вони бувають.
Типи і структура уроків біології. Ключовим компонентом класно-урочної форми організації навчання є урок – форма організації навчання, за якої навчальні.
Транксрипт:

Автор проекту: Саханюк С.А., психолог-методист Луцького НВК 9 Волинської області

1. Що таке мислення? 2. Види мислення. 3. Операції мислення. 4. Індивідуальні властивості мислення. 5. Функції мислення.

це процес опосередкованого і узагальненого відображення у мозку людини предметів обєктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях.

Мислення є вищим пізнавальним процесом. Але на практиці як окремий психічний процес не існує, воно присутнє у всіх інших пізнавальних процесах: у сприйманні, уяві, пам'яті та ін. Мислення, у яких би воно формах не існувало, неможливе без мовлення. Будь-яка думка виникає та розвивається в нерозривному зв'язку з мовленням. У цьому проявляється одна з головних відмінностей між психікою людини і психікою тварини.

За змістом: Наочно-дійове, яке безпосередньо бере участь у практичній дії, коли діти граються з предметами: будівельним матеріалом, кубиками, ламають, розбирають іграшки тощо. Наочно-образне мислення пов'язане з оперуванням образами. Тут практичні дії ніби відходять на другий план, і, пізнаючи об'єкт, дитині необов'язково брати, торкатися його руками, але їй необхідно чітко сприймати й наочно уявляти цей об'єкт. Наочність ніби випереджає мислення. Словесно-логічне мислення характеризується тим, що завдання розв'язується за допомогою міркувань й у вербальній формі.

За характером завдань : Теоретичне мислення - це пізнання законів, правил. Таке мислення відображає істотне в явищах, об'єктах, зв'язках між ними на рівні закономірностей і тенденцій. Практичне мислення спрямоване на розв'язання завдань, які виникають у процесі практичної діяльності. Воно часто виявляється в умовах дефіциту часу, тому воно складніше за теоретичне мислення.

За ступенем розгорнутості й усвідомленості: Дискурсивне мислення (аналітичне, логічне) - розгорнуте в часі, має чітко виражені етапи, усвідомлене людиною. Наприклад, при розв'язуванні задачі необхідно зрозуміти умову, дотримуватися послідовності розв'язання, що приведе до певного результату, цей результат порівняти з умовою тощо. Інтуїтивне мислення характеризується швидкістю протікання, відсутністю етапів, є мінімально усвідомленим. При інтуїтивному мисленні створюється враження, що розв'язання приходить раптово, як прозріння, раптовий здогад.

За ступенем новизни й оригінальності: Творче мислення спрямоване на виникнення та реалізацію нових ідей. Його результатом є відкриття нового або вдосконалення розв'язання того або іншого завдання. Репродуктивне мислення відрізняється від творчого тим, що використовує готові знання та вміння. Розв'язання задачі відбу­вається з опорою на відтворення вже відомих людині способів.

АНАЛІЗ АНАЛІЗ - це розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей. СИНТЕЗ СИНТЕЗ - це мисленнєва операція об´єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об´єктів у єдине, якісно нове ціле. ПОРІВНЯННЯ ПОРІВНЯННЯ - це встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами.

АБСТРАГУВАННЯ АБСТРАГУВАННЯ - це уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів та явищ від інших їхніх рис і від самих предметів (явищ), яким вони властиві. УЗАГАЛЬНЕННЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ виявляється в мисленнєвому об´єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими в процесі абстрагування. КОНКРЕТИЗАЦІЯ КОНКРЕТИЗАЦІЯ передбачає рух думки від загального й абстрактного до конкретного з метою розкрити зміст. До конкретизації звертаються в тому випадку,якщо висловлена думка незрозуміла іншим або необхідно показати загальне в одиночному. Наведення прикладу,власне,полягає в конкретизації попередніх висловлювань.

Самостійність мислення Самостійність мислення (дивергентність, нешаблонність) -це вміння побачити і поставити нове запитання, нову проблему, спробувати розв'язати їх в особливий спосіб. Ініціативність мислення Ініціативність мислення виявляється в прагненні самостій­но шукати і знаходити шляхи та засоби для розв'язання задачі, Широта мислення Широта мислення - це здатність охопити питання в цілому. Людей, які мають цю властивість, називають людьми з широким світоглядом. Однак не слід плутати широке мислення з поверхо­вим. Тому широке мислення, як правило, буває глибоким, тобто таким, що відображає найбільш суттєві властивості та якості, зв'язки й відношення дійсності.

Критичність мислення Критичність мислення характеризується вмінням людини об'єктивно оцінювати власні та чужі думки, зважувати всі «за» і «проти». Гнучкість мислення Гнучкість мислення виявляється у легкості, свободі думки при виборі способу розв'язання нових задач, умінням швидко пе­реключатися з одного способу розв'язання на інший. Шаблон­ність, стереотипність, ригідність, тобто інертність мислення, - це якості, протилежні гнучкості. Швидкість розуму Швидкість розуму - це здатність людини швидко розібратись у складній ситуації, швидко її вирішити. Від швидкості розуму необхідно відрізняти квапливість думки. Квапливість думки - ознака негативна, оскільки свідчить про лінощі розуму, відсутність звички до тривалої праці.

Пізнавальна (відображення світу і самовідображення) Проектувальна (побудова планів, проектів, моделей практичної і теоретико-пізнавальної діяльності) Прогностична (прогнозування або передбачення наслідків своїх дій, своєї діяльності, прогнозування майбутнього) Інформаційна (засвоєння інформації про знання та її смислове перероблення) Основні функції мислення

Технологічна (розроблення правил, норм, стандартів, рецептів життєдіяльнсті людини і суспільства в різних формах та проявах) Рефлексивна (самопізнання розуму, самоаналіз) Інтерпретаторська (тлумачення, осмислення продуктів людської культури) Аналітична і синтетична Постановка та розв'язання різноманітних задач і проблем Основні функції мислення

1. Що таке мислення? 2. Назвати відмінності мислення людини і тварин. 2. Які є види мислення? 3. Назвіть операції мислення. 4. В чому проявляються індивідуальні властивості мислення? 4. Які функції виконує мислення?

1. Загальна психологія: Навч. посібник О. Скрипченко, Л. Долинська та ін. – К.: А.П.Н., Ільїна Н.М. Загальна психологія в екзаменаційних питаннях і відповідях: навчальний посібник / Н.М.Ільїна.- Суми : ВТД Університетська книга, Тернопільська В.І. Психологія для старшокласників (від самопізнання до соціальної відповідальності): Навчальний посібник / За ред. проф. М.В. Левківського. – К.: Центр навчальної літератури, Цимбалюк І.М. Психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид-ня: випр. і доп. – К.: ВД Професіонал, 2006.