Книга пісень Страждання юності Ліричне інтермеццол Знову на батьківщині Північне море

До найславетніших гейнівських поетичних обробок належить вірш про Лорелей, прекрасну чарівницю, яка сиділа на скелі і своїм співом причаровувала човнярів. Основа сюжету: зачарований її дивовижним голосом човняр забув про свій човен і загинув у хвилях Рейну. Вірш написаний у 1823 році, опублікований у У Гейне, як і в попередників, Лорелей – втілення згубних чарів кохання. Гора Лорелей

- У чому особливість побудови поезії? - Де відбувається дія? - Якою барвою насичений вірш? - У чому виявляється символічність образу Лорелей? - Які художні засоби використовує автор в поезії? Едмунд Брюмінг Лорелей

Поезія увійшла до циклу Ліричне інтермеццо, де утверджується багатство й цінність великого людського почуття – кохання. Твір побудований на зразок народної пісні. Він являє собою низку риторичних запитань, об'єднаних за принципом психологічного й синтаксичного паралелізму. Життя природи й життя ліричного героя тісно злиті.

Основна тема – розлука не як просте розставання людей, що вирішили розірвати стосунки, а як порушення гармонії взагалі, болісний розрив, загальна катастрофа, криза духовного буття особистості. Велика емоційна напруга у творі створюється, передусім, його контрастною композицією.