1.Закріпити знання студентів про урок як основну форму організації навчально-виховної роботи з трудового навчання, ознайомити з специфікою уроків трудового навчання, типами уроків трудового навчання, формами навчальної роботи на уроках трудового навчання, структурою уроку трудового навчання, специфікою використання методів та прийомів, забезпечення єдності продуктивної та репродуктивної пізнавальної діяльності, системою інструктажів на уроках трудового навчання. 2. Розвивати логічне мислення, пам'ять. 3. Виховувати професійні якості вчителя початкової школи.

1.Специфіка уроків трудового навчання. 2.Типи уроків трудового навчання. 3.Структура уроку трудового навчання. 4.Форми навчальної роботи на уроках трудового навчання. 5.Специфіка використання на уроках трудового навчання методів та прийомів. 6.Забезпечення єдності репродуктивної та продуктивної пізнавальної діяльності. 7.Система інструктажів на уроках трудового навчання.

1.Державний стандарт початкової освіти. Освітня галузь Технологія. Журн., Початкова освіта 1 – 2001 р., стр Організація навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів. Журн., Початкова школа р. 3.Хорунжий В.І. Методика трудового навчання в початкових класах. Курс лекцій. Частина І. – Олександрія. РВА Світло, 1996 р. 4. Хорунжий В.І. Практикум в навчальних майстернях з методикою трудового навчання. – Тернопіль, Астон – 2001р. 5.Тимченко В. Метод проектів на заняттях з художньої праці. Журн., Початкова школа, 9 – 2000р., стр. 46.

Урок – це основна форма організації навчально-виховної роботи в школі. Під уроком розуміють заняття, яке проводиться з постійним складом учнів одного рівня підготовки. Спільними для всіх уроків є те, що вони проводяться за сталим розкладом, мають однакову тривалість (35, 40 хв.), чітко визначену тему, організаційну структуру, які визначаються змістом програмового матеріалу, характером, способом навчальної і трудової діяльності учнів.

центральне місце на уроці трудового навчання займає практична робота учнів; практична робота учнів будується на базі продуктивної праці: всі вироби, що виробляються учнями мають суспільно корисну спрямованість, знаходять практичне застосування в школі, дитячому садку, сімї; продуктивний характер праці створює необмежені можливості для підвищення активності учнів. Спираючись на природне прагнення дітей створювати корисні речі своїми руками, вчитель спрямовує навчальний процес відповідно до програми; робота з різними інструментами зобовязує учителя ретельно слідкувати за дотриманням учнями правил безпечної праці.

дидактичні; вимоги до структури уроку; вимоги до підготовки уроку; вимоги до змісту уроку та процесу навчання; вимоги до техніки проведення уроку.

уроки вивчення нового матеріалу; уроки формування і вдосконалення умінь та навичок; уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок; уроки узагальнення та систематизації знань; уроки контролю та корекції знань, умінь та навичок; комбіновані уроки; бінарні уроки; уроки-подорожі, уроки екскурсії...

науковості; доступності; принципи наочності; принципи проблемності; принципи самостійності і активності учнів у процесі навчання; принципи систематичності і послідовності навчання; принципи врахування індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання; принципи свідомості і міцності засвоєння знань, умінь та навичок учнів; принципи звязку теорії з практикою, навчання з життям; принципи єдності освітньої, виховної та розвивальної функції навчання; політехнічний принцип в трудовому навчанні учнів.

1.За видами джерел, з яких учні набувають знання та вміння; 2.За видами пізнавальної діяльності учнів. Представники першого напрямку виділяють три групи методів: усні словесні (розповідь, пояснення, бесіда) при яких джерелом знань є слово вчителя; наочні при яких джерелом знань є наочні засоби; практичні, при яких джерелом знань є практична робота учнів (вправи, інструктаж). Представники другого напрямку виділяють чотири групи методів: репродуктивний (пояснювально-ілюстративний); частково-пошуковий; проблемний; дослідницький.

1.Трудова діяльність учнів повязана не лише з засвоєнням знань, набуттям практичних умінь і навичок, а й з створенням матеріальних цінностей. 2.Серед джерел знань важливе місце займають знаряддя і предмети праці, трудові і технологічні процеси. 3.Виховна дія в процесі навчання спрямована перш за все на формування і розвиток в учнів загально людських якостей особистості. 4.Заняття проводяться в навчально-виробничих умовах – робочих кімнатах.

