Ліворука дитина: особливості роботи з нею Prezentacii.com

За всіх часів розвитку людства шульги викликали особливий інтерес і деякою мірою насторожене ставлення оточуючих, подив і цікавість. Зараз явище ліворукості дітей не дивує ані батьків, ані педагогів. Таких дітей рідше переучують писати правою рукою та ставляться до них так само, як і до праворуких. Проте виникли нові проблеми, актуалізовані знаннями про асиметричність півкуль головного мозку у функціональному відношенні, тобто і в психічному: навчання та виховання ліворуких дітей.

За останні два десятиліття кількість ліворуких в Україні зросла в чотири рази. Ще у 1980-х роках статистика фіксувала 3% шульг серед новонароджених, тепер ж число їх збільшилося до 12,5 відсотка. Чому ж діти народжуються ліворукими, як це впливає на їхні психологічний розвиток та здоров'я?

Установлено, що ліворукість у десять- дванадцять разів частіше зустрічається в родинах, у яких шульгою є хоча б один із батьків.

Буває також, що мама і тато праворукі, однак можуть мати лівоокість (коли ліве око охоплює більший простір бачення) або ж лівоногість (коли ступають з лівої ноги, копають м'яча лівою тощо). Це так звані приховані лівші. У них теж діти часто народжуються шульгами.

Необхідно зазначити, що жоден із довідників не визначає ліворукість як патологію. Анатомічні та функціональні міжпівкульні відмінності надають підстави говорити про психічну асиметрію, обумовлену спеціалізацією півкуль мозку. Саме домінантність півкулі визначає особливості протікання всіх психічних процесів у людини: у ліворуких провідною (домінантною) є права півкуля, у праворуких ліва.

В емоційній сфері в ліворуких переважають гнів (емоційна нестриманість), страх (боязкість), недостатній рівень самоконтролю, знижений настрій, пасивне сприйняття чинного порядку речей, естетична вразливість, підвищений рівень тривожності та сугестивності.

У якому віці батьки можуть виявити, що їхня дитина шульга? До двох-трьох років дитина здебільшого вільно користується обома руками їсть то правою, то лівою. І лише в три рочки можна помітити, якій руці малюк віддає перевагу. Бувають діти, що до однорічного віку ігнорують праву руку, однак це свідчить не лише про ліворукість, а й про ушкодження лівої півкулі мозку.

Як педагогам правильно вчити таких дітей письма? Є два методи. Один покласти зошит під кутом, щоб дитина писала, тримаючи ручку знизу під рядком. Другий коли зошит лежить прямо, а рука над рядком у вигляді такого собі гачка. Головне: не примушуйте дитину до якогось певного способу нехай вибере собі сама. Адже дослідження свідчать, що у ліворуких, яким нав'язують те, як вони мають тримати ручку, на 30 відсотків знижується грамотність.

Кажуть, що ліворукість ознака геніальності... Шульгам притаманна оригінальність та креативність. Вони постійно шукають себе, змінюють професії, пізнають світ довкола і завдяки добре розвиненій інтуїції часто обігрують праворуких.

Існує декілька видів ліворукості, що принципово різняться за своїм походженням. Розрізняють природне, генетичне і спадкове лівшество і ліворукість. Prezentacii.com

Перше означає, що провідну роль у роботі мозку бере на себе права півкуля, і це відповідає певному стійкому типу роботи нервової системи і головного мозку.

Ліворукість же припускає активне використання тимчасово або назавжди лівої руки. Спричинити це можуть родова травма, особливості розвитку і навіть виховання. У міру зростання дитини й активізації роботи лівої півкулі у таких дітей може відбутися «чарівне перетворення» шульги на правшу.

Не слід перенавчати дитину-шульгу. «Рукість» не можна змінювати на свій розсуд будь-яке втручання в роботу мозку призводить до непередбачувани х наслідків.

Часто у ліворуких дітей, яких наполегливо перенавчали, розвиваються невротичні реакції та неврози. Ознаками цих небажаних явищ можуть бути: порушення сну й апетиту, головні болі, болі в животі, страхи, денний і нічний енурез, заїкання, тики, нав'язливі рухи, підвищена збудливість, дратівливість.

Відмінні риси шульги: підвищена здатність чітко сприймати звуки та інтонації, відрізняти найтонші відтінки кольору, чого не можуть, на жаль, правші; образна пам'ять, що надовго зберігає яскраві враження; легкість орієнтування в просторі; потяг до парадоксів.

Тест на Визначення провідної руки 1. Перед дитиною покласти декілька сірникових коробок і попросити знайти сірник в одній із коробок. Провідною вважається та рука, що здійснює активні дії (відкриває і закриває коробку). 2. Запропонувати дитині декілька пляшок із кришками, що закручуються. Провідною вважається та рука, що виконує активні дії. 3. Перед дитиною лежить маленький м'ячик. Попросіть його підняти. Рекомендується повторити процедуру кілька разів. 4. Запропонувати дитині розв'язати декілька (зав'язаних не туго) вузликів з шнура або мотузка. Ведучою вважається рука, яка розв'язує вузол, а інша рука тримає вузол. 5. Попросити дитину поаплодувати своєму улюбленому мультфільму. Провідною вважається активніша і рухливіша рука, що здійснює ударні рухи об долоню другої руки.

6. Запропонувати дитині взяти до рук годинник і завести його. Провідною вважається рука, яка повертає важіль годинника, а друга тримає годинник. 7. Пограти з дитиною в гру «Сорока-білобока» і подивитися: пальцями якої руки дитина малює круги. Провідною вважається рука, пальцями якої дитина малює круги на долоні другої. 8. Запропонувати дитині взяти зі столу улюблену м'яку іграшку і погладити її, тримаючи в руці. Зазвичай провідна рука гладить. Якщо більшість завдань дитина виконує лівою рукою, то можна припустити, що у дитини ліворукість (правопівкульність). Дітей, які однаково добре володіють і правою, і лівою рукою, називають амбідекстрами.

