Облік особливостей учнів класу: рівень класу; ставлення учнів до предмету; темп роботи класу; сформованість ЗУН; ставлення до різних видів навчальної діяльності; ставлення до різних форм навчальної роботи, в тому числі нетрадиційним; загальна дисципліна учнів Облік індивідуальних особливостей учителя: тип нервової системи; комунікативність; емоційність; управління сприйняттям нового матеріалу учнів; вміння подолати поганий настрій; впевненість у своїх знаннях, уміннях; вміння імпровізувати; вміння користуватися різними засобами навчання, у тому числі і ТСО і ЕОТ

ОСВІТНЯ: озброїти учнів системою знань, умінь, навичок. ВИХОВНА: формувати в учнів науковий світогляд, моральні якості особистості, погляди і переконання. РОЗВИВАЛЬНА: при навчанні розвивати в учнів пізнавальний інтерес, творчі здібності, волю, емоції, пізнавальні здібності - мову, пам'ять, увагу, уяву, сприйняття.

Організаційний - організація класу протягом всього уроку, готовність учнів до уроку, порядок і дисципліна. Цільовий - постановка цілей навчання перед учнями, як на весь урок, так і на окремі його етапи. Мотиваційний - визначення значущості досліджуваного матеріалу як у даній темі, так і в усьому курсі. Комунікативний - рівень спілкування вчителя з класом. Змістовний - підбір матеріалу для вивчення, закріплення, повторення, самостійної роботи тощо Технологічний - вибір форм, методів і прийомів навчання, оптимальних для даного типу уроку, для даної теми, для даного класу і т.п. Контрольно-оцінюючий - використання оцінки діяльності учня на уроці для стимулювання його активності та розвитку пізнавального інтересу. Аналітичний - підведення підсумків уроку, аналіз діяльності учнів на уроці, аналіз результатів власної діяльності з організації уроку.

гарне знання матеріалу; бадьоре самопочуття; продуманий план уроку; почуття «фізичної» розкутості, свободи на уроці; правильний вибір методів навчання; різноманітність методів навчання; цікавість викладу; яскраво виражене емоційне ставлення вчителя до матеріалу, що викладається ; багатство інтонацій, виразна міміка, образна жестикуляція вчителя; виражена зацікавленість вчителя в успіху учнів.

невпевненість у своїх знаннях й «учительських силах»; байдуже ставлення до всього, що відбувається на уроці; непевна композиція уроку; скутість рухів; невміння учнів працювати запропонованими методами навчання; одноманітність методів навчання; неемоційна розповідь вчителя; монотонність і сухість при викладі нового матеріалу; відхід від теми уроку, захоплення сторонніми, не пов'язаними з темою і завданнями уроку, питаннями.

Визначити місце уроку в темі, а теми - у річному курсі, виділити загальну мету уроку. Переглянути навчальну програму, перечитати пояснювальну записку, прочитати вимоги стандарту з даної теми, з'ясувати, що потрібно від вчителя до даного уроку. Відновити в пам'яті матеріал підручника, відібрати опорні ЗУН. Конкретизувати завдання уроку, виділити таку мету, сформулювати і записати її в плані таким чином, щоб вона була доступна, зрозуміла учням, усвідомлена ними. Визначити, що повинен зрозуміти, запам'ятати учень на уроці, що він повинен знати і вміти після уроку. Визначити, який навчальний матеріал повідомити учням, в якому обсязі, якими порціями, які цікаві факти, що підтверджують провідні ідеї, повідомити школярам. Відібрати зміст уроку, відповідно до його завдання, вибрати найбільш ефективні способи вивчення нового матеріалу, формування нових ЗУН. Продумати, що і як має бути записано на дошці і в зошитах учнів.

Бути зібраним, чітко і ясно ставити завдання перед учнями, дотримуватися логіки викладу матеріалу. Бути доброзичливим, щоб не ображати учнів, не обурюватися їх незнанням або нерозумінням. Пам'ятати, що, якщо більшість учнів чого- небудь не знає або не розуміє, то помилку треба шукати в способах організації їх діяльності. Не перебивати учня, дати йому договорити. Нечітка відповідь може бути наслідком неясного питання. Завдання та інструктаж давати чітко, коротко, з обов'язковим з'ясуванням того, як учні зрозуміли вимоги. Пильно стежити за тим, як учні слухають вчителя. Втрата уваги - сигнал про те, що треба змінити темп, повторити викладене або включити в хід уроку додатковий матеріал. Пам'ятати, що показником уваги можуть бути активне слухання, зосередженість на завданні. Економити час, вчасно починати урок, закінчувати його із дзвінком, не допускати тривалих проробок учнів. Домагатися виконання кожної своєї вимоги. Темп уроку підтримувати інтенсивним, але посильним для більшості. Стимулювати питання учнів, підтримувати їх ініціативу, схвалювати їх активність і обізнаність.

Тема уроку: дидактична мета уроку; тип, структура уроку; загальні методи, прийоми роботи учнів; засоби наочності, джерела інформації, ТСО, ЕОТ.

визначення понять, мовних явищ, які слід активізувати у свідомості учнів, щоб підготувати їх до сприйняття нового матеріалу; самостійна робота учнів (її обсяг, форми); способи розвитку інтересу учнів до предмету, до теми; форми контролю за роботою класу, окремих учнів.

нові поняття, мовні явища і способи їх засвоєння; визначення пізнавальних завдань уроку (що повинні дізнатися і засвоїти учні); самостійна робота і її зміст (дидактичне призначення); проблемні та інформаційні питання; варіанти вирішення проблеми; варіанти закріплення вивченого матеріалу.

конкретні вміння та навички для відпрацювання; види усних та письмових самостійних робіт і вправ; способи «зворотного» зв'язку з учнями; прізвища учнів, які будуть опитані.

що повторити та підготувати до уроку; творча самостійна робота; обсяг і час виконання домашнього завдання.

уявне відтворення основних етапів уроку; відтворення плану уроку, уявне представлення класу і окремих учнів; прагнення викликати відповідний емоційний настрій.

Якими вимогами керувався? Як врахований взаємозв'язок уроків в темі? Як враховувалися особливості учнів, у тому числі сильних, слабких? Як визначив триєдину мету уроку? Як спланована діяльність учнів? Чи правильно підібраний навчальний матеріал до уроку? Чи виправдали себе прийоми і методи вчителя, якщо ні, то чому? Чи виправдали себе використані наочні посібники та ТСО, якщо ні, то чому? Що сприяло розвитку пізнавальних здібностей учнів? Яка педагогічна цінність самостійної роботи учнів? Що дав урок для формування світогляду учнів, для виховання їх моральних рис, волі, характеру, культури поведінки? Чи був виправданий хід уроку? Які труднощі виникли у всього класу, у окремих учнів? Як вони були подолані? Причини труднощів і шляхи їх усунення. Чи досягнуто мети і завдань уроку, за якими критеріями це визначено, якщо ні, то чому? Оцінка результативності уроку. Самооцінка уроку учителем. Шляхи вдосконалення уроку.