Теоретичні основи семестрової системи Підготували Баранова І.Ф. Віротченко О.Г. Дмитренко І.М Соколова А.С

Семестрово-залікова організація - система (СЗО) Семестровий режим викладання предметів, спареними скороченими уроками Діз залік

Теоретичні положення -провідна роль навчання у розвитку особистості; -проблемне навчання; -розвиток пізнавальних інтересів; -активізація пізнавальної діяльності учнів; -єдність навчання та виховання; -диференційне навчання; -поетапне формування розумових дій; -мотивація діяльності особистості

Мета: створення умов, що сприяють формуванню субєкта психічної діяльності – особистості, здатної до цілеполягання та саморегуляції відповідно до соціальних норм; формування особистості, що працює на результат

Основою індивідуального підходу в процесі навчання та виховання є знання вчителем психології особистості, вміння діагностувати індивідуальні психологічні особливості учнів

Психологічна саморегуляція вчителя -позитивне ставлення до дітей; -емпатія; -відчуття задоволеності від роботи з дітьми; -зацікавленість учителя у досягненні мети уроку; -вимогливість та справедливість; -етична готовність учителя (його такт)

Психологічна установка – внутрішня готовність субєкта сприймати ситуацію та діяти відповідно до неї + -

Методи формування позитивної установки 1)проекція вчителя на дітей власної позитивної установки, його емоційності, зацікавленості в результаті, впевненості у собі та в очікуваному результаті; 2)ефективна мотивація в результаті раціонально продуманої структури уроку та підвищення мотивації учнів

Сприйняття - цілісне відображення предметів, явищ, ситуацій, подій. Виникає при безпосередньому впливі фізичних подразників на рецептори. Сприйняття - пізнання якостей цілого, живий, творчий процес пізнання 80% - зоровий аналізатор 10%- слуховий аналізатор 10% - смаковий, нюхові, тактильні

Розвитку мислення найбільш сприяє проблемне навчання. Пpoблeмa - цe cфopмoвaнa в cвiдoмocтi суб'єкта cyпepeчнicть мiж знанням i нeзнaнням, вiдoмим i нeвiдoмим, peaльним i iдeaльним, зpoблeним i нeзpoблeним

Види проблемного навчання: 1) проблемне викладання матеріалу вчителем; 2) створення вчителем проблемної ситуації: а) розвиток здійснюється під керівництвом вчителя; б) рішення здійснюється самостійно 3) формування проблеми учнями

Память – це форма психічного відображення, що полягає в закріпленні, збереженні та подальшому відтворенні людського досвіду. Засвоїти знання - означає перевести їх у довгострокову память

На обєм та міцність запамятовування впливають: -установка на тривале та міцне запамятовування; -виявлення взаємозвязку вже засвоєного і нового матеріалу; - розташування смислових частин; -розуміння запамятовуваного матеріалу; -поєднання запамятовування матеріалу в цілому і окремих його фрагментів; - включення матеріалу в діяльність

Процес пізнання світу субєктом поділяється на: Пряме чуттєве (обєкти сприйняття – психічні образи, уявлення, поняття ) Опосередковане (обєкти сприйняття – мислення – психічні образи, уявлення, поняття)

Учитель використовує у своїй діяльності пізнавально- інтелектуальну, ефективно- регулятивну та афективно- захисну функції уяви

Комплекс соціально-позитивних субєктивних образів і засвоєння субєктом понять складає основу того, що називають духовністю. Духовність означає індивідуальну вираженість у системі мотивів особистості і двох фундаментальних потреб: - ідеальної потреби пізнання: - соціальної потреби жити, діяти для інших

Увага – це функція контролю психіки за протіканням психічних процесів, тому увага не існує сама по собі, а тільки у звязку з іншими психічними процесами, у певній діяльності Основні характеристики уваги: -концентрація; -стійкість уваги; -розподіл уваги