Учителя начальных классов Бе з ценной Виктории Владимировны «Средняя общеобразовательная школа 44» г. Днепродзержинска ПОРТФОЛИО

Бе з ценная Виктория Владимировна Дата рождения Образовательно-квалификационный уровень: магистр Учебное заведение: Кировоградский государственный педагогический Университет имени Владимира Винниченко Специальность: Начальное обучение Специализация: учитель начальных классов Квалификация: учитель начальных классов ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ КРЕДО: Не навредить, обучая и воспитывая. Уча и воспитывая других, учись сам.

Диплом

Повышение квалификации

«Людина не може жити на світі, якщо у неї немає попереду нічого радісного. Справжнім стимулом людського життя є завтрашня радість. Виховати людину - значить виховати в неї перспективні шляхи за якими він знайде завтрашню радість » А. С. Макаренко

Тема РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ В СИСТЕМІ КОЛЕКТИВНОГО ВИХОВАННЯ, ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОГО СВІТОГЛЯДУ ВИХОВАНЦІВ

Технологія колективного творчого виховання має на меті створення колективу на основі прагнення до високих ідеалів, привабливих для дітей. Основними умовами виховної ефективності колективних творчих справ є: єдність життєво-практичного та виховного спрямування для поліпшення життя всередині колективу та навколишнього життя; творчий характер кожної справи: здійснення неперервного пошуку найкращих рішень життєво важливих завдань на всіх стадіях організації; єдність окремих стадій організації кожної справи.

Сутність технології колективного творчого виховання формування творчої особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості. Першим у педагогічній діяльності використав технологію колективного творчого виховання А. С. - Макаренко. Вся діяльність його колонії імені М Горького та комуни імені Ф. Дзержинського була заснована на ідеях цієї технології: колективне рішення і виконання всіх дій; зміна складів зведених загонів; система перспективних ліній. Згодом санкт-петербурзький учитель І. П. Іванов, узагальнивши ідеї А. С. Макаренка розробив та апробував технологію колективного творчого виховання.

Принципові положення методики КТВ: 1. Соціальна спрямованість діяльності тільки в турботі про свою батьківщину виховують гідного громадянина. 2. Турботливі стосунки, які не виключають вимогливості, але змінюють її характер вимоги висуває не особисто педагог, а сама справа. 3. Розподіл колективу на мікроколективи творчі групи, екіпажі, бригади, ланки тощо. 4. Чергування творчих доручень (ЧТД) необхідно, щоб у плануванні, організації й аналізі діяльності узяли участь усі члени колективу. 5. Колективна творча справа - це форма організації колективної творчої діяльності й разом з тим основний виховний засіб даної методики. Колективні творчі справи (КТС), колективні творчі ігри (КТІ), колективні творчі свята, колективні організаторські справи (КОС) це способи організації яскравого наповненого працею та грою, творчістю і товариськістю, мрією і радістю життя. 6. Розмаїття діяльності - колективні творчі справи дозволяють комплексно вирішувати завдання розумового, ідейно-політичного, морального, трудового, естетичного та фізичного виховання школярів. Всі КТС можна класифікувати як: Технологічна послідовність забезпечення єдності та динамічної послідовності шести стадій в організації тематичного періоду життя колективу взагалі та кожної КТС зокрема.

Структура кожної КТС (колективної творчої справи) Перший етап – попередня робота колективу. На цьому етапі класний керівник визначає конкретні виховні завдання КТС. Керівник не диктує, не навязує своєї думки, а розмірковує разом з учнями. Іде обговорення: що можна зробити? Для кого? Де? Коли? Хто братиме участь? З ким разом? Кому бути організатором? Другий етап – колективне планування. Воно починається з роботи в мікрогрупах – тимчасових обєднаннях. Головна роль належить дітям, бо кожен може висловити думку про питання, які вирішуються. Потім збирається весь колектив і слухає представника кожної мікрогрупи. Третій етап – колективна підготовка КТС. Для підготовки і проведення КТС створюється спеціальний орган – рада справи, у яку входять представники від кожного мікроколективу. Четвертий – проведення КТС. Це результат роботи. Проведення справи: зміст і методика проведення справи залежать від її форми, мети і завдань: збір, ділова гра, конференція, диспут, ярмарок тощо. Пятий – колективний аналіз: чи була користь, радість від діяльності навколишнім людям? Чи був колектив дружнім, організованим, доброзичливим? Чи була колективна справа проведена з фантазією та витівкою? Хто показав себе з кращого боку і в чому? Кому можна висловити загальну подяку? Що треба врахувати в майбутній роботі? Шостий – етап найближчої післядії КТС, на якому вчитель і учні висловлюють багато пропозицій, діляться враженнями. Щоб школярі були послідовними й самостійними треба докласти максимум зусиль для того, щоб колективно взятися за реалізацію тих пропозицій, які були оголошені.

ВИСНОВКИ Кожний день нашої педагогічної роботи повинен підносити дітей духовно, розвивати дитину всесторонньо і гармонійно. Потрібно навчитися залучати кожного вихованця як свого молодшого друга в спільну діяльність на радість і користь до пошуку справ, потрібних людям; до вибору і відкриття кращих засобів вирішення життєво важливих завдань; до практичного використання набутих знань і умінь; до обмін досвідом творення добра; до подолання труднощів при виконанні задуманого; до боротьби з усім, що заважає добру і красі підтвердитися в нашому житті; до оцінки зробленого і зволікання уроків на майбутнє.