Глибоко продуманий, змістовний, чіткий, конкретний, з близькою, середньою та віддаленою перспективою, план роботи школи є тим документом, що визначає обличчя, стиль школи та, як маршрутна карта, відображає систему діяльності шкільного колективу

Умови успішного планування: -знання того рівня, на якому перебуває колектив до початку планування; -чітке уявлення про бажаний рівень, до якого треба дійти наприкінці запланованого періоду; -вибір ефективних шляхів і засобів планової діяльності (див. Моисеев А. М., Като А. Е., Лоренсов А. В., Хомерина О. Г. Нововведения во внутришкольном управлении. Научно- практическое пособие для руководителей общєобразовательных систем // Под общ. редакцией А. М. Моисеева. М.: Педагогическое общество России, с.)

Загальні вимоги до аналітичної інформації: чіткість викладу; логічна послідовність; аргументованість висновків; точність оцінок, яка виключає можливість суб'єктивного тлумачення; врахування причинно-наслідкових зв'язків; обов'язкове застосування таблиць, діаграм, графіків.

Керівникові потрібно: Провести діагностування цілей, мотивів, рівня навченості учасників навчально- виховного процесу, вийти на проблемно- орієнтований аналіз; визначити блоки віддалених і близьких цілей, окреслюючи голов­ні, другорядні, поточні та актуальні; зіставити майбутні потреби з реальним станом, визначити їх очікувані результати, шляхи і засоби досягнення;

Керівникові потрібно: розробити концепцію закладу, в основу якої покладається ідея його розвитку, визначити доповнення, зміни, перетворення змістовні, організаційні, управлінські, методичні; розробити основні напрямки розвитку закладу, конкретний зміст його діяльності, заходи з цільовими настановами, вибрати структуру.

Алгоритм формування цілей : спрямовуватися на кінцевий результат; конкретизувати термін досягнення мети; конкретизувати максимальну величину передбачених затрат (засобів, часу, сил та ін.); давати кількісну характеристику результату роботи, де це можливо; відповідати безпосередньо цільовому призначенню і функціональним обов'язкам кожного виконавця;

Алгоритм формування цілей : співпадати з розуміннями тих, хто працюватиме на її досягнення; дотримуватися принципу реальності щодо виконання; виключати або зводити до мінімуму можливість відповідальності двох осіб за кінцевий результат; дотримуватися відповідності основним принципам і методам на­укової організації праці; співпадати з інтересами виконавців і не викликати конфліктів у педагогічному колективі; поєднувати логіку дій із проміжними та кінцевими результатами.

Створення умов для переорієнтації вчителів на нову філософію, методологію навчання особистісно орієнтовану - створювати та стимулювати нові знання на практиці при вирішенні навчально-виховних завдань; - розробити та запровадити заходи щодо формування в учителів навичок з розробки нових педагогічних технологій навчання; - здійснювати науково-методичне супроводження інноваційної діяльності;

Створення умов для переорієнтації вчителів на нову філософію, методологію навчання особистісно орієнтовану - забезпечувати раціональний режим праці і відпочинку; - створювати психологічне комфортне оточення у колективі, що сприяє творчому характеру праці вчителя; - стимулювати пошук та запровадження ефективних нововведень.

Забезпечення раціонального режиму праці і відпочинку визначити для кожного вчителя саме для нього оптимальне навантаження; скласти зручний розклад (по можливості); надати вільний від занять день для самовдосконалення педагога; запровадити наукову організацію праці в практику роботи вчителя і т. д.

Виходячи з перспективної теми, над розв'язанням якої працює педагогічний колектив, нормативних і директивних документів, враховуючи результати роботи за минулий навчальний рік, шкільне оточення, інтереси вчителів, учнів та їхніх батьків, розуміючи сутність кінцевої мети, керівник складає річний план роботи школи, який повинен охоплювати всі ділянки шкільного життя.

Вимоги: дотримуватися відповідності річного плану концепції та програмі розвитку; провести глибоку аналітичну процедуру аналізу інформації, схем, таблиць, графіків тощо); дотримуватися принципу безперервності у плануванні: кожний новий етап базується на досягнутому, який є вихідним на шляху планування наступного результату;

Вимоги: передбачати діагностику на певних етапах реалізації плану, можливість контролю завдань і досягнутих цілей; включити до підготовчого етапу планування заходи щодо формування в учасників навчально-виховного процесу однакового розуміння цілей, завдань, ідей розвитку закладу; визначити інструментарій, що забезпечує кінцевий результат, адресність виконання завдань і заходів.

Контрольно-аналітична група недоліків: здійснення аналізу стану діючої системи школи на рівні констатуючих результатів, а не на рівні динаміки зростання або відсутності росту окремих складових навчально-виховного процесу і визначення факторів, що сприяють або не сприяють даному зростанню (успіху); відірваність аналізу роботи закладу від його структури, визначених проблем і прогнозуючих результатів проблеми самі по собі, а аналіз сам по собі; відсутність аналізу реалізації управлінських функцій і засобів щодо їх впливу на результативність діяльності педагогічного колективу;

Контрольно-аналітична група недоліків: практично не вносяться до аналізу роботи закладу за рік наслідки поточної контрольно- аналітичної діяльності адміністрації, не обґрунтовуються проблеми (організаційні, методичні, управлінські, змістові) щодо дотримання принципу наступності в роз­витку навчального закладу; не аналізуються навчальні плани, програми, ступінь їх виконання та їх відповідність типу закладу, напрямкам освітньої діяльності; не розмежовуються аналітичні принципи щодо здійснення аналізу роботи закладу в режимі функціонування і в режимі розвитку.

Група ієрархічно-цільових недоліків: більшість визначених цілей, очікуваних результатів, напрямків розвитку закладу відірвані від реального стану, в якому перебуває заклад; вибрані методичні теми (проблеми) не обґрунтовуються, не завжди зрозуміло, відповідно до яких потреб визначаються зовнішніх чи внутрішніх (загальноосвітні програми, програми регіонального, обласного, міського чи шкільного рівнів). Недотримуються принципи ієрархічного підпорядкування цілей в системі роботи закладу і в окремих розділах плану; практично усі цілі мають загальний характер, вони не конструктивні, не конкретизуються відносно очікуваних результатів і визначених проблем.

Група підсумково-узагальнюючих недоліків: не визначаються форми подання поточних, кінцевих, узагальнюючих результатів за наслідками виконання тих чи інших завдань, їх місце заслуховування, обговорення, не фіксуються види управлінських рішень.