Критерії вибору методів навчання: відповідність методів меті і завданням навчання; зміст навчального матеріалу з врахуванням специфіки навчального предмета; принципам навчання; навчальним особливостям учнів (вікові, індивідуальні, рівень навчальної підготовленості, інтелектуальний фон класу тощо); умовам та часу, відведеного на навчання, можливостям вчителя (підготовка, особливості якості, творчий потенціал, педмайстерність). Вибір методів навчання повинен забезпечувати єдність репродуктивної і продуктивно-пізнавальної діяльності.

творча діяльність (процес) Нові знання; Нові вміння; Новий досвід творчої діяльності. Продукт: Знання; Уміння; Досвід творчої діяльності. Засоби: Мотиви

Мотиваційна Пізнавальна самостійність Вольовий фактор Система знань Способи навчання Цікавість, допитливіст ь, епізодичне прагнення пізнавати нове. Уявлення, факти, закони, теорії, наукові методи. Інтелектуальні уміння Прагнення до подолання пізнавальних труднощів. Загальні і спеціальні навички навчальної праці Уміння виділити головну думку (володіння аналізом, синтезом,) самостійність мислення. Планування пізнавальних дій, раціональна організація пізнавальних дій, самоконтроль, уміння працювати в певному темпі

Формувати в учнів пізнавальні потреби, сприяти розвитку наполегливості у виконанні самостійних завдань; Добиватися раціонального поєднання репродуктивної і продуктивної діяльності учнів, збільшуючи питому вагу частково-пошукових методів, які сприяють активному перетворюючому характеру засвоєння знань і способів їх переробки; Запровадити в зміст трудового навчання спеціальну систему пізнавальних завдань, яка оптимально забезпечує пізнавальну, розвиваючу і виховну функції навчання; Використовувати ефективні засоби керування пошуковою діяльністю через поступове ускладнення і варіювання змісту пізнавальних завдань, а також в результаті операційного формування пошукових умінь; Озброювати учнів системою інтелектуальних умінь, загальних та спеціальних прийомів навчальної роботи.

проблемне навчання; використання завдань, які вимагають від учнів логічного розміркування, комбінування, співставлення даних завдань з результатом виконання; раціональне поєднання дидактичної гри і навчання; активізація попереднього досвіду шляхом проведення підготовчих вправ, попередніх дослідницьких завдань; повідомлення дітям яскравих, незвичайних відомостей, фактів, заохочення до зіставлення відомого і невідомого; показ практичного значення нових знань, умінь та навичок; доведення учням якогось положення чи власного задуму; знаходження і виправлення помилок; розвязування та виконування завдань з недостатніми чи зайвими даними; розробка власних конструкцій виробу та інші; організація дискусій, обговорення; оцінювання результатів роботи своїх товаришів; надання допомоги відстаючим; створення ситуації самоперевірки, аналіз особистих досягнень.

Інструктаж – це сукупність методів навчання, спрямованих на пояснення мети, завдань, послідовність і прийомів виконання трудового завдання та окремих трудових операцій, що супроводжується показом трудових і технологічних процесів, які необхідно засвоїти учням. Дидактичні вимоги до інструктажу: уміле комбінування різних методів і прийомів навчання в процесі інструктажу; обґрунтування змісту інструктажу; повнота інструктажу і розчленування його на елементи (в залежності від складності завдання); наявність в інструктажі вказівок з допомогою яких учні можуть контролювати свою діяльність.

При навчанні учнів трудовим діям, практичним умінням та навичкам проводять вступний, поточний і заключний інструктаж. Зміст вступного інструктажу мотивація практичної діяльності учнів; аналіз зразка виробу і його графічного зображення; конструювання виробу; планування послідовності виготовлення виробу; організація робочого місця та безпечні прийоми праці при виготовленні виробу; критерії оцінки навчальних досягнень учнів. Поточний інструктаж проводиться в ході самостійної роботи учнів для виправлення помилок, корекції трудової діяльності учнів, надання індивідуальної допомоги учням. Заключний інструктаж вчитель проводить в кінці уроку. Мета його – підведення підсумків виконаної роботи. Проводиться заключний інструктаж у формі бесіди, в ході якої оцінюються навчальні досягнення учнів, аналізуються допущенні помилки, їх причини та шляхи виправлення. Заключний інструктаж будується так, щоб виховати в учнів навички самоконтролю, оцінки і аналізу своєї трудової діяльності і діяльності своїх товаришів. Підводиться загальний підсумок уроку (що вчили, чому научились, де будемо використовувати набуті знання, уміння та навички, виготовленні вироби).