АНАЛІЗ результатів діагностичних досліджень серед вчителів Комунарського району з питань визначення їх професійно - педагогічної компетенції в структурі готовності вчителя до профільного навчання старшокласників Доповідач : Завідуючий РМК Кравчук О. В.

Теоретико - аналітичним дослідженням, що було проведено в районі, основними компонентами готовності вчителя до профільного навчання старшокласників визначено :

СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЙНО - ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ На основі праці В. М. Введенського, А. С. Бєлкіна, В. В. Нестерова, Н. В. Кузьміної соціально - громадянську – вміння визначати власне професійне місце в суспільстві, проектувати стратегії власної діяльності з урахуванням інтересів та потреб загальноосвітнього навчального закладу та суспільства в цілому, проявляти самостійність та ініціативу, розв ' язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях, здатність брати на себе відповідальність ; спеціально - предметну, що передбачає ґрунтовні знання, кваліфікацію в галузі свого предмета, мобільне оперування знаннями, вміння критично мислити та діяти, вміння пробуджувати в учнів стійкий інтерес до свого предмета і обраного профілю ; методично - функціональну – вміння використовувати педагогічно доцільні методи і технології навчання у класах різних профілів ; володіння навичками дослідницької діяльності, реалізації проектної та інформаційних технологій ; психолого - комунікативну – знання вікової психології, володіння засобами особистісного та педагогічного спілкування, культура спілкування і педагогічний такт ; диференційно - педагогічну як уміння виявляти і розвивати основні якості особистості учня, володіння засобами реалізації диференційованого та особистісно - орієнтованого підходу ; аутопсихологічну – вміння визначати професійний рівень власної діяльності, володіння засобами самоаналізу, самоконтролю, самокерування, самовдосконалення.

Професійно - педагогічні компетенції в структурі готовності вчителя до профільного навчання старшокласників Компоненти готовності Елементи компонентів готовності Компетенція Мотиваційно- вольовий Знання нормативної бази профільного навчання Соціально- громадянська Позитивно активне ставлення та інтерес до процесу профілізації, прагнення його здійснювати Когнітивно- методичний Знання вікових особливостей учнівПсихолого- комунікативна Науковий рівень знань з предмета Спеціально- предметна Уміння здійснювати інтеграцію у процесі навчання Методика організації диференційованого навчання Диференційно- педагогічна Методика викладання предмета відповідно до профілю навчання Операційно- технологічний Методика організації самостійної практико-орієнтованої роботи учнів Методично- функціональна Методика організації і проведення експериментально- пошукової роботи Методика використання інтерактивних технологій навчання Методика впровадження інформаційно- комунікативних технологій навчання Володіння прийомами стимулювання пізнавальної діяльності Організація роботи з обдарованими дітьмиДиференційно- педагогічна Комунікативно- організаційний Уміння добирати методи і форми педагогічного впливу, створювати атмосферу довіри, співпраці та ситуацію успіху Психолого- комунікативна Оцінно- рефлексивний Уміння здійснювати самооцінку, самоаналіз, самокорекціюАутопсихологічна

Ранг Знання і вміння Ранг Учителі філології Учителі математики, фізики, та інформатики Учителі природничих дисциплін Учителі історії, права ІІ Методика викладання предмета ІІ VIIIV Методика формування експериментальних умінь і навичок IVVII III ІІ Фактичний матеріал для навчальних занять ІІ IIIII Теоретичний матеріал до навчальних занять V ІVІV VII V ІІ Методика використання активних та інтерактивних технологій IXVIVI IVV Методика організації пізнавальної діяльності учнів VIIII VIIX Методика організації самостійної діяльності учнів IIIIX Х Використання комп ' ютерних технологій XV XVIVI Методика формування вмінь розв ' язування розрахункових задач VIII Х V Методика організації роботи з обдарованими дітьми VIIVIII

ВИСНОВКИ : 1. Всі респонденту незалежно від спеціалізації предмету визначають необхідність у розширенні своїх знань з методики викладання предмета, що підтверджує усвідомлення основною частиною вчителів особливостей підходів, методів, прийомів викладання в класах різних профілів і необхідність їх визначення. 2. Бажання вдосконалити теоретичні і фактичні знання з фаху, на нашу думку, можна пояснити тим, що вивчення предмета за профільними програмами передбачає ґрунтовне володіння його змістом, і в умовах недостатньої кількості навчально - методичної літератури у вчителів закономірно виникає така потреба.

ВИСНОВКИ : 3. Можна констатувати, що існує проблема недооцінювання важливості і пріоритетності зазначених методик основною частиною вчителів. Так, тільки 14% вчителів філології, 8 % вчителів історії і права,19 % вчителів природничих дисциплін і 12% вчителів фізики, математики визначають важливим володіння методикою організації самостійної діяльності учнів. Слід зазначити, що такі ж показники і стосовно методики формування експериментальних умінь та навичок у учнів старших класів.

