Лекція 5 Тема: Розмноження бджолосімей Питання 1. Роїння як спосіб природного розмноження бджолосімей. 2. Способи штучного розмноження бджолосімей. 3. Пакетне бджільництво.

Розмноження бджолосімей може бути потрібне: для відновлення пасіки після невдалої зимівлі чи загибелі бджіл від хвороб; для розширення пасіки; для продажу бджіл з метою отримання прибутку. Воно може відбуватись двома шляхами: природним; штучним.

1. Роїння як спосіб природного розмноження бджолосімей Роїння – це спосіб самодовільного відокремлення частини бджіл разом з маткою з метою створення нової сімї на новому місці. Роїння сприяє: розселенню бджіл на великій території; більш повному використанню кормових ресурсів (нектару та пилку). В цьому полягає його еволюційне значення. В Сумській області роїння звичайно розпочинається в травні й закінчується в липні.

Розвиток ройового процесу Ройовий процес – це період в житті бджолосім'ї, який подібний до вагітності у тварин. Це не вихід рою! Вихід рою є фінальною частиною ройового процесу. Ройовий стан у бджіл виникає не миттєво. Виходу рою з вулика передує серйозна підготовка. Вона триває кілька тижнів. Першою ознакою початку підготовки сімї до роїння є закладання трутневого розплоду. Але це ще не роїння.

Зовнішні ознаки входження бджолосім'ї в ройовий стан: 1.Різке зниження льотної активності бджіл. 2.Скупчення бджіл під прилітною дошкою вулика (у вигляді бороди). Однак ці ознаки не завжди є доказом роїння (вони можуть мати місце і при перегріві гнізда). Істинним початком ройового процесу є будівництво мисочок і відкладання в них маткою яєць. З цього моменту все відбувається строго за графіком, який врешті приводить до виходу рою.

Причини роїння бджолосімей Об'єктивною причиною входження бджолосім'ї в ройовий стан є накопичення великої кількості молодих бджіл, не зайнятих роботою. Рійливість є спадковою ознакою. Сприяють прояву ройового інстинкту рання тепла весна (хороший розвиток б/с!) і сухий спекотний початок літа (відсутність взятку в полі!). Прискорюють перехід бджолосім'ї в ройовий стан такі суб'єктивні фактори: –перегрів вулика на сонці; –малий об'єм вулика (несвоєчасне розширення гнізда); –стара матка.

В старі часи (коли не існувало вуликів, медогонок) роїння було корисною ознакою (бажаним), оскільки дозволяло відновлювати кількість знищених сімей (бджіл закурювали сірчаним газом перед відбором меду, -- це була так звана роєбійна система). На сучасних промислових пасіках роїння вважають небажаним явищем, тому що воно: 1) значно ускладнює роботу пасічника; 2) не дозволяє поліпшувати господарсько-корисні ознаки бджолосімей (рояться не лише хороші сім΄ї). Для його попередження застосовують комплекс протиройових заходів.

Протиройові заходи: 1)відбір зайвих бджіл чи розплоду; 2)завантаження бджіл роботою; 3)утримання бджіл у вуликах великого обєму; 4)своєчасне розширення гнізд; 5)затінення вуликів і посилення вентиляції; 6)заміна старих маток молодими; 7)створення необхідної кормової бази; 8)організація кочівель на медозбір; 9)систематичний добір та розмноження високопродуктивних нерійливих бджолиних сімей; 10)заміна рійливої породи малорійливою (де це можливо).

Протиройовий спосіб Г.Ф.Таранова (абортація рою) Суть способу полягає у відборі ройових бджіл з бджолиної сімї, що готується до роїння. При цьому біля вулика закріплюють похило дошку (дошку Таранова) так, щоб один її край знаходився на землі, а другий – на відстані см від льотка (на якихось опорах). В сонячний день струшують зі стільників всіх бджіл бджолиної сімї на мішковину, якою накривають дошку. (Матка повинна залишатися у вулику! Її знаходять і тимчасово ізолюють.) Не ройові бджоли повертаються у вулик (перелітають), ройові ж деякий час літають, а потім зависають на краю дошки (за см від льотка) у вигляді грона. Їх забирають і використовують для формування відводків чи нуклеусів.

