Тема: Психологічно - наукові аспекти профорієнтації.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Увага. Властивості уваги. Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості.
Advertisements

Особистість в управлінні
УРОК 1 ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ. Автор проекту: Саханюк С.А., психолог-методист Луцького НВК 9 Волинської області.
Характер людини. Що таке характер? Характер – це сукупність відносно сталих психологічних рис людини, які проявляються в різноманітних сферах її духовного.
Характер людини.
Техніка саморегуляції психічного та фізичного стану.
ОбдарованістьОбдарованість Виступ на засіданні методичної ради вчителів МО гуманітарного циклу.
Впровадження в освітній процес інноваційно-проектної діяльності.
Презентація на тему : Емоції Виконав студент ОЕФ 1 курсу 5 групи Воронов Денис Презентація на тему : Емоції та їх види Виконав студент ОЕФ 1 курсу 5 групи.
Умови ефективної роботи з гендерного виховання дошкільників Ляшенко Т.В., вихователь ПДНЗ 2.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу на уроках природознавства в першому класі.
…первинний колектив класу не може бути єдиною формою обєднання, в межах якого розвязувалися б завдання всебічного розвитку особистості. В одного вихованця.
Філософська антропологія «Людина настільки широка, яскрава і різноманітна, що будь-яке її визначення виявляються занадто вузькими». Макс Шелер.
Розвиток свідомості людини
Аби бути гарним вчителем, треба любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш В.Ключевський.
Нетрадиційні методи партнерського спілкування це сукупність психотерапевтичних, психокорекційних та навчальних методів, спрямованих на розвиток навичок.
Допрофільна та профільна підготовка учнів. Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та.
Активізація пізнавальної діяльності це організація сприйняття навчального матеріалу, коли засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язку між.
Застосування інтерактивних методів навчання на уроках фізики Ручківська ЗОШ І-ІІ ступенів.
Транксрипт:

Тема: Психологічно - наукові аспекти профорієнтації

План 1.Увага2.Память 3. Характер 4.Темперамент5.Здібності 7.Соціонічна типологія 8.Основні ознаки типів

Структура особистості: темперамент,характер, здібності, здібності, емоції, емоції, вольові якості, мотивація, мотивація, соціальні установки.

Структура особистості охоплює: загальнолюдські властивості (відчуття, сприйняття, мислення, пам'ять, воля, емоції); соціально-специфічні риси (соціальні установки, ролі, ціннісні орієнтації); індивідуально-неповторні риси (темперамент, поєднання ролей, самосвідомість). Це дає змогу розглядати особистість як багаторівневу систему, що об'єднує в собі психофізіологічний, психологічний і соціально- психологічний рівні. загальнолюдські властивості (відчуття, сприйняття, мислення, пам'ять, воля, емоції); соціально-специфічні риси (соціальні установки, ролі, ціннісні орієнтації); індивідуально-неповторні риси (темперамент, поєднання ролей, самосвідомість). Це дає змогу розглядати особистість як багаторівневу систему, що об'єднує в собі психофізіологічний, психологічний і соціально- психологічний рівні. В умовах управління та ділової взаємодії люди оцінюють один одного за рівнем інтелекту, який утворюється системою пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, мова, увага, уява), індивідуально-психологічними властивостями (темперамент, хар актер)

Типи вищої нервової діяльності СильнийСлабкийВрівноваженийНеврівноваженийРухливийІнертний

ФОРМИ УВАГИ Зовнішня : регулює фізичну діяльність людини; має дослідницьке ставлення до світу не може бути сформоване без розвитку перцептивних дій. Внутрішня:Повязана з усвідомленням особистістю своєї діяльності, свого внутрішнього світу, з самосвідомістю; обєктами внутрішньої уваги є почуття, спогади, думки; є необхідною умовою розвитку свідомості і самосвідомості; вміння думати і обдумано діяти звязане з розвитком внутрішньої уваги.

