МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ: ЗДОБУТКИ І ПРОБЛЕМИ 2005–2009 рр.

КРАЇНА ЗАГАЛОМВИЩА ОСВІТА МІСЦЕІНДЕКСМІСЦЕІНДЕКС 1.США ШВЕЙЦАРІЯ ДАНІЯ ШВЕЦІЯ СІНГАПУР ФІНЛЯНДІЯ НІМЕЧЧИНА НІДЕРЛАНДИ ЯПОНІЯ КАНАДА ГОНГ КОНГ САР ВЕЛИКА БРИТАНІЯ КОРЕЯ АВСТРІЯ НОРВЕГІЯ ФРАНЦІЯ ТАЙВАНЬ, КИТАЙ АВСТРАЛІЯ БЕЛЬГІЯ ІСЛАНДІЯ УКРАЇНА The Global Competitiveness Index rankings 2008–2009

Болонський оціночний лист (Україна 2007, 2009 рр.) ІНДИКАТОРИОцінка 2007Оцінка 2009 Система ступенів 1. Запровадження першого та другого циклів5 (відмінно) 2. Доступ до наступного циклу5 (відмінно) 3. Система національних кваліфікацій2 (певний прогрес)1 (малий прогрес) Забезпечення якості 4. Система зовнішнього забезпечення якості4 (дуже добре)3 (добре) 5. Участь студентів5 (відмінно) 6. Участь міжнародних організацій2 (певний прогрес) Визнання ступенів та періодів навчання 7. Запровадження додатка до диплома1 (малий прогрес) 8. Запровадження принципів Лісабонської конвенції 5 (відмінно)3 (добре) 9. Запровадження ECTS4 (дуже добре)5 (відмінно) 10. Визнання попереднього навчання5 (відмінно)2 (певний прогрес) ПІДСУМКОВА ОЦІНКА3,8 (дуже добре)3,2 (добре)

Чисельність студентів ВНЗ в Україні рр. (тис. осіб)

ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2008 р. Кількість предметів, з яких проводилося тестування – 11 Кількість предметів, з яких проводилося тестування – 11 Загальна кількість тестувань під час основної сесії – Загальна кількість тестувань під час основної сесії – Кількість поданих апеляцій – (0,28 % від кількості тестувань) Кількість поданих апеляцій – (0,28 % від кількості тестувань) Задоволено апеляцій – 12 (0,0012 % від усіх тестувань) Задоволено апеляцій – 12 (0,0012 % від усіх тестувань) Прийнятний показник апеляцій у світовій практиці – до 1 % від кількості тестувань. Прийнятний показник апеляцій у світовій практиці – до 1 % від кількості тестувань.

ВИЯВЛЕНІ ПРОБЛЕМИ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ нормативно-правове забезпечення нормативно-правове забезпечення організаційна структура системи зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти організаційна структура системи зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти процедура реєстрації учасників процедура реєстрації учасників підготовка тестових завдань підготовка тестових завдань стимулювання педагогічних і науково-педагогічних працівників, які залучаються до проведення зовнішнього незалежного оцінювання стимулювання педагогічних і науково-педагогічних працівників, які залучаються до проведення зовнішнього незалежного оцінювання джерела отримання громадянами інформації джерела отримання громадянами інформації співпраця Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти з органами управління освітою та загальноосвітніми і вищими навчальними закладами співпраця Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти з органами управління освітою та загальноосвітніми і вищими навчальними закладами