Основні етапи ройового процесу 1.Спонукання бджолами матки до відкладання яєць у мисочки протягом кількох днів (партіями). Матка сіє мало, бджоли ганяють її, і вона худне. 2.Вигодовування бджолами великої кількості маточних личинок (до 40). 3.Пошук розвідницями нового житла (дупла, вулика). 4.Вихід рою (з до 14.00) і прищеплення його на пасіці. Танці розвідниць на поверхні рою. 5.Відлітання рою на нове місце проживання (за 3-5 км). 6.Співи молодих маток та вихід другого рою через 8-9 днів після першого. 7.Виходи наступних роїв кожного дня (може бути 3-4 роя). 8.Остання матка залишається у вулику, спарюється і сіє. Сім'я відновлює нормальний стан.

Для відлову роїв встановлюють пастки

Деякі особливості ройового процесу Процес роїння, що вже розпочався, може перерватись зацвітанням головного медоносу, і сімя сама ліквідує всі закладені маточники. З моменту відкладання маткою у мисочки перших яєць до виходу першого рою (якщо його не затримає негода) звичайно проходить 9 днів. З першим роєм завжди виходить стара матка (молодих ще нема!). З другим роєм і усіма наступними виходить молода матка. З кожним роєм вилітає до 50% бджіл.

Весь процес виходу з вулика ройових бджіл звичайно триває 3-5 хв. При виході рою матка вилітає з вулика в числі останніх. Вихід рою з вулика можна сплутати з дружним обльотом бджіл після кількох днів негоди. Якщо при виході рою матка з якихось причин не приєднується до ройових бджіл, які вже вийшли з вулика, то рій повертається у свій вулик. Рій, що вийшов з вулика, прищеплюється звичайно на гілці дерева (куща) на пасіці й сидить хв. Затримати відлітання рою з пасіки може раптовий дощ. Щоб рій не втік з гілки дерева, його оббризкують водою.

Перші рої (зі старою маткою) чутливі до поганої погоди, а другий та наступні (з молодою маткою) – не чутливі. Рій відлітає з пасіки на постійне місце проживання частіше всього за 3-5 км. Ройові бджоли ніколи не повертаються в старий вулик після того як оселяться в новому. Знятий пасічником рій краще потримати у підвалі чи зимівнику, а поселити у вулик увечері. Середня маса гарного рою звичайно становить до 2 кг. Ройові матки, як правило, мають високу якість.

Після виходу першого рою сила сімї протягом кількох днів практично відновлюється за рахунок печатного розплоду (пасічник може навіть і не помітити втрати бджіл!). Співи маток – це ознака наближення виходу другого рою чи наступних. (Співають лише молоді матки!) Співи маток відбуваються між молодою маткою, що вийшла першою, і тими, що в маточниках на виході. Ці звуки називають ще тюканням і кваканням. Перший рій виходить звичайно на 2-й день після запечатування перших маточників. Другий рій виходить звичайно (якщо не затримає негода) на 9-й день після першого.

В складі другого рою, який виходить із затримкою через негоду, буває до 20 молодих маток. Рій, що оселився (або був поселений пасічником) на новому місці, відбудовує нове гніздо енергійно, за лічені дні, тому йому підставляють багато рамок з вощиною (до 10). Розплід у роя зі старою маткою звичайно зявляється через 1-2 дні, а у роя з молодою маткою – лише через 2 тижні. Сім'я, що відроїлась, потребує особливого догляду. Вона різко ослаблюється і без допомоги може не підготуватись до зими належним чином.

2. Способи штучного розмноження бджолосімей 1)привчання бджіл літати на два льотки та подальше розділення гнізда перегородкою; 2)формування відводків; 3)поділ сімї на півльоту; 4)наліт на матку або маточник. При всіх способах штучного розмноження бджолосімей необхідно мати запасну молоду матку, або ж маточник на виході.

Привчання бджіл літати на два льотки та поділ сімї

Формування відводків Відводок – це нова бджолина сімя (6 рамок), яку отримують при відборі частини бджіл, розплоду (як правило, закритого) і корму від основної бджолиної сімї з подальшою підсадкою матки чи дачею маточника. Бджоли у відводках переважно молоді, не льотні (льотна бджола злетить, повернеться у свій старий вулик). Формують відводки в полудень, коли льотних бджіл мало. За походженням розрізняють індивідуальні та збірні відводки. Індивідуальні формують від однієї сильної бджолосімї (12 рамок), збірні – від кількох середніх за силою сімей (8-10 рамок, забирають по 2--3). Для формування індивідуальних відводків бджолині сімї повинні мати не менше 8 рамок розплоду.