ФУНКЦІЇ УЯВИ І.Полягає в тому, щоб уявляти дійсність в образах і мати можливість користуватися ними при розвязуванні задач. Ця функція уяви повязана з мисленням. ІІ.Полягає в регулюванні емоційних станів. При допомозі уяви людина здатна хоча б частково задовольняти потреби, знімати напругу. ІІІ.Повязана з її участю в довільній регуляції пізнавальних процесів і станів людини, зокрема сприймання, уваги, памяті, емоцій. ІV. Полягає у формуванні внутрішнього плану дій – здатність виконувати їх в умі, маніпулюючи образами. V. Це планування і програмування діяльності

Процеси памяті Запамятовування:короткочасне; довгочасне; оперативне; довільне; мимовільне. Збереження. Забування:тривале; тимчасове. Відтворення:впізнавання; згадування; пригадування; спогади. пригадування; спогади.

Характер Характер (грец. charakter риса, особливість) сукупність стійких індивідуальних властивостей особистості, що виявляються в типових способах діяльності та спілкування, в типових обставинах і визначаються ставленням особистості до них.

Одним із перших запропонував класифікацію типів характеру німецький психіатр і психолог Ернст Кречмер ( ). Пізніше аналогічну спробу здійснив американський вчений Вільям Шелдон ( ). В Росії цю проблему досліджував психіатр Петро Ганушкін ( ), в Німеччині психіатр і психолог Карл Леонгард ( ). Одним із перших запропонував класифікацію типів характеру німецький психіатр і психолог Ернст Кречмер ( ). Пізніше аналогічну спробу здійснив американський вчений Вільям Шелдон ( ). В Росії цю проблему досліджував психіатр Петро Ганушкін ( ), в Німеччині психіатр і психолог Карл Леонгард ( ).

Типи характеру Згідно з концепцією Е. Кречмера існує три основних типи організації тіла астенічний, атлетичний,пікнічний.

Атлетичний (грец. atletes борець) тип. У такої людини сильно розвинута грудна клітка і мускулатура, широкі плечі, вона висока чи середня на зріст. Цьому типу будови тіла відповідає тип темпераменту іксотимік (рівний, однаковий), який характеризується стриманістю жестів і міміки, схильністю до незмінної, спокійної ситуації тощо. (грец. atletes борець) тип. У такої людини сильно розвинута грудна клітка і мускулатура, широкі плечі, вона висока чи середня на зріст. Цьому типу будови тіла відповідає тип темпераменту іксотимік (рівний, однаковий), який характеризується стриманістю жестів і міміки, схильністю до незмінної, спокійної ситуації тощо.

Астенічний (грец. asthenik безсилий, кволий, млявий) тип. На вигляд астенік худорлява людина з вузькими плечима, тонкими руками, слаборозвиненими м'язами. Такому типу будови тіла відповідає і тип темпераменту шизотимік (грец. schizo розділяю, розсікаю), для якого властиві такі риси характеру, як аристократичність, егоїстичність, невміння знаходити спільну мову з іншими людьми. (грец. asthenik безсилий, кволий, млявий) тип. На вигляд астенік худорлява людина з вузькими плечима, тонкими руками, слаборозвиненими м'язами. Такому типу будови тіла відповідає і тип темпераменту шизотимік (грец. schizo розділяю, розсікаю), для якого властиві такі риси характеру, як аристократичність, егоїстичність, невміння знаходити спільну мову з іншими людьми.

Пікнічний Пікнічний (грец. pyknos міцний, кремезний) тип. Людина з такою будовою тіла схильна до повноти, має коротку шию і середній зріст. Пікнічному типу відповідає тип темпераменту циклотимік (грец. kikloeides колоподібний, круглий), якому властиві енергійність, комунікабельність, схильність до гумору тощо. (грец. pyknos міцний, кремезний) тип. Людина з такою будовою тіла схильна до повноти, має коротку шию і середній зріст. Пікнічному типу відповідає тип темпераменту циклотимік (грец. kikloeides колоподібний, круглий), якому властиві енергійність, комунікабельність, схильність до гумору тощо.

