Мислення і cвідомість людини

Кора великих півкуль головного мозку Кора великих півкуль головного мозку Кора великих півкуль головного мозку - це поверхневий шар сірої речовини. Її утворюють тіла нервових клітин, проміжки між якими заповнені клітинами нейроглії та містять нервові волокна і кровоносні судини. Кора великих півкуль головного мозку - це поверхневий шар сірої речовини. Її утворюють тіла нервових клітин, проміжки між якими заповнені клітинами нейроглії та містять нервові волокна і кровоносні судини.

Кора великих півкуль головного мозку Кора великих півкуль головного мозку Наявність численних борозен і закруток значно збільшує площу сірої речовини. Загальна площа кори становить 220 тис. мм. Товщина кори в різних ділянках неоднакова і коливається від 1,3 до 4,5 мм. В ній міститься млрд. різноманітних за формою, розмірами та функціями нейронів. Наявність численних борозен і закруток значно збільшує площу сірої речовини. Загальна площа кори становить 220 тис. мм. Товщина кори в різних ділянках неоднакова і коливається від 1,3 до 4,5 мм. В ній міститься млрд. різноманітних за формою, розмірами та функціями нейронів.

Мислення Мислення Мислення – це процес опосередкованого, предметного відображення (пізнання) загальних, суттєвих властивостей обєктів та явищ дійсності, відображення взаємозвязків та відношень, що існують між ними. Мислення – це процес опосередкованого, предметного відображення (пізнання) загальних, суттєвих властивостей обєктів та явищ дійсності, відображення взаємозвязків та відношень, що існують між ними.

Мислення Мислення Мислення починається з проблемної ситуації, для виходу з якої індивід повинен знайти і застосувати нові для себе знання чи дії. Вона включає в себе невідоме (шукане, пізнавальну потребу індивіда, його здібності та досвід. Однак з багатьох причин індивід, оцінюючи ситуацію як проблемну, часто не шукає виходу з неї. Він вдається до мислення тоді, коли проблемна ситуація перетворюється на задачу. Тобто, задача - це проблемна ситуація, прийнята індивідом. Тепер вона набуває вигляду відомого і невідомого, звязки між якими слід віднайти. Пошук таких звязків, тобто розвязування задачі і становить процес мислення. Мислення починається з проблемної ситуації, для виходу з якої індивід повинен знайти і застосувати нові для себе знання чи дії. Вона включає в себе невідоме (шукане, пізнавальну потребу індивіда, його здібності та досвід. Однак з багатьох причин індивід, оцінюючи ситуацію як проблемну, часто не шукає виходу з неї. Він вдається до мислення тоді, коли проблемна ситуація перетворюється на задачу. Тобто, задача - це проблемна ситуація, прийнята індивідом. Тепер вона набуває вигляду відомого і невідомого, звязки між якими слід віднайти. Пошук таких звязків, тобто розвязування задачі і становить процес мислення.

Складові мислення Складові мислення

Особливості процесу мислення Особливості процесу мислення 1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не повязане з мовою, але виражене в мові. 1. Процес мислення становить складну єдність. Мислення не повязане з мовою, але виражене в мові. 2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина не думала, над розвязанням якої б конкретної задачі не працювала, вона завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено. 2. Мислення дорослої людини має узагальнений характер. Про що б людина не думала, над розвязанням якої б конкретної задачі не працювала, вона завжди думає за допомогою мови, отже, узагальнено.

Особливості процесу мислення Особливості процесу мислення 3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук звязків у кожному конкретному випадку, у кожному явищі, яке є обєктом пізнання. Цей пошук розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні формулюється завдання мислення. При цьому кожне запитання символізує цілком визначений тип звязку, розкриття якого в певному конкретному явищі і становить завдання, що постало перед людиною. Запитання: Чий мяч покотився?- потребує встановити звязок лише однієї категорїї відношень належності. Запитання: Куди мяч покотився?- сигналізує також лише один тип звязку - напрям, місце. Запитання: Чому мяч покотився? - зумовлює пошуки причинних звязків. 3. Для мислення характерна проблемність, тобто пошук звязків у кожному конкретному випадку, у кожному явищі, яке є обєктом пізнання. Цей пошук розпочинається звичайно у відповідь на словесний сигнал. Таким сигналом є запитання, з якого розпочинається процес мислення У запитанні формулюється завдання мислення. При цьому кожне запитання символізує цілком визначений тип звязку, розкриття якого в певному конкретному явищі і становить завдання, що постало перед людиною. Запитання: Чий мяч покотився?- потребує встановити звязок лише однієї категорїї відношень належності. Запитання: Куди мяч покотився?- сигналізує також лише один тип звязку - напрям, місце. Запитання: Чому мяч покотився? - зумовлює пошуки причинних звязків.

