1.Стани змагальної готовності спортсмена. Раціональна підготовка до стартів. 2.Механізми виникнення передстартового порушення, апатії, "бойової готовності". 3.Індивідуальні особливості протікання передстартових станів. 4.Стан оптимальної бойової готовності (ОБС) і його компоненти. Лекція 7. Стартові стани і передстартова підготовка спортсменів.

Чотири стани змагальної готовності спортсмена: 1) недостатнє збудження; 2) оптимальне збудження; 3) збудження; 4) гальмування як наслідок збудження.

У стані недостатнього збудження спортсмен вимагає активно збудливих засобів керування: швидкісних і силових вправ у розминці, що збуджує масажу, холодного душу, що збуджують і діють на стан спортсмена, бесід й ін. Стан гальмування внаслідок збудження вимагає уважного й спокійного відношення до спортсмена, що знижує його порушення, малоінтенсивної розминки (краще у відокремленій обстановці), теплого душу, психорегулирующих впливів й ін.

Раціональна підготовка до стартів пов'язана з концентрацією уваги на основних для даної діяльності рухових діях, думках, відчуттях і відволіканням від сторонніх факторів, яких так багато у безпосередній підготовці до стартів.

Регулювання психічного стану спортсменів при наближенні основних стартів здійснюється не тільки засобами психічного впливу, але й розподілом тренувального навантаження в дні, що передують змаганням.

- Спортсменам, схильним до зайвого емоційного порушення, в останні 8-10 днів перед відповідальними змаганнями не слід планувати занять із граничними по величині навантаженнями, варто уникати застосування контрольних тестів і т.п.. В основному варто застосовувати тренувальні завдання з невеликим сумарним навантаженням. - У тренуванні спортсменів, яких відрізняє знижене емоційне порушення, навпроти, варто використати інтенсивні вправи швидкісно-силової спрямованості. Програма їхніх тренувальних занять повинна бути емоційно насиченою.

Недостатня здатність спортсменів оцінювати наростання почуття тривоги, психічної й м'язової напруги, непевності часто є чинником, що обмежує ефективність як змагальної так і тренувальної діяльності.

Психологічні передстартові стани Передстартова лихоманка Апатія Бойова готовність

Передстартова лихоманка – нестійкість переживань, примхливість, упертість, брутальність у відносинах з товаришами й із тренерами, зниження самокритичності, страждає пам'ять, увага, сон порушений, руки й ноги тремтять, на дотик холодні, риси обличчя загострюються, з'являється пропасний плямистий рум'янець. Спортсмен губить апетит, нерідкий розлад діяльності кишечнику; пульс, подих й артеріальний тиск підвищені й нестійкі.

Апатія – супроводжується загальною млявістю, сонливістю, зниженням швидкості рухів і погіршенням координації, ослабленням уваги й процесів сприйняття, ослабленням вольових процесів, нерівномірністю пульсу.

Стан "бойової готовності – характеризується оптимальним ступенем нервового й емоційного порушення.

Одним з найважливіших факторів, що впливають на інтенсивність передстартового порушення, є рівень домагань спортсмена.

3. Індивідуальні особливості протікання передстартових станів. У спортсменів збудливого типу передстартове емоційне порушення значно сильніше, ніж в особи гальмового типу. Для перших поріг перехода в стан передстартової лихоманки значно вище. Це, що для осіб гальмового типу буде близько до стану "лихоманки", для осіб збудливого типу може з'являться звичайним передстартовим станом.

Дослідники Б.А. Душков, Ф.П. Космолінський й А.К. Попов по поведінці перед стартом виявили два типи людей: з високим і зниженим ступенем самоконтролю, що пов'язано, імовірно, з роллю емоційного й вольового компонентів.

Три основних компоненти ОБС Перший компонент - фізичний - це сукупність чисто фізичних якостей і відповідних їм відчуттів в організмі, таких, як, наприклад, сила, гнучкість, легкість, рухливість, розслабленість, почуття вільного, глибокого подиху, гарної роботи серця й т.д. Подібні відчуття, як відомо, повністю залежать від якості фізичної й технічний підготовки спортсмена.

Другий компонент - емоційний. У спортивній практиці міцно затвердилося поняття "рівень емоційного порушення". Під рівнем емоційного порушення розуміється певна сила хвилювання, у якій перебуває людина. Якщо хвилювання велике, говорять про дуже високий рівень емоційного порушення. Коли ж наступає заспокоєння, констатують, що рівень емоційного порушення знизився, упав.

Третій компонент – розумовий - вміння усвідомлювати й подумки представляти програму рухів і дій під час змагань, їх вербалізувати і реалізувати за допомогою самонаказів.