ДИСПЛАСТИК- Індивіди цього типу характеризуються різними деформаціями статури (наприклад, надмірний ріст, непропорційна статура Індивіди цього типу характеризуються різними деформаціями статури (наприклад, надмірний ріст, непропорційна статура

Тип характеру Поведінка людини завжди містить у собі когнітивний (пізнавальний, розумовий), афективний (чуттєвий, емоційний) і практичний (перетворювальний, сенсорний) компоненти, з переважанням одного з них, що дає змогу визначити характерологічний тип працівника. Поведінка людини завжди містить у собі когнітивний (пізнавальний, розумовий), афективний (чуттєвий, емоційний) і практичний (перетворювальний, сенсорний) компоненти, з переважанням одного з них, що дає змогу визначити характерологічний тип працівника. Приміром, перевага розумового компонента засвідчує тип мислителя, емоційно-комунікативного співрозмовника, перетворювального практика. Приміром, перевага розумового компонента засвідчує тип мислителя, емоційно-комунікативного співрозмовника, перетворювального практика. Мислитель більше орієнтований на пізнання внутрішнього і зовнішнього світу, на постійні роздуми про науку, мистецтво, життя. Він любить пофантазувати, що зумовлює його низьку товариськість, невміння розв'язувати організаційні завдання. Співрозмовник товариський, контактний, любить компанії, легко знайомиться й адаптується в новій обстановці. Мислитель більше орієнтований на пізнання внутрішнього і зовнішнього світу, на постійні роздуми про науку, мистецтво, життя. Він любить пофантазувати, що зумовлює його низьку товариськість, невміння розв'язувати організаційні завдання. Співрозмовник товариський, контактний, любить компанії, легко знайомиться й адаптується в новій обстановці. Практик є людиною справи, не терпить тяганини, незавершених справ, зайвих міркувань. Як доброму організатору, йому подобаються завдання, що вимагають рішучих і негайних дій.

Урахування трикомпонентної типології поведінки важливе у процесі вибору професії. Так, людина практичного типу обирає професії, пов'язані з виробничою діяльністю і керівництвом людьми. Так, людина практичного типу обирає професії, пов'язані з виробничою діяльністю і керівництвом людьми. Емоційно-комунікативна людина надає перевагу професіям, що вимагають ефективного спілкування (кадрова робота, навчання людей тощо). Емоційно-комунікативна людина надає перевагу професіям, що вимагають ефективного спілкування (кадрова робота, навчання людей тощо). Людина розумового типу знаходить себе у розумовій професійній діяльності (проектування, конструювання тощо).

Творцем навчання про темпераменти вважається давньогрецький лікар Гіппократ (V в. до н.е.). Він затверджував, що люди розрізняються співвідношенням 4 основних соків життя, - крові, флегми, жовтій жовчі і чорній жовчі, - вхідних у його склад. Виходячи з його навчання, самий знаменитий після Гіппократа лікар античності Клавдій Гален (II в. до н.е.) розробив першу типологію темпераментів, що він виклав у відомому трактаті De temperamentum.

Кант ( ). Говорив, що з фізіологічної точки зору, коли мова йде про темперамент, мають на увазі фізичну конституцію (слабка або сильна статура) і комплекцію Головний розподіл вчення про темпераменти таке: темпераменти почуття і темпераменти дії поділяються на два види, що в сукупності дає чотири темпераменти. До темпераментів почуттів Кант відніс: А) сангвінічний А) сангвінічний В) його протилежність - меланхолійний. В) його протилежність - меланхолійний.

1. ЕНДОМОРФНИЙ (з ендодерми утворяться переважно внутрішні органи); 2. МЕЗОМОРФНИЙ (з мезодерми утвориться м'язова тканина); 3. ЕКТОМОРФНИЙ (з эктедерми розвивається шкіра і нервова тканина

Темперамент Темперамент – це індивідуально- психологічні особливості людини, які визначають динаміку її психічної діяльності й поведінки.

Темперамент зазначив І.П.Павлов, є найбільш загальна характеристика кожної окремої людини, найбільш основна характеристика її нервової системи, а ця остання так чи інакше позначається на всій діяльності індивідуума.

ВЧЕННЯ ПАВЛОВА ПРО ТЕМПЕРАМЕНТ Виділені Павловим типи нервової системи не тільки по кількості, але і по основних характеристиках відповідають 4 класичним типам темпераменту: 1. сильний, урівноважений, рухливий - сангвінік ; 2. сильний, урівноважений, інертний - флегматик; 3. сильний, неврівноважений тип з перевагою порушення - холерик; 4. слабкий тип - меланхолік.

