Презентация на тему: Петр Могила Выполнила: Ученица 8-Б класса Иорданова Дарья

Выходец из давнего молдавского боярского рода. Родился 31 декабря 1596 года в семье валасского и молдавского князя Семеона Могилы и семигородской княжны Маргарет. После смерти семеона Могилы и завоевания в 1612 году Кантемиром Мурзой молдаско- валахийских владений, княжна Маргарет вместе с сыном покинули Молдавию и переехали на украинские земли Речи Посполитой,где их приняли родственники- князья Стефан Потоцкий,Самуил Корецкий и Михаил Вишневецкий. Самуил Корецкий Михаил Вишневецкий Княжества Валаское и Молдавское

Начальное образование Петр Могила получил во Львовской братской школе. Семейство Могил оставались православными и помагали Львовскому братству деньгами и услугами в строительстве. Дальнейшее образование Петр Могила получал в европейских университетах. Сначала он получил образование в Польской академии в Замосте, а потом учился в разных учебных заведениях Голландии и в Париже. Петро Могила вільно володів грецькою та латинською мовами і досить швидко опанував богословську науку. Після повернення до Речі Посполитої він пішов на військову службу, брав участь у Цецорській битві 1620 року та Хотинській битві 1621 року.

Після смерті 21 березня 1627 року архімандрита Печерської лаври Захарія Копистенського, у грудні 1627 року на цю посаду було посвячено Петра Могилу. У цей час йому виповнилося тридцять років. В такому віці обрання на таку високу церковну посаду здійснювалося чи не вперше. Очевидно, цьому посприяла підтримка Іова Борецького та інших впливових шляхетських сімей, які сповідували православну віру, попереднє іночество Петра Могили та його особисте багатство року польський король Сигізмунд III затвердив Могилу на цій посад Іов Борецький Український церковний, політичний і освітній діяч, Митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1620– 1631), педагог, ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи, полеміст, святий, письменник. Духовний та політичний наставник Петра Могили.

Видавнича діяльність За п'ять з половиною років його настоятельства з лаврської друкарні вийшло 15 назв видань. Серед них були і книги самого Петра Могили. В 1629 році на Київському помістному соборі був схвалений до видання "Літургіаріон" Петра Могили. Він являв собою служебник, виправлений архімандритом за грецькими джерелами і з його власними догматичними й обрядовими роз'ясненнями літургії. Це одна з найвизначніших праць Могили, яка протягом понад двохсот років не втрачала свого значення. Дипломатична діяльність В 1596 році була підписана Берестейська унія, в результаті якої більшість православних єпископів визнала верховенство Папи Римського, а Київська православна митрополія відновила свою єдність з Римо-Католицькою Церквою. Петро Могила вважав надзвичайно важливою справою примирення усіх православних тих, які визнали унію, і тих, які виступали проти неї. Однак його дії, спрямовані на це примирення, викликали неоднозначні оцінки сучасників. Невдачі всіх спроб з примирення церков породили розгубленість та безнадію серед православних обох течій тих, хто визнавав унію або виступав проти неї. Просвітницька діяльність Петро Могила, перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво- Печерської лаври він відкрив першу школу. Петро Могила добирав здібних молодих людей і за свої кошти відправляв їх за кордон на навчання. Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на Києво- Могилянську колегію. Це була перша вища православна школа у Східній Європі.

Професорів для викладання в Колегії Могила навчав в закордонних університетах. Незабаром Колегія вже сама готувала викладачів, державних діячів, високоосвічених богословів. Петро Могила забезпечував викладачів і неімущих студентів засобами до життя та навчання, збудував першу бурсу, нове камяне приміщення під школу, яке знаходиться сьогодні на території Києво-Могилянської академії (відоме під назвою Трапезна або Святодухівська церква). Києво-Могилянська колегія Колегія залишалася національною школою, ґрунтованою на давніх культурних й освітніх традиціях. В ній вивчалися церковнословянська і руська (книжна українська) мови, вітчизняна історія, студенти виховувалися у глибокому православному благочесті. До Колегії приймали дітей всіх станів. Петро Могила зумів перетворити Колегію на заклад європейського типу. Тут вивчався курс наук, властивий для західноєвропейських університетів, впроваджувалися досягнення світової історії, літератури, поезії, філософії. Засобом до опанування вищих наук була латинська мова, вивчались також грецька й польська мови. Помираючи, Могила заповідає Колегії великі кошти й найбільшу свою цінність – бібліотеку (2131 книгу), а також будинки і дворові місця

12 березня 1633 року польський король Владислав затвердив митрополитом Петра Могилу. У 1634 році розпочалося відновлення Софійського собору, яке тривало впродовж десяти років. Митрополит наказав також розчистити з-під нашарувань землі залишки Десятинної церкви, під руїнами якої було віднайдено мощі святого рівноапостольного великого князя Володимира. Петро Могила за свої кошти відновив і стару Церкву Спаса на Берестові, для розпису якої запросив художників з Криту. Ними були відновлені також Трьохсвятительська і Михайлівська церкви Видубицького монастиря. Під керівництвом Могили було складено перший православний Катехізис. Для його затвердження у 1643 році в Яссах був скликаний загально-православний синод року його передрукували в Москві, коли він уже заслужив повагу всіх православних богословів західного світу. Довгий час катехізис Петра Могили виконував роль найповнішого викладу православної віри Владислав IV відновив Київську митрополію і повернув православним скасовані привілеї. Він підтримував Могилу у намаганнях посісти посаду митрополита в Києві.

Помер Петро Могила 1 (11 січня) 1647 року, коли йому виповнилося лише п'ятдесят. На посаді митрополита він прослужив всього чотирнадцять років. 3(19) березня 1647 року тіло покійного, згідно з його волею, було перенесено й покладено у Великій церкві Києво-Печерської лаври. У 1996 році Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх конфесій. За кілька днів до смерті первосвятитель склав духовний заповіт, оголошуючи Києво- Братську колеґію першою спадкоємицею свого майна. Їй він заповів 81 тис. злотих, все своє нерухоме майно, коштовності та бібліотеку. На той час Петро Могила мав одну з найбагатших бібліотек.

- Церква при Могилі перейшла на зовсім інший рівень існування, перетворившись з роздробленої і гонимої в обєднану та фактично незалежну. - Митрополит Могила відновив фінансову незалежність церкви, пожертвувавши для цього майже все своє майно. - Він відкрив у Києві колегію, яка була однією з кращих у Європі і дала світові багато видатних діячів. - Всіма можливими засобами Петро Могила старався полегшити долю простих людей захищаючи їх від утисків з боку поляків. -Маючи підтримку серед політичних кіл Речі Посполитої та православної шляхти митрополит Могила домагався зрівняння у правах, для православних та католиків, на урядовому рівні. -Він вважав, що церква повинна бути відокремленою від держави. Тому він все своє життя присвятив відродженню та укріпленню церкви, вбачаючи в сильній церкві передвісника незалежності України. -На жаль, передчасна смерть митрополита Петра Могили не дала йому змоги завершити свої справи і виконати все задумане. Ніколи більше Українська церква не була такою консолідованою та монолітною. Не зміг він також втілити свою найбажанішу мрію – створення власного Українського Патріархату.

Джерела Історія України в особах: IX–XVIII ст. К.:Видавництво «Україна», 1993 Грушевський М. Історія української літератури. Київ, Костомаров Н. И. Киевский митрополит Петр Могила. Киев, %B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0