З досвіду роботи вчителя початкових класів Чепурнової О.П.

"Без знання дитини, без глибокого розуміння всієї складності явищ, які відбуваються в її душі, виховання стає сліпим і тому беззмістовним" (Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. К.: Рад шк., С. 18). Отже, всебічне вивчення і розуміння внутрішнього світу учнів залишається основною аксіомою якісного навчання і виховання.

вимагає оновлення психологічних знань учителя, оволодіння діагностичними уміннями, вміння застосувувати природовідповідні методики навчання. Крім методичних результатів, це спрямовує зусилля педагогів на формування в учнів важливих особистісних компетенцій щодо їх вихованості і розвитку.

Концепцію "вчення через діяльність" запропонував американський вчений Д.Дьюи. (Дьюї Дж. Школа майбутнього. - М.: Госиздат Дьюї Дж. Демократія і освіта/Пер. з англ. - М.: Педагогіка. 2000) Основні принципи його системи: врахування інтересів учнів; вчення через навчання думки і дії; пізнання і знання - наслідок подолання труднощів; вільна творча робота і співпраця.

Запровадження компетентнісного підходу в європейську освіту стартувало у 1996 році. Тоді в доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти для XXI століття "Освіта. Прихований скарб" було сформульовано чотири принципи, на яких має базуватись освіта: навчитися жити разом, навчитися отримувати знання, навчитися працювати, навчитися жити (змістовно, достойно).

Принципи було розвинуто, їх результати висвітлено у доповіді ради Європи "Ключові компетентності для Європи" (2006), у якій стрижневою ідеєю є: центрованість на практикоорієнтованих результатах усіх ланок освіти, переосмислення ролі знань (найважливіше для учнів "знаю, як" ніж "знаю, що"). Це є особливо значущим для початкової ланки, де треба досягти обов'язкового засвоєння учнями широкого кола загальнонавчальних і загальнокультурних компетенцій.

Незнайка: «Що таке «компетенція?» Всезнайка: «Компетенція – це коли все знаєш!». Незнайка: «Все,це що? Всезнайка: «Чим більше запитань, тем менше компетенцій!» Незнайка: «А як же без запитань? Звідкіля візьмуться відповіді?»

(метод Асоціації) Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово компетентність? (Слова повинні починатися з букв даного слова.) К- креативність... О-організованість… М-модернізація… П-планування… Е-ерудованість… Т-толерантність… Е-ефективність… Н-новизна… Т-творчість… Н-науковість… І-інноваційність… С-співробітництво… Т-терпимість… Ь

Компетентність (соmpetency) - здатність успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби, діяти й виконувати поставлені завдання. Деякі энциклопедичні словники не розрізняють поняття «компетенція» и «компетентність» (Радянський энциклопедичний словник). Тлумачний словник за редакцією Д.И. Ушакова тлумачить два поняття: компетентність и компетенція: Компетентність –авторитетність; компетенція – коло питань, в яких дана особа є авторитетною (компетентність складається з компетенцій).

Кожна компетентність побудована на поєднанні: знань і вмінь, ставлень, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, тобто всього того, що можна мобілізувати для активної дії.

Компетентність складається з трьох складових: 1. Знаннєва (когнітивна); 2. Емоційно-ціннісна складова; 3. Діяльнісна складова Багато хто з людей скоріше помруть, ніж почнуть думати. І помирають, так і не почавши. Бертран Рассел

Знання, уміння та навички – парадигма навчального процесу. Компетенції – парадигма практичної діяльності. Знання, уміння та навички – послідовність вивчення програмного матеріалу. Компетенції – рівень оволодіння продуктивною діяльністю. Знання, уміння та навички – обєкти тестування навчальних досягнень. Компетенції – обєкти тестування кваліфікації індивіда.

Компетентнісний підхід тісно повязаний із такими підходами до навчання, як особистісно орієнтований (потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для всіх на субєктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти); діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).

Знання (теорія и практика) Компетентн і сть Контекст Рівень Компетенція Продукт та результат Стандарти

Компетентність = Мобільність знань + Гнучкі методи + Критичність мислення «Спочатку треба пробудити душу в дитині, а потім шліфувати розум… Надто багато в світі людей, яким ніхто не допоміг пробуджуватися». Антуан де Сент Екзюпері

формувати особистість: допитливу, яка цікавиться, активно пізнає світ; вміє вчитися, здатна до організації власної діяльності; поважає і приймає цінності сім'ї та суспільства, історію і культуру кожного народу; доброзичливу, яка вміє слухати і чути партнера, яка поважає свою і чужу думку; готову самостійно діяти і відповідати за свої вчинки.

