"Індуктивний умовивід " "Індуктивний умовивід ". Індукцією називається умовив ід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про. - презентация

1 "Індуктивний умовивід " "Індуктивний умовивід "

2 Індукцією називається умовив ід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу. Індукцією називається умовив ід, у якому на основі знання частини предметів класу робиться висновок про всі предмети класу. Індукція – це умовивід від часткового до загального. Індукція – це умовивід від часткового до загального. Термін «індукція» походить від латинського слова «induction і означає «наведення». Термін «індукція» походить від латинського слова «induction і означає «наведення».

3 Індукція, як і будь-який умовивід, складається з засновків і висновку. Засновки в індукції це судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ. Засновки в індукції це судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ. Висновок – судження про клас предметів або явищ у цілому. Висновок – судження про клас предметів або явищ у цілому.

4 Будується індуктивний умовивід так: У процесі пізнання предметів якогось класу ми ви- являємо, що кожен предмет, який спостерігаємо, має ознаку Р. У процесі пізнання предметів якогось класу ми ви- являємо, що кожен предмет, який спостерігаємо, має ознаку Р. Під час подальшого спостереження предметів цього класу ми відмічаємо, що й вони мають ті ж самі ознаки. Під час подальшого спостереження предметів цього класу ми відмічаємо, що й вони мають ті ж самі ознаки. Не досліджуючи останніх предметі в класу, ми робимо узагальнюючий висновок, що всі предмети цього класу мають ознаку Р. Не досліджуючи останніх предметі в класу, ми робимо узагальнюючий висновок, що всі предмети цього класу мають ознаку Р.

5 З точки зору логічної теорії виводу, більша частина індуктивних умовиводів є неправильними. В них істинність засновків не гарантує істинності висновку. З точки зору логічної теорії виводу, більша частина індуктивних умовиводів є неправильними. В них істинність засновків не гарантує істинності висновку.

6 Можна розрізнити не тільки істинні й хибні висловлювання, але й більш правдоподібні й менш правдоподібні. Наприклад: візьмемо два висловлювання: «X вчинив крадіжку» і «X не вчиняв крадіжки». Поки не наведені переконливі докази, існує презумпція невинності і ці висловлювання не можна оцінити як істинні або хибні, а лише як правдоподібні. Однак, якщо відомо, що X. бачили на місці злочину, то, звичайно, перше висловлювання буде більш ймовірним, ніж друге, хоча немає ніякої гарантії, що X. опинився там випадково.

7 У зв'язку з цим з'ясування умов підвищення правдоподібності висновку в індуктивних міркуваннях має не менш практичне значення, ніж формулювання правил дедуктивних міркувань, дотримання яких гарантує істинність їх висновків. У зв'язку з цим з'ясування умов підвищення правдоподібності висновку в індуктивних міркуваннях має не менш практичне значення, ніж формулювання правил дедуктивних міркувань, дотримання яких гарантує істинність їх висновків.

8 Існують два види індуктивних міркувань Повна індукціяНеповна індукція

9 Повна індукція Повна індукція це умовивід, в якому на підставі наявності якоїсь ознаки у кожного предмета певного класу робиться висновок про її наявність у всього класу предметів. застосовуються тільки в тих випадках, коли мають справу із закритими класами предметів: число предметів, що до них входять, є скінченим і повинне легко піддаватися перерахуванню.

10 Схема повної індукції має такий вигляд: Схема 1. Клас А складається із предметів a1, a2,... ап. Клас А складається із предметів a1, a2,... ап. а1 належить ознака Р. а1 належить ознака Р. а2 належить ознака Р. а2 належить ознака Р. а належить ознака Р. а належить ознака Р. Отже, всьому класу предметів А належить ознака Р. Отже, всьому класу предметів А належить ознака Р.

11 Неповна індукція це умовивід, в якому на підставі наявності якоїсь ознаки у частини предметів даного класу робиться висновок про її наявність у всього класу предметів. Розрізняють два основних види неповної індукції: індукцію шляхом переліку (популярну індукцію); індукцію шляхом відбору (наукову індукцію).

12 Популярна індукція це міркування, в якому шляхом переліку встановлюється наявність якоїсь ознаки у деяких предметів даного класу і на цій підставі робиться висновок про її наявність у всіх предметів даного класу. Популярна індукція це міркування, в якому шляхом переліку встановлюється наявність якоїсь ознаки у деяких предметів даного класу і на цій підставі робиться висновок про її наявність у всіх предметів даного класу.

13 Основою висновку в популярній індукції є повторюваність од них і тих же фактів за відсутності серед них суперечностей. Можна зробити узагальнюючий висновок про весь клас предметів на підставі неповної індукції такого виду тільки в тому випадку, коли при розгляді окремих предметів, що належать до даного класу, у кожного з них була наявна певна ознака. Основою висновку в популярній індукції є повторюваність од них і тих же фактів за відсутності серед них суперечностей. Можна зробити узагальнюючий висновок про весь клас предметів на підставі неповної індукції такого виду тільки в тому випадку, коли при розгляді окремих предметів, що належать до даного класу, у кожного з них була наявна певна ознака.

14 Схема популярної індукції має такий вигляд. Клас А складається із предметів а1, а2,... ап. Клас А складається із предметів а1, а2,... ап. a1 належить ознака Р. а2 належить ознака Р. а належить ознака Р. а належить ознака Р. Отже, всьому класу предметів А належить ознака Р. Отже, всьому класу предметів А належить ознака Р.

15 Прикладом популярної індукції може бути наступне міркування: «Студенти першої групи першого курсу юридичного факультету успішно склали іспит з логіки. Отже, можна припустити, що студенти інших груп також добре підготувалися й успішно складуть цей іспит».

16 Наукова індукція це міркування, в якому висновок робиться на підставі відбору необхідних та виключення випадкових обставин. Наукова індукція це міркування, в якому висновок робиться на підставі відбору необхідних та виключення випадкових обставин.

17 У науковій індукції висновок робиться на підставі встановлення того, що ознака, яка спостерігається, є суттєвою ознакою тих предметів, котрі досліджуються. Простого перелічування наявності певної ознаки у предметів тут недостатньо.

18