Діагностика шкільної готовності

Завдання педагогічної діагностики: вивчення особистості учня, рівня його потенційного розвитку, окремих моральних якостей, потреб, інтересів і здібностей; визначення рівня розвитку дитячого колективу, характеру і структури взаємин між дітьми ; вивчення ставлення учнів до організації життя класу, школи, форм, методів, прийомів і технологій навчально-виховної роботи ; аналіз взаємин між педагогами та учнями, їх ставлення до окремих педагогічних дій ; визначення наслідків впливу вчителів на учнів, використання певних форм, методів і прийомів навчання, виховання і розвитку ; вивчення результативності всієї педагогічної системи в класі, школі ; визначення статусу та самопочуття особистості в колективі ; вивчення умов життя дитини в сімї та характеру взаємин з батьками, особливостей сімейного виховання.

Для вивчення мотиваційної готовності дитини використовуємо: методику "Навчальна мотивація (за М.Гінзбургом); методику "Бесіда" (за Т.А. Нєжновою).

Методика "Бесіда" Мета. Визначити рівень мотиваційної готовності до школи, уявлення про школу та співвідношення уявлень і бажання навчатися. Інструкція виконання: визначення мотиваційної готовності дитини до навчання у школі відбувається шляхом бесіди. Вчитель ставить нескладні запитання на тему, близьку до життєвих інтересів дитини: Чи відвідуєш ти дитячий садочок? Чи маєш братів і сестер, які вже ходять до школи? Чи розповідали вони тобі щось про школу? Чи хочеш ти ходити до школи? Як ти думаєш, що гарного, цікавого буде в школі? Навіщо у школі дзвоник?

Оцінка результатів Високий рівень (5 балів) – відповіді, в яких бажання йти до школи, стати школярем, вчитися пода­ється з адекватним уявленням про школу. Наприклад, діти відповідають: "Усім потрібно навчатися у школі, щоб, коли виростеш, добре працювати", "Хто добре навчається в школі, той зможе стати лікарем, учителем, бізнесменом, юристом". Достатній рівень (4–3 бали) – відповіді, в яких бажання йти до школи, прагнення стати школярем з поверховим уявленням про школу, з окремими яскравими враженнями, неістотними для вимог школи: "У школі цікаво, там багато дітей", "Мені вже купи­ли форму і портфель". Низький рівень (2–0 балів) – відповіді свідчать про начебто правильне уявлення дітей про вимоги, які ставить школа, і водночас викривають їхні побоювання, навіть острах: "Я боюся, що не почую, що говорить учителька", "Я, напевне, не зумію зробити те, що вчителька каже".

ДІАГНОСТИКА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ТРЕТЬОГО КЛАСУ

Визначення мовних творчих здібностей Обладнання: три будь-яких слова, годинник. Час виконання: 5 хв. Методика проведення. Дитині пропонується впродовж 10 хвилин скласти якомога більше речень з даними словами. Обробка результатів: Вчитель оцінює результати таким чином: 6 балів - якщо у реченні використані три слова у дотепній, оригінальній комбінації 5 балів - якщо ці слова використані без особливої дотепності, але в оригінальній комбінації. 4 бали - якщо у звичайній комбінації, 3 бали - якщо задані слова використані у менш доцільній, але логічно допустимій комбінації, 1 бал – якщо правильно використані лише два слова, а третє штучно введено в речення, 0 балів - у разі складання дитиною речення з недоладним поєднанням трьох слів.

Діагностування готовності до засвоєння навчальних предметів Стан готовності до читання: I. Ми прочитали дітям казку чи оповідання. Попросили переказати. - Якщо дитина переказує близько до тексту 6 балів; - Переказує скорочено, основний зміст 5 балів; - Переказує надто скорочено, з вашою допомогою 4 бали. Стан читання: 1) Якщо дитина читає словами 6 балів. 2) Читає по складах 5 балів. 3) Читає по буквах 4 бали.

Виділення суттєвих ознак поняття Мета: виявлення здатності дитини до виокремлення суттєвих ознак поняття. Час: 20 хвилин. Інструкція: Тобі слід підібрати два слова (із пяти слів, що є у дужках), що позначають суттєві ознаки виділеного поняття (першого слова). Наприклад, подивись (послухай) уважно на перший рядок слів. Головне серед цих слів – сад. Серед інших слів є два, без яких сад існувати не може. Подумай і підбери ці два слова та поясни свій вибір.

Завдання: 1. Сад (рослини, садівник, собака, паркан, земля). 2. Річка (берег, риба, рибалка, водорості, вода). 3. Місто (автомобіль, будинок, велосипед, натовп, вулиця). 4. Хлів (сіновал, кінь, дах, худоба, стіни). 5. Книга (малюнок, війна, папір, любов, текст). 6. Гра (карти, гравці, штрафи, покарання, правила). 7. Спів (дзвін, мистецтво, голос, аплодисменти, мелодія). 8. Читання (очі, друк, книга, картинка, слово). 9. Кубик (кути, креслення, сторона, камінь, дерева). 10. Лікарня (приміщення, сад, лікар, радіо, хворі). 11. Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, папір). 12. Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон).

