Психологія управління 1.Предмет, завдання і сутність психології управління. 2.Функції та основні категорії психології управління. 3.Основні принципи психології управління. 4.Управління в організації. Функції керівника. 5.Моделі особистісних якостей керівника.

1. Предмет, завдання і сутність психології управління. Психологія управління – сукупність зведень різноманітних розділів психології, що дозволяє непрофесіоналові усвідомити деякі психологічні закономірності, зокрема, ті з них, що сприяли б оптимізації рішення задач керування. Психологія управління – це галузь психології, яка вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності. Як наука вона продукує психологічні зання, що застосовуються при вирішенні проблеми управління діяльністю організації.

Обєктом психології управління є організована індивідуальна та спільна діяльність людей, обєднаних занальними інтересами та цілями, симпатіями і цінностями, підпорядкованих правилам і нормам організації,, людей, що виконують спільну роботу відповідно до економічних, соціальних, технологічних, корпоративних, правових та організаційних вимог.

Предмет психології управління на різних етапах її розвитку включав наступні аспекти: Соціально-психологічні питання виробничих груп та колективів, психологічні особливості діяльності керівника, психологічні проблеми добору керівних кадрів, психолого-педагогічні особливості їх підготовки та перепідготовки. Функціонально-структурний аналіз управлінської діяльності соціально-психологічний аналіз виробничих і управлінських коликтивів. Сукипність психічних явищ і відносин в організації (психологічні чинники ефективної діяльності керівників, псих. особливості прийняття індивідуальних та групових рішень, псих. проблеми лідерства, тощо).

Психологія управління займається розвязанням наступного кола завдань Психологічні особливості управлінської діяльності (функціональний зміст управлянської діяльності, чинники ефективності, мотивація праці). Психологічні аспекти управління у сфері виробництва, бізнесу, освіти, науки, культури, спорту, тощо. Психологічні особливості діяльності керівника (стилі управління, психологічні якості, мотиваційна сфера особистості, психологічні показники ефективності управлінського розвитку, попередження професійної управлінської деформації). Співвідношення індивідуального і групового в психології управління. Психологія кадрової політики в управлінні. Психологія вирішення управлінських завдань. Психологічні аспекти створення іміджу організації і керівника.

Узагальнюючи, завдання психології управління можливо поділити на два види: Фундаментальні (розвиток науки, вдосконалення наукових уявлень) Прикладні (спрямовані на розвязання конкретних управлінських завдань).

2. Функції та основні категорії психології управління. Функції психології управління Теоретико-пізнавальна ( психологія управління накопичує, систематизує та аналізує знання в даній сфері з метою створення обєктивної картини існування організації ). Інформаційна ( за допомогою систематизованої інформації намагається відтворити реальну картину дій учасників управління, їхні ділові контакти). Соціокультурна та етнопсихологічна (предметом вивчення є соціальні та етнопсихологічні особливості управлінської культури).

Соціально-психологічна ( систематизує знання з проблем ділового спілкування та взаємодії учасників управлінського процесу). Гуманістична ( дотримання норм етики і моралі щодо індивіда в процесі управління). Прогностична ( формування психологічних прогнозів щодо розвитку керівника та його управлінської діяльності). Прикладна ( розробка практичних рекомендацій)

Психологія управління є молодою наукою. В своєму вивченні вона спирається на ряд основних категорій, фундаментальних понять, які характеризують найбільш закономірні і суттєві звязки і відносини в організованій діяльності людей. Категоріїї які відбивають природу психіки людини і її місце в організованій діяльності. Категоріїї, що відбивають психологічні особливості управлінської діяльності. Категорії, що характеризують соціально-психологічну, соціокультурну та етнопсихологічну сфери управлінської діяльності. Категоріїї власне сфери управління. Категорії психологічного становлення і розвитку керівника

Базові категорії Особистість, організована спільнота, влада, статус, престиж, авторитет, розвиток, спільна діяльність, професіоналізм, взаємодія управління, керівник, організація, лідерство, мотив, мотивація. Сфера власне управління Управлінська діяльність Управлінські рішення Керівник Менеджер Менеджмент Управління Організація Реклама та інше Соціально-психологічна сфера Взаємодія Ділове спілкування Конфлікт, ділові переговори Стиль керівництва Барєри спілкування Лідер, статус, авторитет Престиж, мотивація та інше. Соціокультурна та етнопсихологічна сфера Культура управління Потреби та інтереси Національний стиль Національний характер Якості та здібності Людський чинник та інше Сфера акмеології та управлінської карєри Прогрес (регрес) Розвиток карєра Професіоналізм Зрілість Відповідальність