Типи темпераменту: Холерик: дуже працездатний, повільно пристосовується емоції зовні проявляються слабо. Сангвінік: активний, енергійний, любить спілкуватися, чуйний. Флегматик:активний, дуже енергійний, наполегливий, характеризується підвищеною збудливістю і емоційною реактивністю Меланхолік:Пасивний, швидко стомлюється, дуже чутливий

ТЕМПЕРАМЕНТ І ДІЯЛЬНІСТЬ Перед сангвініком варто безупинно ставити нові, по можливості цікаві задачі, що вимагають від нього зосередженості і напруги. Необхідно постійно включати його активну діяльність і систематично заохочувати його зусилля. Флегматика потрібно втягнути в активну діяльність і зацікавити. Він вимагає до себе систематичної уваги. Його не можна переключати з однієї задачі на іншу. У відношенні меланхоліка неприпустимі не тільки різкість, брутальність, але і просто підвищений тон, іронія. Він вимагає особливої уваги, варто вчасно хвалити його за виявлені успіхи, рішучість і віл. Меланхолік - самий чуттєвий і ранимий тип з ним треба бути гранично м'яким і доброзичливим

Знання особливостей вияву різних темпераментів необхідне при виборі професії. Більшість сучасних професій доступна за наявності позитивної мотивації всім психічно здоровим людям, якщо в них не зафіксовано якихось медичних протипоказань. Так, люди з сильним типом нервової системи можуть виконувати відповідальну, складну, напружену роботу, готові до екстрених дій, зберігають витримку, самовладання. Люди зі слабким типом нервової системи маловитривалі. Однак це компенсується високою слуховою, зоровою чутливістю, що дає переваги при оволодінні професіями, які потребують неабиякої м'язово-суглобної чутливості рухового аналізатора, точності окоміру.

Здібності: Властивості людини, що виявляються в її навчальній, виробничій та іншій діяльності і являють собою необхідну умову для її успіху. Загальні- це ті що в тій чи іншій мірі виявляються у всіх видах її діяльності. Спеціальні- що виразно виявляються в окремих спеціальних галузях діяльності ; Талант –це здібності в якійсь одній чи кількох галузях діяльності. Геніальність –це найвищій ступінь розвитку здібностей, що виявляються в творчій діяльності, результати якої мають історичне значення в житті суспільства, розвитку літератури, науки і мистецтва.

Рівні здібностей Репродуктивний:високий рівень засвоєння знань, оволодіння дійсністю. Творчий: створення нового, оригінального.

Аналіз здібностей дає змогу зрозуміти, чому різні люди майже в однакових умовах життєдіяльності досягають різних інтелектуальних, творчих, професійних успіхів, швидше і краще за інших засвоюють знання, вміння, навички. Поняття здібності є багатоаспектним і багатоплановим. Воно охоплює: властивості людської душі, тобто сукупність психічних процесів і станів; високий рівень розвитку загальних і спеціальних знань, умінь і навичок, який забезпечує успіх особистості в різних видах діяльності; властивості та якості індивіда, які є суб'єктивними передумовами успішної діяльності Поняття здібності є багатоаспектним і багатоплановим. Воно охоплює: властивості людської душі, тобто сукупність психічних процесів і станів; високий рівень розвитку загальних і спеціальних знань, умінь і навичок, який забезпечує успіх особистості в різних видах діяльності; властивості та якості індивіда, які є суб'єктивними передумовами успішної діяльності

Емоції Емоції (лат. emoveo хвилюю, збуджую) психічне відображення у формі безпосереднього переживання життєвого змісту.

Емоції Є суб'єктивною формою вираження потреб,що передують діяльності для задоволення потреб, спонукають і спрямовують її. Є суб'єктивною формою вираження потреб,що передують діяльності для задоволення потреб, спонукають і спрямовують її. Успіх і невдача, досягнення мети і крах ідеалів усе це сприймається людиною насамперед емоційно. Різноманітність життєвих ситуацій породжує і різноманіття людських емоцій: позитивних і негативних, глибоких і поверхових тощо.

Воля Воля здатність людини, що виявляється у самодетермінації й саморегуляції діяльності та різних психічних процесів.

