Підготувала студентка: 19 групи V курсу Спеціальність Лікувальна справа Медичний факультет 2 Клим О.Д.

Однією з найважливіших проблем сучасного акушерства є невиношування вагітності. Частота це патології до загального числа пологів складає більше 15%.

Наукові дослідження та практичний досвід свідчать, що питання збереження репродуктивного здоровя, зменшення материнських та плодово-малюкових втрат, а особливо демографічна ситуація виходять далеко за межі медичної галузі й стали загальнодержавною міждисциплінарною проблемою. З метою вирішення цих питань в Україні було прийнято відповідні законодавчі акти, державні, національні, галузеві та регіональні програми, зокрема Національна програма «Репродуктивне здоровя нації на рр.». Створено та вдосконалено низку служб – медико- генетичну, планування сімї, дитячу та підліткову гінекологію. Активно впроваджуються нові медичні та організаційні технології: спільне перебування матері та дитини, грудне вигодовування, партнерські пологи.

Реалізація національних програм показала ефективність комплексного міждисциплінарного підходу в поліпшенні репродуктивного здоровя, зокрема зменшенні штучного переривання вагітності, захворювань, що передаються статевим шляхом, та їх наслідків (невиношування вагітності, материнської та перинатальної смертності). Розпорядження Кабінету Міністрів України від р. 244-р «Про схвалення концепції державної програми «Репродуктивне здоровя нації на рр.» з метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання акушерської допомоги довело, що нова програма охопила значно ширше коло проблем репродуктивного здоровя різних верств населення України, стала логічним продовженням виробленої стратегії на шляху досягнення позитивної динаміки показників репродуктивного здоровя європейського рівня. Проте, на жаль, досягнуті показники залишаються гіршими порівняно з іншими країнами Європи.

За даними аналізу останніх трьох років, невиношуванням вагітності (НВ) закінчується кожна десята вагітність, що зумовлено високою розповсюдженістю абортів, інфекцій, що передаються статевим шляхом, ендокринної патології та ін. Прямі репродуктивні втрати від НВ щороку становлять тис. ненароджених бажаних дітей. Понад 30-40% випадків перинатальної патології та смертності повязані або зумовлені передчасними пологами. З кожним роком зростає кількість маловагових дітей (з масою тіла при народженні менше 1000 г ), а смертність у цій категорії у 33 рази вища, ніж серед доношених дітей Актуальність НВ зумовлена не лише медичними, а й соціальними факторами, оскільки призводить до зниження народжуваності та впливає на фізичне й психічне здоровя жінок, стан їх сімейного благополуччя, працездатність Окрім того, НВ мало змінюється з плином часу та призводить до високої перинатальної смертності недоношених дітей, значних економічних витрат, зумовлених виходжуванням таких дітей, а також високим їх відсотком серед інвалідів дитинства та хворих з наявністю хронічної патології.

За Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду (МКХ-10) НВ відповідає таким шифрам. Загрозливий аборт О20.0 Неповний аборт О03-О03.4 Повний аборт О03.5-О03.9 Звичний викидень N96 Передчасні пологи О47.0

Невиношування вагітності – це самовільне (спонтанне) передчасне переривання вагітності (до 12 тижнів – ранній самовільний аборт, у тижнів – пізній самовільний аборт, у тижнів – передчасні пологи). Частота НВ у середньому становить від до 20-35% від загальної кількості вагітностей (в осінній та весняний періоди цей показник збільшується).НВ – поліетіологічна патологія. Будь-який патологічний процес в організмі може спричинити передчасне переривання вагітності.