Особливості процесу мислення Особливості процесу мислення 4. Мислення - стрижень будь-якої розумової діяльності людини. Цим розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим тваринам. Пошук шляхів розвязання тварини здійснюють методами безладних спроб і помилок, спрямованих на досягнення приманки, але не на націленість. Сформульована в запитанні потреба пізнати, зрозуміти має в людини усвідомлений характер. Мисляча людина знає, що вона не знає і що хоче взнати. Вона знає, що вона знайшла, розвязавши поставлену задачу. 4. Мислення - стрижень будь-якої розумової діяльності людини. Цим розумовий процес навіть дворічної дитини, яка засвоює мову, якісно відрізняється від примітивних форм аналізу і синтезу, доступних вищим тваринам. Пошук шляхів розвязання тварини здійснюють методами безладних спроб і помилок, спрямованих на досягнення приманки, але не на націленість. Сформульована в запитанні потреба пізнати, зрозуміти має в людини усвідомлений характер. Мисляча людина знає, що вона не знає і що хоче взнати. Вона знає, що вона знайшла, розвязавши поставлену задачу.

Властивості свідомості людини: Властивості свідомості людини: 1. Людина, що володіє свідомістю, виділяє себе з навколишнього світу, відокремлює себе, своє «я» від зовнішніх речей, а властивості речей - від них самих. 1. Людина, що володіє свідомістю, виділяє себе з навколишнього світу, відокремлює себе, своє «я» від зовнішніх речей, а властивості речей - від них самих. 2. Здатний побачити себе, що знаходиться у визначеному місці простору й у визначеній крапці тимчасової осі, що зв'язує сьогодення, минуле і майбутнє. 2. Здатний побачити себе, що знаходиться у визначеному місці простору й у визначеній крапці тимчасової осі, що зв'язує сьогодення, минуле і майбутнє. 3. Здатний побачити себе у визначеній системі відносин з іншими людьми. 3. Здатний побачити себе у визначеній системі відносин з іншими людьми. 4. Здатний встановлювати адекватні причинно-наслідкові відносини між явищами зовнішнього світу і між ними і своїми власними діями. 4. Здатний встановлювати адекватні причинно-наслідкові відносини між явищами зовнішнього світу і між ними і своїми власними діями. 5. Віддає звіт у своїх відчуттях, думках, переживаннях, намірах і бажаннях. 5. Віддає звіт у своїх відчуттях, думках, переживаннях, намірах і бажаннях. 6. Знає особливості своєї індивідуальності й особистості. 6. Знає особливості своєї індивідуальності й особистості. 7. Здатний планувати свої дії, передбачати їхні результати й оцінювати їхнього наслідку, тобто здатний до здійснення навмисних довільних дій. 7. Здатний планувати свої дії, передбачати їхні результати й оцінювати їхнього наслідку, тобто здатний до здійснення навмисних довільних дій.

Методологічні основи змісту навчання та виховання: Викладання діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних І практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок. Викладання діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних І практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок. Учіння цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками. У широкому значенні оволодіння соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті. Учіння цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками. У широкому значенні оволодіння соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті. Пізнання процес цілеспрямованого відображення об'єктивної реальності у свідомості людей. Пізнання процес цілеспрямованого відображення об'єктивної реальності у свідомості людей. Виховання один із чинників, під впливом якого здійснюється розвиток дитини. Виховання один із чинників, під впливом якого здійснюється розвиток дитини.

Діяльність Діяльність Діяльність спосіб буття людини у світі, її здатність вносити в дійсність зміни. Діяльність спосіб буття людини у світі, її здатність вносити в дійсність зміни. Основними компонентами діяльності є: Основними компонентами діяльності є: 1) суб'єкт з його потребами; 1) суб'єкт з його потребами; 2) мета, відповідно до якої предмет перетворюється на об'єкт, на який спрямовано діяльність; 2) мета, відповідно до якої предмет перетворюється на об'єкт, на який спрямовано діяльність; 3) засіб реалізації мети; 3) засіб реалізації мети; 4) результат діяльності. 4) результат діяльності.