ОЦІНКА ЯКОСТІ ОСВІТИ НАСЕЛЕННЯМ УКРАЇНИ

Освіта протягом життя Розроблено національні рекомендації щодо оцінювання та визнання попереднього (в тому числі, неформального та неофіційного) навчання як основи для доступу до вищої освіти. Розроблено національні рекомендації щодо оцінювання та визнання попереднього (в тому числі, неформального та неофіційного) навчання як основи для доступу до вищої освіти. У 2006/2007 навчальному році у всіх ВНЗ України III-IV рівнів акредитації запроваджено кредитно- трансферну систему ECTS. У 2006/2007 навчальному році у всіх ВНЗ України III-IV рівнів акредитації запроваджено кредитно- трансферну систему ECTS. Розроблено рекомендації та здійснюються організаційні заходи із запровадження Додатку до диплома європейського зразка (Diploma Supplement) який має отримати кожен студент-випускник у 2008/2009 навчальному році. Розроблено рекомендації та здійснюються організаційні заходи із запровадження Додатку до диплома європейського зразка (Diploma Supplement) який має отримати кожен студент-випускник у 2008/2009 навчальному році. Чинне законодавство з визнання іноземних кваліфікацій приведене у відповідність положенням і принципам Лісабонської конвенції, яку Україна ратифікувала у 1999 р. Чинне законодавство з визнання іноземних кваліфікацій приведене у відповідність положенням і принципам Лісабонської конвенції, яку Україна ратифікувала у 1999 р.

Динаміка чисельності ВНЗ в Україні ( рр.)

Параметри якості української освіти, що відповідають критеріям ЮНЕСКО Державні витрати на освіту. В Україні відсоток ВВП, який витрачається на освіту, доведений до 7 %. Це найвищий показник за роки незалежності. У Росії, Великобританії на освіту витрачається близько 4 % ВВП; у Таджикистані – до 3; Франції, Німеччині, США – близько 6; Швеції – 7-8 %. Державні витрати на освіту. В Україні відсоток ВВП, який витрачається на освіту, доведений до 7 %. Це найвищий показник за роки незалежності. У Росії, Великобританії на освіту витрачається близько 4 % ВВП; у Таджикистані – до 3; Франції, Німеччині, США – близько 6; Швеції – 7-8 %. Тривалість шкільного навчання. В Україні запроваджено 12-річний термін навчання. За дослідженнями іноземних вчених збільшення тривалості навчання у школі на один рік впливає на збільшення доходів на 10 % (у бідних країнах – більш як 20 %); продуктивність праці одного робітника підвищується на 5-15 %. Тривалість шкільного навчання. В Україні запроваджено 12-річний термін навчання. За дослідженнями іноземних вчених збільшення тривалості навчання у школі на один рік впливає на збільшення доходів на 10 % (у бідних країнах – більш як 20 %); продуктивність праці одного робітника підвищується на 5-15 %. Співвідношення числа учнів і вчителів. В Україні це співвідношення для початкової школи становить 17 учнів на 1 вчителя, для основної та старшої – 11. В інших країнах світу ці показники становлять від 9 до 20 учнів на 1 вчителя. Зменшення кількості школярів на одного вчителя є важливим чинником поліпшення якості освіти. Співвідношення числа учнів і вчителів. В Україні це співвідношення для початкової школи становить 17 учнів на 1 вчителя, для основної та старшої – 11. В інших країнах світу ці показники становлять від 9 до 20 учнів на 1 вчителя. Зменшення кількості школярів на одного вчителя є важливим чинником поліпшення якості освіти. Кваліфікація вчителів. Найбільший відсоток педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів (32,9 %) сільської місцевості мають кваліфікацію спеціаліст вищої категорії, 30,4 % мають звання спеціалістів І категорії, 23,0 % вчителів мають найнижчу категорію спеціаліст, 13,7 % мають кваліфікацію спеціаліст ІІ категорії. У міських школах теж найбільше працює вчителів вищої категорії – 38,25 % і найменша кількість вчителів – спеціалістів ІІ категорії – 13,9 %. Кваліфікація вчителів. Найбільший відсоток педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів (32,9 %) сільської місцевості мають кваліфікацію спеціаліст вищої категорії, 30,4 % мають звання спеціалістів І категорії, 23,0 % вчителів мають найнижчу категорію спеціаліст, 13,7 % мають кваліфікацію спеціаліст ІІ категорії. У міських школах теж найбільше працює вчителів вищої категорії – 38,25 % і найменша кількість вчителів – спеціалістів ІІ категорії – 13,9 %.