Спонтанний аборт - вигнання або видалення плода вагою до 500 г, що приблизно відповідає 22 т ижням вагітності, або іншого будь- якого специфічного продукту вагітності (наприклад, міхурового занеску) нез алежно від його ваги ітерміну вагітності та наявності або відсутності ознак життя (наказ 179 від р. «Про затвердження інструкції з визначення критеріїв перинатального період у, живонароджуваності та мертвонароджуваності, порядкуреєстрації живона роджених і мертвонароджених»). Звичний аборт- визначається як наслідок трьох або більше вагітностей, що закінчуються ви киднем; якщо серії цих епізодів передуваланормальна успішна вагітність, то такий стан визначається як вторинний звичний викидень, якщо ні, то викор истовується термін «первинний звичний викидень». Поняття «синдром втрати плода» включає один або більше самовільних вик иднів у 10 тижнів вагітності і більше (включаючи вагітність, що не розвиває ться); неонатальну смерть унаслідок ускладнення передчасних пологів, важк огопізнього гестозу або плацентарної недостатності; три або більше мимові льних викиднів на преембріонічній або ранній ембріонічній стадії, коли вик лючені анатомічні, генетичні і гормональні причини невиношування;мертво народження.

Причини невиношування вагітності

І. Патологія стану організму матері 1. Генетичні і хромосомні фактори При високому рівні утворення хромосомно-аномальних зародків відбувається природний добір, спрямований на усунення носіїв хромосомних мутацій. У людини понад 95% мутацій елімінуються внутрішньоутробно, і лише невелика частина ембріонів і плодів з абераціями хромосом доживають до перинатального періоду. Хромосомні аномалії у батьків – єдина доведена причина звичного НВ.

2. Нейроендокринні фактори НВ: – порушення в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники (гіпофункція гіпофізу (синдром Шихана); – синдром полікістозних яєчників (СПКЯ); – гіперпролактинемія; – гіперандрогенія (яєчникового, надниркового, змішаного генезу); – гіпофункція яєчників (недостатність фолікулярної і лютеїнової фаз циклу, хронічна ановуляція, первинна яєчникова недостатність).

3. Інфекційні фактори Найпоширенішою причиною НВ є інфекційні фактори: віруси, бактерії, стрепто- і стафілококи, клебсієли, протей, мікоплазми тощо, обєднані в так званий клас TORCH-інфекцій Інфекція може призводити до НВ з ураженням плода і плодових утворень (плаценти, оболонок, пуповини, вод), а також без інфікування. Шляхи передачі інфекції: через статеві клітини, висхідний, гематогенний, трансплацентарний. Небезпека НВ інфекційного генезу значно підвищується за наявності у матері ендогенних запальних вогнищ генітальної та екстрагенітальної локалізації. Суттєву роль у розвитку НВ відіграє латентна інфекція в організмі жінки, особливо в разі порушень імунної взаємодії між матірю і плодом, а також патології ендокринної системи, що визначає цю взаємодію (рівні доказовості А, В).

4. Імунологічні фактори НВ: Аутоімунні процеси (АФС, системний червоний вовчак (СЧВ) та інші аутоімунні захворювання); Алоімунні процеси (ізоантигенна несумісність крові матері й плоду за резус- фактором і системою АВ0, сенсибілізація за фетальними антигенами); Імунодефіцитні процеси.

5. Генітальні фактори НВ: – вади розвитку статевих органів; – істмікоцервікальна недостатність; – дефекти матки (гіпоплазія, аденоміоз, хронічний ендометрит, оперативні втручання на матці (порушення механізмів трансформації ендометрію функціонального й органічного генезу), синехії, патологія рецепторного апарату); – пухлини матки і яєчників. НВ за наявності генітальних факторів може виявлятися в будь-які терміни, але частіше переривання вагітності відбувається в II і III триместрах.

ІІ. Патологія вагітності – прееклампсія, неправильне положення плоду, багатоводдя і маловоддя, аномалії прикріплення і розвитку плаценти, передчасне відшарування плаценти.

ІІІ. Екстрагенітальні захворювання матері – серцево-судинна патологія, захворювання нирок, цукровий діабет, захворювання органів черевної порожнини, хірургічні втручання при захворюваннях інших органів і систем.