Рекомендації щодо роботи з ліворукими дітьми

1. Початок будь-якого заняття потрібно вибудовувати з опорою на попереднє: пригадати, що робили, тобто враховувати закономірності пам'яті правопівкульних людей від сьогодення до минулого. 2. Необхідно створювати психологічно комфортну і незвичайну, творчу атмосферу. 3. Надавати дитині можливість зануритися в атмосферу того, що відбувається, і самостійно сформувати якийсь образ (потрібно враховувати, що шульги відрізняються цілісним сприйняттям, образ у них формується разом із подією).

4. Мовлення під час спілкування з такою дитиною повинне бути образним, емоційним; бажано підкріплювати слова наочними образами. При цьому мовлення не повинне переважати над образами, оскільки будь-яка картинка, запах або музика дадуть дитині більше інформації, ніж слово. 5. Краще займатися різноманітними, але близькими один до одного видами діяльності, що не вимагають постійної зміни місця і положення в просторі. 6. Необхідно пам'ятати, що шульги спираються на свою суб'єктивну думку, тому вони не особливо зважають на думку оточуючих. 7. Шульги швидко втомлюються, тому необхідно їх ознайомити з різними видами відпочинку: вдихання приємних ароматів, релаксація тощо. Але при цьому слід ураховувати, що ліворукі діти більше піддаються навіюванню, тому релаксацію доцільніше проводити з елементами сугестії (навіювання).

Ігри і вправи Описані нижче ігри дуже добре використовувати в роботі з дошкільниками, оскільки вони сприяють формуванню і розвитку моторики, особливо дрібних рухів кистей рук і пальців як правої, так і лівої руки.

Перед кожним учнем лежать по 15 сірників. Потрібно якнайшвидше перенести ці сірники один за одним на відстані 30 см і скласти таким чином, щоб головки були обернені в один бік. Під час перенесення сірники не повинні ковзати по столу.

Виконати умови гри, користуючись: а) будь-якими пальцями обох рук; б) будь-якими пальцями лівої руки; в) тільки двома пальцями великим і мізинцем; г) тільки вказівним і середнім пальцями; д) тільки середнім і безіменним пальцями; е) тільки безіменним пальцем і мізинцем; ж) двома мізинцями обох рук, викласти пряму з 10 сірників; з) безіменним пальцем і мізинцем, побудувати 4 трикутники; и) середнім пальцем і мізинцем, побудувати 3 чотирикутники; к) вказівним і безіменним пальцями, побудувати «колодязь» із 16 сірників.

Перед кожною дитиною лежить зім'ятий аркуш писального паперу (коли аркуш сильно потреться, його слід замінити).

Запропонувати виконати такі завдання: а) Користуючись усіма пальцями обох рук, слід якомога швидше розгладити аркуш так, щоб жоден край не залишився заломленим. б) Те саме зробити, користуючись однією рукою. в) Повторити те саме, користуючись двома великими, потім вказівними, потім середніми пальцями обох рук. г) Зробити те саме, користуючись тільки двома мізинцями. д) Розгладити аркуш кулаками обох рук. е) Розгладити аркуш великим і вказівним пальцями однієї руки. ж) Розгладити аркуш вказівним і середнім пальцями однієї руки. з) Розгладити аркуш середнім і безіменним пальцями однієї руки. и) Розгладити аркуш безіменним пальцем і мізинцем однієї руки. к) Розгладити аркуш яким-небудь пальцем однієї руки. л) Повторити всі ці вправи із заплющеними очима.

Близнюки На столах лежать: газета, згорнута у декілька разів пакетом; черевик, у якого розв'язані шнурки; пляшка з кришкою, що закручується, лежить окремо; коробка, поруч із якою лежать різні дрібні предмети; стрічка, згорнута в рулон, тощо. Діти об'єднуються в пари. Пара «близнят» обіймає один одного міцно за талію, таким чином, що у кожного тільки одна вільна рука: в одного ліва, у другого права. Пари підходять до столу з предметами і за командою вчителя своїми вільними руками виконують команди: – розгорнути газету повністю; – зашнурувати черевик; – закрутити кришку на пляшці до упору; – скласти предмети в коробку; – розвернути стрічку; – усі предмети скласти на газету, – газету акуратно скрутити подарунковим пакетом і перев'язати стрічкою.

Пальці – помічники і пальці – нероби Перед грою вихователь нагадує, як називається кожен палець на руці. Просить дітей показати великий палець, мізинець, середній, вказівний, безіменний. Далі пропонує дітям відкрити сумки, рюкзаки. Тепер на правій руці просить притиснути до долоні вказівний і середній пальці й тримати їх міцніше великим пальцем. Ліву руку закласти за спину, а двома пальцями правої руки мізинцем і безіменним дістати з портфеля яку-небудь книгу і розгорнути її на певній сторінці. Нагадує, що виконати завдання складно: пальці не слухаються, чому ж вони такі слабкі? Тому що недостатньо працюють, не вправляються і залишаються недоростками.

На столі лежать чотири голки і нитки завдовжки 1м. За стіл сідають двоє дітей. Гру доречніше проводити між декількома парами (для кожної пари готується стіл, на якому лежать голки і нитка). Тоді гра набуває змагального характеру. Діти повинні притиснути до долонь обох рук по три пальці великий, вказівний і середній, а мізинцем і безіменним однієї руки взяти кінець нитки, а в другу руку голку.