Розділові знаки в простому реченні Підготував Студент групи Т12 2/9 КМК КНТУ Кузьменко Сергій.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Розділ науки про мову, Будову словосполучень і речень Вживання розділових знаків на письмі Який вивчає.
Advertisements

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА СТРУКТУРОЮ ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА СТРУКТУРОЮ ПРОСТЕСКЛАДНЕ Простим називається речення, у якому є тільки одна граматична основа (підмет і присудок)
Частини мови Самостійні Іменник Прикметник Займенник Числівник Дієслово Прислівник Службові Частка Прийменник Сполучник Вигук – особлива частина мови.
Смислові відношення між частинами складних речень.
Проект Тема:Розділові знаки у безсполучному складному реченні Підготувала: Карпось Катя 9-Г.
ЧАСТИНИ МОВИ. Частини мови це основні лексико-граматичні розряди (категорії, класи, групи) слів; це великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю.
Українська мова Складне речення – теоретичний блок.
Презентацію до уроку підготувала вчитель української мови та літератури Запорізької гімназії 47 Купчик Ірина Миколаївна.
Підготував: учень 8 класу Павлік Назар. Однорідні члени речення ЗВЯЗОкЗВЯЗОк Сурядний Сполучниковий Змішаний Безсполучниковий.
1. Іменник 2. Прикметник 3. Числівник 4. Займенник 5. Дієслово 6. Прислівник 7. Прийменник 8. Сполучник 9. Частка 10. Вигук.
ВСТАВНІ СЛОВА. ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНЕ СЛОВО ЗВЕРТАННЯ - це імя людини чи назва предмета, до якого звертаються в реченні. виражає додаткову інформацію (або.
Складнопідрядне речення з підрядним означальним. Займенниково-означальне речення Легко здобуває знання той, хто хоче вчитися.
Українська мова. РЕЧЕННЯ ІЗ ВНЕСЕННЯМИ. Повнозначні слова в реченні, які не відповідають на питання в ньому і служать для уточнення його змісту, називаються.
Підготувала: Сахно В. В.. * Бесіда * - Що називається сполучником? * - Які ви знаєте сполучники сурядності? * - Чим відрізняються сполучники підрядності.
Мета уроку: - систематизувати знання про речення; - удосконалити вміння відрізняти словосполучення від речення; - сформувати поняття про граматичну основу.
Частини мови Самостійні: ІМЕННИК O Предмет O Хто? Що?
Логіка Поняття - Думка, передана словом Означає назву предмета Відповідає на питання хто? що?
Кириленко В.М., вчитель початкової школи Черкаського навчально-виховного обєднання Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
Звертання – це слово або група слів, що називають особу, а іноді – неживий предмет, до якого звертається мовець. мій рідний краю Благословенний будь, мій.
Транксрипт:

Розділові знаки в простому реченні Підготував Студент групи Т12 2/9 КМК КНТУ Кузьменко Сергій

Речення - це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично та інтонаційно оформлена як відносно закінчена цілість.

Простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу. Приклад: Вибігла на вулицю весела дітвора.

Крапка (.) Кома (,) Крапка з комою (;) Двокрапка (:) Тире (-) Знак оклику (!) Знак питання (?)

Крапка вживається: У кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення. Ніч. Спека. У кінці спонукального речення, якщо в ньому відсутня інтонація оклику або питання. Вирішить завдання. У кінці графічно скороченого слова. напр.; і т.д.

Для виділення приєднувальних конструкцій. Будуть козаки подорожні проїжджати, твій голос зачувати, до могили будуть завертати. Бандуро моя (М.Пригара). Після назв дійових осіб перед їх репліками в драматичних творах. Василь. І довго це ти будеш чухатися? Конюх. Вибачте, пане. Винен.

Коми бувають ОдиночніПарні Я підвівся, поглянув їй у очі. Спи, моя дитинко, спи.

Кома вживається: Між однорідними членами речення, безсполучникового або за допомогою потиставного сполучника. Він встав, потягнувся, підійшов до вікна. Між частинами складного речення. У кав'ярні вони зустрілися з друзями, яких давно не бачили.

При виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також уточнюючих слів, вигуків, стверджуючих часток і порівняльних зворотів. Пиши ж мені, друже, якщо матимеш час.

Крапка з комою вживається: Для виділення однотипних частин складного речення. Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чутно людської мови (Т.Шевченко). Між поширеними членами речення. Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха… (І.Нечуй-Левицький) У кінці рубрик. 1) голосні; 2) приголосні; та ін.

Двокрапка вживається: У безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо друга частина розкриває загальний зміст першої або пояснює окрему її частину. Він врахував все: і що скаже він, і те, як його сприйме аудіторія, і навіть думку самого Миколи Петровича При прямій мові у випадку, коли слова автора їй передують. Петро нарешті вимовив: "Я впевнений, що це правда.

Після узагальнюючого слова перед однорідними членами. Послідовність дій така: 1) довести, що речення складне; 2) з'ясувати вид складного речення та ін. !!! Перед двокрапкою, як правило, тон підвищується, після неї робиться вичікувальна пауза, і далі слова промовляються звичайним тоном.

Тире ставиться там, де й одинична та парні коми, а також там, де коми ставити не можна. Тире вживається: Між присудком і підметом, якщо вони виражені однаковими лексично- граматичними категоріями. Справжня дружба - чисте джерело. На місці пропущеного члена або кількох членів речення. Сьогодні (є)- твій день народження.

При відокремленій прикладці. Я так довго працював - завдяки твоїй підтримці - для того, що б доказати самому собі. Перед узагальнюючим словом після однорідних членів речення. На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках - скрізь росте ця невибаглива рослина. Якщо друга половина безсполучникового складного речення має значення протиставлення. Ще сонячні промені сплять - досвітні вогні вже горять (Л.Українка).

Знак оклику вживається: У кінці спонукального речення, якщо, крім спонукання, в реченні виражається емоційний стан того, хто говорить. А ну, відчиняй!"- вигукнув хтось за дверима. Після звертання при емоційному його виділенні. - Хлопці! - покликав Олег Васильович - Швидко біжить до мене! У кінці розповідного речення, у якому виражається емоційний стан автора. Боже! Що ж ви наробили!

Знак питання вживається: У кінці питального речення. Звідки ж ми такі? У діалогах. ̶ Микола. Слухайте, і чого ви оце все питаннями на питання відповідаєте? ̶ Михайло. А ви як думаєте?