Виховання конкурентоспроможної особистості серед учнів початкової школи Автор. Чеботарьова Ж.М., вчитель початкових класів Дубенського НВК ЗНЗ-ДНЗ

Конкурентоспроможність – соціально орієнтована система здібностей, властивостей і якостей особистості, характеризує її потенційні можливості у досягненні успіху.

Властивості та якості конкурентоспроможної особистості: прагнення до якісного кінцевого результату; високий рівень працездатності; здатність долати труднощі; творче ставлення до справи, праці; прагнення до вдосконалення; здатність до прийняття відповідальних рішень; комунікабельність; здатність до співпраці, співтворчості; здатність до самоосвіти, самореалізації, саморозвитку; вміння орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.

Завдання школи у створенні умов повноцінного розвитку дитини: задоволення базових потреб дитини в активності, інформації, розвитку її індивідуальності; надання кожній дитині можливості самоствердження у найважливіших для неї сферах життєдіяльності, з максимальним розвитком її здібностей та можливостей; створення емоційно-ціннісного поля взаємостосунків у системах «учитель-учень», «учень-учень», «учні-учитель» тощо.

Випускник 4-го класу повинен: на рівні, достатньому для продовження подальшої освіти, освоїти загальноосвітні програми з предметів шкільного навчального плану (тобто опанувати читання, письмо, рахунок, елементи теоретичного мислення); опанувати навички навчальної діяльності, прості навички самоконтролю навчальних дій, культуру поведінки мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя; аналізувати результати порівняння, об'єднувати предмети за загальною ознакою; уміти вирішувати творчі завдання на рівні комбінацій та імпровізацій, проявляючи оригінальність та уяву;

вільно працювати з навчальними, художніми, науково-популярними текстами, доступними для сприйняття; визначати під час читання тему й головну думку тексту; володіти пошуком, перетворенням, упорядкуванням інформації; використовувати комп'ютер; установлювати причини своїх помилок і труднощів, шляхи їх подолання; уміти співпрацювати, домовлятися, оцінювати свій вклад і результат своєї діяльності.

У молодших школярів потрібно формувати такі вміння: організовувати своє робоче місце (правильна організація робочого місця усуває побічні подразники, що заважають дитині зосередитись, сприяє раціональному використанню часу строку, вихованню акуратності); орієнтуватися в часі та берегти його (добре справитись з роботою означає виконати її правильно і у відведений час, доцільно використовувати дозиметр часу, пісковий годинник, картки на час, вивчення напамять тексту за певний проміжок часу); планувати свої дії (дія за алгоритмами, складання власного розпорядку дня, складання плану прочитаного тексту, плану до задачі, складання характеристик природних обєктів, складання плану колективної роботи); доводити роботу до кінця.

Для успішного формування самоконтролю потрібно забезпечити у системі уроків такі умови: щоб запобігти можливим помилкам, ускладнювати завдання у певній послідовності; домагатися від учнів чіткого розуміння мети роботи і об'єкта перевірки; передбачати труднощі, які можуть виникнути в процесі виконання самостійної роботи; у виконані тренувальних вправ передбачити спеціальні ускладнення, щоб запобігти зниженню гостроти уваги, утворенню штампа дій.

Дякую за увагу!