За призначенням відводки ділять на два види: тимчасові; постійні. Тимчасові відводки -- призначені для нарощування бджіл до головного медозбору. Їх формують зазвичай у тому ж вулику, де знаходиться основна сімя, за глухою перегородкою, а на медозбір з'єднують з основною сім'єю. Постійні відводки формують з метою отримання нових сімей. Їх розміщують в окремих вуликах. В перші 2–3 дні відводки забезпечують водою.

Дуже важливими є строки формування відводків. Для формування ранніх відводків (дуже цінних!) використовують плідних запасних маток чи організовують їх раннє виведення. Відводок на неплідну матку (чи зрілий маточник) формують за 7-8 тижнів до початку головного медозбору (щоб він набрав силу). Відводок на плідну матку формують на 2 тижні пізніше (за 5-6 тижнів до початку головного медозбору). Практикувати самовиведення матки у відводку недоцільно (такий відводок до початку яйцекладки заслабне і розвиватиметься дуже повільно).

Поділ сімї на півльоту а – материнський вулик, б – його початкове положення, в – підставлений вулик.

Поділ сімї на півльоту Бджолину сімю ділять на дві рівні частини. Під час інтенсивного льоту бджіл поруч з такою сімєю ставлять порожній вулик, бажано такого ж кольору. В нього переносять половину рамок з бджолами, розплодом і кормом. Вулик, з якого відібрали рамки, відставляють в інший бік. Відстань між вуликами (до 1 м) регулюють так, щоб у них потрапляла однакова кількість льотних бджіл. У вулик без матки дають зрілий маточник чи матку (краще плідну). Дві сім'ї матимуть однаковий віковий склад бджіл (це дуже добре!).

Наліт на матку або маточник Материнський вулик переносять далеко на нове місце (за 10 м), а замість нього ставлять новий пустий вулик. На старе місце злетяться усі льотні бджоли, які будуть перебувати по суті на положенні рою. Сюди переносять кілька рамок (без бджіл) з кормом, розплодом та маткою з материнського вулика, дають кілька маломедних та порожніх стільників, рамки з вощиною. (Замість матки сюди можна помістити зрілий маточник.) У віднесений материнський вулик після зльоту з нього льотних бджіл надвечір поміщають іншу матку чи зрілий маточник. Там залишаться молоді нельотні бджоли. В результаті будуть отримані сімї різного вікового складу (це погано). Таким чином запобігають переходу основної бджолиної сімї в ройовий стан, або ж виводять сімю з ройового стану.

3. Пакетне бджільництво Пакетна справа була започаткована в 1878 р. в США. Промислове виробництво бджолопакетів розпочалось в США в 1912 р. В Україні почали займатись пакетним бджільництвом в 70-і роки минулого століття. Зараз воно дуже поширене. (Вартість пакету із 4 рамок грн.) Бджолопакети бувають двох типів: 1)стільникові; 2)безстільникові.

Технічні характеристики бджолопакетів в країнах СНД Тип бджолопакета Кількість бджіл, кг розплоду, рам. корму, кг стільниковий на 4 рамки1,21,53,0 стільниковий на 6 рамок1,52,04,0 безстільниковий1,3–0,7

Стільниковий пакет

Безстільниковий пакет

Пакетні бджоли повинні бути завезені не пізніше 6-8 тижнів до очікуваного головного медозбору. Покупці готують вулики, в які переселяють пакетних бджіл, та створюють належні умови для нарощування необхідної сили сімей до медозбору (не менше 16 вуличок). На кожну пакетну сімю заготовляють до 10 стільників, а для безстільникових пакетів -- до 16, по 1-2 рамки з пергою та медом, біля 1 кг вощини (12-13 листів), 12 рамок для їх навощування, необхідну кількість цукру для підгодівлі бджіл. Після використання медозбору, залежно від обставин, пакетних бджіл після відбору рамок з медом та пергою або закурюють (убивають), використовуючи сірчаний газ та азотнокислий амоній, або ж організовують зимівлю бджіл.