Оцінювання: Правильні відповіді: 1) земля – рослини, 2) вода – берег, 3) вулиця – будинок, 4) дах – стіни, 5) папір – текст, 6) гравці – правила, 7) голос – мелодія, 8) очі – друк, 9) кути – сторона, 10) лікар – хворі, 11) ділене – дільник, 12) змагання – перемога. Правильна відповідь – 1 бал. Інтерпретація результатів: балів – підвищений рівень здатності до виділення суттєвих ознак понять балів – звичайний рівень розвитку. 5-7 балів – дещо знижений рівень розвитку, потребує корекційної роботи. 0-4 бали – причини зниження рівня розвитку потребують додаткового вивчення і при повторенні результатів на матеріалі інших тестів, консультування з дефектологами та лікарями.

Діагностика виховного потенціалу сімї учнів

Методика Незакінчені речення Досліджуваним дається така інструкція: Я можу запропонувати тобі ось яку гру. Я починатиму речення, а ти закінч його. Тепер увага! Відповідати потрібно швидко і кожного разу те, що прийде в голову першим, але так, щоб вийшла закінчене по змісту речення. Перш ніж почнемо гру, можна трохи потренуватися. Наприклад, я говорю початок речення: Кожен ранок... Потрібно похвалити дитину, сказати, що вона все правильно зрозуміла, а якщо здалося, що вона назвала не перше закінчення речення, яка прийшла їй в голову, потрібно нагадати інструкцію ще раз.

У роботі з учнями 3 класу для вивчення ролі сімї в житті дитини та міжособистісних стосунків у сімї пропонуємо використовувати такі системи незакінчених речень. Система «Ставлення до батька» Думаю, що мій батько рідко… Якби мій батько тільки захотів… Я хотів би, щоб мій батько… Думаю, що мій батько…

Система «Ставлення до матері» Моя мама і я … Моя мама... Вважаю, що більшість мам … Я люблю свою маму, але… Система «Ставлення до сімї» Порівняно з іншими сімями, моя сімя… Моя сімя ставиться до мене як… Більшість відомих мені сімей… Коли я був дитиною, моя сімя…

Діагностування міжособистісних стосунків у класі

Анкетування "Мотиви вибору друга" Порядок проведення: кожен учень отримує роздруковану анкету. В залежності від мети дослідження дітям можуть бути запропоновані декілька видів анкет, за кількістю близьких друзів кожного з них (максимальна кількість анкет має фіксуватися). Інструкція: у тебе є друг. Напиши в анкеті як його звати. Це може бути справжнє ім'я, прізвище або ж умовне. Чому ти з ним дружиш? Обери з поданого списку декілька причин (не більше п'яти) і відзнач їх галочками.

Завдання: Ім'я друга (справжнє або видумане) Тому що він веселий і з ним можна спілкуватися. Тому що він не жадібний. Тому що ми живемо поряд. Тому що ми разом ходимо в один гурток. Тому що ми вчимося в одній школі. Тому що ми разом відпочивали влітку. Тому що з ним цікаво. Тому що багато знає. Тому що підказує і допомагає робити домашнє завдання. Тому що обмінюємось книгами. Тому що ми разом граємо на комп'ютері. Тому що він сильний і захищає мене. Тому що він мені подобається. Тому що мені потрібен такий друг.

Оцінка результатів: у процесі індивідуального дослідження проводиться лише якісний аналіз, відбувається підрахунок тих чи інших відповідей від спільної кількості зібраних анкет.

Мікродослідження «Атмосфера в класі» Учням класу роздають аркуші з протилежними значенням слова. З правого чи лівого слова в кожній парі вони помістять знак «х», що, на їхню думку, описує атмосферу в класі. Обчисливши середню оцінку по кожній парі слів (сума всіх оцінок даної якості, поділена на кількість опитаних учнів), можна на зведеному графіку представити оцінку психологічної атмосфери в класі. Чим лівіше розташовано графік, тим сприятливіша атмосфера в класі.

Бали 1. Дружелюбність Ворожість 2. Згода Незгода 3. Задоволення Незадоволення 4. Захоплення Байдужість 5. Взаємна підтримка Недоброзичливіст ь 6. Теплота Холодність 7. Співробітництво Відсутність співробітництва 8. Взаємовиручка Відсутність взаємодії 9. Цікавість Нудота 10. Успішність Неуспішність

Протягом місяця учням 3-х класів пропонується заповнити «Щоденник настрою» за таким зразком: Учні позначають відповідним кольором той настрій, котрий характерний для них і для класу в цілому цього дня. Примітка. Тональність настрою позначається різними кольорами: радісний оранжевим; захоплений червоним; приємний жовтим; спокійний зеленим; сумний синім; тривожний салатовим; вкрай незадовільний чорним. Дата Мій настрій Настрій мого класу

Мікропрактикум «Мій клас» Увазі учнів пропонується аркуш із малюнком класу: «Діти! На цьому малюнку схематично зображено ваш клас. За столом сидить учитель, зайняті своєю справою учні. Частина дітей грає у дворі. Знайдіть і позначте хрестиком на малюнку себе, напишіть поруч свої ім'я та прізвище. Потім позначте (теж хрестиком) на малюнку свого товариша, напишіть поруч його ім'я та прізвище».