Воля виявляється в таких властивостях особистості, як сила волі, енергійність, витримка тощо.. Це первинні вольові якості, що визначають поведінку людини. Вольову особистість вирізняють рішучість, сміливість, упевненість у собі, віра в справу. В професійній діяльності без упевненості в собі й довіри не обійтися. Навіть у надто складних ситуаціях, настроївши свої думки на перемогу, постійно заохочуючи позитивні емоції, віру в успіх, людина неодмінно їх досягне така формула перетворення будь-якого прагнення на реальність.. Це первинні вольові якості, що визначають поведінку людини. Вольову особистість вирізняють рішучість, сміливість, упевненість у собі, віра в справу. В професійній діяльності без упевненості в собі й довіри не обійтися. Навіть у надто складних ситуаціях, настроївши свої думки на перемогу, постійно заохочуючи позитивні емоції, віру в успіх, людина неодмінно їх досягне така формула перетворення будь-якого прагнення на реальність.

Соціальні установки суб'єктивна орієнтація індивідів як представників групи на певні цінності.

В діяльності важливі такі функції установки: визначення стійкості, послідовності, цілеспрямованості діяльності; забезпечення стабільної діяльності в ситуації, схильній до змін; звільнення суб'єкта від необхідності приймати рішення і мимовільно контролювати діяльність у стандартних ситуаціях; визначення інертності діяльності, забезпечення важкості пристосування суб'єкта до нових ситуацій. Ефекти установки безпосередньо виявляються тільки за зміни умов діяльності, спричинюються відповідністю чи невідповідністю внутрішніх потреб, ставленням людини до себе, соціальних вимог узагалі, конкретних фактів дійсності зокрема. визначення стійкості, послідовності, цілеспрямованості діяльності; забезпечення стабільної діяльності в ситуації, схильній до змін; звільнення суб'єкта від необхідності приймати рішення і мимовільно контролювати діяльність у стандартних ситуаціях; визначення інертності діяльності, забезпечення важкості пристосування суб'єкта до нових ситуацій. Ефекти установки безпосередньо виявляються тільки за зміни умов діяльності, спричинюються відповідністю чи невідповідністю внутрішніх потреб, ставленням людини до себе, соціальних вимог узагалі, конкретних фактів дійсності зокрема.

Соціонічна типологія Існує соціонічна типологія, побудована на чотирьох парах дихотомій (дихотомія «розтин на двоє»).

Соціоніка Установки : Екстраверсія Інтроверсія Класи : Раціональні Ірраціональні Функції : Логіка Етика; Інтуїція Сенсорика

Екстраверсія напрям уваги на об'єкти переважно в зовніш­ній світ. Екстраверсна установ­ ка припускає бачення об'єкта з зовнішньої сторони. При цьому враховуються властивості об'єктів, а мотиви відносин відходять на другий план. напрям уваги на об'єкти переважно в зовніш­ній світ. Екстраверсна установ­ ка припускає бачення об'єкта з зовнішньої сторони. При цьому враховуються властивості об'єктів, а мотиви відносин відходять на другий план.

Інтроверсія концентрація уваги переважно на своєму внут­рішньому світі та на взаємосто­сунках. Інтроверсна установка при­пускає суб'єктивний підхід до світу. концентрація уваги переважно на своєму внут­рішньому світі та на взаємосто­сунках. Інтроверсна установка при­пускає суб'єктивний підхід до світу.

Соціоніка Соціоніка має свої переваги, повязані з тим, що розглядає психологічні типи (соціонічні типи або соціотипи) як психоінформаційні системи, які мають чітку внутрішню структуру і надаються до моделювання.

Відмінності між раціоналами та ірраціоналами Раціональне, за К. Юнгом, є розумне або таке, що співвідно­ситься з розумом, відповідне йо­му. Раціональні типи, орієнтую­чись на розум і традиції, прагнуть жити з ухваленим рішенням, ма­ють тверді уміння і думку з го­ ловних життєвих питань. Якщо обставини змінюються, то їм по­ трібно якийсь час, щоб звикнути і пристосуватися.

Ірраціональне не засноване на розумі, шо лежить поза ним. Включає функції безпосередньо­го сприйняття дійсності: інтуї­цію і сенсорику. Ірраціональні ти­пи, орієнтуючись на безпосереднє сприйняття, прагнуть побудува­ти свій погляд на світ, побачити нові можіивості. Деколи вони не поспішають з ухваленням рішень, довго спостерігають за подіями, що відбуваються, збирають інфор­мацію. На відміну від раціоналів, ірраціонали швидше реагують на мінливу ситуацію. У типології Майерс-Бріггс їх називають сприй­маючими. не засноване на розумі, шо лежить поза ним. Включає функції безпосередньо­го сприйняття дійсності: інтуї­цію і сенсорику. Ірраціональні ти­пи, орієнтуючись на безпосереднє сприйняття, прагнуть побудува­ти свій погляд на світ, побачити нові можіивості. Деколи вони не поспішають з ухваленням рішень, довго спостерігають за подіями, що відбуваються, збирають інфор­мацію. На відміну від раціоналів, ірраціонали швидше реагують на мінливу ситуацію. У типології Майерс-Бріггс їх називають сприй­маючими.