системи ключових компетенцій, що складають його суб'єктивний досвід. формування суб'єктивного досвіду має відбуватися за допомогою засвоєння змісту початкової освіти, представленого в різних сферах соціального досвіду: Предметних знань (результат: Я знаю…) Загальнопредметн их умінь ( результат Я вмію…) Емоційно-ціннісній сфері (результат Я прагну…)

Основним результатом діяльності вчителя початкових класів не повинна стати система знань, умінь і навичок сама по собі, а набір ключових компетенцій учнів в інтелектуальній, правовій, інформаційній та інших сферах особистості та створення умов для її реалізації. Необхідно на перший план висувати не інформованість учня, а вміння вирішувати виникаючі в житті проблеми. В якості результатів навчання розглядати не суму завчених знань, умінь і навичок, а здатність діяти в різних проблемних ситуаціях. Зміна моделі освіти вимагає перш за все зміни самого вчителя, готового досягати соціальних, комунікативних, інформаційних компетенцій, толерантності, самоосвіти і практико-орієнтованих знань і умінь в учнів..

Полікультурні компетентності Особистість Продуктивної творчої діяльності Здоровя- зберігаючі Комунікативні Саморозвитку самоосвіти Соціальні

сучасні педагогічні технології, інтерактивні методи навчання, інформаційні комп'ютерні технології, презентації, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації. Саме такою технологією є методика розвитку критичного мислення

Критичне мислення це: уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору; уміння піддавати ідею м'якому скепсису; об'єднання активного й інтерактивного процесу; перевірка окремих ідей на можливість їх використання; моделювання систем доказів, на основі яких базуються різні точки зору в разі; переоцінка та переосмислення понять та інформації; здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її самостійно під час прийняття рішення. Таким чином, критичне мислення це складний ментальний процес, який починається із залучення інформації і закінчується прийняттям рішення.

Навряд чи є що – небудь більш важливе для знання, для спокійного життя і для успіху будь – якої справи, ніж уміння людини мислити. Джон Локк

Діяльність вчителя Діяльність учнів Тема, мета Форми і методи роботи Очікуваний результат Корекція

Урок розвитку критичного мислення Розминка Обґрунтування навчання Актуалізація Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу) Рефлексія (фаза розмірковування) Евокація (фаза актуалізації, виклику)

Учні активно згадують все, що вже відомо з теми. Це первинне занурення дає можливість учням установити рівень власних знань, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того, що вже відомо. Навчальний процес це процес поєднання нового з відомим; відбувається активізація діяльності учнів, їх мислення, говоріння, що є дуже важливим, бо, промовляючи свої думки, учні переходять на рівень самоусвідомлення; зацікавленість і самонаправленість учнів на дослідження теми, при цьому визначається мета навчання, що є вирішальним моментом.

Учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. В процесі роботи використовуються такі прийоми, як читання із системою позначок «Поміч». При цьому, прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку: + відома інформація; ! нова інформація; ? здивувала, зацікавила; заперечує тому, що знаю. Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння того, що читає дитина, порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

учні індивідуально чи разом з іншим складають список нової інформації, яку отримали; розповідають один одному, записують вивчене; складають схеми, таблиці, малюнки за темою і пояснюють новий матеріал класу. На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі: учні розуміють краще те, що можуть уявити і виразити власними словами: «Те що я чую я забуваю; те, що я бачу і чую я трохи запам'ятовую; те, що я бачу, чую і промовляю, я починаю розуміти»; відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

Евокація Мозкова атака; Читання в парах; Читання в групах знайдіть того, хто…; Дискусія в групах; Гронування; Кубування; Порушення послідовності; Вільне письмо; Аналіз ознак; Аналіз понять; Лінія. Осмислення Інтерактивна система позначок; Поміч; Взаємні питання; Джигсоу; Таблиця; Аргументи на карточках; Критичне читання. Рефлексія Дискусія в парі; Графічний організатор; Таблиця понять; Т-схема; Есе; Збережи останнє слово для мене; Дебати; Аргументи; Протилежні елементи; Сенкан; Кубування.

І. Розминка Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку; Головна функція – створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Актуальність етапу Теплий психологічний клімат сприяє: Кращому засвоєнню навчального матеріалу; Підвищенню авторитету вчителя; Психологічному розвантаженню учнів.

