Новітні технології навчання учнів на уроках української мови та літератури Учитель української мови та літератури Золотько Ю.П.

Школу робить школою учитель! Художник навчається змішувати фарби і наносити їх на полотно. Музикант розучує етюди. Журналіст і письменник освоює прийоми письмового мовлення. Справжній учитель теж змішує фарби, розучує етюди, освоює прийоми. Т ільки він знає,скільки праці перероблено, поки ноти, ритми, мелодії не злились в музику уроку!

Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури учителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору та ерудиції. В.Сухомлинський

Кожний окремо взятий урок - це ланка в ланцюжку. Він являє собою цілу процесуальну систему, яка складається з компонентів -етапів. Якщо такі «цеглинки», можливо, і гарні, але погано підігнані одна до одної і погано зацементовані, то стіна розвалиться. Якщоуявитисобі урок у вигляді цегляної стіни, то етап - це її цеглин к а

Що ж таке педагогічна технологія? Термін технологія походить від двох грецьких слів : techne – мистецтво, майстерність, та logija – наука. Отже, технологія – це наука про майстерність.

«Інновація» походить від лат. іnovatis (in - в, novus - новий), і в перекладі означає оновлення, новинка, зміни. Українською мовою «інновація» перекладається саме як"нововведення".

Методичний прийом -це складова частина методу, дії, які направлені на розвязання конкретного завдання. Прийоми навчання – це конкретні елементи того чи іншого методу. На відміну від методу, прийом направлений на розвязання більш вузької дидактичної мети. Поєднання кількох прийомів утворюють метод навчання.

Мотиви впровадження інновацій педагогами: прагнення зробити урок цікавим для дітей (80,6%) залучити учнів до творчої пізнавальної діяльності (33,3%) розвинути пізнавальні інтереси учнів (31,5%).

Учитель … може виховувати і навчати доти, доки сам працює над своїм вихованням й освітою К.Д. Ушинський В сучасних умовах найбільшої переваги набувають ІНТЕРАКТИВНІ НАВЧАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Роль інтерактивних методів навчання панацея, що вирішує всі проблеми навчальн ого процесу ; суттєве доповнення до системи методів навчання ; інструмент, що дозволяє значно урізноманітнити достатньо однотипну форму пізнання оточуючої дійсності ; якісно інший підхід до організації освітньої діяльності.

Кредо інтерактивного навчання: Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую, я трохи памятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я самовдосконалююсь.

Скажи мені – і я забуду; Покажи мені – і я запамятаю; Дай зробити – і я зрозумію. Китайська притча

Результати досліджень, проведених психологами на Україні Вид діяльності старшого школяра % інформації, що запамятовується Читання очима10 Слухання26 Розглядання30 Слухання та розглядання50 Обговорення70 Особистий досвід80 Спільна діяльність з обговоренням 90 Навчання інших95

Інтерактивний урок має певну структуру та складається з п'яти основних етапів: ОБГРУНТУВАННЯ НАВЧАННЯ УРОК АКТУАЛІЗАЦІЯ РОЗМИНКА РЕФЛЕКСІЯ УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ

Структура інтерактивного уроку

Прийоми з розвитку навичок ведення дискусії Рольова гра Перехресна дискусія Дискусія-діалог Метод кутків 6 капелюшків Акваріум

Прийоми і методи «Мозкова атака(штурм)» Прогнозування за ключовими словами Кластер Міні-твір за пятьма словами Таблиця Знаю – Хочу дізнатись– Дізнався» РАФТ (Роль, Аудиторія, Форма,Тема) Зигзаг Інсерт Перехресна дискусія Товсті і тонкі запитання Мій епіграф Сенкан

Коло очікувань від уроку «Я тут, тому що…», «я тут, незважаючи на те, що…». Виконати індивідуальне завдання: виписати на листок А очікування, прикріпити на дошці. Два добровольці роблять огляд….

Вказівки на гранях Описати це Порівняти це Знайти застосу- вання цьому Запропону- вати аргументи «за» чи «проти» Проаналі- зувати це Встановити асоціації Методика «Кубування»

З –що ми З –що ми знаємо знаємо Х – про що ми хочемо дізнатись хочемо дізнатись Д– про що ми дізнались, і про що нам залишилось дізнатись

Просте питання Уточнююче питання Оцінювальне питання Творче питання Питання – інтерпретація Практичне питання ?