Відмінності між логіками і етиками Логікою називається психо­логічна фчікція дія обробки ін­формації гро об'єктивні сторони життя. Оцінює одержану інфор­мацію за принципом правиль­но неправильно, доцільно недоцільно.

Функція логіки Порівнює зміст думки з об'єктивними законами, істинними тверджен­нями. Звідси й характерні вирази представників логічного типу: внесемо ясність, ефективний доказ, проаналізуємо деталі, обдумаємо рішення, потрібно (не потрібно) для справи, заслуговує (не заслуговує) довіри тощо.

Етикою в соціоніці називається функція обробки інформації про відчуття та емоції людей. Оцінює інформацію, що надійшла, за принципом: добре погано, красиво непривабливо

Етика порівнює зміст думки з прийнятими в суспільстві моральними нормами і цінностями. У представників цього типу теж є улюблені вирази: існуючий звичай, ефектна деталь, красива форма, мені по­добається (не посовається), гу­ манно, душевна компанія тощо. Крім цього, в розмові вони часто використовують барвисті прик­ метники та епітети: чудовий, при­ голомшливий, симпатичний, страш­ ний, огидний.

Відмінності між інтуїтами і сенсориками Інтуїцією К. Юнг назвав психологічну функцію, що збирає дрібні частинки інформації в ці­лісну картину. Частинки ці на­стільки дрібні, що сприйняття їх залишається неусвідомленим. Ін­туїція сортує інформацію в часі, розглядає розвиток процесів з ми­нулого в майбутнє, тому завер­шена картина світу дає прогноз подій, що ще не трапилися.

Сенсорикою називається психологічна функція, що обробляє інформацію про фізичні подразники. Сприймає конкретні факти, збирає інформацію тут і зараз. Сенсорика сортує інформацію в просторі, тому завершена картина дає опис не завжди помітних якостей Сенсорика сортує інформацію в просторі, тому завершена картина дає опис не завжди помітних якостей об 'єктів. Це відомості про самопочуття, надійність, силу і витривалість.

Розглянемо, в яких сферах діяльності найуспішнішими можуть бути представники різних психологічних типів. У виробничо-управлінській (такі професії, як адміністратор, керівник, бухгалтер, економіст, робітник, технік, майстер, господарник) безперечними лідерами можуть стати люди з сильними функціями логіки і сенсорики. Обом типам властива посидючість, скрупульозність, точність виконання. Жоден психологічний тип не володіє таким аналітичним і нєупередженим розумом, умінням організувати роботу і завершити навіть дуже важку справу

У соціальній сфері (вихователі, вчителі, психотерапевти, лікарі, кухарі, масажисти, менеджери по туризму, соціальні працівники) зможуть знайти себе люди з сильними функціями етики і сенсорики. Представники цих типів уміють контактувати з людьми, налагоджувати зв'язки, вони гуманістичні, емоційні від природи. Водночас вони послідовні, спираються нате, що перевірено і надійно.

Комунікативну сферу (журналісти, психологи, менеджери, менеджери з реклами, артисти, релігійні або ідеологічні діячі, секретарі, бібліотекарі) можуть обрати етики та інтуїти. Комунікабельність і уміння розбиратися в людських взаємостосунках поєднується у них з пошуком новизни. Представникам цих типів можна доручати рекламну діяльність і дипломатичні функції.

У науково-дослідній сфері (всі види наукової роботи, маркетинг, консалтннг, диспетчерська служба) безперечних успіхів доб'ються люди з сильними функціями інтуїції і логіки. Інтуїція допомагає їм здійснювати пошук нових ресурсів і можливостей. Вони здатні: в лічені секунди передбачити і спрогнозувати розвиток ринку, змінити напрям діяльності, проаналізувати не тільки складні наукові теорії, а й мотиви поведінки людей.