ІІ. Обґрунтування навчання Етап передбачає постановку мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому. Актуальність Навчальний матеріал засвоюється краще, бо учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них; Чітко знають, що вимагається від них на уроці. Висловлюємо думку Я вважаю … Пояснюємо причину Тому що …

Формулюємо висновок Наводимо приклад Наприклад … Отже …

ІІІ. Актуалізація На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку. Актуальність етапу Створюються умови для відкриття, самостійного здобування знань; підвищується роль учителя на уроці.

Що ми знаємо? Про що дізнаємось? Про що дізналися? Рослини – зелене диво. Рослини – зелені друзі. Рослини – прикраса жит- тя тя. Людина пізнає світ. Рослини різняться будо – вою, розміром, умовами життя та його тривалістю. Рослини одного виду по- дібні між собою, а різних видів – не схожі. Рослини складаються з частин, які називаються органами. Як живуть рослини. Як рослини живляться, дихають. Чи вміють рослини рухатись. Чому рослини – це живі організми. Яке значення має для рослин кожен орган.

ІV. Усвідомлення змісту Учень знайомиться з інформацією ; вчитель має найменший вплив на учня ; учень аналізує інформацію, визначає особисте її розуміння. Актуальність Розвиток уміння : працювати з інформацією ; працювати самостійно; виділяти головне, суттєве; формування компетентності учнів з предмета. Як рослини живляться? Як рослини дихають? Як рослини рухаються? Яке значення для рослин має кожен орган? Чому рослини – живі організми?

V. Рефлексія Учень стає власником ідеї, інформації, знань; має можливість використати знання, обмінятись знаннями з іншими учнями; дає оцінку та самооцінку діяльності на уроці. Актуальність етапу усвідомлення того, що було зроблено на уроці; можливість замислитись над підвищенням якості роботи; можливість диференціації домашнього завдання; визначення необхідності корекції.

Що ми знаємо? -Рослини – зелене диво. -Рослини – зелені друзі. -Рослини – прикраса життя. -Людина пізнає світ. -Рослини різняться розміром, будовою, умовами життя та його тривалістю. -Рослини одного виду подібні між собою, а різних видів – не схожі. -Рослини складаються з частин, які називаються органами. Про що дізнаємось? -Як живуть рослини. -Як живляться, дихають. -Чи вміють рослини рухатись -Яке значення має для рослин кожен орган. - Чому рослини – живі організми. Про що ми дізналися? На перший погляд рослини нерухомі, насправді це не так. Рослині життєво необхідні всі органи, бо кожен з них має своє призначення. Від коренів вода і поживні речовини надходять до інших органів;дихають усіма органами і вдень, і вночі. За допомогою коренів рос- лина закріплюється в ґрунті і всмоктує з нього воду і поживні речовини. Рослини мають ознаки живої природи: живляться, дихають, ростуть, розмножуються, відмирають.

Незнайка: «А ти можеш обійтись без запитань?» Всезнайка: «Всезнайці непотрібні запитання! Всезнайка знає відповіді!». Незнайка: «Якщо я не задам тобі багато запитань, звідки ти будеш знати, що все знаєш?» Всезнайка: «Тому, що я компетентний!» Незнайка: «А ось і ні! Компетентність – це Я + Ти!» Всезнайка вперше по-справжньому задумався…

Люди, які мають навички критичного мислення: чесні самі з собою; перемагають сумніви; ставлять запитання; базують судження на доказах; можуть відокремити головне від другорядного; ними практично неможливо маніпулювати. Людина, яка критично мислить вмітиме: визначати проблему; перевірити використану інформацію; проаналізувати твердження, що лежить в основі інформації; врахувати альтернативні точки зору; визначити наявність підтексту в інформації; робити висновки; приймати оптимальні рішення.

Навчитися пізнавати. Навчитися діяти. Навчитися жити разом. Навчитися жити. Жак Делор

З а о х о ч у й т е б а ж а н н я д і т е й д о о н о в л е н н я, я к щ о в и х о ч е т е в и х о в а т и в н и х р и с и н о в о ї л ю д и н и. Ш. О. А м о н а ш в і л і На аркуші паперу обводять ліву руку. Кожен палець - це якась позиція, за якою треба висловити свою думку. Великий - для мене було важливим і цікавим... Вказівний - з цього питання я отримав конкретну рекомендацію... Середній - мені було важко (мені не сподобалося)... Безіменний - моя оцінка психологічної атмосфери... Мізинець - для мене було недостатньо...