Прості запитання (фактичні) – вимагають знання фактичного матеріалу, тобто орієнтовані на роботу памяті. Прості запитання (фактичні) – вимагають знання фактичного матеріалу, тобто орієнтовані на роботу памяті. Уточнюючі запитання – «наскільки я зрозумів….», «чи правильно я Вас зрозумів, що…» Уточнюючі запитання – «наскільки я зрозумів….», «чи правильно я Вас зрозумів, що…» Інтерпретуючі запитання (пояснюючі) – підштовхуючи учнів до інтерпретації, ми навчаємо їх навичок усвідомлення причин різних вчинків чи думок (чому?) Інтерпретуючі запитання (пояснюючі) – підштовхуючи учнів до інтерпретації, ми навчаємо їх навичок усвідомлення причин різних вчинків чи думок (чому?) Оцінювальні запитання (порівняння) – необхідно використати, коли ви чуєте, що хтось із учнів висловлює сусіду по парті своє незадоволення чи задоволення від того, що відбулося на уроці. Оцінювальні запитання (порівняння) – необхідно використати, коли ви чуєте, що хтось із учнів висловлює сусіду по парті своє незадоволення чи задоволення від того, що відбулося на уроці. Творчі запитання (прогноз) – «Як ви думаєте, що відбудеться далі…?» Творчі запитання (прогноз) – «Як ви думаєте, що відбудеться далі…?» Практичні запитання – «Як ми можемо…?» «Як би ви вчинили..?» Практичні запитання – «Як ми можемо…?» «Як би ви вчинили..?»

Оцінювальне вікно Зразу можу застосувати Усе зрозумів Ніколи не зможу застосувати Зовсім не зрозумів

ДЕРЕВО рішень Сама ТЕМА - це «стовбур дерева». «Листочки» - це ПРОГНОЗ. «Гілочки» - це, АРГУМЕНТ обґрунтування прогнозів.

Варіанти 1.На верхніх кісточках – причини, а на нижніх – певні наслідки. 2.На верхніх кісточках головні факти теми, а на нижніх – самостійна оцінка їх значення. Завжди: у голові – тема або проблемне питання, на хвості – висновок.

Прийом «ФіШБОУН» Проблема Причина Причина Факти Факти Висновок Схеми (діаграми) «фішбоун» були придумані професором Кауро Ішикава, тому часто називаються діаграмами Ішикава.

ІНСЕРТ Це етап знайомства з новою інформацією. Інсерт – з анлійської insert – «вставка, вклейка», «вставляти, вносити». Інсерт – це прийом такого маркування тексту, коли учні значками помічають те, що відоме, що заперечує їхні уявлення, що є цікавим і несподіваним, а також те, про що хочеться дізнатися більш детально. V (усвідомити нові знання) + (позначити нові судження) - (виправити неправильні судження) ? (привертає увагу до теми) Я це знав Це для мене зовсім нове Це заперечує те, що я знав Я хочу знати про це більше

ПМЦ (Плюс –Мінус –Цікаво) автор Едвард де Боно «Плюс» (+) записуємо ті факти, які можуть відповідати на запитання :«Що позитивне?» «Плюс» (+) записуємо ті факти, які можуть відповідати на запитання :«Що позитивне?» «Мінус» (-) записуємо всі ті факти і думки, які можуть відповідати на запитання : «Що тут погане?» «Мінус» (-) записуємо всі ті факти і думки, які можуть відповідати на запитання : «Що тут погане?» «?» - призначений для запису різноманітних фактів і думок, які зацікавили учня. «?» - призначений для запису різноманітних фактів і думок, які зацікавили учня. «Що тут цікаве?» «Що тут цікаве?»

« Лист літературному персонажеві» Учні повинні написати «цільового листа» літературному персонажеві, в якому підтримати його або, навпаки, засудити, допомогти порадою, висловити своє ставлення до його вчинків.

Кейс-метод Це обговорення учнями ситуацій, побудованих, як правило, на реальних подіях, що вимагає від них проведення аналізу і прийняття рішень (знаходження розв'язки).

« Символ твору» Часто на уроки я прошу учнів приносити кольорові олівці або фломастери та пропоную виконати такі завдання : намалюйте предмет, який символізував би твір чи був би символом літературного героя. визначте колір настрою уривка поезії ; намалюйте ілюстрацію до твору, допустивши помилку в зображуваному та запропонуйте своїм товаришам знайти цю помилку; створіть діафільм за сюжетом твору ( робота в групах).

« Літературний турнір» Учень викликає до себе іншого учня, ставить якесь запитання за літературним твором. Якщо відповідь правильна, цей учень викликає наступного і запитання ставиться йому. Наприклад, при вивченні теми « Народні думи» у 8 класі проводиться літературний турнір, який визначає кращого знавця названих літературних творів

СЕНКАН 1 рядок -1 іменник (тема) 2 рядок - 2 прикметники (розкривають тему) 3 рядок – 3 дієслова ( описують дію) 4 рядок - речення (ставлення до теми) 5 рядок - 1 слово-резюме (синонім теми).