3. Основні принципи психології управління. Загальнопсихологічні принципи психології управління Системності (підхід при якому окремі елементи предмету пізнання і дослідження розглядаються як взаємодіючі, взаємообумовлені, взаємоповязані, складові єдиного цілого). Психологія управління в руслі цього підходу розглядається як галузь психологічної науки взагалі і в системі інших її відгалужень: соціальної психології, психології конфлікту, диференційної психології та інш. Розвитку (етапи становлення та розвитку керівника, стадії розвитку колективу та інше.)

Гуманізму (людина, особистість – найвища цінність) Активності (активний взаємозвязок людини і світу необхідна вимога її життєдіяльності). Принцип єдності свідомості і діяльності (діяльність обумовлює формування свідомості, яка в свою чергу регулює діяльність людини)

Специфічні принципи психології управління Принцип комплексності (врахування всіх аспектів складних явищ). Принцип соціальної спрямованості (врахування в процесі діяльності інтересів суспільства, галузі, чи конкретної організації). Законності Гласності (забезпечення учасні всіх представників управлінських відносин в комптентному обговоренні проблеми, прийнятті управлінських рішень).

Принцип співвідношення єдиноначальності та колегіальності (регулює взаємодію двох форм прояву повноважень) Співвідношення повноважень та відповідальності (забезпечення оптимальності взаємодії цих двох вспектів) Зворотнього звязку (керівник отримує інформацію про результати своїх рішень). Ієрархії (будь яка система розглядається як частина більшої системи)

4. Управління в організації. Функції керівника. Управління - функція систем різної природи (біологічної, соціальної, технічної), що забезпечує збереження їхньої визначеної структури, підтримки режиму діяльності, реалізацію програми, мети діяльності.

Метою управління є - Оптимізація функціонування системи, одержання можливо більшого корисного ефекту при найменших зусиллях і витратах.

Аналіз складної системи організації визначає управління (адміністративну функцію за термінологією А. Фойоля) як одну з провідних умов її успішного існування.

Основні функції керівника (за Л. С. Бляхманом) Цілепокладання (визначення цілей підрозділів і засобів їх досягнення). Адміністративно-організаційна діяльність (формування керуючих органів, розподіл обовязків між підлеглими, узгодження їхніх дій і контроль за виконанням). Експертна (консультація співробітників). Дисциплінарно-стимулююча (мотивація, визначення заохочень та покарань, створення умов праці, оптимізація психологічного клімату. Представницька (звязок з зовнішніми організаціями, кадрова політика).

Питання виділення управлінських функцій розглядалось не лише спеціалістами в сфері управління, але й психологами. За основу вони обирали наступні критерії: Виділення функцій відповідно до етапів управлінського циклу. У відповідності зі структурою діяльності керівника. На основі виділення етапів переробки інформації. На основі виділення блоків соціальної активності керівника.

5. Моделі особистісних якостей керівника. Американський підхід до якостей якими має володіти управлінець: Копетентність Відповідальність Відчуття нового та вміння ідти на обдуманий ризик Здатність творчо вирішувати проблеми Сміливість при прийнятті рішень

Гнучкість розуміння ситуації Гостре сприйняття потреб, що виникають Відчуття часу Висока працездатність Постійне прагнення бути кращим Комунікабельність Увага до підлеглих

Американські дослідники довели, що найбільш ефективними керівниками є не ті, хто має зависокі, чи занизьки показники інтелекту, а ті в кого вони займають проміжне положення. Не всі хто відмінно навчаються стають хорошими керівниками. Психологічні риси керівника: Стійкість до стресу Здатність домінувати Прагення до перемоги Впевненість в собі Креативність Емоційна врівноваженість Відповідальність Заповзятість Надійність Незалежність Товарискість

Найважливіши організаторськи якості керівника: Психологічна вибірковість (здатність адекватно розуміти психологію групи) Харизматичність (здатність заражати своєю енергією групу) Критичність та самокритичність Психологічний такт Вимогливість Схильність до організаторської діяльності

Комунікабельність одна з найважливіших якостей. Виражається в наявності в керівника певного запасу стратегій спілкування, що проявляється у вмінні взаємодіяти з представниками різних груп.