IV. Патологія стану організму батька, у тому числі фактори, що сприяють виникненню патологічних змін еякуляту.

V. Соціально-середовищні фактори НВ: екологічні (радіація, хімічне забруднення повітря тощо); вік матері (до 18 і після 30 років); несприятливі умови життя (незбалансоване харчування, дефіцит вітамінів, труднощі з транспортом при поїздках на роботу і назад); професійні та виробничі шкідливості (температурні, шумові, вібраційні, хімічні, радіаційні); шкідливі звички.

VI. Фактори незясованої етіології. В останні роки зявилися переконливі дані, що свідчать про роль оксиду азоту (NO) у регуляції багатьох фізіологічних функцій жіночого організму, включаючи інгібування маткових скорочень і пролонгацію вагітності. Було доведено, що рівень NO у сироватці крові вагітних є універсальним прогностичним маркером розвитку вагітності. Призначення трансдермальних форм донаторів NO вагітним із НВ є ефективним лікувальним алгоритмом у цього контингенту жінок.

Фактори ризику НВ:

*пізній початок менархе та тривалий період становлення менструаль ного циклу; *розлад менструального циклу; *медичні аборти (особливо при першій вагітності) та їх ускладнення; *безпліддя, особливо після лікування методами допоміжних репроду ктивних технологій; * наявність самовільного переривання попередніх вагітностей; * перинатальні втрати в анамнезі; * патологічний перебіг попередніх вагітностей та пологів; * гінекологічні операції; * алергічні захворювання полівалентного характеру; * провокуючі фактори (травма, падіння, фізичне навантаження, coitus); * ендокринні захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет.

Класифікація самовільного аборту за його клінічним перебігом: – загрозливий; – аборт, що розпочався; – аборт у ходу (неминучий); – неповний; – повний.

Передчасні пологи – це пологи зі спонтанним початком, прогресуванням пологової діяльності та народженням плода вагою понад 500 г у термін вагітності з 22 до 37 тижнів (A).

Новонароджена дитина з малою масою тіла при народженні – дитина з масою тіла при народженні менш ніж 2500 г (ВООЗ): - мала маса тіла при народженні: < 2500 грамів; - дуже мала маса тіла при народженні: < 1500 грамів.

Недоношена новонароджена дитина – дитина, яка народилася у термін вагітності з 22-го повного до 37 повного тижня ( повних діб, рахуючи від першого дня останнього нормального менструального циклу) незалежно від маси тіла та зросту дитини при народженні.

Новонароджена дитина з затримкою внутрішньоутробного розвитку – дитина, яка народилась у термін вагітності від 37 повних тижнів вагітності (від 259 повної доби ) і має показники фізичного розвитку менші за відповідні для даного гестаційного віку (< 10 перцентиля за перцентильними таблицями).

Недоношена новонароджена дитина з затримкою внутрішньоутробного розвитку – дитина, яка народилась передчасно у термін вагітності до 37 повного тижня ( доби) та має показники фізичного розвитку менші за відповідні для даного гестаційного віку (<10 перцентиля за перцентильними таблицями).

Новонароджена дитина з малою масою тіла при народженні, яка підлягає фізіологічному догляду – це дитина, яка має термін гестації не менш ніж 32 тижні та масу тіла при народженні не менш ніж 1500 грамів, на момент огляду та оцінки стану має наступні ознаки: - адекватно дихає або кричить; - частота дихань за хвилину та відсутні клінічні прояви дихальних розладів; - частота серцевих скорочень за хвилину;

- рожевий колір шкіри та слизових оболонок; - адекватна рухова активність; - задовільний або помірно знижений м'язовий тонус; - має здатність смоктати або годуватися з чашки (обов'язкова наявність ковтального рефлексу); - за умови адекватного догляду має температуру тіла 36,5 – 37,5°С; - відсутні вади розвитку, які потребують термінового медичного втручання; - відсутні клінічні прояви інфекції