Учитель. Нервовий, крикливий. Пояснює, навчає, чекає. Коли закінчиться ця кара? Бідолаха

Метод «Вільне письмо» Методика «Гронування» Етапи гронування: Написати центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша, на слайді, на дошці). Записати слова, фрази, які спадають на думку учням з обраної теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, звязки між поняттями.

Кластери

Застосування кластерів Термін "кластер" перекладається з англійської "cluster" - рій, гроно, грудка, накопичення. В центральному овалі розміщено ключове слово, поняття, фраза, в додаткових- слова, які розкривають значення головного. За допомогою кластера можна в систематизованому вигляді показати великі обєми інформації (ключові слова, ідеї тощо).

Підготовка кластера Прочитати текст і виділити в ньому великі і малі смислові одиниці. У прямокутних рамках записати прийняті назви. Навколо кожної рамки в кружечках (у «гілочках») коротко вписати відомості, які відповідають смисловим блокам. Спробувати установити звязки між окремими блоками і «гілочками» кластера і зєднати їх стрілками. Після обговорення доповнити кластери новими «гілочками».

Збережи останнє слово за собою Методика стимулює міркування та роздуми після прочитаного тексту. Алгоритм роботи. Учень, що розпочинав обговорення твору чи описаної у тексті події, вчинку тощо, передає естафету обговорення іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, хто починав. Таким чином,він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись з тим, що говорили інші, чи заперечити, доводячи свою думку. Як правило, таке право отримує не впевнений у собі учень, до думки якого в колективі не прислухаються. Використання Дану стратегію варто використовувати на етапі закріплення отриманих знань.

Кола Вена Навчальна методика, яка використовується для того, щоб навчити учнів різних вікових груп зрозуміти цілісність літературних або мовних процесів посередництвом аналізу з обовязковим синтезом його результатів. Алгоритм роботи. Вчитель виділяє напрямки (підтеми, проблеми), до вирішення яких необхідно звернутися у розкритті теми. Їхня кількість довільна. Інформація, що стосується кожної проблеми (підтеми, напрямку) заноситься в окреме коло. У спільну частину записується інформація, що стосується усіх виділених складових.

Прийом «Написання есе» Смисл цього прийому можна висловити наступними словами: «Я пишу для того, щоб зрозуміти, що я думаю». Це вільне письмо на задану тему, в якому оцінюється самостійність, прояв індивідуальності, дискусійність, оригінальність рішення проблеми, аргументація. Зазвичай, есе пишеться прямо в класі після обговорення проблеми і займає не більше 5 хвилин. На уроках цей прийом зручно використовувати як підсумкову рефлексію, коли була розглянута важлива навчальна тема або розвязана серйозна проблема, як варіант, коли на усну рефлексію не вистачає робочого часу…

Прийом «Написання есе» Структура есе нагадує гамбургер: 1. Вступ (верхня частина, булка ) - одне речення, яке пояснює головну тему чи ідею есе; 2. Основна частина (мясо, сир, салат) – кілька фраз, у яких викладено факти, докази, пояснення на підтримку головної ідеї; 3. Висновок (нижня частина, булка) - одне підсумкове речення, що повязує між собою вступ і основну частину.

Методика взаємних запитань Вид діяльності, що надає можливість учням бути в ролі вчителя, керувати процесом читання Алгоритм роботи Учень готує запитання і задає його сусіду по парті. Отримавши відповідь погоджується або коректує її. У відповідь отримує зустрічне запитання й дає на нього відповідь.

Літературні листи Стратегія спрямована на формування в учнів умінь обмінюватися думками щодо прочитаного Алгоритм роботи. Листи призначені для стимулювання діалогу (запитання- відповіді) між двома читачами. Учень читає текст. У ході виникнення в нього думок й міркувань записує їх на аркуші й пропонує сусіду для обміну інформацією чи відповіді. Адресат відповідає й записує свої думки ( запитання), адресовані сусіду.

Карусель Стратегія використовується як підсумок зробленого й зрозумілого учнем чи групою учнів на уроці Алгоритм роботи На чистому аркуші учитель записує запитання. Кількість аркушів залежить від кількості запитань, які вчитель виділяє як найважливіші, що розглядалися на уроці. Учні обєднуються у групи. Їхня кількість відповідає кількості аркушів із запитаннями. Кожна з груп отримує по одному аркушеві. Обговоривши запитання на аркуші, під запитанням фіксується відповідь. Аркуш складається таким чином (у вигляді гармошки), щоб відповідь була схована, залишалося тільки запитання й місце для відповіді на нього. У такому вигляді групи обмінюються аркушами. Робота повторюється, тільки з іншим запитанням. Прикриту відповідь попередньої групи відкривати не дозволяється. Процес повторюється до того часу, поки аркуш не повертається до групи, яка першою давала на нього відповідь. Після цього групи знайомляться з усіма відповідями і знайомлять з ними увесь клас. Вчитель підсумовує роботу, звертаючи увагу або на відмінності розуміння питань, або приближену до однієї відповідь, пропоновану різними групами.