ВИСНОВКИ : 4. Варто відзначити як позитив те, що вчителями всіх спеціалізацій усвідомлюється необхідність використання у старшій профільній школі таких сучасних технологій навчання, як інтерактивні та інформаційно - комунікаційні. 5.Учителями різних дисциплін, на нашу думку, недооцінюється важливість організації роботи з обдарованими дітьми. Тільки 15% вчителів філології, 8% вчителів історії, права, 13% вчителів природничих, математичних дисциплін віддають перевагу методики організації роботи з обдарованими дітьми.

Аналіз результатів самооцінювання виявив : педагогами незалежно від спеціалізації проявляється достатньо високий інтерес до процесів профілізації і бажання його здійснювати, що співвідноситься з результатами анкетування. При цьому ними визначено недостатній рівень знання нормативної бази профільного навчання ; учителями району на середній рівень оцінено когнітивно - методичний компонент за такими його елементами : методика викладання відповідно до профілю навчання і вміння здійснювати інтеграцію у процесі навчання та операційно - технологічний компонент за всіма його складовими ; найбільш високими показниками в межах когнітивно - методичного компонента оцінено знання вікової психології (77%- вчителі історії, права, філології, 74% - природничих дисциплін, 73% - вчителі математики, фізики ), а також знання предмета, що не зовсім узгоджується з необхідністю розширення теоретичного і фактичного матеріалу до навчальних занять, виявлене попереднім анкетуванням

Аналіз результатів самооцінювання виявив : 60% вчителів району на високий рівень і 1% педагогів з кількості респондентів оцінили на низький рівень сформованість оцінно - рефлексивного компонента а саме, вміння здійснювати самоаналіз і самооцінку, що свідчить скоріше про необ єктивну, завищену самооцінку з позиції недостатньо критичного ставлення до себе. рівень психолого - комунікативної компетенції, яка передбачає знання психології міжособистісного та педагогічного спілкування, вміння організовувати навчання на основі співпраці, в атмосфері довіри та створення ситуації успіху, більшістю вчителів (72%) визначено як високий. Це свідчить про досить завищену самооцінку і дане питання потребує додаткового, більш поглибленого вивчення засобами психологічного інструментарію.

Система метод. роботи ЗОШ 84 Система метод. роботи ЗОШ 84 ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНЦІЇ І ОСОБИСТІСНІ РИСИ ПЕДАГОГА НОВОЇ ФОРМАЦІЇ.ppt Презентация ( фирменный стиль ) Козленок Анастасия Презентация ( фирменный стиль ) Козленок Анастасия Управління самоосвітою \ Презентация 1.ppt Управління самоосвітою \ Презентация 1.ppt

Рекомендацїі I. Додаткову увагу звернути на нормативну базу модернізаційних процесів в освіті, їх завдання, сутність і способи реалізації нововедень профільного навчання, роль педагога в цьому процесі ; опанування змісту базових предметів на трьох рівнях ( стандарт, академічний, профільний ). II. Сприяти оновленню змісту діяльності вчителя щодо забезпечення розвитку обдарувань в системі профільного навчання. III. Створити умови щодо розвитку психолого - педагогічної компетентності вчителя профільної школи, які передбачають знання вікових і особистісних особливостей розвитку учнів, ефективності вибору методів і форм навчання у класах різних профілів. IV. Усвідомлюючи потребу нових сучасних методик організації навчально - пізнавальнох діяльності учнів старшої школи, приділяти достатню увагу організації самостійної практико - орієнтованої роботи й проведення експериментальної роботи з учнями. V. З метою подалання протирічь рівня сформованості у педагогів оцінно - рефлексивного компонента, як уміння здійснювати самоаналіз, самооцінку, самоконтроль і на їх основі визначення мети та змісту педагогічної діяльності створювати умови розвитку педагогічної рефлексії. VI. Продовжити роботу із проведення спеціальної підготовки вчителів - предметників до профільного навчання старшокласників через систему заходів науково - методичного, психологічного супроводження колективу у роботі в умовах впровадження профільного навчання.

Рекомендацїі VII. Вдосконалити систему спільної роботи методичної та психологічної служб ЗНЗ з питань розвитку професійної компетентності педагога та формування його готовності до інноваційної діяльності в умовах профільної школи. VIII. Практичним психологам : Оновити та систематизувати банк психолого - діагностичних методик з урахуванням складових психолого - педагогічної компетентності та індивідуальних особливостей педагогів ; Створити сприятливі умови розвитку ППК вчителя через впровадження у практику роботи інтерактивних форм взаємодії між психологічною службою і педагогічними працівниками ЗНЗ ( семінари - практикуми, тренінгові заняття, балентовськи групи, індивідуальні та групові консультації, складання програм самоменеджменту вчителя. VII.Рекомендувати до використання і впровадження представлений досвід шкіл 84 щодо системно - комплексного підходу до організації методичної роботи в школі. VIII.Взяти до уваги з досвіду НВКТП підходи щодо методичного супроводженню професійного становлення вчителів на етапі переорієнтації старшої школи як профільної, а саме : Диференційований підхід до планування методичної роботи щодо формування загально - професійних компетентностей вчителів Сумісне проектування вчителем та заступником директора з МР індивідуальних траєкторій розвитку вчителя профільної школи ; IX. Мотивувати вчителів до створення власних портфоліо досягнень, розвитку, методичної діяльності та ін.