3 ким із учасників ситуації ототожнює себе досліджуваний? Яке місце в класі він відводить ідентифікованому із собою персонажу (поруч із учителем, поза класною кімнатою, разом із дітьми, один)? Який зміст занять, емоційно значимих для школяра? На малюнку позначено позиції, що вказують на ви- раженість пізнавальних інтересів: розв'язання задачі біля дошки, спільне читання книги, запитання, які ставлять учителю. У даному випадку ідентифікація стосовно цієї позиції буде свідчити про адекватність соціально- психологічного та навчального статусу молодшого школяра. Учителю важливо знати:

Аналіз результатів: 1. Позиція «один, вдалині від учителя» емоційно неблагополучна позиція дитини, що вказує на труднощі адаптації до перебування в класному колективі. 2. Ототожнення себе з дітьми, що стоять у парі, разом з тими, хто грає, доведення благополучної соціально- психологічної позиції дитини. 3. Місце поруч із учителем: учитель в даному разі є значимою особою для досліджуваного, а досліджуваний ототожнює себе з учнем, якого приймає вчитель. 4. Ігрова позиція: не відповідає навчальній позиції.

Діагностування моральної спрямованості особистості учня та класу

Анкета для учнів 3-го класу щодо виявлення активної життєвої позиції Прізвище, імя _________________________________________ Клас ____________________________________ Дата _________________________________________ I. Любий друже, визнач, в якій групі за успішністю навчання ти зараз перебуваєш сильній, посередні, слабкій. II. Продовж речення: На мою думку, мені заважає вчитися краще ____________________________________________

III. Нижче наведено причини, які можуть заважати дітям добре вчитися. Прочитай уважно, вибери лише ті з них, що заважають вчитися краще саме тобі, і познач їх знаком + 1. Ручка, що погано пише. 2. Я розмовляю на уроці. 3. Я лінуюся. 4. Сусід за партою відволікає мене. 5. Батьки не допомагають мені у навчанні. 6 Я недисциплінований учень. 7. Однокласники заважають слухати вчителя. 8. Я нестаранний учень 9. Однокласники ображають мене і мені не хочеться ходити до школи. 10. Допиши інші причини____________________________________

IV. Ти часто чуєш від батьків, учителя, що слід зробити, аби вчитися краще. А зараз поміркуй і спробуй визначити сам: що треба зробити самому, щоб учитися краще? Найважливіший для тебе спосіб постав на перше місце, менш важливий на друге місце, менш важливий на третє. 1. ______________________________________________ 2._______________________________________________ 3.________________________________________________ V. Кращих успіхів у навчанні можна досягти різними шляхами. Як ти вважаєш, чи можеш ти досягти кращих успіхів у навчанні? Якщо це так, тоді що для цього потрібно особисто тобі? Прочитай написане нижче і визнач, як ти можеш досягти кращих успіхів у навчанні. 1. З допомогою вчителя _____________________________ 2. З допомогою однокласників ________________________ 3. Сам, без допомоги інших __________________________ 4. З допомогою батьків ______________________________ 5. Не знаю ________________________________________ Постав знак + у відповідних реченнях.

Відповідь на запитання І дає можливість з'ясувати, наскільки адекватно учень оцінює свою успішність у навчанні. І якщо ця оцінка неадекватна, то є можливість з'ясувати причини цього. Відповідаючи на запитання II, учень має замислитись і самостійно визначити причини, шо заважають йому покращити успішність у навчанні. Аналізуючи ці відповіді, варто визначити характер причин (зовнішні вони чи внутрішні), чи бере учень на себе відповідальність за навчання, чи не намагається перекласти цю відповідальність на інших. Виконання ІІІ завдання ще яскравіше показує причини, шо заважають учневі добре вчитися. Характеристика причин (зовнішні чи внутрішні) дозволяє визначити міру відповідальності школяра за успішність навчання. Аналіз відповідей на IV запитання підтверджує характер (зовнішній чи внутрішній) причин неуспішності. Відповідаючи на V запитання, учень визначає особисту позицію щодо шляхів досягнення успіхів у навчанні. Вивчаючи відповіді дітей, можна визначити міру відповідальності дитини за навчання, на кого покладається учень на себе, на вчителя, на батьків. Відповіді учнів на V запитання вказують на те, шо діти потребують допомоги дорослих і на це треба зважати, розкриваючни їм при цьому переваги відповідального ставлення до навчання.