Аукціон Наприклад, при вивченні біографії Івана Франка, пропоную наступні «лоти» : Дитячі роки; Університети Франка ; Початок творчої діяльності ; Революційна діяльність; Найкращі твори письменника; Світогляд Франка, ставлення до релігії ; Останні роки життя. Найвищий бал отримують учні, які підготували найповніші та найцікавіші повідомлення і «викупили» декілька лотів.

Читання зі СТОПОМ Текст читається фронтально. Учитель у момент зупинок задає запитання. Важливо надати місце для запитань на прогнозування, розуміння і інтерпретацію. Можна через фактичні питання зосередити увагу на деталях тексту. Цей прийом дає можливість утримувати увагу протягом усього читання тексту, зосереджує увагу на деталях. Дає матеріал для обговорення взаємозвязку епізодів тексту, організує процес паралельного обговорення і власного сприйняття, дозволяє зробити процес читання захоплюючим і цікавим.

Джигсоуабо Ажурна пилка Стратегія спрямована на формування умінь спільно добиватися результату, якщо окремо успіху досягти тяжко Алгоритм роботи Учитель добирає матеріал, з яким будуть працювати учні на уроці й ділить його на частини. На початку уроку учні обєднуються у групи. Кількість учнів у групі відповідає кількості частин,на які поділено фактичний матеріал. Ці групи називаються первинними або домашніми. Члени домашніх груп перерозподіляються (принцип довільний) й обєднуються у нові експертні групи. Кожна експертна група отримує для опрацювання одну частину підготовленого учителем тексту. За відведений час учні експертної групи знайомляться з текстом, опрацьовують його, готують по три контрольні запитання щодо його освоєння. Учні експертних груп повертаються у свої первинні групи з підготовленим матеріалом. У кожній експертній групі по черзі кожний член кожної експертної групи навчає інших інформації, якої навчився у вторинній групі, перевіряючи рівень її засвоєння контрольними запитаннями. По завершенні роботи учитель підводить підсумок, даючи можливість кожній групі репрезентувати отримані знання.

«Шість капелюшків мислення» – це одна із відомих методик, яку розробив спеціаліст із психології та творчості Едвард де Боно. Це доволі простий для розуміння інструмент, де капелюшки різного кольору є так званими візуальними підказками. У методі «шести капелюшків» мислення ділиться на шість різних режимів, кожний з яких представлений капелюхом свого кольору.

Чому «Шість капелюшків»? По - перше, кожному із шести капелюхів відповідає свій власний, індивідуальний колір, який робить його помітним серед всіх інших, тому, змінюючи капелюх, ми «диригуємо оркестром своїх думок», надаємо їм потрібного напрямку. По - друге, капелюх дуже легко одягнути і зняти, тому одягання його мусить допомогти людині мати спокійний стан, зосередитися на виконання певних визначених операцій.

Білий капелюшок Під час аналізу запропонованої ситуації оголошуються основні факти, відомості; не оголошується особисте ставлення до ситуації. Яка у нас є інформація? Яка нам потрібна інформація?

Червоний капелюшок(вогонь) Емоції. Інтуїція, почуття, передчуття. Не потрібно давати обґрунтування почуттям. Які у мене з цього приводу виникають почуття?

Зелений капелюшок Творчість(відображенн я ситуації у вигляді вірша, пантоміми тощо),почуття гумору. Різноманітні ідеї. Нові ідеї. Пропозиції. Яка альтернатива?

Чорний капелюшок Критика, негативні сторони ситуації. Обережність. Чи правда це? Чи спрацює? Які недоліки? Що тут неправильно? Що б я змінив? Що було зайвим?

Жовтий капелюшок Переваги. Чому це потрібно зробити? Які переваги? Чому це можна зробити? Чому це спрацює?

Синій капелюшок Життєвий урок, який можна винести із ситуації. На етапі підбиття підсумків уроку « синій капелюх» може орієнтуватись на запитання: Що корисного винесли ви із роботи? Чому ви можете сказати, що цей урок важливий для вас? Де, в яких ситуаціях Ви можете використовувати набутий досвід?

Технологія «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно дозволяє розвивати у дорослих і дітей Висновки

Якщо ми віримо в те, що навчання – це не лише передача знань, а й творчий процес людських взаємин, то створюючи в групі атмосферу визнання, ентузіазму і підтримки, таким чином формуємо у дітей і дорослих позитивне ставлення до навчання.